14 – 16 листопада у Києві відбувся IV міжнародний «Агрофорум – 2007». Це традиційний час її проведення. Адже зараз, коли на полях з»являється перший сніг і припиняються активні аграрні роботи, можна перепочити, проаналізувати що вдалося зробити, а що ні та подвитись, яких результатів досягли інші. Отже, темп життя анітрохи не сповільнився.

Навпаки. Постійні учасники «Агрофоруму», а також нові, а це – представники понад 200 підприємств та організацій з 17 країн світу, зібралися в столиці України, щоб продемонструвати новинки сільськогосподарської техніки, обладнання для переробки сільгосппродукції. Цьогоріч, на форумі компанії та підриємства широко предствили технології виробництва екологічно чистих продуктів харчування, інтенсивні технології підготовки кормів та годівлі тварин, добрива, насіння... Всього й не перелічити!
Не дивно, що кожен намагався прорекламувати свою продукцію. Тому в усіх куточках виставки, на яскраво оформлених стендах тривали переговори, дискусії, покази і ознайомлення з товаром.

Сьогодні від рівня родючості ґрунтів залежить рівень виробництва сільгосппродукції, імідж аграрної держави та, в решті решт, її продовольча безпека.

Ситуація із родючістю ґрунтів залишається надзвичайно складною. Тому основним нашим завданням є пошук реальних шляхів вирішення проблем пов’язаних зі збереженням національного багатства – ґрунтів.
За останніх п’ять років мінеральних добрив вносилось в ґрунт в середньому близько 500 тис. тонн. В 1990 році, для порівняння, внесли 4,2 млн. т мінеральних добрив у поживній речовині, і лише зерна отримали понад 50 млн. т, не враховуючи солідних врожаїв по решті культур. Порівнюючи ці показники, можна констатувати: нині виробництво продукції відбувається, в основному, за рахунок природної родючості, а отже, триває виснажливе використання ґрунтів.

Ще в XIX столітті відомий український помолог Лев Платонович Симиренко писав: „…гарна садовина досі не є продуктом постійного споживання населенням і, окрім хіба що літа, вона доступна лише заможнішим класам”. Вислів не втратив своєї актуальності й сьогодні, коли дорогі закордонні фрукти далеко не кожному по кишені.
Вітчизняна торгівельна мережа щороку наповнюється яблуками й грушами іноземного виробництва. На жаль, ця садовина не завжди належної якості, оскільки до нас часто потрапляє те, що не приймається на реалізацію в європейських країнах. Там існують дуже жорсткі стандарти, згідно з якими до споживача повинна надходити виключно високоякісна продукція. Ми ж купуємо те, що нам пропонують.

Протягом всього періоду свого існування люди намагалися зберегти найбільше багатство, яке дала їм природа – родючість ґрунтів. На думку відомого німецького вченого Ю. Лібіха, саме родючість ґрунтів визначає багатство і могутність країни.

„Виникненням і загибеллю народів управляє один той самий закон природи. Відбирання у країн умов, що визначають їх родючість, викликає їх загибель. Підтримка ж цих умов забезпечує країнам довге існування, багатство і могутність”, - писав Лібіх ще у 1840 році.

Іноземні експерти оприлюднили звіт про ситуацію в м’ясопереробній промисловості Росії. Зокрема, повідомляється, що найближчим часом у цій країні очікується суттєве зростання обсягів виробництва м’яса птиці. Однак підвищений попит на біопаливо веде до росту цін на корми і зменшення прибутків та обсягів інвестицій.
На думку фахівців, сьогодні головною причиною неналежної ефективності виробництва птиці в Росії є зростання цін на зернові, що у свою чергу призводить до збільшення вартості кормів. При цьому дехто з російських виробників вдається до безпідставних порівнянь якості продукції з птиці вітчизняного виробника та імпортованої, щоб змусити споживача відмовитися від останньої. На 7,4% з березня по серпень зросла середня вартість замороженої продукції з м’яса птиці вітчизняного виробника. На імпортну продукцію ціни практично не змінилися. Уряд РФ продовжує пошук компромісу між інтересами вітчизняних виробників та споживачів, що страждають від підвищення цін. Росптицесоюз запропонував відповідні заходи, які включають в себе державне регулювання цін на корми та додаткові обмеження імпортних поставок.

жовтні колектив закритого акціонерного товариства «Куп’янський молочноконсервний комбінат», що працює на Харківщині, відзначив 50-річний ювілей свого підприємства.

Довідково: Куп’янський молочноконсервний комбінат введено в експлуатацію у жовтні 1957 року. За період з 1973 по 1990 роки на підприємстві додатково відбувся запуск цехів з виробництва незбираного молока та з виробництва замінника незбираного молока. У 1991 році трудовий колектив утворив організацію орендарів, яку в 1994 році установча конференція реформувала в закрите акціонерне товариство «Куп’янський молочноконсервний комбінат».
Протягом піввікової історії комбінат став визнаним лідером серед підприємств молочноконсервної промисловості України.
На сьогодні у результаті чисельних перетворень до комбінату входять консервний цех потужністю 96 туб молочних консервів за зміну, цех незбираного молока потужністю 78 т продукції і 10,2 т тваринного масла, цех сухих молочних продуктів потужністю 6 т за зміну, цехи та відділи з прийому молока тощо. Також успішній роботі основних цехів сприяють допоміжні виробничі ділянки, зокрема: жерстянобанковий цех, гараж, дільниці реалізації продукції, механіки та енергетики, санітарно-побутового обслуговування тощо.
З 1990 року підприємство входить до складу Національної асоціації виробників дитячого харчування, молочноконсервної та сокової продукції «Укрконсервмолоко».