Аграрний тиждень. Україна
» » Аграрії просять Президента почути їх
» » Аграрії просять Президента почути їх

    Аграрії просять Президента почути їх


    Всеукраїський аграрний форум, що його провели аграрії наприкінці квітня у Харкові, став своєрідною спробою докричатися до тих, хто формує аграрну політику, створити «громадське сільськогосподарське лобі», адже в парламенті його немає. Через палкі виступи, озвучені болючі проблеми аграрії намагались, перш за все, для себе визначити: чи про все вдалося згадати, чи всі аспекти їхнього пекельного буття на селі обговорено. А тому до резолюції форуму додавались все нові пропозиції.

     

    Учасники аграрного форуму, а їх тоді зібралося близько шестисот чоловік, напрацювали ряд конкретних пропозицій для їхнього вирішення, які згодом виклали у листі й днями направили до Президента України Віктора Януковича.

    «Останнім часом дуже поширеним стало гасло «Аграрний сектор – локомотив української економіки». Та, на жаль, у суспільстві мало хто усвідомлює, наскільки відсутність державної підтримки, затратні матеріально-технічні ресурси, обмежені ринки збуту, фіскальний тиск та інші проблеми гальмують цей локомотив. Тому сьогодні аграрна галузь як ніколи потребує зваженого підходу та конструктивних рішень у розв’язанні нагальних проблем», - зазначає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса.

    Тому аграрії просять главу держави встановити п’ятирічний мораторій на перегляд податкового законодавства в АПК, скасувати обов’язкову сертифікацію якості зерна, відстрочити штрафні санкції за нерозроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь до 1 січня 2016 року, а також створити спільну робочу групу з Мінагрополітики, Держземагентством, Державною реєстраційною службою та профільними асоціаціями щодо вирішення проблем із реєстрацією земельних ділянок та прав на них.

    «В країнах Європи та пострадянського простору державна підтримка АПК в кілька разів більша, ніж в Україні, що значно знижує конкурентоздатність вітчизняного аграрного сектору. Тому українські аграрії покладають значні сподівання на органи законодавчої та виконавчої влади щодо вирішення проблемних питань галузі та стимулювання її розвитку», - зауважує голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Підтвердженням його слів є дослідження міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об’єднує 34 країни світу. За її даними, загальний рівень держпідтримки АПК України суттєво відстає від інших країн світу. Якщо, скажімо, у Норвегії цей показник становить 61% загальної вартості сільгосппродукції, у країнах ЄС – 20-27, у Росії - 21, Китаї - 17, то в Україні - близько 12%. І це не кажучи вже про ціну грошей у нас і у них, про матеріально-технічне забезпечення тощо.

    В свою чергу, глава Аграрного Союзу України Геннадій Новіков наголошує: «Скасування податкових пільг для сільгоспвиробників призведе до зменшення обсягів валової продукції в сільгоспвиробництві на 8-10% і падіння валютних надходжень від експорту продукції АПК. Крім того, це зменшить прибутковість галузі на 50%, а сума втрат сільгоспвиробників складе близько 19 млрд. гривень. На сьогоднішній день спеціальні режими оподаткування є чи не єдиним джерелом підтримки сільгоспвиробників, оскільки фінансування АПК за рахунок прямої бюджетної підтримки обмежене, як і доступ до банківських кредитів». Тому поступальний розвиток галузі можливий лише в умовах постійного діалогу між представниками агропромислового комплексу та владою.

    У листі до Президента України аграрії просять не чіпати чинну податкову систему протягом 5 років, бо скасування діючих пільг неминуче призведе до фіскального тиску, вгамувати зростаючі ціни на пальне, техніку, і навпаки, регулювати шляхом закупівель до АФУ ринок сільгосппродукції так, щоб ціни забезпечували рентабельність виробництва, відмінити сертифікацію якості зерна, здешевити кредити. Сказано у зверненні і про неефективну роботу системи реєстрації прав власності та угод оренди земельних ділянок, і про зміни в законодавстві, що вимагають від сільгоспвиробників розробки проектів землеустрою, і про посилення адміністративного тиску на селян.

    Задля налагодження продуктивного діалогу між владою та представниками аграрного сектору профільні об’єднання, що представляють багатотисячну армію аграріїв, просять главу держави створити Координаційну раду з питань аграрної політики при Президенті України. Вони сподіваються, що Віктор Янукович дослухається до надісланих пропозиції, і така рада з аграрних питань при Президенті України нарешті запрацює.

