Юрій Лузан: «До стабільності в аграрному секторі, до самозаспокоєння підстав ще немає»

27 February, Розділ Агрополітика, переглядів 5 743

Економісти переконують: не дивлячись на ряд проблем та затримуючих факторів, вітчизняний агросектор з кожним роком займає все більшу питому вагу в національній економіці. Минулого тижня в комітеті Верховної Ради України з питань економічної політики відбулися слухання з питань соціально-економічного становища в реальному секторі економіки. Обговорювались також і пропозиції щодо антикризових заходів. Про показники і тенденції в АПК присутнім розповів перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан.

Що і завдяки чому зроблено

Своє бачення проблем Юрій Якович розпочав із деяких макроекономічних показників і тенденцій в АПК.

Юрій Лузан:

- Торік вдалося забезпечити приріст виробництва сільгосппродукції на 17,5%, у тому числі в агропідприємствах - на 35,2%. Тобто крупнотоварний сектор поетапно відновлює свої обсяги в структурі агровиробництва. В січні також збережено загальну позитивну динаміку сільгоспвиробництва.

Підприємства харчової промисловості порівняно з 2007 роком також практично не зменшили обсяги виробництва, дещо покращилася ситуація в риболовній галузі. Тож харчопром також поки що працює відносно стабільно.

Підтвердженням активізації аграрного ринку є наступні тенденції. Торік платежі до зведеного бюджету зросли в 1,4 рази (17,3 млрд. грн.), експортовано сільгосппродукції на 11,3 млрд. дол. США і забезпечено позитивне сальдо в обсягах 4,5 млрд. дол. США, (відповідно - ріст у 1,6 і 1,9 разів порівняно з 2007 р.; АПК на сьогодні практично єдина галузь, яка формує позитивний платіжний баланс).

У січні 2009 року до січня 2008-го теж забезпечена позитивна динаміка, експорт зріс на 130 млн. дол. США і становить 602 млн. дол., забезпечено позитивне сальдо 303 млн. дол. США. Це яскравий приклад зростання конкурентності й витребованості вітчизняної продукції на зовнішніх ринках.

В минулому році вперше за всю історію України отримані найвищі обсяги виробництва зерна, соняшнику, ріпаку. Вже 2 роки поспіль Україна посідає перше місце в світі з експорту соняшникової олії, нині займає 4-5 місце у світі серед найбільших країн-експортерів зерна, стала найбільшим виробником ріпаку в Європі, поетапно відновлює свої позиції в деяких інших галузях, зокрема на рівні світових стандартів розвивається птахівництво й окремі галузі харчової промисловості.

Та безумовно ці й інші тенденції та показники на фоні загальних проблем розвитку агросектора, і особливо на фоні прогресуючих ускладнень, викликаних фінансовою кризою, сьогодні сприймаються неоднозначно. І ми в Мінагрополітики це дуже добре усвідомлюємо, розуміючи, що до стабільності в аграрному секторі, до самозаспокоєння підстав ще немає. Втім, зазначені тенденції я називаю з наступних причин.

По-перше - агросектор, взагалі агроринок, уже розпочав, умовно кажучи, давати державі «золоті яйця». І логіка підказує: перші позитивні зрушення в АПК держава зобов'язана, в своїх же інтересах, продовжувати активно підтримувати.

По-друге - АПК продемонстрував, що навіть при незначній державній підтримці (порівняно, скажімо, з країнами ЄС) у поєднанні з організаційними заходами на місцях, із законодавчим урегулюванням пільгових режимів оподаткування ПДВ і фіксованого сільгоспподатку, застосування державного регулювання аграрного ринку, включаючи Аграрний фонд, стимулювання розвитку кредитної підтримки та інших заходів може приносити набагато більшу користь для держави, для суспільства через посилення гарантування продовольчої безпеки, суттєве зростання обсягів сплати податків, ріст експорту, формування позитивного платіжного балансу, вирішення соціальних проблем тощо. Тобто результати минулорічної діяльності - не випадковість, а спільний результат державної аграрної політики та активізації аграрного бізнесу. Третє - аграрний сектор з кожним роком стає все більш інвестиційно-привабливим. Темпи росту обсягів інвестицій за 9 місяців 2008 р. зросли в 1,3 рази. Зазначу, що це найвищі темпи серед інших секторів економіки. Сьогодні тільки в галузі тваринництва освоюється 473 інвестиційні проекти на більше 20 млрд. гривень. На 1 січня 2009 р. агросектором залучено 57,3 млрд. грн. кредитів. alt

Підкреслю: це 15% від всіх вкладень в економіку держави. З них 58% - довгострокові кредити або вкладення в перспективний розвиток. Тобто банківська система, інвестори, і це дуже важливо, вже повірили в потенціал українського АПК, в перетворення, які відбуваються в галузі. Разом з тим, і це варто особливо підкреслити, - селяни також повірили в стабільність і послідовність державної підтримки.

