Завдання - нагодувати

17 March, Розділ Агрополітика, переглядів 4 165

У січні в рамках Міжнародної сільськогосподарської виставки «Зелений тиждень-2009» відбувся І Берлінський самміт міністрів сільського господарства.

У форумі взяли участь керівники аграрних відомств Азербайджану, Болгарії, Буркина-Фасо, Китаю, Естонії, Фінляндії, Індонезії, Киргизстану, Хорватії, Латвії, Литви, Македонії, Монголії, Норвегії, Нідерландів, Португалії, Румунії, Росії, Швеції, Швейцарії, Сербії, Словаччини, Словенії, України, Угорщини та Німеччини, а також представники ФАО.

Ще вісім років тому глави держав і урядів всього світу в Декларації тисячоліття поставили перед собою мету: до 2015 року вдвічі зменшити в світі кількість голодуючих людей. Але попри всі вживані заходи, існує занепокоєння, що цю мету не буде досягнуто. Тому політики постали перед серйозними викликами.

За прогнозом, до 2050 року чисельність населення землі збільшиться до 9,2 млрд. осіб (нині - 6,5 мільярдів). Водночас різко прискорюється процес урбанізації. Тож в умовах глобальних змін клімату і скорочення сільськогосподарських угідь при одночасному значному зростанні світового населення необхідно терміново подбати про забезпечення людства енергією та продовольством. Нині цілком достатньо ріллі, аби прогодувати очікувані 9 мільярдів чоловік. Але на планеті бракує концепції сталого і ефективного землекористування, правильного розподілу врожаїв і забезпечення доступу до достатньої кількості продовольства всіх охочих.

Реалізація права на харчування є викликом глобального масштабу, з яким можна буде впоратися лише за допомогою всесвітнього партнерства між урядами, в рамках тісної співпраці з цивілізованими суспільствами, за участю всіх суспільних груп, неурядових організацій, сільськогосподарських асоціацій, харчової промисловості, торгівлі та приватних донорів. Відповідним інструментом є добровільні керівні принципи, прийняті Продовольчою і сільськогосподарською організацією alt Об'єднаних Націй (ФАО) на підтримку поетапної реалізації права на харчування.

Протягом самміту міністри сільського господарства засвідчили підтримку ініціативи Організації Об'єднаних Націй щодо формування глобального партнерства з метою розвитку сільського господарства та забезпечення продовольчої безпеки і у підсумковому документі самміту передбачили необхідність вживання відповідних заходів у таких напрямах.

Підвищення сільськогосподарського виробництва – збереження природних ресурсів

Більшості країн, що розвиваються, навіть в умовах різкого зростання цін на аграрну продукцію, не вистачає гнучкості реагування на ріст попиту різким підвищенням виробництва та продуктивності. Не гарантовано доступ дрібних агровиробників до землі, води і засобів виробництва. alt Велика частка врожаїв втрачається. Бракує капіталу, не розвинена інфраструктура. Люди, які витрачають велику частину родинного доходу на покупку їжі, дедалі більше не можуть забезпечити сім'ї харчуванням. Дивно, але більшість із тих, хто недоїдає, проживає в сільських регіонах…

Окрім надання швидкої допомоги під час гострих кризових і надзвичайних ситуацій, першочерговим завданням в цих регіонах є середньострокове підвищення агровиробництва і купівельної спроможності всього населення. Це є передумовою для забезпечення економічного зростання, що сприятиме скороченню бідності та загальному розвитку.

Центральною ланкою має знову ж таки стати просування сільгоспвиробництва, зокрема в країнах, що мають проблеми у забезпеченні продовольчої безпеки. Сталого розвитку там може бути досягнуто лише при збереженні всіх природних ресурсів – води, ґрунту, біологічної різноманітності.

Інвестиції мають відповідати потребам

Головний інструмент, що сприяє розвитку сільського господарства, є інвестиції. У багатьох країнах інвестиції, разом із підтримкою наукових досліджень, консультаційною допомогою та освітою, є найкращим способом боротьби з бідністю і стимулюванням економічного розвитку. Інвестиції в АПК одночасно сприяють диверсифікації структури економіки.

