Аграрний тиждень. Україна
» Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою
» Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою

    Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою


    Оцінюючи минулорічний фітосанітарний стан сільгоспугідь, фахівці стверджують: на великих площах вони не виглядають занадто загрозливо і неконтрольовано.

    Про це свідчать матеріали державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей, в яких зроблено звіт про розвиток і розповсюдження шкідливих комах, хвороб і бур'янів та проведені торік заходи із захисту посівів і врожаю сільгоспкультур.

    altЗа цими матеріалами спеціалісти Головної державної інспекції захисту рослин разом із науковцями УААН, НАНУ, НУБіП розро***ють програму дій у сфері захисту рослин протягом цьогорічної вегетації, формуючи "Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2009 році".

    Збірник допомагатиме спеціалістам із захисту рослин і науковцям у плануванні організації захисних заходів у посівах агророслин, проведенні курсів, семінарів, лекцій, консультацій. А сільгосппідприємцям, фермерам і власникам присадибних ділянок він стане у пригоді за безпосереднього проведення захисних заходів, бо на його сторінках розміщенні компоненти систем захисту основних сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів, узгоджені з "Переліком хімічних засобів захисту рослин», дозволених для використання цього року в Україні.

    Відомо, що розвиток шкідливих комах, хвороб і бур'янів, як і всього живого на планеті, тісно пов'язаний з агрокліматичними умовами, які досить вдало складалися для вегетації більшості вирощуваних культур, забезпечуючи їх достатньою кількістю тепла і вологи.

    Шкідники й хвороби рослин, які за прохолодної весни відчували себе не зовсім комфортно і мляво розвивалися, з потеплінням, надалі активно заселивши посіви, розмножувались та розповсюджувались, подекуди завдаючи пошкоджень культурним рослинам. Багаточисельною у посівах повсюди була також різноманітна бур'яниста рослинність.

    Спеціалістами державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів здійснювався фітосанітарний моніторинг понад 400 ентомологічних і фітопатологічних об'єктів. Про стан посівів інспектори щодекадно інформували Головдержзахист і аграріїв на місцях.

    altДані моніторингу свідчать про масове заселення багатоїдними та спеціалізованими шкідливими організмами більшості культурних рослин в усіх зонах країни. Розміщені на більшій половині ріллі, зернові культури, передусім колосові, потерпали в Степу та Лісостепу від клопів, зокрема шкідливої черепашки та хлібної жужелиці, повсюди - від злакових мух, попелиць, хлібних п'явиць, пшеничного трипса. Плантації цукрових буряків заселялися звичайним буряковим та іншими видами довгоносиків, блішками, попелицями.

    Соняшник, овочеві, інші просапні та вищезазначені культури пошкоджувалися багатоїдними, зокрема підгризаючими та листогризучими совками, личинками хрущів, чорнишів, коників. Кукурудзу, окрім них, заселяв також стебловий (кукурудзяний) метелик, який в Лісостепу розвивався у двох поколіннях і в окремих посівах Сумської та Черкаської областей пошкодив 32-77% рослин, на яких було 24-80% качанів.

    Мали місце вогнища саранових в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях, де поряд з нестадними розвивались стадні види, зокрема італійській прус і перелітна азіатська сарана, що свідчить про накопичення популяції цих небезпечних шкідників.

    Сади здебільшого заселялися спеціалізованими шкідниками, зокрема довгоносиками, листокрутками, молями, плодожерками, сисними комахами (попелицями, кліщами); виноградники - гроновою листокруткою, кліщами. Повсюди в посівах і плодових насадженнях розмножувалися мишоподібні гризуни, здебільшого полівки, від яких потерпали передусім посіви озимих зернових та ріпаку.

    Агрокліматичні умови протягом минулорічної вегетації сприяли розвитку численних хвороб польових, плодових, ягідних культур і винограду. Озимі та ярі зернові колосові хворіли на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, гельмінтоспоріоз, хвороби колоса (сажкові, фузаріоз, септоріоз тощо). Цукрові буряки в зонах вирощування уражувалися церкоспорозом, еризифозом тощо, соняшник - гнилями, фомозом, фомопсисом, картопля - фітофторозом, хворобами бульб (паршею, гнилями), плодові культури - паршею, борошнистою росою, плодовою гниллю тощо, виноградники - мілдью та оїдіумом.

    Навіть цей короткий перелік шкідливих організмів, які заселяли, уражували й паразитували на культурних рослинах, подекуди охоплюючи значні площі, свідчить про складність фітосанітарної ситуації в посівах окремих регіонів, де вони створювали проблеми сільгоспвиробникам, які покладали максимальні зусилля для одержання доброякісного врожаю.

