СВІТ В ОЧІКУВАННІ УКРАЇНСЬКИХ ПЕЛЕТ

30 April, Розділ Агрополітика, переглядів 6 208

Пелети (гранули) з соломи, соняшникової лузги, бурякового жому, тирси, відходів деревини користуються чималим попитом на світовому ринку і можуть приносити мільйонні прибутки. Але ця перспективна сировина сотнями мільйонів тонн перетворюється в непотріб.

Як Україні стати своєрідними пелетними еміратами, а вітчизняним сільгоспвиробникам успішно налагодити виробництво цього виду біопалива? Про досвід компаній ICK Group у цій вельми перспективній справі розповідає голова Ради директорів Юрій Заєць.

- Юрію Олександровичу, сировину для виготовлення пелет вигідніше спеціально вирощувати, чи краще використовувати відходи агровиробництва?

- У ФРН, Австрії, Франції є досвід вирощування енергетичних рослин, для виготовлення гранульованого біопалива. Проте вирощувати рослини з цією метою буде вигідно лише в тому випадку, якщо ринкові ціни на отримане біопаливо наближатимуться до цін на харчову продукцію. А ось використовувати відходи переробки сільгосппродукції, які ми сьогодні марнуємо – вигідна справа.

Рослинні рештки (солома, соняшникова лузга, буряковий жом, тирса, відходи деревообробки та лісозаготівель) є практично невичерпним джерелом сировини для гранульованого біопалива і, використовуючи їх, можна досягти диверсифікації виробництва.

І такі універсальні підприємства, що виготовляють пелети з використанням сировини різного походження, вже є в Україні завдяки ICK Group.

Довідково. ICK Group створена компаніями з ФРН, Швейцарії та України, що мають величезний досвід роботи в науково-виробничій і фінансово- інвестиційній сферах діяльності. Перша українська компанія групи - фірма Інатекс (пізніше її реорганізовано в холдингову компанію ТОВ «I.C.K.») - почала свою діяльність з 22 листопада 1993 року.

Основними сферами діяльності компаній ICK Group є машинобудування, біоенергетика, олійно-екстракційнна, комбікормова, цукрова і ряд інших галузей. Разом із тим, розробка, виготовлення і впровадження апаратурно-технологічних комплексів з виробництва альтернативних видів палива розглядається як пріоритетний напрям розвитку ICK Group.

- Ящо виробляти пелети задля експорту, то чи суворі вимоги до якості?

- Три категорії якості гранул визначені в рамках нової системи сертифікації EN plus. Жодним чином не дозволяється використання у виробництві пелет хімічно обробленої деревини. Слід враховувати, що пелети піддаватимуться контролю якості не лише при відправці з заводу-виробника, але й по прибуттю до кінцевого споживача. І тому треба особливу увагу приділяти питанням управління виробничим процесом і запобіганню забрудненню сировини чужорідними предметами, наприклад, дрібними каменями, землею, зерном, металевими домішками, хімічними речовинами тощо. Крім того, не припустиме й потрапляння води при зберіганні і транспортуванні пелет.

- Чи дорого обійдеться організація власного виробництва пелет з біосировини?

- Вартість підприємства, що виготовляє біогранули, визначається не лише ціною устаткування, а і витратами, пов'язаними з його доставкою, монтажем, інжинірингом, проектуванням тощо. Істотно впливатиме на обсяги необхідних інвестицій раціональна адаптація прийнятої технологічної концепції до існуючої або проектованої інфраструктури підприємства. Наприклад, можна значно понизити капітальні витрати шляхом максимально можливого розміщення громіздкого устаткування поза виробничими приміщеннями на основі лінійної компоновки (досвід цукрової промисловості) або застосувавши вертикальну компоновку основного технологічного устаткування (досвід комбікормової промисловості). Підкреслю, що не вигідно споруджувати сучасне підприємство на основі застарілої інфраструктури виробничих будівель, силових і технологічних комунікацій. При створенні нового підприємства з виробництва пелет варто оптимізувати інвестиційні витрати шляхом створення об'єкту більшої потужності. А, зважаючи на досвід рентабельних підприємств, має сенс передусім вдатися до запровадження сучасної технологічної концепції на основі прогресивного обладнання великої одиничної потужності.

- Як би Ви порадили за найкраще оптимізувати витрати?

- Перш за все, слід проаналізувати структуру собівартості виробництва. Скажімо, електроенергію можна заощадити, передусім, за рахунок спрощення загальної технологічної схеми, що дозволить зменшити кількість устаткування, що використовується. Цього можна досягти як підвищенням якості вихідної сировини, так і застосуванням ефективнішого обладнання з покращеними експлуатаційними характеристиками. Також дає чималий ефект оснащення всіх електродвигунів системами електронного контролю і плавного пуску. Економити теплову енергію для сушки можна за рахунок забезпечення безперервної цілодобової роботи сушильної установки при номінальному режимі експлуатації. Також вельми ефективним, з точки зору зниження експлуатаційних витрат, є правильний вибір типу сушильної установки (скажімо, низькотемпературної) і виду теплоносія, хоча при цьому, як правило, зростають капітальні вкладення. У діапазоні продуктивності 1.0-7.0 тонн пелет за годину вельми перспективною є секційна сушарка GRANTECH™ (ICK Group), у якій використовується перехресно-прямоточний режим руху сушильного агенту й сировини, що істотно підвищує інтенсивність процесу сушки. При цьому було б доцільно застосовувати установки комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, що працюють на біомасі.

- А що скажете про роль інжинірингу?

- Рентабельність виробництва пелет багато в чому визначається довершеністю й професійністю, закладеною ще на стадії проектування технологічної концепції. І саме в цих проектних дослідженнях, в першу чергу, слід визначитися з виробничою інфраструктурою й технологічними процесами. Все має бути ретельно обґрунтовано виробничо-технічними розрахунками зі складанням балансу для всього підприємства. Далі необхідно розробити технологічні схеми, а також підготувати тендерні документи для основного устаткування, електричного оснащення і системи автоматизації, а також на будівлі й сталеві конструкції.

Після того, як буде замовлено основне технологічне обладнання на підставі проектних досліджень і тендерних процедур, можна приступати до виконання основних і детальних проектних робіт для всього підприємства. При цьому такі ділянки як система автоматизації, електричне оснащення, аспірація і вентиляція можуть взяти на себе, разом із проектними роботами, й постачальники.

- Якого масштабу вигідніше організовувати виробництво гранул?

- Як показує практика, за наявності поблизу власної сировини хорошої якості можлива рентабельна робота підприємств в умовах України потужністю від 1.5-2.0 тонн гранул за годину і вище при тривалості роботи не менше 300 діб у рік. В той же час, якщо сировину купувати та ще й різної якості, потрібні великі складські приміщення для її зберігання і додаткові цехи з приймання і очищення сировини, що підвищує мінімальну потужність до 3.0-3.5 т/г, а в деяких випадках такі проекти можуть бути успішними лише при потужності не менше 4.5-5.0 т/г. А це вже зовсім інші вимоги як до інфраструктури підприємства і його проектування в цілому, так і до якості устаткування зокрема.

Сподіваюся, ці слушні поради стануть у пригоді багатьом українським аграріям задля організації ефективного й прибуткового виробництва гранульованих енергоносіїв із моря рослинної сировини, до якої ще руки не дійшли…

Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