Аграрний тиждень. Україна
» НЕ БЕЗ ПРОБЛЕМ, АЛЕ З НАДІЄЮ
» НЕ БЕЗ ПРОБЛЕМ, АЛЕ З НАДІЄЮ

    НЕ БЕЗ ПРОБЛЕМ, АЛЕ З НАДІЄЮ


    Хоча зараз у Теофіпольському районі важко знайти агропідприємство, яке б дихало на ладан, проте ще не так давно до таких належав кооператив «Кунчанський». Вісім літ тому кооператив очолив Володимир Пицюк, і справи потроху пішли на лад. Згодом кооператив реорганізувався у фермерське господарство. Зараз його просто не впізнати. 

     

    altВолодимиру Володимировичу вростати в цю роботу було, мабуть, вдвічі важче, ніж комусь іншому, адже за освітою він педагог. Та й родом не з Поділля, а з Івано-Франківської області, а люди попервах не дуже схильні довіряти немісцевим. Втім, були й свої плюси: саме завдяки тому, що Пицюк добре знається на психології людей і володіє педагогічними прийомами, йому швидко вдалося завоювати прихильність селян. А здатність постійно навчатися й самовдосконалюватися, притаманна педагогам, дозволила Пицюку швидко опанувати науку господарювання на селі. Головне - хотіти. До того ж, і характер в голови врівноважений. Він не зривається на крик, до селян ставиться з великою повагою, тому й швидко порозумілися, знайшли спільну мову, стали працювати рука об руку на спільну справу.

    Одначе від того, що навели повний порядок у своєму невеличкому господарстві, виживати легше не стало. От виростили торік хороший врожай, 3400 тонн зерна зібрали (позаторік, для порівняння, - 2900) плюс 307 тонн кукурудзи в сухому зерні, і раділи, бо ж хліб - то, здавалося б, багатство. Є він у державі - заможна держава, є в господарстві - воно має запас міцності, є в дядьківській коморі - він хазяїн на все село...  

    - Ми продали ріпак, трохи пшениці, невеличку партію маку, цукровий буряк, а все решта лежить на складах, - каже В. Пицюк. - Бо що то за ціни? Насмішка при тому, що нам так дорого обходяться пальне, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, запчастини до техніки. Пшеницю реалізували по 950 грн./т, і то ще добре. Мак коштував донедавна 30 тис. грн., а зараз більше 17 тисяч за тонну ніхто не дає. Дуже дешево коштують горох і гречка, тому притримуємо їх, як і ячмінь. Оскільки ми насіннєве господарство, то підготували на продаж насіння озимих перспективних сортів, але воно восени не користувалося попитом, 200 тонн ми не змогли реалізувати. А затрати на цьому понесли значні, бо ж вихід насіння з товарного зерна складає приблизно 60 відсотків. Вже підготували на реалізацію 200 тонн насіння ярих. А як його розкуплять - покаже час. Минулого сезону, до слова, попит був добрий. Ото й виживаємо за рахунок молока та тих невеличких грошей, які отримали за продаж частини зерна. В борги ще не залізли, зарплату виплачуємо вчасно, виконуємо поточні зобов'язання перед кредиторами, та перспективи не дуже веселі. Якщо, скажімо, місячний фонд оплати праці складає 40 тисяч гривень, то нарахувань на неї - 60 тисяч. Їх треба якось заробити...

    Втім, за «Кунчанський» в Теофіпольському районному управлінні сільського господарства радіють. «Хоч і є там труднощі, - каже начальник управління Петро Нікітюк, - та вони породжені загальнодержавною ситуацією. А керівник там на місці.»

    Господарство має в обробітку 1245 га землі, в структурі посівних площ озима пшениця займає в середньому (в залежності від попередників) 350-400 га, ячмінь - 150, горох - від 60 до 120, овес - 50-60, гречка - 80-100, багаторічні трави - близько 100 гектарів. Два роки тому почали сіяти ріпак, як правило, відводять під цю культуру від 100 до 200 гектарів. Уперше минулого року посіяли 54 га кукурудзи на зерно. Якщо цукрових буряків зазвичай сіють по 120-150 га, то в цьому сезоні - тільки 45. А ще фермерське господарство мало 100 га маку. Зернові на круг зародили в бункерній вазі по 50 центнерів, пшениця - 59, ячмінь - 46,7, овес - 47, гречка - 17,1. Дуже важко дався горох.

    - Площі, на яких велося збирання одразу після дощу, видавали по 37 ц/га, а ті, що 10 днів стояли під дощами, лише по 25, - каже В. Пицюк. 

    Під урожай 2009 року фермерське господарство заклало надійну основу: посіяло з міндобривами 126 га ріпаку, 398 - озимої пшениці, з них 290 - першої репродукції, 15 га - еліти, і тільки якась дещиця другої репродукції. Сіяли повний світловий день, з рання до смеркання, тому впоралися в кращі агротехнічні строки. Насіння використовували не тільки протруєне, а й оброблене інсектицидами. На всіх площах одержано нормальні сходи. А це, кажуть бувалі агрономи, - головне. Коли є сходи, з ними можна працювати - добре доглянути, захистити від гризунів та інших шкідників.

    altГосподарство вчасно впоралося з зяблевою оранкою, в тому числі підготувало 100 га глибокої під мак і 131 - під цукровий буряк.

