ДЕНЬ ПОЛЯ: І РАДІСТЬ, І ТРИВОГА

10 July, Розділ Агрополітика, переглядів 4 910

Двояке відчуття залишилось в учасників Дня поля, проведеного на Тернопільщині. Одні з них, котрих, правда, було менше, випромінювали перед початком цьогорічних жнив упевненість. Інші - не могли приховати тривогу і сум'яття, що їх опанували...

Сподівання - на власні сили

Коли вже кілька років поспіль напередодні жнив у Бучацькому районі з'являються кавалькади автомашин, мешканці приміських сіл знають причину цього. Тоді люди кажуть: «Знову у Петра Гадза - День поля». Вірніше - в товаристві з обмеженою відповідальністю «Бучачагрохлібпром», котре десятий рік очолює він - Заслужений працівник сільського господарства України Петро Іванович Гадз.

Їхав до нього цього року і я разом із заступником голови Тернопільської ОДА Петром Вовчуком. Обабіч дороги вже починали половіти поля, й природно, розмова точилася саме про поле, й тих, хто на ньому працює. Петро Богданович бідкався,

що падіння цін на товарних ринках погіршило фінансовий стан сільгоспвиробників і значно зменшило привабливість інвестицій в агробізнес. Це зробило весняну посівну кампанію 2009 року досить непростою.

Аграрії Тернопільщини отримали мізерні кредити. Сіяли господарники в більшості за свої кошти, вишукуючи різні варіанти, щоб земля не пустувала. Та й засіяні майже 407 тис. га, це на 39 тис. га., менше, ніж торік. Щоправда, в області зробили все можливе, щоб посівна пройшла успішно.

- І до жнивного комплексу ми підійшли також із певним дефіцитом коштів, - каже Петро Вовчук. - Коли торік ми закупляли достатню кількість техніки і отримали від держави 340 млн. грн., то цього року - в 15 разів менше. І тільки певний фінансовий, насіннєвий та матеріально-технічний запас дозволив нам вчасно засіяти усі площі. Ми торік купили близько 60 комбайнів імпортного виробництва, нині ж спромоглися лише на сім. У попередні роки оновляли до 8% техніки. Тобто, йшлося про певну стабільність. А цього року, щоб нормально провести жнива, нам потрібно не менше 30 млн. грн., яких немає. Тож доводиться вступати у жнивні роботи і продавати одразу збіжжя, щоб мати певні фінансові запаси.

Хвилює те, що жнива вже почалися у південних областях і вже формується ціна хліба і знову ж не така, яку б хотіли сільгоспвиробники, - продовжує керівник області. - Ціни впали нижче собівартості вирощеного зерна. І хлібороби хочуть, щоб держава регулювала цей процес, щоб вона була гравцем на ринку зерна, як внутрішнього, так і зовнішнього. У нас укладено чимало контрактів із Аграрним фондом. Але більшість із них - заморожені, а рахунки заблоковані... Ми просимо тільки єдиного: захистіть вітчизняного товаровиробника. Щоб забрали тих спритників-посередників, які наживаються на селянській праці...

Ось в таких роздумах про аграрне насущне й під'їхали ми до величезної огородженої території, при в'їзді до котрої лопотіли під вітром з десяток прапорів відомих іноземних фірм - постачальників агротехніки. І серед них - стяг «Бучачагрохлібпрому», де й було визначено проведення обласного Дня поля.

Орієнтир - новітні технології

Відкриваючи День поля, заступник міністра аграрної політики України Ярослав Гадзало підкреслив, що головне завдання цієї наради-семінару - закцентувати увагу на проблемах, з якими стикаються керівники, спеціалісти сільгосппідприємств. А ще - обмінятися досвідом вдалого господарювання, ознайомитися з новими зразками техніки для села, енергоощадними, ефективними технологіями.

