Аграрний тиждень. Україна
» » ПРОБЛЕМИ ЗЕРНОВОГО РИНКУ ТА ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЙОГО ЗРОСТАННЯ
» » ПРОБЛЕМИ ЗЕРНОВОГО РИНКУ ТА ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЙОГО ЗРОСТАННЯ

    ПРОБЛЕМИ ЗЕРНОВОГО РИНКУ ТА ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ ДЛЯ ЙОГО ЗРОСТАННЯ


    Україна нарощує експорт зернових, і за останні 10 років показник експорту українського зерна збільшився в чотири рази - з 10 млн т (2007 р.) до майже 40 млн т (2016 р.). Таке експортне зростання стимулює розвиток портових терміналів. У 2015-2016 маркетинговому році (МР) перевалка зерна в морських портах становила понад 39,4 млн тонн.

    На думку президента Української зернової асоціації (УЗА) Миколи Горбачова, Україна може збирати 70 млн т зернових. За його даними, для збільшення виробництва зернових у державі достатньо потужностей внутрішнього зберігання (70 млн т), портових (3,3 млн т) і перевалочних елеваторів (60 млн т), але є проблеми з вагонами і пропускною інфраструктурою. При потужностях завантаження 715 тис. т/добу залізничні потужності складають 117 тис. т/добу, а пропускна здатність морського терміналу (всі види вантажів) - 182 тис. т/добу.

    «За час незалежності в Україні не побудовано жодного зерновозу. За локомотиви взагалі немає інформації. Агрохолдинги мають проблеми з експортом. Реформи пропонуються, але ми не бачимо результату, - зазначив Микола Горбачов в рамках II Аграрного експортного форуму: трейдинг і логістика. - Якщо Україна експортує 45 млн т зернових, то при 100% поставки залізниці необхідно 18,74 тис. вагонів, при експорті в обсязі 90 млн т - 37,48 тис. вагонів».

    Тож, на переконання експерта, одним із етапів поліпшення логістики зерна в країні є приватизація «Укрзалізниці» і як перший крок у цьому напрямку - приватизація всього парку вагонів.

     

    Прогнозований ріст виробництва

    Міністерство аграрної політики та продовольства України прогнозує до 2030 року збільшення виробництва зернових і зернобобових культур у 1,5 рази - до 100 млн т (у порівнянні з 2016 р.).

     

    Прогноз на 2030 рік. Скільки будемо вирощувати?

    Пшениця

    2005/2006 – 17,9 млн т

    2015/2016 – 25,6 млн т

    2030/2031 – 35 млн т

    Ячмінь

    2005/2006 – 8,8 млн т

    2015/2016 – 8,2 млн т

    2030/2031 – 10 млн т

    Кукурудза

    2005/2006 – 6,5 млн т

    2015/2016 – 23,3 млн т

    2030/2031 – 29 млн т

    Соняшник

    2005/2006 – 5 млн т

    2015/2016 – 11,7 млн т

    2030/2031 – 15 млн т

    Соя

    2005/2006 – 613 тис. т

    2015/2016 –3,9 млн. т

    2030/2031 – 8 млн т

     

    Прогноз на 2030 рік. Що і в якій кількості будемо експортувати?

    Пшениця – 25 млн т

    Кукурудза – 20 млн т

    Ячмінь – 4 млн т

    Соняшникова олія – 5,5 млн т

    Соя – 5 млн т

     

    Серед тенденцій, що змінюють карту виробництва і експорту, на думку голови проекту «Агротрейдинг» компанії UMG Валентина Сельвесюка, - оновлення техніки, автоматизація процесів і впровадження систем контролю, збільшення врожайності завдяки новим сортам та сучасні засоби захисту і добрива.

    Валентин Сельвесюк прогнозує також, що транспортні й логістичні витрати в країні зменшуватимуться. «Головною передумовою цього стане розвиток інфраструктури - залізничної мережі та річкового транспорту, збільшення чисельності рухомого складу і річкового флоту, - зазначає експерт. - Азія у найближчі 20 років стане найперспективнішим ринком для України, а основний експорт буде спрямований в країни Північної Африки та Близького Сходу».