    - Маком будемо займатися й надалі, ми вже зайняли цю нішу і віддавати її не збираємося, - говорить голова. - Бо як всі будуть вирощувати лише традиційні культури і перенасичувати ними ринок, то годі чекати пристойних цін на зерно. На мак поки що теж нема особливого попиту, та хоч є надія, що він буде. Ми мусимо якось диверсифікувати виробництво. Та й люди при ділі - були зайняті на очистці. Про людей, до речі, дбаємо, бо ж тільки завдяки їх наполегливій праці маємо достойні результати. За оренду земельного паю видали по 5 ц зерна, при потребі виділяємо транспорт для його доставки. А солома, полова - цього навіть ніхто не рахує. Нечасто випадає нам нагода потрапити на сторінки газети, тож поспішаю нею скористатися: подякуйте від мого імені кожному трудівнику господарства. Всі вони дружно працюють на добробут «Кунчанського» і заслуговують тільки на найкращі слова.

     Господарство займається також тваринництвом, і має досить пристойні результати. Скажімо, середньодобові прирости на відгодівлі свиней становлять 550 грамів, великої рогатої худоби - понад 600. Як правило, в господарстві утримується від 220 до 280 свиней і стільки ж ВРХ, з них 70 корів. А доять їх... зоотехнік і завфермою. Хоч зарплата тут чимала, люди не поспішають на ферму. Село приміське, між Теофіполем і Кунчею практично нема просторової межі, тож селяни знаходять собі якесь заняття у містечку. 

    Як би не було господарству сутужно, воно постійно підтримує соціальну сферу своїх сіл - Кунчі і Дмитрівки. Школі, в якій навчається 80 дітей, виділяє продукти харчування - хліб, крупи, масло, олію, овочі (за винятком м'яса і риби). Дитячий садок, який відвідує 25 дітей, теж під опікою ФГ, а ще - два клуби і два ФАПи. Закупили в соціальні заклади музичні центри, допомагають в ремонтах. Ввели посаду інструктора зі спорту, докуповують спортивні снаряди, невдовзі тут запрацюють спортивні секції. Це добре. Може, молодь тоді менше заглядатиме в генделики.

    Ось так хазяйнують кунчани в своєму невеличкому господарстві. Не без проблем, але з надією на кращий, сприятливіший розвиток подій. Бо в них є все, аби нормально господарювати на землі: бажання, роботящі руки і тямущий дбайливий керівник.

     

     

                                                                                    Галина СКРИПНИК

                                                                                    Хмельницька область

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

НЕ БЕЗ ПРОБЛЕМ, АЛЕ З НАДІЄЮ


Хоча зараз у Теофіпольському районі важко знайти агропідприємство, яке б дихало на ладан, проте ще не так давно до таких належав кооператив «Кунчанський». Вісім літ тому кооператив очолив Володимир Пицюк, і справи потроху пішли на лад. Згодом кооператив реорганізувався у фермерське господарство. Зараз його просто не впізнати. 

 

altВолодимиру Володимировичу вростати в цю роботу було, мабуть, вдвічі важче, ніж комусь іншому, адже за освітою він педагог. Та й родом не з Поділля, а з Івано-Франківської області, а люди попервах не дуже схильні довіряти немісцевим. Втім, були й свої плюси: саме завдяки тому, що Пицюк добре знається на психології людей і володіє педагогічними прийомами, йому швидко вдалося завоювати прихильність селян. А здатність постійно навчатися й самовдосконалюватися, притаманна педагогам, дозволила Пицюку швидко опанувати науку господарювання на селі. Головне - хотіти. До того ж, і характер в голови врівноважений. Він не зривається на крик, до селян ставиться з великою повагою, тому й швидко порозумілися, знайшли спільну мову, стали працювати рука об руку на спільну справу.

Одначе від того, що навели повний порядок у своєму невеличкому господарстві, виживати легше не стало. От виростили торік хороший врожай, 3400 тонн зерна зібрали (позаторік, для порівняння, - 2900) плюс 307 тонн кукурудзи в сухому зерні, і раділи, бо ж хліб - то, здавалося б, багатство. Є він у державі - заможна держава, є в господарстві - воно має запас міцності, є в дядьківській коморі - він хазяїн на все село...  

- Ми продали ріпак, трохи пшениці, невеличку партію маку, цукровий буряк, а все решта лежить на складах, - каже В. Пицюк. - Бо що то за ціни? Насмішка при тому, що нам так дорого обходяться пальне, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, запчастини до техніки. Пшеницю реалізували по 950 грн./т, і то ще добре. Мак коштував донедавна 30 тис. грн., а зараз більше 17 тисяч за тонну ніхто не дає. Дуже дешево коштують горох і гречка, тому притримуємо їх, як і ячмінь. Оскільки ми насіннєве господарство, то підготували на продаж насіння озимих перспективних сортів, але воно восени не користувалося попитом, 200 тонн ми не змогли реалізувати. А затрати на цьому понесли значні, бо ж вихід насіння з товарного зерна складає приблизно 60 відсотків. Вже підготували на реалізацію 200 тонн насіння ярих. А як його розкуплять - покаже час. Минулого сезону, до слова, попит був добрий. Ото й виживаємо за рахунок молока та тих невеличких грошей, які отримали за продаж частини зерна. В борги ще не залізли, зарплату виплачуємо вчасно, виконуємо поточні зобов'язання перед кредиторами, та перспективи не дуже веселі. Якщо, скажімо, місячний фонд оплати праці складає 40 тисяч гривень, то нарахувань на неї - 60 тисяч. Їх треба якось заробити...

