Аграрний тиждень. Україна
» » АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НА ШЛЯХУ ЕВОЛЮЦІЇ
» » АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НА ШЛЯХУ ЕВОЛЮЦІЇ

    АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС НА ШЛЯХУ ЕВОЛЮЦІЇ


    alt    Днями під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Віктора Слаути відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України.

        Проект Податкового кодексу, Програма економічних реформ Президента України та Програма діяльності Кабінету Міністрів України, а також проект Державного бюджету України на наступний рік потребують пропозицій аграріїв. Це очевидно. Тож цього разу Коордрада у складі народних депутатів України, членів Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, представників центральних органів державної виконавчої влади, вчених, представників громадських організацій, органів місцевої влади різних рівнів та аграрного бізнесу зібралась саме для того, щоб ці пропозиції і зміни обговорити. За словами Віктора Слаути, ці питання є головними і від них залежить подальше майбутнє агропромислового комплексу і села.

    Найперше члени ради розглянули питання про першочергові законопроекти щодо розвитку сільського господарства та земельної реформи, які потребують невідкладного прийняття. Це, зокрема, зміни та доповнення до Закону України «Про основні засади державної аграрної політики до 2015 року» та до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, а також пропозиції до Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава».

    Так, заступник міністра аграрної політики Максим Мельничук наголосив, що нині потрібно терміново визначити пріоритети в АПК. На його думку, зокрема, належної уваги заслуговує розвиток аграрної освіти, бо агропромислову галузь необхідно виводити на якісно новий рівень.

    На переконання заступника голови Державного комітету України із земельних ресурсів Володимира

     

    altКулініча, основний вектор аграрної політики повинен бути спрямований на розвиток сільських територій. Також Володимир Васильович озвучив пропозиції Держкомзему щодо законодавчих змін в блоці законів про ринок земель і питань, що стосуються державного земельного кадастру. Крім того, Держкомзем України пропонує Уряду запровадити на певний час мораторій на внесення будь-яких змін до Земельного кодексу.

    Голова Коордради Віктор Слаута нагадав, що загалом уже напрацьовано 96 законопроектів, які так чи інакше стосуються АПК.

    - Напрацьована законодавча база, спрямована на підтримку сільгосппідприємств усіх форм власності, - підкреслив Віктор Андрійович. – Тож ми повинні розставити пріоритети і вирішити, які закони подавати на розгляд вже цьогоріч, а які можуть потрапити до Верховної Ради в 2011-2012 роках. При прийнятті рішень ми однозначно повинні зважати на головний фінансовий закон країни - бюджет.

    Визначивши першочергові законопроекти з питань розвитку сільського господарства та земельної реформи, члени Координаційної ради обговорили пропозиції аграрного блоку Уряду до проектів Податкового кодексу України та Державного бюджету України на 2011 рік.

    Зокрема заступник міністра аграрної політики Сергій Тригубенко зазначив, що пропозиції Мінагрополітики щодо опрацювання Податкового кодексу містять 12 основних норм, які напряму здійснюють фінансову підтримку вітчизняних сільгоспвиробників.

    - Але, на жаль, не всі пропозиції, винесені Міністерством аграрної політики, знайшли відображення і схвалення, - констатував Сергій Миколайович. – Натомість треба зважити, що, за даними Державної податкової інспекції,

     

    altаграрними підприємствами до зведеного бюджету в 2009 році було внесено 25 млрд. грн., а цьогоріч прогнозується, що цей показник становитиме 35 мільярдів. Варто сподіватися, що у 2011 році рівень підтримки агросектору зросте.

    Представники Державної податкової служби України відмітили як позитивну тенденцію той факт, що сьогодні Податковий кодекс розглядається одночасно з формуванням майбутнього бюджету. Було зазначено, що Податковий кодекс обов’язково повинен мати три складові: спрощену схему сплати податків; всі платники податків мають перебувати в однакових умовах; існування розуміння невідворотності покарання за несплату податків. Наразі ДПА отримала 18 пропозицій від представників агропромислового комплексу і 11 з них вже погоджено, решта – потребують конструктивних змін і детального обговорення.

    І якщо певні позиції потребують дискусій, то Голова Держкомлісгоспу Микола Шершун чітко знає, скільки його відомство в наступному році потребує державних коштів. За словами Миколи Харитоновича, 100 млн. грн. необхідні Держкомлісгоспу для придбання нової техніки, ще 5 мільйонів потребують 8 навчальних закладів, які готують спеціалістів для лісової галузі. Крім того, Микола Шершун попросив Координаційну раду з питань аграрної політики при внесенні пропозицій до бюджету-2011 виділити на фінансування програми «Ліси України» в наступному році кошти у розмірі 96 млн. гривень.  

    За словами першого заступника Голови Державного комітету України з водного господарства Михайла Яцюка, на 2011 рік Держводгоспом передбачено 9 програм, яким необхідне фінансування у розмірі 2 млрд. 33 млн. гривень. Найзатратніші статті Держводгоспу – оновлення і ремонт фондів та експлуатаційні витрати. Додаткових фінансів вимагає програма, яка передбачає прокладення центрального водопостачання чи водогону у сільській місцевості.

     

    altАктивну участь в обговоренні та підготовці пропозицій формування аграрної політики взяли представники агропідприємств, які входять до Аграрного Союзу України. Так, за словами його очільника Геннадія Новікова, українські аграрії в питаннях оподаткування схиляються до сплати єдиного податку.