     

    Головний інвестор терміналів

    За словами керівника держпідприємства «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвиса Вецкаганса, вітчизняний агросектор на сьогодні є головним напрямком, в якому є перспектива будівництва портових активів. Він зазначив, що АМПУ моніторить ситуацію щодо розвитку цього сегменту і бачить проекти, які вже реалізовані в частині будівництва терміналів і вимагають днопоглиблення, наприклад, в порту «Чорноморськ».

    Загалом, нині перевалку зернових вантажів здійснюють понад 20 терміналів. Найбільше експорту - 33,5 млн т - припадає на Миколаївський і Одеський морські торговельні порти, порти «Південний» і «Чорноморськ».

    Лідируючу позицію за потужностями зернових терміналів утримує порт «Південний». Потужність перевалки становить 17 млн т/рік. У 2016-му перевантажено 8,2 млн тонн. Левова частка експорту припадає на термінали «ТІС-Зерно», «ТІС-Міндобрива» і «Бориваж».

    Потужність перевалки Одеського порту становить 10,6 млн т/рік. За результатами 2015-2016 МР, перевалка зерна в Одеському порту майже досягла обсягів переробки в «Південному» - 8,2 млн тонн. Найбільше зерна перевантажили компанії «Бруклін-Київ», «Олімпекс Купе Інт.» і державний оператор - філія ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (ДПЗКУ).

    Найбільше зерна за вказаний період перевантажив Миколаївський порт - 9,11 млн т - при наявній потужності перевалки 14,1 млн т/рік. Тут найбільші показники демонструють агрохолдинг «Нібулон», корпорація Bunge, китайська корпорація COFCO, «МСП Ніка-Тера».

    Порт «Чорноморськ» з потужністю перевалки 9,1 млн т/рік минулого року відвантажив 7,99 млн т і має тенденцію до зростання перевалки зернових вантажопотоків. У порту «Чорноморськ» працюють компанії «Іллічівський зерновий термінал», «Risoil Terminal», «Трансбалктермінал».

    Фінансові рішення від ДПЗКУ

    В рамках політики Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державна продовольчо-зернова корпорація спрямовує свої зусилля на посилення прямої співпраці з сільгоспвиробниками та надає їм додаткові фінансові інструменти для зростання можливостей зернового ринку – це, зокрема, форвардна програма та програма закупівель зерна за подвійними складськими свідоцтвами.

    Як повідомляє Наталія Головань, начальник відділу форвардних закупівель ПАТ «ДПЗКУ», в рамках форвардної програми корпорація планує у два етапи проавансувати сільгоспвиробників на загальну суму у понад 1 млрд грн, закупивши до 200 тисяч тонн продовольчої та фуражної пшениці, 200 тисяч тонн кукурудзи та до 150 тисяч тонн ячменю і сої.

    «Форвардна програма корпорації є одним із напрямків надання підтримки та розширення прямої взаємодії з сільгоспвиробниками. За рахунок значної активізації прямої співпраці з дрібними та середніми аграріями, за минулий рік частка сільгоспвиробників у структурі закупівель компанії зросла з 21% до 60%. А у пікові періоди збору врожаю їх вага становила понад 80%», - зазначаєНаталія Головань.

    Вона також зауважила, що паралельно з форвардною програмою у ДПЗКУ діє програма закупівель зерна за подвійними складськими свідоцтвами. Програма була започаткована у 2016 році та передбачає здійснення авансування у розмірі 70% від діючої закупівельної ціни на філії ПАТ «ДПЗКУ» в день укладання договору. Остаточне переоформлення зерна на корпорацію відбувається за ціною, яка буде впродовж 60 календарних днів з моменту укладання договору найбільш привабливою, на думку сільгоспвиробника.