Втім, за «Кунчанський» в Теофіпольському районному управлінні сільського господарства радіють. «Хоч і є там труднощі, - каже начальник управління Петро Нікітюк, - та вони породжені загальнодержавною ситуацією. А керівник там на місці.»

Господарство має в обробітку 1245 га землі, в структурі посівних площ озима пшениця займає в середньому (в залежності від попередників) 350-400 га, ячмінь - 150, горох - від 60 до 120, овес - 50-60, гречка - 80-100, багаторічні трави - близько 100 гектарів. Два роки тому почали сіяти ріпак, як правило, відводять під цю культуру від 100 до 200 гектарів. Уперше минулого року посіяли 54 га кукурудзи на зерно. Якщо цукрових буряків зазвичай сіють по 120-150 га, то в цьому сезоні - тільки 45. А ще фермерське господарство мало 100 га маку. Зернові на круг зародили в бункерній вазі по 50 центнерів, пшениця - 59, ячмінь - 46,7, овес - 47, гречка - 17,1. Дуже важко дався горох.

- Площі, на яких велося збирання одразу після дощу, видавали по 37 ц/га, а ті, що 10 днів стояли під дощами, лише по 25, - каже В. Пицюк. 

Під урожай 2009 року фермерське господарство заклало надійну основу: посіяло з міндобривами 126 га ріпаку, 398 - озимої пшениці, з них 290 - першої репродукції, 15 га - еліти, і тільки якась дещиця другої репродукції. Сіяли повний світловий день, з рання до смеркання, тому впоралися в кращі агротехнічні строки. Насіння використовували не тільки протруєне, а й оброблене інсектицидами. На всіх площах одержано нормальні сходи. А це, кажуть бувалі агрономи, - головне. Коли є сходи, з ними можна працювати - добре доглянути, захистити від гризунів та інших шкідників.

altГосподарство вчасно впоралося з зяблевою оранкою, в тому числі підготувало 100 га глибокої під мак і 131 - під цукровий буряк.

- Маком будемо займатися й надалі, ми вже зайняли цю нішу і віддавати її не збираємося, - говорить голова. - Бо як всі будуть вирощувати лише традиційні культури і перенасичувати ними ринок, то годі чекати пристойних цін на зерно. На мак поки що теж нема особливого попиту, та хоч є надія, що він буде. Ми мусимо якось диверсифікувати виробництво. Та й люди при ділі - були зайняті на очистці. Про людей, до речі, дбаємо, бо ж тільки завдяки їх наполегливій праці маємо достойні результати. За оренду земельного паю видали по 5 ц зерна, при потребі виділяємо транспорт для його доставки. А солома, полова - цього навіть ніхто не рахує. Нечасто випадає нам нагода потрапити на сторінки газети, тож поспішаю нею скористатися: подякуйте від мого імені кожному трудівнику господарства. Всі вони дружно працюють на добробут «Кунчанського» і заслуговують тільки на найкращі слова.

 Господарство займається також тваринництвом, і має досить пристойні результати. Скажімо, середньодобові прирости на відгодівлі свиней становлять 550 грамів, великої рогатої худоби - понад 600. Як правило, в господарстві утримується від 220 до 280 свиней і стільки ж ВРХ, з них 70 корів. А доять їх... зоотехнік і завфермою. Хоч зарплата тут чимала, люди не поспішають на ферму. Село приміське, між Теофіполем і Кунчею практично нема просторової межі, тож селяни знаходять собі якесь заняття у містечку. 

Як би не було господарству сутужно, воно постійно підтримує соціальну сферу своїх сіл - Кунчі і Дмитрівки. Школі, в якій навчається 80 дітей, виділяє продукти харчування - хліб, крупи, масло, олію, овочі (за винятком м'яса і риби). Дитячий садок, який відвідує 25 дітей, теж під опікою ФГ, а ще - два клуби і два ФАПи. Закупили в соціальні заклади музичні центри, допомагають в ремонтах. Ввели посаду інструктора зі спорту, докуповують спортивні снаряди, невдовзі тут запрацюють спортивні секції. Це добре. Може, молодь тоді менше заглядатиме в генделики.

Ось так хазяйнують кунчани в своєму невеличкому господарстві. Не без проблем, але з надією на кращий, сприятливіший розвиток подій. Бо в них є все, аби нормально господарювати на землі: бажання, роботящі руки і тямущий дбайливий керівник.

 

 

                                                                                Галина СКРИПНИК

                                                                                Хмельницька область

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.