- Задуми на завтра
- №42 (254)
- ДЕРЖАВА РОЗРОБЛЯЄ СИСТЕМУ КРЕДИТУВАННЯ АГРАРІЇВ ТА СТРАХУВАННЯ СІЛЬГОСПРИЗИКІВ
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- В Україні працюватиме Агрострахове бюро
Вчимося управляти ризиками
Щороку, коли розпочинаються польові роботи, на порядок денний виходять проблеми аграріїв. Одна з них – страхування ризиків.
Цього разу проблемами агрострахування переймалася Аграрна палата України (АПУ), провівши слухання в рамках відкритого засідання президії. Як годиться, того дня в АПУ зібралися всі, хто входить до її складу. Бо хто ризикне проігнорувати таку важливу тему? Були і гості. Ті, яким довелося не просто взяти участь у розмові про агрострахування, а які задали цій розмові тональність, визначили її напрямок і розставили в ній акценти.
Відсутність представників Міністерства аграрної політики України трохи збентежила організаторів заходу. Бо щоб там не казали, а АПУ не просто має статус всеукраїнської громадської організації, вона є реальним лідером серед громадських організацій, які опікуються вітчизняним сільгоспвиробництвом і всіма питаннями, які мають до нього відношення. Тому не безпідставно вважали, що варті більшої уваги з боку галузевого відомства.
А говорити було про що. Так, на вітчизняному страховому ринку працює близько 70 компаній, які обслуговують аграріїв. Для України такої їх кількості забагато. На думку керівника проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні» Гарі Роше, сорока компаній було би цілком достатньо. Та головне не в цьому: страховики не прагнуть прозорості і тому не поспішають розкривати інформацію про свою діяльність. Як наслідок, сільгоспвиробникам вкрай важко ухвалити рішення щодо того, кому саме надати перевагу, а відтак, кому саме віддати гроші за страхові послуги.
Інформаційний голод щодо діяльності страхових компаній відчувають навіть державні регулятори: вони не
володіють ситуацією, яка складається на страховому ринку. Тому і не спроможні реально впливати на неї. Тим більше, що не мають достатніх важелів для цього.
Взяти хоча б про ті ж самі ліцензії, які в Україні набули універсального характеру. Нашим страховикам все одно що страхувати: озимину, автівки, майно, життя... Аби гроші платили. Тому цілком зрозуміле здивування Гарі Роше, який був упевнений і зараз залишається переконаним: на цьому ринку повинні працювати винятково професіонали - страхові компанії, які розуміються на специфіці агровиробництва і володіють спеціальною ліцензією, що підтверджує це розуміння.
У нас же все складається з точністю до навпаки – немає спеціальних дозвільних документів, немає достатнього розуміння специфіки агровиробництва. Натомість є доволі вагомі суми страхових премій, про які мало хто навіть здогадується, і які мало хто збирається повертати тим, хто вже зазнав поневірянь від стихійних лих. Звідси і недовіра з боку сільгоспвиробників, які прагнуть гарантій убезпечення власних бізнесів, до страховиків, які покликані цю роботу виконати.
Вся надія на майбутній страховий Закон «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції за державної фінансової підтримки», який наприкінці минулого року вже пройшов перше читання в Верховній Раді. Спеціалісти сходяться на думці - документ ще потребує суттєвого доопрацювання, однак вже сама його поява вселяє надію, що держава погоджується упорядкувати відносини, які складаються на рівні страховиків та аграріїв, стати гравцем на страховому ринку, надати йому цивілізованих ознак.
Нинішня ситуація у сфері агрострахування хоч і хибує на численні недоліки, та критичною її вважати не можна. Два з половиною роки тому проект IFC тільки розпочинали, вона була набагато гіршою. Спеціалісти страхового ринку належним чином відреагували на нього. Зокрема, вони позитивно поставилися до основних тез Концепції розвитку системи агрострахування в Україні, розробником яких виступив проект IFC. Так само у переважній більшості вони дали високу оцінку новому стандартному продукту страхування озимої пшениці, до народження якого проект також має пряме відношення.
Вже ближче до осені на ринку з’явиться новий стандартний страховий продукт, який стосуватиметься всіх озимих культур, включаючи жито та тритикале. Про це учасників зібрання сповістив експерт проекту Роман Шинкаренко.
Схоже, що доводи фахівців проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні» для представників АПУ виявилися доказовими. За підсумками відкритого засідання президії вони ухвалили резолюцію, в якій, зокрема, зазначається: «…система управління ризиками має бути невід’ємною частиною аграрного виробництва. Її розробка та впровадження є нагальною потребою не тільки для агровиробників, а й для держави. Основною складовою системи має стати страхування сільськогосподарської продукції».
Максим НАЗАРЕНКО,
Національний прес-клуб «Українська перспектива»