Цікаво, що ділова розмова у День поля розпочалася у вражаючому уяву ангарі, де понад півтисячі учасників розмістилися поруч із потужними, висотою у кілька поверхів конструкціями. Це - зерноочисні агрегати насіннєвого заводу датської фірми Cimbria. Тут звернувся до гостей господар - керівник ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Петро Гадз.

- Створили цей насіннєвий завод ще три роки тому, - сказав Петро Іванович. - Перша зерноочисна лінія мала потужність у 150 тонн за добу, інша, яку ввели в експлуатацію торік - може очистити

за одну добу до 250 тонн насіння. Є у нас система спеціалізованих складів загальною площею 120 тис. квадратних метрів. Маємо дві насіннєві лабораторії, спеціалісти яких контролюють чистоту насіння, підвищення їх посівних якостей і врожайних властивостей. На нашій виставці можна побачити районовані й перспективні сорти озимої та ярої пшениці, озимого і ярого ячменю, пивоварні сорти ячменю із високими солодовими якостями, сорти гороху і сої, високопродуктивні сорти ріпаку. Маємо все, щоб видавати високоякісний продукт.

А починали господарку, - продовжує Петро Іванович, - у 2001 році. Було 600 га землі, один трактор, культиватор, старенька сівалка... Зараз у нас - 25,5 тис. га землі, прекрасна матеріально-технічна база, будуємо новий елеватор, тваринницький комплекс на 800 голів худоби. Не нарікаємо ні на кого, а просто працюємо, бо зупинятися не маємо права.

Як ви розумієте, не випадково для обласної наради вибрано саме це господарство. Врожайність озимої пшениці у минулому році тут сягнула 63,5 ц/га, озимого ячменю - 83,2 ц/га, гектар озимого ріпака видав по 42 ц, кукурудза - 102 ц /га, горох - 42,2, цукровий буряк - 585 ц/гектар. Рентабельність сягнула 59 відсотків.

Торік в основні засоби інвестували майже 50 млн. грн., з них майже 34 млн. виділили на придбання сільгосптехніки, брали кредити у комерційних банків.

За останніх два роки у «Бучачагрохлібпромі» подвоїли кількість ВРХ і тепер утримують 1990 голів. У 2008 році надоювали по 4 з лишком тисяч літрів молока від корови. А з початку цього року - по 5650 літрів. Тут серйозно ставляться до тваринницької галузі. Закупили нову кормову німецьку лінію, залучають до співпраці науковців. Вирощують 3,5 тис. голів свиней.

Повністю розраховувались з селянами за паї. Торік створили 300 робочих місць, виплатили людям майже 8,5 млн. гривень. Середньомісячна заробітна плата - 1647 грн., а в залежності від сезону працює від 800 до 1200 осіб. Тільки ПДВ у бюджет сплатили понад 2 млн. 700 тис. гривень. Виручка за реалізацію минулорічної продукції сягнула 122 мільйони.

Спитаєте, за рахунок чого це все вдається? Передусім, за рахунок командної роботи, за рахунок нових технологій і сучасної агротехніки, - підкреслив Петро Гадз.

Який ефект від аграрних програм?

Перший заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради України Віктор Слаута розпочав свій виступ віршем про землю, останні рядки якого: «Накорми, хоть есть она не просит. Дай ей, что положено, сполна. Чистоганом - золотом колосьев - выполнит задолженность она....». - Розмовляв я кілька днів тому із Володимиром Литвином після його повернення з Білорусі, - продовжив Віктор Слаута. - Спікер дивувався тому, що там побачив. Які сільськогосподарські центри на полях, яка худоба!.. У мене у руках «Государственная программа развития и возрождения села Беларуси на 2005-2010 годы». В ній є відповідний указ Президента і вже у березні 2005 року білоруські аграрії у перерахунку на наші гривні отримали 9 мільярдів! Так уже співпало, що наш Президент того ж року дав доручення Прем'єр-міністру розробити подібну програму. Два роки ніхто й не думав приступати до розробки цього документу. І лише у 2007 році нарешті було напрацьовано Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року...