                                                                                                                                          Ольга МОРОЗОВА

     

     





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Аграрії просять Президента почути їх


Всеукраїський аграрний форум, що його провели аграрії наприкінці квітня у Харкові, став своєрідною спробою докричатися до тих, хто формує аграрну політику, створити «громадське сільськогосподарське лобі», адже в парламенті його немає. Через палкі виступи, озвучені болючі проблеми аграрії намагались, перш за все, для себе визначити: чи про все вдалося згадати, чи всі аспекти їхнього пекельного буття на селі обговорено. А тому до резолюції форуму додавались все нові пропозиції.

 

Учасники аграрного форуму, а їх тоді зібралося близько шестисот чоловік, напрацювали ряд конкретних пропозицій для їхнього вирішення, які згодом виклали у листі й днями направили до Президента України Віктора Януковича.

«Останнім часом дуже поширеним стало гасло «Аграрний сектор – локомотив української економіки». Та, на жаль, у суспільстві мало хто усвідомлює, наскільки відсутність державної підтримки, затратні матеріально-технічні ресурси, обмежені ринки збуту, фіскальний тиск та інші проблеми гальмують цей локомотив. Тому сьогодні аграрна галузь як ніколи потребує зваженого підходу та конструктивних рішень у розв’язанні нагальних проблем», - зазначає президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Алекс Ліссітса.

Тому аграрії просять главу держави встановити п’ятирічний мораторій на перегляд податкового законодавства в АПК, скасувати обов’язкову сертифікацію якості зерна, відстрочити штрафні санкції за нерозроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь до 1 січня 2016 року, а також створити спільну робочу групу з Мінагрополітики, Держземагентством, Державною реєстраційною службою та профільними асоціаціями щодо вирішення проблем із реєстрацією земельних ділянок та прав на них.

«В країнах Європи та пострадянського простору державна підтримка АПК в кілька разів більша, ніж в Україні, що значно знижує конкурентоздатність вітчизняного аграрного сектору. Тому українські аграрії покладають значні сподівання на органи законодавчої та виконавчої влади щодо вирішення проблемних питань галузі та стимулювання її розвитку», - зауважує голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко. Підтвердженням його слів є дослідження міжнародної Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що об’єднує 34 країни світу. За її даними, загальний рівень держпідтримки АПК України суттєво відстає від інших країн світу. Якщо, скажімо, у Норвегії цей показник становить 61% загальної вартості сільгосппродукції, у країнах ЄС – 20-27, у Росії - 21, Китаї - 17, то в Україні - близько 12%. І це не кажучи вже про ціну грошей у нас і у них, про матеріально-технічне забезпечення тощо.

В свою чергу, глава Аграрного Союзу України Геннадій Новіков наголошує: «Скасування податкових пільг для сільгоспвиробників призведе до зменшення обсягів валової продукції в сільгоспвиробництві на 8-10% і падіння валютних надходжень від експорту продукції АПК. Крім того, це зменшить прибутковість галузі на 50%, а сума втрат сільгоспвиробників складе близько 19 млрд. гривень. На сьогоднішній день спеціальні режими оподаткування є чи не єдиним джерелом підтримки сільгоспвиробників, оскільки фінансування АПК за рахунок прямої бюджетної підтримки обмежене, як і доступ до банківських кредитів». Тому поступальний розвиток галузі можливий лише в умовах постійного діалогу між представниками агропромислового комплексу та владою.

У листі до Президента України аграрії просять не чіпати чинну податкову систему протягом 5 років, бо скасування діючих пільг неминуче призведе до фіскального тиску, вгамувати зростаючі ціни на пальне, техніку, і навпаки, регулювати шляхом закупівель до АФУ ринок сільгосппродукції так, щоб ціни забезпечували рентабельність виробництва, відмінити сертифікацію якості зерна, здешевити кредити. Сказано у зверненні і про неефективну роботу системи реєстрації прав власності та угод оренди земельних ділянок, і про зміни в законодавстві, що вимагають від сільгоспвиробників розробки проектів землеустрою, і про посилення адміністративного тиску на селян.

Задля налагодження продуктивного діалогу між владою та представниками аграрного сектору профільні об’єднання, що представляють багатотисячну армію аграріїв, просять главу держави створити Координаційну раду з питань аграрної політики при Президенті України. Вони сподіваються, що Віктор Янукович дослухається до надісланих пропозиції, і така рада з аграрних питань при Президенті України нарешті запрацює.

                                                                                                                                      Ольга МОРОЗОВА

 

 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.