Це було редакційне завдання: взяти участь у раллі журналістів «Київська осінь-2007». Та прибувши на змагання журналістських екіпажів, я чи не вперше відчув шалений прилив енергії від швидкості, віражів та бажання бути лідером. Втім, про все по-порядку.

Колона автомобілів вирушила рівно об 11.00 з Пущі-Водиці, що під Києвом. Ми тримали курс на Майдан Незалежності. Раллі, яке традиційно проводилось Всеукраїнським фондом «Журналістська ініціатива» та Всеукраїнським автоклубом журналістів, зібрало цього разу більше 20 екіпажів з кількох регіонів України. Два авто виставила на перегони газета «Аграрний тиждень. Україна». «Акули пера» змагались в двох класах автомобілів: з об’ємами двигуна до 1,6 см3 і більше 1,6 см3.

Використання коштів за бюджетними програмами, передбаченими Державним бюджетом на 2007 рік. Такою була тема наради, яку провів днями заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан.
На нараді обговорювалися питання використання коштів, що були виділені за рахунок резервного фонду державного бюджету в сумі 120 млн. грн., для надання часткової фінансової допомоги сільськогосподарським підприємствам, що зазнали збитків внаслідок пилових буревіїв та градобою, а також запровадження автоматизованої системи моніторингу використання бюджетних коштів в розрізі регіонів.

Особисто я розпочинала приватну ветеринарну практику 10 років тому, і можу впевнено сказати, що зробити тоді це було зробити набагато складніше, ніж зараз. Через умови отримування ліцензій та загального відношення різних контролюючих інстанцій до підприємців-початківців цього напрямку бізнесу.
Останнім часом умови для приватної ветеринарної практики покращуються, і, як результат, збільшується кількість ветеринарних фахівців, які працюють за ліцензією. Але їх кількість все одно набагато менша, ніж потребує наші галузі тваринництва. Особливо це стосується співвідношення працюючих спеціалістів ветеринарної медицини державної служби і приватників (складає близько 7:1).

На своєму засіданні у середу, 24 жовтня, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження на виконання постанови №259 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів» .
Це дозволить сільгоспвиробникам закупити ще у 2007 році іноземну сільгосптехніку за бюджетною програмою здешевлення її вартості.
До нині за цією програмою селяни могли купувати виключно сільськогосподарські машини та механізми вітчизняного виробництва. В перелік імпортної техніки внесено три десятки позицій техніки, яка не виробляється в Україні.
До речі, Кабінет Міністрів прийняв розпорядження з відповідним дорученням чотирьом міністерствам: Мінекономіки, Мінфіну, Мінпромполітики та Мінагрополітики. Фахівці цих відомств повинні будуть у найкоротший термін розробити відповідну програму для упорядкування закупівлі імпортної техніки за бюджетні кошти.

Стрімке зростання цін на споживчому ринку, на думку експертів, - загальносвітова тенденція. Скажімо, і зерно, а отже борошно, і соняшникова олія порівняно з минулим роком подорожчала у більшості країн світу в 2-2,5 рази.

Це пояснюється багатьма чинниками: демографічним – у азіатських країнах, погодним – в Європі, Австралії, енергетичним – в більшості країн. Ріст цін на зерно, в свою чергу, зумовлює зростання цін на продукцію тваринництва.
А тому в більшості країн світу ціни на продовольство є предметом підвищеної уваги влади і вимагають від неї адекватних дій.

У СГК “Рубежівський”, що на Київщині, проведено День поля, присвячений впровадженню сучасних технологій вирощування овочів у відкритому грунті, зокрема, цибулі, моркви та картоплі. Місцеве господарство вже давно вирощує ці культури. Та новинкою є те, що нині тут запроваджуються голландські сорти й гібриди моркви по технології фірми “Нюнемс”.

Три роки тому цією справою зайнявся нинішній директор «Рубежівського» Сергій Помазан. А нині вже за досвідом до нього приїхали керівники та спеціалісти сільгосппідприємств з усіх регіонів України, які співпрацюють із фірмою “Нюнемс”. Києвосвятощинців представляли головні агрономи таких провідних в столичній області підприємств як НДВАК “Пуща-Водиця”, СТОВ “Бучанське”, АК “Тарасівський” та деяких інших господарств, де активно займаються овочівництвом. Дзвінкими піснями їх радо привітали учасники народного аматорського колективу “Рідні наспіви”.

Вища освіта в Україні модернізується, дотримуючись вимог Болонського процесу. Одним із важливих моментів у цьому процесі є залучення майбутніх молодших спеціалістів до наукової пошуково-дослідної роботи в процесі навчання.
Млинівський державний технікум ветеринарної медицини має значний багаторічний досвід в організації та проведенні наукових досліджень за безпосередньої участі студентів.
В нашому навчальному закладі при кабінеті „Епізоотологія з мікробіологією” постійно діє гурток „Епізоотолог”. Викладачі спільно з членами гуртка, студентами 3го і 4го курсів протягом двох років працювали над науково-дослідницькою роботою „Світова історія ветеринарії в марках”.
Під час роботи над заданою темою студенти аналізували й вивчали відповідну літературу, збирали поштові марки та конверти, обробляли їх за допомогою комп’ютерної техніки, виготовляли фотографії.