    Як правило, потерпали ті посіви, за вирощування яких не дотримувалися сівозміни, обов'язкових агротехнічних і технологічних прийомів, допускалася сівба насінням нерайонованих нестійких сортів, ігнорувалися захисні заходи тощо.

    altДержавною службою захисту рослин була проведена велика організаторська робота в господарствах для визначення фітосанітарного стану посівів, доцільності заходів і виконання власниками посівів, насаджень заходів по захисту рослин для запобігання масового розмноження й поширення шкідливих організмів, збереження врожаїв. Слід зазначити, що хімічні обробки здійснювалися тільки після належного за науково обґрунтованими методиками обстеження посівів і визначення доцільності захисту рослин, що є пріоритетним принципом державної політики у сфері захисту культур.

    Торік в Україні ці заходи від шкідників, хвороб і бур'янів проведені на 35,8 млн. га сільськогосподарських та інших угідь, з яких гербіцидами - 16,5 млн. га, інсектицидами - 10,8 млн. га, фунгіцидами - 6,5 млн. га, десикантами - 0,5 млн. га, а біологічними агентами - 1,5 млн. гектарів. Великі зусилля й матеріальні затрати були направлені на захист зернових колосових культур, які захищено на 20 млн. га, з них на 10 млн. га проти бур'янів застосовані гербіциди, на 4 млн. га оброблено проти хвороб, на 3,7 млн. га - від шкідливих комах (на 2,4 млн. га проти клопа черепашки, на 2,3 млн. га - від мишоподібних гризунів).

    Агрогосподарства протягом минулого року закупили для проведення захисних робіт 27 тис. т хімічних засобів захисту рослин, використали 26 тис. тонн. Пестицидне навантаження на гектар ріллі складає 0,8 кг.

    На що очікувати аграріям цьогорічної вегетації? Відповідь на це запитання уможливлюється за всебічного вивчення стану зимуючого запасу шкідливих організмів, агрокліматичних умов періоду вегетації, економічної спроможності господарств і вміння власників землі ефективно господарювати на ній.

    Як свідчать результати масових ґрунтових і візуальних обстежень сільськогосподарських угідь, проведених восени 2008 року, запас зимуючих стадій шкідливих організмів стабільно великий і фізіологічно повноцінний. Тобто за кількістю і життєздатністю, навіть при загибелі взимку значної частини популяції, перезимувалі організми за сприятливих умов розвитку спроможні відновити чисельність та завдати відчутних пошкоджень посівам сільськогосподарських культур.

     

    Сергій ДОВГАНЬ,

    кандидат с.-г. наук,

    начальник Головдержзахисту

     





    Схожі новини
  • Захистимо посіви від шкідників і хвороб
  • Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
  • Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
  • Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою
  • Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою


Оцінюючи минулорічний фітосанітарний стан сільгоспугідь, фахівці стверджують: на великих площах вони не виглядають занадто загрозливо і неконтрольовано.

Про це свідчать матеріали державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей, в яких зроблено звіт про розвиток і розповсюдження шкідливих комах, хвороб і бур'янів та проведені торік заходи із захисту посівів і врожаю сільгоспкультур.

altЗа цими матеріалами спеціалісти Головної державної інспекції захисту рослин разом із науковцями УААН, НАНУ, НУБіП розро***ють програму дій у сфері захисту рослин протягом цьогорічної вегетації, формуючи "Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2009 році".

Збірник допомагатиме спеціалістам із захисту рослин і науковцям у плануванні організації захисних заходів у посівах агророслин, проведенні курсів, семінарів, лекцій, консультацій. А сільгосппідприємцям, фермерам і власникам присадибних ділянок він стане у пригоді за безпосереднього проведення захисних заходів, бо на його сторінках розміщенні компоненти систем захисту основних сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів, узгоджені з "Переліком хімічних засобів захисту рослин», дозволених для використання цього року в Україні.

Відомо, що розвиток шкідливих комах, хвороб і бур'янів, як і всього живого на планеті, тісно пов'язаний з агрокліматичними умовами, які досить вдало складалися для вегетації більшості вирощуваних культур, забезпечуючи їх достатньою кількістю тепла і вологи.

Шкідники й хвороби рослин, які за прохолодної весни відчували себе не зовсім комфортно і мляво розвивалися, з потеплінням, надалі активно заселивши посіви, розмножувались та розповсюджувались, подекуди завдаючи пошкоджень культурним рослинам. Багаточисельною у посівах повсюди була також різноманітна бур'яниста рослинність.

Спеціалістами державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів здійснювався фітосанітарний моніторинг понад 400 ентомологічних і фітопатологічних об'єктів. Про стан посівів інспектори щодекадно інформували Головдержзахист і аграріїв на місцях.

altДані моніторингу свідчать про масове заселення багатоїдними та спеціалізованими шкідливими організмами більшості культурних рослин в усіх зонах країни. Розміщені на більшій половині ріллі, зернові культури, передусім колосові, потерпали в Степу та Лісостепу від клопів, зокрема шкідливої черепашки та хлібної жужелиці, повсюди - від злакових мух, попелиць, хлібних п'явиць, пшеничного трипса. Плантації цукрових буряків заселялися звичайним буряковим та іншими видами довгоносиків, блішками, попелицями.