Сподівання 2009-го

Юрій Лузан:

- Не дивлячись на значні ускладнення у зв'язку з поширенням фінансової кризи, у 4-му кварталі 2008 р. завдяки зусиллям агровиробників посів озимих забезпечено на 9,7 млн. га, в тому числі озимих зернових - на 8,3 млн. га, що більше попереднього року. Посіви нині збережені в доброму і задовільному стані. Повністю забезпечено потреби сільгоспвиробників у насінні ярових культур, краще проведено осінню підготовку ґрунту для весняно-польових робіт на 13,4 млн. гектарах. Водночас детальний аналіз показує, що аграрний сектор розпочинає господарський рік в умовах значного обмеження фінансових ресурсів.

Антикризові заходи

Юрій Лузан:

- Детальніше зупинюсь на короткотермінових заходах, на яких, на наш погляд, слід сконцентрувати увагу Уряду, Верховній Раді України, Міністерству аграрної політики України та іншим органам влади. Держбюджетом на 2009 рік для Мінагрополітики передбачено лише 8,8 млрд. грн., тобто порівняно з 2008 роком видатки зменшені на 7,5 млрд. грн. (на 46%). Окрім того, у видатках кошти загального фонду становлять лише 50% - 4,4 млрд. гривень. Це видатки за рахунок спецфонду, які аграрний сектор сам повинен відновити чи напрацювати. Сім важливих державних програм взагалі випали із державного бюджету. Такі основні програми, як підтримка виробництва продукції рослинництва і тваринництва та здешевлення кредитів для АПК скорочені відповідно у 5,4 та 3,5 рази. Якщо ж врахувати зареєстровану кредиторську заборгованість Держказначейства перед сільгоспвиробниками за минулий рік в сумі 400 млн. грн., які необхідно погашати за рахунок аналогічних програм 2009 р., то ці основні програми практично втрачають вплив на розвиток агросектора. Безумовно, міністерство з розумінням ставиться до бюджетних проблем держави, та разом із тим ми розраховуємо, що при внесенні змін до бюджету і Урядом, alt

і народними депутатами аграрні проблеми будуть краще враховані. Наші пропозиції вже надані Кабінету Міністрів. Міністерство також має велику надію і розраховує на підтримку народних депутатів та Уряду на першочергове формування й виділення передбачених у держбюджеті коштів (2,2 млрд. грн. за рахунок Стабілізаційного фонду) для потреб АПК. Відповідні пропозиції з цього питання теж направлені до Кабінету Міністрів. Також поки що до кінця не врегульовано питання щодо збереження дотацій на молоко і м'ясо за рахунок ПДВ на готову продукцію переробних підприємств. Ця норма інувала протягом 10 останніх років. Сума підтримки складає більше 1,7 млрд. гривень. Це антикризовий закон №3353 стосовно аграрного сектору, який повторно прийнятий Верховною Радою і з позитивним висновком Уряду переданий на підпис Президенту. Нагадаю, що до розгляду у другому читанні готується проект Закону «Про внесення змін до Законів України щодо пенсійного забезпечення» за №3556, який передбачає відміну пільг по сплаті фіксованого сільгоспподатку для агровиробників у частині застосування повних тарифів по платежах до Пенсійного фонду. Це теж додаткова втрата державної підтримки або фінансового ресурсу в сумі 626 млн. гривень. Тобто тільки від зменшення видатків Держбюджету та можливої відміни пільг із оподаткування втрата фінансового ресурсу очікується в цілому на більш ніж 9,8 млрд. гривень. Ситуація до того ж ускладнюється двома основними чинниками: згортанням кредитування АПК, викликаним системною кризою в банківській сфері, та нестабільною ціновою ситуацією на сільськогосподарську продукцію і особливо на матеріальні ресурси (міндобрива, засоби захисту, пальне тощо) на внутрішньому ринку. Всі ми повинні усвідомлювати, що фінансова криза - це не тимчасова подія, і пом'якшення її негативного впливу вимагає як довготермінових, так і короткотермінових заходів. Враховуючи ці обставини, Уряд, Мінагрополітики та регіони приймають додаткові заходи по підтримці сільгоспвиробників. Особливо в період проведення весняно-польових робіт. Перше. Будуть максимально використані можливості Аграрного фонду, де зконцентровано фінансовий ресурс на більше ніж 2,8 млрд. гривень. Нині вже розпочато форвардні закупівлі у сільгоспвиробників зерна майбутнього врожаю як безвідсоткового виду кредитування. На це передбачається спрямувати 1,2 млрд. гривень. Аграрним фондом також будуть активно продовжуватись спотові та заставні закупівлі сільгосппродукції. Друге. Прийнята Постанова Уряду (№ .... від ......), яка передбачає спрямування коштів зернотрейдерів (прискорене повернення ПДВ при експорті сільгосппродукції) для форвардних закупівель продукції у сільгоспвиробників. За оцінками експертів, сума становить 1,4-1,5 млрд. гривень. alt