Картопля – продукт досить не вибагливий і дотримуючись простих правил зберігання, можна ласувати нею круглий рік. Як же зробити, щоб і весною картопля радувала своїм смаком та надихала на нелегку працю біля землі? Порадами щодо ефективного збереження цього овоща ділиться консультант Юрій Калитка.
Лікувальний період
Для осінньо-зимового зберігання картоплі, за словами пана Юрія, важливе значення мають температура, вологість, наявність кисню, які при відсутності світла регулюється за допомогою вентиляції. Контроль за цими факторами здійснюється протягом усього періоду зберігання. Відразу після збирання картоплі починається лікувальний період, протягом якого бульби достигають, отримані ними в період збирання ушкодження поступово гояться, шкірка зміцнюється, а смак кращає.

Світ знає цю священну рослину північноамериканських прерій досить давно. Американці вивчали її та виготовляли з неї унікальні лікувальні препарати ще в позаминулому столітті. В Європі про неї стало відомо 130 років тому завдяки німецькому вченому Герхарду Мадаусу. В Україну насіння ехінацеї вперше привезли з Німеччини після Великої Вітчизняної.
Вирощували ехінацею в Березоточі Лубенського району Полтавської області на станції лікарських рослин, яка підпорядковувалась Всесоюзному Інституту лікарських та ароматичних рослин (м. Москва). На певний час інтерес до рослини згас. Згадали ж про неї аж після подій на Чорнобильській АЕС, коли з’явилась гостра потреба в імуномодуляторах.
Ехінацея, виявляється, якраз і цінна тим, що має унікальні імуномоделюючі властивості: препарати з неї здатні істотно підсилювати імунітет людини.
Сьогодні ехінацею, як біодобавку, з успіхом застосовують також у тваринництві, птахівництві, бджолярстві, навіть у рибоводстві. Зокрема, на Вінниччині гранулами з ехінацеї годують коропів.

На думку експертів, за останні десять років практично вдвоє скоротився парк кормо- та зернозбиральних комбайнів, на третину – парк тракторів. Що насправді відбувається в технічному оснащенні аграрного сектору, коментує директор Департаменту інженерно – технічного забезпечення Мінагрополітики Микола Даценко.

ДАЦЕНКО: На жаль, ми мусимо констатувати, що сьогодні структура машинно-тракторного парку не відповідає ні кількісним, ні якісним вимогам.
За чисельністю наявний машинно-тракторний парк сільськогосподарських підприємств зменшився проти 1990 року удвічі й не задовольняє його технологічні потреби. До необхідної кількості маємо лише дві третини тракторів та комбайнів. Близько 85% основних видів техніки експлуатується поза амортизаційними строками, майже дві третини техніки має вік 20 і більше років.

Подейкують, хобі – не лише покликання душі. Це талант, яким людина користуючись повсякчас, дарує радість і добро іншим. Або диво, якщо хочете. Дивовижні фрукти – хобі нашої нової знайомої з Тернопільщини.

На городі Наталі Малишевої із села Великий Глибочок Тернопільського району повноправно владарює осінь. Всюди видно її дари: величезні кетяги різних сортів винограду, дині, помідори, баклажани, огірки, ріпа, айстри, гладіолуси... А зовсім поряд червоніє полуниця: велика і стигла. Дива та й годі!
Господиню ми зустріли за звичною і улюбленою для неї роботою: Наталя Володимирівна оглядала свій невеличкий, але багатий виноградник. Ступивши за ворота подвір’я, я аж рота відкрила, побачивши виноградний урожай. Але одразу сплюнула через ліве плече, щоб не наврочити: такі великі грона хіба що на ринку бачила! Виноград той привезений аж із Криму. А ось цей - у нас, на Тернопільщині. Дивилася і віри не йняла, доки не скуштувала. Смакота!

Продовження теми. Початок читайте в попередніх номерах Аграрного тижня;

Перехід як на мінімізовані технології обробітку грунту, так і на технології “прямої” сівби вимагає від виконавців високої професійної підготовки, строгого дотримування технологічної дисципліни і відповідного забезпечення технічними засобами і технологічними матеріалами. Якщо класичний полицевий обробіток грунту дає можливість згладжувати порушення зазначених вимог, то в умовах застосування новітніх технологій названі недоліки будуть проявлятись катастрофічно.

Розмістити оголошення можна за допомогою форми "Додати новину"

вибравши категорію "Безкоштовні оголошення", воно буде розміщенно після перевірки адміністратором, 

або залишити коментар.

На базі Хорольського агропромислового коледжу Полтавської ДАА відбувся незвичайний захід, який поєднав у собі різнопланові конкурси професійної майстерності, художню самодіяльність, презентації та спортивні змагання.
Аграрні навчальні заклади постійно працюють над вдосконаленням форм і методів навчально-виховної роботи, підвищенням рівня професійної майстерності та якості професійної підготовки студентів. В арсеналі аграрної освіти напрацьовані та проводяться заходи від регіональних до широко¬масштабних конкурсів “Викладач року”, зльотів “Лідер АПК ХХІ століття”, фестивалів “Софіївські зорі”. Та подібної спроби на регіональному рівні ще не було.

Семінар фермерів, на якому обговорювалися стан та перспективи розбудови Асоціації фермерів і приватних землевласників України, відбувся у Києві. Обговорити проблеми існування своєї організації приїхали представники фермерських господарств з усіх областей країни.

Свої позиції та бачення розвитку фермерських господарств учасники семінару висловлювали у контексті Державної цільової програми розвитку села до 2015 року. Генеральний директор Центру аграрних реформ, доктор економічних наук, професор Любов Молдаван, зокрема, проаналізувала розвиток фермерської справи в Україні у порівнянні з Францією. «Адже з Францією ми близькі по території, сільськогосподарським угіддям та навіть менталітетом, – зазначила доповідачка, - тому найкраще спрогнозувати ефективні напрямки подальшого розвитку фермерства в Україні можна саме на прикладі цієї держави».