- Перше потужне зібрання українських аграріїв
- Віктор Слаута: питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контрабанди повинні бути на постійному контролі
- Віктор Слаута: у поточному році ринок зерна, як внутрішній, так і світовий, демонструє всі ознаки перенасичення
- Врожайність зернових трохи перевищує рівень минулого року
- Урожай пшениці в Україні в 2010 році може знизитися на 15% - Віце-прем'єр
Від Кабміну до усіх околиць…
Хтось переймається сьогодні тим, де найкомфортніше відпочити, а в когось - найгарячіші дні роботи. Хліборобам дійсно зараз не до курортів. Гаряча пора і в аграрній команді Уряду. І це не приховується.
Минулого тижня прямо з Кабінету Міністрів України з сільськогосподарським активом усіх регіонів України спілкувався профільний Віце-прем’єр-міністр Віктор Слаута. Зі Львова й Севастополя, Чернівців і Луганська, Одеси й Чернігова, Луцька й Донецька можна було побачити й почути один одного, поставити запитання до присутніх у студії Кабінету Міністрів у Києві, обговорити наболіле, поділитися досвідом, висловити пропозиції й разом сформулювати проект рішення.
Це була всеукраїнська селекторна нарада з питань функціонування ринку зерна та перебігу збиральних робіт. У відвертому й прямому спілкуванні також взяли участь міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк, знані вчені-аграрії, керівники авторитетних громадських організацій сільськогосподарського напряму, керівники агропідприємств, представники профільних структур державної влади, представники ділових кіл, відомі державні діячі. В регіональних студіях на зв’язку були керівники регіональних аграрних команд, відповідальні особи, керівники селянських і фермерських господарств.
Говорячи про мету наради, Віктор Слаута підкреслив:
- Настав час ще раз оцінити наші можливості та внести, якщо це потрібно, певні корективи в наші дії, щоб не допустити значних втрат під час жнив і визначити свої позиції щодо дій держави в частині забезпечення стабільності внутрішнього ринку та недопущення збитків у виробників зерна.
Підкреслю, нині складається достатньо непроста ситуація на світовому ринку зерна, адже чотири роки поспіль суттєво збільшується його виробництво і зростають запаси. За інформацією Держконтрольсільгосппроду, нині залишки
зерна в Україні становлять близько 5 млн. тонн, у тому числі пшениці – понад 2,5 мільйонів.
Разом із тим, як повідомляють експерти ринку, на провідних зернових біржах світу котирування ф’ючерсів на зерно, особливо пшеницю та кукурудзу, зростають.
Тож сьогодні нам необхідно у невідкладному порядку вжити заходи для недопущення обвалу цін на внутрішньому ринку зерна в цьому році, формування у достатніх обсягах державного та регіонального ресурсів зерна, закладення відповідної фінансової бази для проведення збиральної кампанії та посіву озимих. Бо наше головне завдання - надійно забезпечити продовольчу безпеку держави у 2010-му і наступному роках.
По закінченні своєрідного аграрного прямого ефіру між областями й центром про підсумки наради Віце-прем’єр-міністр і міністр аграрної політики розповіли журналістами провідних засобів масової інформації.
- Аграрний блок Уряду України своєчасно й чітко сформулював і опрацював стратегію підходу до посівної кампанії, хоча й формування команди нашої було завершено вже в ту пору, коли весняно-польові роботи набирали серйозних обертів. Отож, ані хвилини на зволікання нам не залишалося, - підкреслив Віктор Слаута, розпочинаючи діалог. - Нагадаю, що ми в досить стислі терміни сформували кредитні ресурси. В бюджеті було закладено 200 млн. грн., нам вдалося цю цифру збільшити майже до 4 мільярдів. У терміновому порядку розглянули ситуацію з міндобривами й паливно-мастильними матеріалами та вжили всі відповідні заходи задля якнайкращого вирішення цих проблем. І не лише зерновим приділили належну увагу, а й технічним, олійним культурам, цукровому буряку. Завдяки плідній співпраці з провідними науковцями й агровиробниками опрацювали стратегію й тактику в формуванні ринку основних продовольчих культур.
Віце-прем’єр-міністр також поінформував представників ЗМІ про підсумки першого засідання оновленої Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України, яке теж відбулося днями. До речі, репортаж про цю знакову подію ви мали змогу прочитати в минулому номері нашого тижневика.
- Тому на сьогоднішній селекторній нараді ми прагнули оперативно обговорити з відповідальними особами регіонів стан справ з формуванням місцевого продовольчого ринку, перебіг збиральної кампанії (зокрема, критичну ситуацію, пов’язану з нещодавніми дощами і посухою, яка втсановилася практично на всій території країни), а також із ситуацією щодо підготовки до наступної осінньої посівної кампанії, - коротко констатував Віктор Слаута й одразу висловив готовність разом із міністром агрополітики відповісти на запитання журналістів.
