Земля під мікроскопом – прибуток у кишені

11 March, Розділ Агрополітика, переглядів 6 957

Можна будувати захмарні плани, розраховувати кількість добрив для максимального прибутку, поспішно завозячи дорогі засоби живлення й захисту, поки ціна не скочила, провадити всі ґрунтообробні роботи, засівати найкраще насіння. І очікувати рекордних урожаїв та грошового дощу…

Та це все лусне, як мильна кулька, якщо раптом виявиться, що ваші землі страждають на підвищену кислотність. А ви не провели належного вапнування. Можуть бути й солі зайві у ваших ґрунтах. А ви не шкодували грошей, кидали доволі фосфорних добрив, щоби зміцнити посухостійкість рослин. І нічого з цього не вийшло. Поле ваше висохло. Бо поживний фосфор до рослинних клітин так і не надійшов. Ґрунтові солі його пов’язали… «Якби ж вчасно загіпсували ґрунт…» - почухаєте потилицю поспіль. Але марно. Гроші, які ви непродумано вклали в землю, так ніколи й не повернуться.

Утім, необачні й часом катастрофічні втрати можна упередити ще до того, як щось плануватимете робити на вашому полі. Зайдіть до найближчого підрозділу державної установи «Центрдержродючість», і високопрофесійні фахівці, образно кажучи, «розкладуть всі карти» про ваше поле. А якщо ви помітите «білі плями» в складі ґрунту на деяких ділянках, де збираєтеся господарювати – замовте відповідні дослідження в цій же організації. Повірте, вкладені в аналіз ґрунту копійки убезпечать вас від втрат на тисячі гривень. Знаючи всю правду про «здоров’я» вашого наділу, ви отримаєте змогу вчасно нейтралізувати всі «небажані елементи».

Про це й інше, не менш вагоме, йшлося нещодавно під час наради, де аналізувалися підсумки роботи ДУ «Центрдержродючість» за минулий рік.

Відчувалося, як фахівці ґрунтознавства з усіх регіонів України з полегшенням зіхтнули, коли почули з вуст генерального директора Ігоря Яцука інформацію, що проблема державного фінансування установи, яка опікується родючістю ґрунтів, вирішується. Уряд обіцяє гроші виділити. Дамоклів меч, начебто, відвернули. Але сам факт, що питання доцільності існування ґрунтозахистної служби обговорювався у високих кабінетах, дуже насторожує. І не тільки спеціалістів «Центрдержродючості», а й переважну більшість сільгоспвиробників, які піклуються про стан своєї землі й бажають достеменно знати, які процеси відбуваються в їхніх ґрунтах, як відвернути небезпеку й поліпшити їхню родючість.

У нараді взяв участь заступник директора Департаменту землеробства Мінагрополітики Юрій Жарун, який під час виступу підкреслив важливість проведеної спеціалістами ДУ «Центрдержродючість» роботи. А про результати більше розповів Ігор Яцук, зазначивши, зокрема, що законотворення є однією з основ забезпечення захисту родючості ґрунтів. У цьому процесі «Центрдержродючість» провадила активну лінію. Так, за його словами, «опрацьовано законопроекти «Про ринок земель», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження обмежень на набуття у власність земель сільськогосподарського призначення», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності Мінагрополітики, Мінсоцполітики, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується через відповідних міністрів)», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту)». Підготовлено новий варіант проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їх родючості», яким передбачається надати ґрунтам юридичний статус, в законодавчому полі розмежувати поняття «ґрунт» і «земля» та врегулювати всі питання, пов’язані з охороною, раціональним використанням та збереженням ґрунтів».

А на підтвердження масштабності роботи Ігор Яцук, зокрема, навів такі дані: «Проведено майже 2,4 млн. складних лабораторних досліджень ґрунту на визначення у ньому вмісту більше 20-ти агрохімічних, токсикологічних і радіологічних показників. За результатами обстеження виготовлено агрохімічних картограм на площу 4,9 млн. гектарів. Видано землекористувачам і землевласникам 90,2 тис. шт. агрохімічних паспортів з рекомендаціями щодо підвищення ефективності використання мінеральних і органічних добрив, хімічних меліорантів та інших заходів з охорони ґрунтів».

Але давайте на забувати, що за кожною сухою цифрою досліджень – гектари й гектари врятованих від характерної небезпеки земель, тисячі й мільйони гривень, закладених у розвиток і піднесення сільськогосподарського виробництва. Закладених у розвиток, а не заритих безнадійно.

Володимир ШАПОВАЛОВ