    При цьому вона підкреслила, що для учасників цієї програми діє пільгова ставка на зберігання зерна на відповідній філії ДПЗКУ – 0,48 грн за 1 тонно-день.

    «Ця програма відрізняється від програми форвардних закупівель, яка передбачає надання грошових коштів під майбутній врожай, тим, що фінансування по заставних закупівлях здійснюється під фактично зібране зерно. Тобто, протягом дії договору ціна зростає, і сільгоспвиробник не тільки вже має у своєму розпорядженні обігові кошти, але при цьому ще може продати зерно за більш вигідною ціною і отримати додатковий прибуток», - підкреслює начальник відділу форвардних закупівель.

    Поза тим, свідченням того, що цього року держкорпорація як ніколи йде назустріч українським фермерам, є перегляд умов форвардної програми. Так, за рішенням Форвардного комітету ДПЗКУ, в рамках програми весняного форварду з метою зниження фінансового навантаження на сільгоспвиробників коефіцієнт за користування авансовими коштами було зменшено з 1,06 до 0,89 грн по пшениці, ячменю й кукурудзі та з 2,05 до 1,71 грн по сої за 1 тонно/день. Якщо перекласти на мову фінансистів, це приблизно відповідає зменшенню відсоткової ставки з 15% до 12,5% річних. А якщо врахувати, що період користування коштами складає від 3 до 6 місяців, цей відсоток є вдвічі меншим.

    Закупівельні програми ДПЗКУ, як додаткові фінансові інструменти для сучасного сільгоспвиробника, мають свої переваги серед інших представлених на ринку програм. Зокрема, корпорація має розгалужену мережу закупівельників по всій Україні та 53 зернові склади, які розташовані у 20 областях та прийматимуть зерно, що поставлятиметься за даними програмами першочергово. Крім того, ДПЗКУ пропонує вигідні умови фінансування та наразі розглядає також можливість надання пільгових тарифів на зберігання збіжжя на власних елеваторах для учасників форвардної програми.



    Олеся ПАВЛЕНКО

     

    План форвардних закупівель зерна врожаю 2017 року

    Разом: 550 тис. т, з них

    200 тис. т пшениці, 100 тис. т ячменю, 200 тис. т кукурудзи, 50 тис. т сої

     

    Орієнтована потреба в авансових коштах (по місяцях)

    Місяць (2017 рік)

    Культура

    Сума, грн

    Авансовий платіж, грн/т

    січень - лютий

    пшениця

    24321000,00

    І транш озимі

    2010,00

    ячмінь

    березень - квітень

    пшениця

    9438000,00

    ІІ транш озимі

    780,00

    ячмінь

    квітень - липень

    пшениця

    1378782000,00

    І транш ярі

    2580,00

    ячмінь

    кукурудза

    соя

    4980,00

    Всього анонсування:

    1412541000,00

     

     

    Перевага програми закупівлі зерна за подвійними складськими свідоцтвами:

    ·авансування по ціні близько 70% від діючої закупівельної ціни на філії ПАТ «ДПЗКУ» у день укладання договору;

    ·прийняття рішення сільгоспвиробником щодо переоформлення зерна на ПАТ «ДПЗКУ» протягом 60 календарних днів з дати підписання договору по ціні, яка на його думку, буде найбільш привабливою;

    ·пільгова ставка на зберігання (0,48 грн за 1 тонно-день);

    ·реалізація зерна за більш вигідними ринковими цінами (під час зростання ціни);

    ·прозорість схеми закупівлі.


    Схожі новини
  • ДПЗКУ розпочала програму закупівель зерна за подвійними складськими свідоцт ...
  • ДПЗКУ успішно завершила форвардну програму 2016 року
  • ДПЗКУ закупила за спотовими контрактами більше 1 млн тонн зернових
  • Авансовий платіж за форвардними контрактами на зерно зріс до 1 тис. грн за ...
  • ДПЗКУ отримала заявки на закупівлю за форвардом понад 300 тисяч тонн зерна

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.