- Ось довідка про імпорт агропродукції з Білорусі в Україну у минулому році, - продовжив Віктор Андрійович. - Що ж ми ввозимо з Білорусі? Худобу, м'ясо та м'ясопродукти, рибу, згущене молоко, йогурти, тваринне масло, яйця... Хіба можуть це нормально сприйняти вітчизняні виробники? А саме вони не повинні потерпати!

Три речі потрібно зробити терміново, вважає Віктор Слаута.

Перше, це - змінити ситуацію з кредитуванням. Друге - якщо є кошти в стабілізаційному фонді, то треба надати їх за цільовими програмами аграрного сектору. І третє - влада терміново повинна розібратися із монополістами в аграрній сфері.

- У нас 6 переробних олійних заводів-гігантів, - не стримував своїх емоцій нардеп. - Оті шість олігархів зібралися й сказали, що бути ціні на соняшник 1200 грн./т, і все, ніхто нічого не зробить. У нас - монополія у молочній галузі. Але як туди здати свою продукцію? Якщо ти через 90 днів отримаєш кошти за неї, то хіба будеш щасливою людиною!

Згадайте 2004-й рік. Ми що, виростили малий валовий збір зерна - 45 млн. тонн? За три місяці до збирання ціна пшениці 4 класу - 840 гривень. Держава заявила ціну і державні агенти поїхали одразу на південь - в Одесу, Херсон, Миколаїв - укладати договори. Виробник знав, що є ціна на майбутню продукцію, міг щось планувати, на щось розраховувати. А зараз? Ціна сповзла до 550 грн./т, елеватори не приймають зерно. Ото й скупляють це зерно спритники. Та куди воно далі піде і чиє воно буде? - резюмував Віктор Слаута.

Про новинки у селекції, техніці та в Аграрному фонді

З новими сортами пшениці, створеними в Інституті фізіології та генетики рослин, розповів його директор, Герой України, академік Володимир Моргун. За його словами, хліб у широкому розумінні розпочинається з сорту, з насіння. Адже високоякісний сорт, хороше насіння - це 10 ц надбавки за рівних затрат і умов вирощування. Нові сорти - основний фактор підвищення врожайності зернових культур.

Генеральний директор Аграрного фонду України Володимир Іванишин поінформував, що нині держава, як повноправний партнер, виходить на ринок сільгосппродукції. Нині вся нормативно-правова база сформована, щоб Аграрний фонд закупляв зерно у виробників. Зараз фонд має більше мільйона тонн зерна і закуплено по форварду ще майже 700 тис. тонн. Тому продовольча безпека для України гарантована, вважає керівник спецпідприємства.

У цьому році в Агрофонд поступило понад дві тисячі заявок. З 1 липня фонд розпочав закупівлю ячменю в аграріїв за заставними цінами. За оцінками фахівців, урожай хороший, та як завжди перекупники руйнують цінову політику на зерновому ринку, скуповуючи збіжжя за демпінговими цінами. А щоб аграрії мали можливість отримати прибуток, Уряд прийняв постанову щодо введення державних закупівель на зерно за заставними цінами (ячмінь 1 класу, наприклад, по ціні 1050 грн./т). Згідно з постановою Кабміну, Мінагрополітики доручено зібрати заявки від сільгосппідприємств, які мають намір реалізувати частину зібраного ячменю в Аграрний фонд за 60% вартості. При цьому держава не стає власником врожаю. Тільки-но ціни на ринку почнуть підвищуватися, підприємства зможуть забрати ячмінь і продати його.

Далі учасники наради виїхали на машинно-такторні бази «Бучачагрохлібпрому» та лани фірми. Побачене там багатьох переконало: навіть за нинішньої непростої ситуації в агросекторі України є підприємства, які працюють за чітко виробленою стратегією. Цьому підпорядкований і потужний технічний парк, і новітні технології агровиробництва - від вирощування майбутнього врожаю до його зберігання, переробки та реалізації. Вчитися і набиратися досвіду є у кого.

Олег СНІТОВСЬКИЙ,

Тернопільська область

Фото автора