Соняшник, овочеві, інші просапні та вищезазначені культури пошкоджувалися багатоїдними, зокрема підгризаючими та листогризучими совками, личинками хрущів, чорнишів, коників. Кукурудзу, окрім них, заселяв також стебловий (кукурудзяний) метелик, який в Лісостепу розвивався у двох поколіннях і в окремих посівах Сумської та Черкаської областей пошкодив 32-77% рослин, на яких було 24-80% качанів.

Мали місце вогнища саранових в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях, де поряд з нестадними розвивались стадні види, зокрема італійській прус і перелітна азіатська сарана, що свідчить про накопичення популяції цих небезпечних шкідників.

Сади здебільшого заселялися спеціалізованими шкідниками, зокрема довгоносиками, листокрутками, молями, плодожерками, сисними комахами (попелицями, кліщами); виноградники - гроновою листокруткою, кліщами. Повсюди в посівах і плодових насадженнях розмножувалися мишоподібні гризуни, здебільшого полівки, від яких потерпали передусім посіви озимих зернових та ріпаку.

Агрокліматичні умови протягом минулорічної вегетації сприяли розвитку численних хвороб польових, плодових, ягідних культур і винограду. Озимі та ярі зернові колосові хворіли на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову іржу, гельмінтоспоріоз, хвороби колоса (сажкові, фузаріоз, септоріоз тощо). Цукрові буряки в зонах вирощування уражувалися церкоспорозом, еризифозом тощо, соняшник - гнилями, фомозом, фомопсисом, картопля - фітофторозом, хворобами бульб (паршею, гнилями), плодові культури - паршею, борошнистою росою, плодовою гниллю тощо, виноградники - мілдью та оїдіумом.

Навіть цей короткий перелік шкідливих організмів, які заселяли, уражували й паразитували на культурних рослинах, подекуди охоплюючи значні площі, свідчить про складність фітосанітарної ситуації в посівах окремих регіонів, де вони створювали проблеми сільгоспвиробникам, які покладали максимальні зусилля для одержання доброякісного врожаю.

Як правило, потерпали ті посіви, за вирощування яких не дотримувалися сівозміни, обов'язкових агротехнічних і технологічних прийомів, допускалася сівба насінням нерайонованих нестійких сортів, ігнорувалися захисні заходи тощо.

altДержавною службою захисту рослин була проведена велика організаторська робота в господарствах для визначення фітосанітарного стану посівів, доцільності заходів і виконання власниками посівів, насаджень заходів по захисту рослин для запобігання масового розмноження й поширення шкідливих організмів, збереження врожаїв. Слід зазначити, що хімічні обробки здійснювалися тільки після належного за науково обґрунтованими методиками обстеження посівів і визначення доцільності захисту рослин, що є пріоритетним принципом державної політики у сфері захисту культур.

Торік в Україні ці заходи від шкідників, хвороб і бур'янів проведені на 35,8 млн. га сільськогосподарських та інших угідь, з яких гербіцидами - 16,5 млн. га, інсектицидами - 10,8 млн. га, фунгіцидами - 6,5 млн. га, десикантами - 0,5 млн. га, а біологічними агентами - 1,5 млн. гектарів. Великі зусилля й матеріальні затрати були направлені на захист зернових колосових культур, які захищено на 20 млн. га, з них на 10 млн. га проти бур'янів застосовані гербіциди, на 4 млн. га оброблено проти хвороб, на 3,7 млн. га - від шкідливих комах (на 2,4 млн. га проти клопа черепашки, на 2,3 млн. га - від мишоподібних гризунів).

Агрогосподарства протягом минулого року закупили для проведення захисних робіт 27 тис. т хімічних засобів захисту рослин, використали 26 тис. тонн. Пестицидне навантаження на гектар ріллі складає 0,8 кг.

На що очікувати аграріям цьогорічної вегетації? Відповідь на це запитання уможливлюється за всебічного вивчення стану зимуючого запасу шкідливих організмів, агрокліматичних умов періоду вегетації, економічної спроможності господарств і вміння власників землі ефективно господарювати на ній.

Як свідчать результати масових ґрунтових і візуальних обстежень сільськогосподарських угідь, проведених восени 2008 року, запас зимуючих стадій шкідливих організмів стабільно великий і фізіологічно повноцінний. Тобто за кількістю і життєздатністю, навіть при загибелі взимку значної частини популяції, перезимувалі організми за сприятливих умов розвитку спроможні відновити чисельність та завдати відчутних пошкоджень посівам сільськогосподарських культур.

 

Сергій ДОВГАНЬ,

кандидат с.-г. наук,

начальник Головдержзахисту

 





Схожі новини
  • Захистимо посіви від шкідників і хвороб
  • Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
  • Прогноз фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин у 2010 році
  • Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях може стати напруженішою
  • Цьогорічна фітосанітарна ситуація на полях

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.