Третє. Уряд спільно із Нацбанком веде роботу щодо пролонгації банками кредитів агровиробникам у сумі 4,0 млрд. грн. і прискорення надання нових кредитів. На сьогодні уже пролонговано 1,7 млрд. грн. кредитів і отримано більше 500 млн. грн. нових. Ця робота продовжується. За домовленостями з банками очікується, що аграрії отримають в межах 5,0 млрд. грн. кредитних ресурсів. Втім, тут поки що більше запитань, ніж позитивних зрушень. Сьогодні питання кредитування - вартість кредитів, обсяги та умови застави й інші вимоги банків при наданні кредитів - дуже ускладнені. Четверте. На ринку намітились деякі позитивні тенденції зростання цін на сільгосппродукцію. Активізується експорт зернових та олійних культур. Тільки за 15 днів лютого їх експортовано 1,2 млн. тонн. За прогнозами експертів, завдяки цьому джерелу поповнення обігових коштів агровиробників очікується в обсязі до 10 млрд. гривень. Для довідки: в поточному МР уже експортовано 15 млн. т зерна та 2,9 млн. т олійних культур. На такі обсяги експорту ще кілька років тому Україна навіть не розраховувала. П'яте. Уряд вирішив питання з наближення видатків Держбюджету для потреб АПК в сумі 643 млн. гривень. Утім, навіть при успішному здійсненні зазначених заходів, загальний дефіцит фінансових ресурсів лише для забезпечення весняно-польових робіт ще очікується в обсягах 3-3,5 млрд. гривень. Тому аграріям необхідно більш активно шукати додаткові резерви для вирішення фінансових проблем АПК. Здійснюється і цілий ряд інших заходів. Так, Уряд веде відповідну роботу з постачальниками щодо активізації забезпечення агровиробників мінеральними добривами, пальним, засобами захисту рослин та іншими ресурсами за стабільними цінами. Ми вдячні Верховній Раді України за розуміння проблем агросектора, за підтримку при прийнятті антикризових законів стосовно АПК і Закону з посилення захисту внутрішнього аграрного ринку, формування платіжного балансу, збереження пільгових режимів оподаткування та інших важливих законодавчих актів. Водночас вважаємо, що необхідно прискорити розгляд та прийняття Верховною Радою законів України про внесення змін до законів України про державну підтримку сільського господарства, про підтримку розвитку хлібопекарської галузі, підтримку розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, про створення умов для виробництва біопалив, про оптові ринки, розгляд цілого блоку проектів законів про земельні відносини та збереження родючості земель, про ідентифікацію і реєстрацію тварин, про професійні та міжпрофесійні об'єднання в АПК і ряд інших важливих проектів законодавчих актів. Це значно допоможе аграрному сектору у вирішенні існуючих проблем.

Один із головних законів

Юрій Лузан:

- Надзвичайно проблемним є питання щодо подальшої земельної реформи. Через блокування прийняття земельних законів про розвиток Земельного кодексу України, земельна реформа зупинилась посередині шляху її вирішення. Це ускладнює прозорий процес руху земель, необґрунтовано обмежує права селян на право власності на землю, блокує відведення земель для будівництва не тільки важливих об'єктів агросектора, а й об'єктів загальнодержавного значення, стримує запровадження заходів щодо посилення відповідальності власників і землекористувачів у збереженні ґрунтів, підвищення родючості земель сільськогосподарського призначення, розвиток орендних відносин, запровадження довготривалих партнерських стосунків і багато іншого. Та найголовніше, що стримування земельної реформи унеможливлює запровадження в аграрну економіку визнаних світовою практикою ефективних фінансових інструментів, таких як іпотечне кредитування, гарантування захисту інвестицій, справедливе формування цін та інших фінансових механізмів. Мабуть, у кризових умовах просування земельної реформи значно прискорило б вирішення проблем фінансового забезпечення сільгоспвиробників. Тож вважаємо, що розгляд проблем розвитку сільського господарства та харчової промисловості на парламентських слуханнях у березні 2009 року дасть можливість більш предметно розглянути й намітити шляхи подальшого розвитку АПК України.

Підготовлено прес-службою

і Департаментом економіки

і управління державною власністю МінАП