Аграрний тиждень. Україна
» » Щоб забути про Чорнобиль
» » Щоб забути про Чорнобиль

    Щоб забути про Чорнобиль


    Нещодавно Міністерство аграрної політики провело нараду-семінар «Підсумки роботи обласних служб радіаційного контролю Мінагрополітики України у 2008 році. Проблеми і перспективи». Нарада відбулася під головуванням заступника міністра Анатолія Мирошнікова.

     

    Обсяги заходів та їх фінансування недостатнє

     У заході, який відбувся на базі Житомирського Національного агроекологічного університету, взяли участь представники міністерств і відомств, причетних до робіт із мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи в агровиробництві, вчені науково-дослідних інститутів сільськогосподарського профілю, начальники обласних служб радіологічного контролю.

    Фахівці підсумували роботу обласних служб радіаційного контролю у 2008 році, розглянули напрямки поглиблення та оптимізації їх діяльності.

     

    Довідково. Служби радіологічного контролю є осередками інформаційно-дорадчої роботи серед населення і виробників агропродукції різних форм господарювання. Лише торік у 6-х найбільш забруднених областях було надано 19179 консультацій, проведено та взято участь у 412 нарадах, конференціях, опубліковано 46 статей у місцевій пресі.

     

    altАнатолій Мирошніков відзначив, що, не зважаючи на численні складнощі, впровадження комплексу заходів, спрямованих на виробництво «радіологічно безпечної» сільгосппродукції на забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи землях, організація контролю за вмістом радіонуклідів в агропродукції виконані успішно.

    Заступник міністра наголосив, утім, що існує чимало проблем, які негативно впливають на роботу радіологічної служби.

    - Навіть через 22 роки після Чорнобильської катастрофи мають місце непоодинокі випадки, коли вміст радіонуклідів в агропродукції перевищує не лише чинні допустимі нормативи, а навіть тимчасові, які були встановлені відразу після Чорнобильської катастрофи, - відзначив Анатолій Михайлович. - Зокрема, в 15 населених пунктах річна доза опромінення населення наближається або навіть перевищує 5 міліЗівертів. Тобто дорослі і діти живуть у таких умовах, в яких дозволялося працювати лише обмеженій категорії професійних робітників атомної промисловості, що є грубим порушенням чинного Законодавства України. Хочу нагадати, що сьогодні саме за рахунок вживання забрудненої сільськогосподарської продукції, насамперед молока, яке виро***ється в особистих підсобних господарствах населення, реалізується 80-95%, в деяких населених пунктах - до 98% загальної дози радіоактивного опромінення. 

    Анатолій Мирошніков констатував, що це свідчить як про недостатність обсягів заходів, спрямованих на виробництво гарантовано радіологічно безпечної сільгосппродукції, так і про недосконалість схеми їх фінансування. Він відзначив: хоча Мінагрополітики має розгалужену мережу сільськогосподарських радіологічних служб і здійснює всі необхідні заходи з організації агропромислового виробництва на забруднених чорнобильських землях, а також несе відповідальність за виробництво екологічно чистої агропродукції, та навіть не є відповідальним виконавцем цих робіт.

     

    Організація роботи на забруднених територіях

    Також на нараді відзначалося, що ситуація значно ускладнилася у зв'язку з глобальними кризовими явищами. Насамперед, це відобразилося на обсягах фінансування галузей економіки України. Фінансування робіт із забезпечення виробництва радіологічно безпечної сільгосппродукції, яке до цього було недостатнім, зменшилося у 10 разів. Учасники зібрання констатували, що це призвело до припинення впровадження протирадіаційних заходів на забрудненій території. А ще спричинило необхідність скорочення кількості фахівців-радіологів в областях, відтік висококваліфікованих кадрів служби до інших галузей, соціальну напруженість серед населення забруднених регіонів тощо.

    Іншим фактором, який негативно впливає на роботу радіологічної служби Мінагрополітики, як переконані фахівці, є те, що радіологічна інспекція центрального апарату міністерства не може ефективно впливати на функціонування АПК на радіаційно забруднених територіях і забезпечувати весь спектр робіт з цього напрямку. Тому актуальним залишається вирішення питання відновлення у складі центрального апарату Мінагрополітики управління, яке б забезпечувало стратегічну організацію роботи агропромислового комплексу на всіх забруднених територіях. Учасники заходу погодилися, що особливої актуальності це питання набуло після вступу України до СОТ і в умовах її подальшої інтеграції у світовий економічний простір.

     

    altСільськогосподарська радіологія під загрозою знищення

    На нараді говорилося й про те, що потребує удосконалення і сама система радіаційного контролю. Відсутність єдиного пакету методичних документів, радіоекологічного моніторингу та науково-обґрунтованого табелю оснащення лабораторій різних рівнів суттєво ускладнює досягнення достовірних результатів.

    - Вкрай недостатнім є рівень досліджень та наукового супроводу впровадження заходів, спрямованих на виробництво радіологічно безпечної агропродукції, - наголосив Анатолій Мирошніков. - Нині Україна має унікальні можливості і досвід з організації та проведення комплексу науково-дослідних робіт у галузі сільськогосподарської радіології. Створено визнані в науковому світі школи у галузі сільськогосподарської радіології. Проте, якщо обсяг фінансування науково-дослідних робіт (НДР) у 2002 році зменшився до 250 тис. грн., то у 2007 становив близько 50 тис. гривень! Тематика НДР зовсім не відображає стратегічного напрямку розвитку відповідної галузі науки. Отож не може бути використана радіологічною інспекцією. Це може призвести до знищення в Україні цілої галузі науки - сільськогосподарської радіології. Зовсім не фінансується розроблення і гармонізація державних стандартів до міжнародних норм.

     

    Проблеми вирішували спільно

    Ряд інших проблем, що потребують розв'язання: практично не поновлюється парк приладів, порушено ефективний механізм повірки і ремонту радіометричного та спектрометричного обладнання.

    Присутні наголошували, що цією роботою централізовано займався Український державний центр стандартизації та сертифікації «Украгростандартсертифікація». Робота фінансувалася Міністерством надзвичайних ситуацій (МНС) через Мінагрополітики. З 2004 року МНС значно зменшило, а з 2007 без погодження з Мінагрополітики перестало взагалі фінансувати роботи, що забезпечували єдність вимірювань іонізуючого опромінення. Це призвело до скорочення фахівців обласних центрів Агростандарту і виявляє негативний вплив на механізм повірки і ремонту радіометричного та спектрометричного обладнання, унеможливлює моніторинг радіологічної ситуації.

    Учасники наради обговорили і проблеми утилізації радіоактивних джерел списаних радіологічних приладів. Було відзначено, що на сьогодні їх загальна кількість сягає понад 700 штук.

    В ході наради фахівці радіологічних служб отримали змогу проконсультуватися з представниками відповідних міністерств і відомств, обговорити та прийняти спільні рішення щодо низки тематичних питань.

                                                                                

    Олександр ВАСЮТА

     

     

     

     


    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють ...
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.