Найчастіше необхідно в першу чергу покращувати середовище, в якому ведеться сільське господарство. Це стосується змін у державному управлінні, економічній політиці, системі освіти або охорони здоров'я. Ключем для цього є індивідуальний підхід, що базується на можливостях, потребах і пріоритетах кожної країни, адже це важливіше, ніж пряме підвищення обсягів виробництва.

Сприяти розвитку сільських територій

Необхідні основоположні структурні перетворення, що далеко виходять за рамки агросектора. Сприяння розвитку економічно життєздатних сільських територій повинне бути в центрі уваги політики. Сільському господарству, як виробникові продовольчої продукції, відводиться ключова функція, яка вимагає консолідації і підвищення свого значення. Вирішальним чинником є забезпечення доступу фермерів до знань та технологій, продуктивних ресурсів (земля і вода), засобів виробництва.

Наступний крок: надати фермерам можливість у більш крупному масштабі брати участь у процесі створення доданої вартості. Цю проблему можна вирішити, утворивши об'єднання для поліпшення спільного виробництва, зберігання, транспортування і збуту продукції. Державі та комерційним структурам необхідно взятися за розробку відповідних спільних концепцій для здійснення проектів.

Інший варіант – підтримка самостійної господарської діяльності через мікрокредитування. Важливе значення, нарешті, має сприяння розвитку ресурсозберігаючого сільського господарства. Стале виробництво й використання біомаси сприятиме забезпеченню енергетичної безпеки сільських територій.

Наукові дослідження у сфері сільського господарства

Вони сприятимуть підвищенню продуктивності в галузі виробництва аграрної сировини при дотриманні всіх критеріїв якості та використанні ефективних методів переробки.

Виклики для країн-донорів

Глобальний виклик, пов'язаний із забезпеченням населення світу продовольством, стосується і представників політики держав-донорів. Відтак всі країни мають надавати пріоритетне значення збереженню сталого виробничого потенціалу з метою задоволення зростаючого попиту на продовольство, паливо і волокнисті матеріали.

Слід забезпечити цей потенціал, зокрема, в помірних широтах і використовувати його для гарантування продовольчої безпеки, запобігання, а також і врегулювання криз.

Потребує уваги й конкурентне середовище при вирощуванні рослин різного призначення.

Країни-члени СОТ мають швидко зробити конкретні кроки для швидкого завершення переговорів і досягнення загальної згоди в рамках Доха-раунду. Зокрема, поліпшити доступ до ринків для країн, що розвиваються, відмінити будь-які форми заходів з підтримки експорту, що спотворюють торгівлю, а також знизити субсидії для забезпечення справедливої торгівлі агропродукцією.

Необхідно розробити в рамках міжнародної співпраці загальноприйняті виробничі стандарти для забезпечення сталого виробництва й сприяти запровадженню цих стандартів у країнах, що розвиваються.

Провідні підприємства в галузі торгівлі, харчової промисловості мають внести свій вклад до кількісного і якісного розвитку регіонального й місцевого сільгоспвиробництва і відкриття до нього доступу для споживачів, щоб за допомогою підвищення збуту сприяти стійкості виробництва, а також підвищенню рівня доходів.

Учасники самміту підкреслили, що особливі надії у розв’язанні світової продовольчої проблеми покладають на Україну. І таку увагу світової спільноти наша держава привернула не лише своїм потенціалом в аграрному секторі, а й динамічним поступом в його розвитку з рекордними результатами в сільському господарюванні, яких ми досягли минулого року. Прогнози Міністерства аграрної політики України щодо основних показників роботи галузі в 2009 році додають оптимізму. Зокрема, очікується зростання валової продукції вітчизняного сільського господарства на суму 1,1 мільярди гривень.

Володимир ШАПОВАЛОВ