А вони тільки цього й чекали. Тому передусім запитали про намір Уряду щодо цільового випуску облігацій державного займу на суму близько 5 мільярдів гривень. З цього приводу Віце-прем’єр-міністр поінформував:
- Урядом дійсно передбачено (ст. 77 закону про бюджет) виділити облігації внутрішнього займу на зворотній основі в обсязі 5 мільярдів гривень, зокрема, задля забезпечення діяльності Аграрного фонду. Це один із перших кроків у тих позиціях, що відпрацьовані аграрною командою Кабміну, аби в майбутньому ми мали змогу певну суму коштів державного бюджету використовувати за програмами Аграрного фонду та агролізингу. Але за умови повернення цих коштів. І нинішня селекторна нарада підтверджує: ринок – ринком, а питаннями продовольчої безпеки держави ринок не перейматиметься. Отже, держава має взяти на себе таку відповідальність. Згадувані облігації плануємо розміщувати вже у серпні.
Потім прозвучали такі запитання й відповіді.
- Чи сприятиме зростанню доходів до державного бюджету діяльність Аграрної біржі?
Віктор Слаута: - Завдання згаданої установи не лише в підвищенні доходів до бюджету, як і в усьому світі, а й у створенні прозорого агроринку. До речі, на селекторній нараді з регіонів наводились факти продажу зерна за механізмами аграрної біржі за ціною на 100-150 гривень вищою, ніж поза межами організованого ринку. А зважаючи на нинішню ситуацію з продовольчим зерном у світі, сьогодні облік зовнішніх контрактів по зерну має бути відповідальним. Не можна ж допустити, щоб оператори нашої держави укладали експортні угоди на багато більшу кількість зерна на вивіз всупереч державній продовольчій безпеці, а потім ми би мали проблеми із забезпеченням своїх зобов’язань.
- Яким чином Уряд планує забезпечити прозорість ПДВ?
Микола Присяжнюк: - Ми розуміємо, що це питання чималою мірою впливає на бюджетні розрахунки, на фінансові потоки. Й ми працюємо над тим, щоб до 1 січня наступного року ліквідувати заборгованість по ПДВ. І знову ж таки, там, де зернові контракти укладалися за правилами аграрної біржі, вдалося уникнути зловживань з податком на додану вартість.
- Чи може прогнозоване зменшення урожаю зерна цього року спричинити обмеження його експорту?
Микола Присяжнюк: - Розмови на цю тему не ведуться. Внутрішній ринок насичений збіжжям. Є чималі залишки з минулого року. Тому питання обмеження експорту не актуальне.
- Як складаються справи в цукрово-буряковій галузі?
Віктор Слаута: - Стан посівів цукрового кореню на третину кращий, ніж на цю дату минулого року. Днями виробники цукру почнуть відбирати проби на цукристість. Не сумніваюся, що й тут все буде гаразд. До слова, нагадаю, що минулого року під солодким коренем було лише 327 тис. га, сьогодні ж рясний урожай зріє на понад півмільйона гектарах.
- Що обіцяють кукурудзяні та соняшникові лани?
Віктор Слаута: - Кукурудзи посіяно на 2 млн. 715 тис. га, що більше ніж минулого року на 400 тис. гектарів. Ця культура в усіх регіонах і незалежно від місцевих кліматичних умов перебуває в ідеальному стані. Те ж саме можу сказати й про соняшник.
- Скільки та якого зерна Україна зможе поставити на експорт?
Віктор Слаута: - Ранніх колосових (зокрема, пшениці й ячменю) буде поставлено за кордон трохи менше ніж торік, але значно збільшиться експорт кукурудзи.
- Зважаючи на зменшення експорту зерна на світовий ринок від Росії, що спричинене неврожаєм, чи може Україна заповнити таку прогалину своїм збіжжям?
Віктор Слаута: - Дійсно, ми знаємо, що рання озимина в Росії через складні погодні умови постраждала набагато більшою мірою ніж в Україні. Тому потенційно можливе просування аналогічних продуктів нашої держави на відповідні ринки.
- А якими є перспективи українського овочівництва?
Віктор Слаута: - Значні й невикористані. Тут головною проблемою залишається зберігання овочів. Через відсутність належних і сучасних сховищ гине значна частина урожаю. До речі, 1%-ий збір від реалізації алкогольних напоїв, запроваджений Урядом, частково спрямовується на будівництво складів для зберігання овочів і фруктів. Отже, питання поступово вирішуватиметься. На часі й будівництво оптових ринків та створення відповідної інформаційної програми, щоби будь-який сільський голова чи виробник агропродукції в одну мить міг дізнатися: на якому ринку можна реалізувати вирощену продукцію, в якому регіоні й за якими цінами. Це дозволить значно пожвавити рух овочів і плодів, що, в свою чергу, стимулюватиме виробництво задля заповнення прогалин аграрного ринку.
Завершуючи розмову з журналістами, Віктор Слаута й Микола Присяжнюк щиро подякували їм за увагу до сільськогосподарської теми й прагнення її якнайширше висвітлити та пообіцяли максимально сприяти в цій справі. До речі, регулярність і оперативність наших репортажів з Кабінету Міністрів України і Міністерства аграрної політики - яскраве свідчення прозорості у діяльності влади.
Володимир ШАПОВАЛОВ