    - Землевласники і фермери вбачають в основі єдиного податку таку константу як 1 гектар, - зазначив Геннадій Володимирович. – Розроблений таким чином податок має вивести з тіні власників паїв, які не оформлюють договорів на їх оренду. Наразі наші пропозиції відхилені, але громадські організації й надалі працюють над розробкою і вдосконаленням законопроекту про єдиний податок. Оподаткування для аграріїв, які працюють на землі, сьогодні проводиться за різними схемами, а Аграрний Союз хоче, щоб податки платили, виходячи від певної одиниці, в конкретному випадку – це 1 гектар землі. Ми на цьому будемо наполягати.

    Крім того, Голова Аграрного Союзу вніс пропозицію змінити порядок використання коштів у виконанні програми «Охорона родючості ґрунтів», а також максимально наповнити програму по відшкодуванню кредитних ставок.

    Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич, виступаючи на нараді, наголосив, що велика кількість законопроектів тільки ускладнює роботу сільгоспвиробників, і водночас деякі статті з уже діючих законів, як то Закон «Про фермерське господарство», нині не виконуються.

    Представник від Європейської асоціації бізнесу, яка згуртовує понад 800 компаній, попросив залишити податкову систему в молочній галузі й тваринництві без змін. А президент Асоціації виробників харчової промисловості Олег Юхновський переконаний, що необхідно створювати бюджет для агропромислового комплексу як мінімум на 5 років. Також Асоціація виробників харчової промисловості напрацювала низку пропозицій щодо системи оподаткування переробних підприємств.

    До речі, про виробництво. На відкритому засіданні Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів постало питання можливості подорожчання хліба у зв’язку з підняттям цін на зерно. Відомо, що однією з останніх ініціатив Уряду стала ідея ввести продуктові картки для малозабезпечених громадян. Про це ще в червні заявив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк. Віктор Слаута знову повернувся до цього питання. Він вважає, що у зв’язку з подорожчанням цін на зерно потрібно серйозно продумати ідею хлібних карток. Віце-прем’єр-міністр заявив: введення грошових субсидій малозабезпеченим верствам населення для покупки соціальних сортів хліба планується на наступний рік. І розробку цих проектів покладають на Міністерство соцзахисту та Мінекономіки.

    - На 2011-й вийдемо з пропозицією, щоб субсидували сім'ю, - зазначив Віктор Андрійович і додав, що цей механізм буде значно ефективніший, ніж дотації виробникам хліба і аграріям.

    Підсумовуючи все сказане під час наради, Віктор Слаута наголосив, що на його адресу надійшло багато пропозицій з усіх питань, які були винесені на засідання, і подякував членам Координаційної ради за їх активну участь у підготовці та обговоренні цих документів.

    - Сьогодні ми розглянули питання, від яких в подальшому залежатиме розвиток сільського господарства та земельної реформи, - зазначив Віктор Андрійович. – Маємо напрацьовану законодавчу базу, спрямовану на підтримку вітчизняних товаровиробників усіх форм власності, як особистих селянських господарств, фермерів, так і агрохолдингів. Ми будемо спрямовувати всі наші зусилля на нарощування обсягів виробництва конкурентоздатної сільськогосподарської продукції, зокрема, шляхом розвитку: високопродуктивного рослинництва та тваринництва; сільськогосподарської обслуговуючої кооперації; системи страхування агропродукції; вітчизняного сільгоспмашинобудування; впровадження енергозберігаючих технологій та ґрунтозахисних систем; реформування системи державного управління в галузі АПК; гарантування прав власності на землю та її використання. Окрім виробництва, також будемо спрямовувати зусилля на розбудову інфраструктури внутрішнього ринку та розширення присутності вітчизняної продукції на зовнішніх ринках.

    Про результативність роботи засідання Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів по закінченні заходу ми запитали у голови Ради директорів асоціації “Союз птахівників України” Олександра Бакуменка. Олександр Борисович висловив задоволення напрацюваннями і пропозиціями, про які йшлося на всіх засіданнях ради.

    - Вже чітко вибудована система змін у законодавстві, які потрібно здійснити для розвитку аграрного сектору економіки, - зазначив Олександр Бакуменко. – При визначенні пріоритетів у майбутньому Податковому кодексі детально розглядаються пропозиції громадських організацій, Міністерства аграрної політики, виробників. Це дуже важливо, бо нам жити з цим фінансовим документом і виконувати його. Тому потрібно робити все виважено, чітко і без поспіху. Я повністю підтримую виступ Віце-прем’єр-міністра в тому, що агросектор сьогодні, як в Україні, так і в усьому світі, має певні особливості функціонування. І ті преференції, які були у вигляді ПДВ, фіксованого податку потрібно однозначно зберігати, тому що українські сільгоспвиробники і без того перебувають в нерівних конкурентних умовах з іноземними виробниками. До того ж вартість кредитів для українських аграріїв набагато дорожча - в Україні кредитні ставки в межах 25%, в Америці – 0%, в Європі – 2-4%. Чи за таких умов можна створити конкуренцію? Тому і в бюджеті 2011 року передбачені зміни. Потрібно, щоб на програму компенсації кредитів були направлені значні кошти. Це головна програма, яка через механізм мультиплікацій зможе на 1 гривню компенсованих ресурсів залучити 10 гривень від комерційних банків. А бізнес сам добре знає, як ефективно використати ці кошти. Головне, мати доступ до порівняно дешевих грошей і розвивати український аграрний бізнес.

                                                                                     Людмила ЛЕБІДЬ

     





    Схожі новини
  • Перше потужне зібрання українських аграріїв
  • Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють ...
  • Віктор Слаута: питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контр ...
  • Віктор Слаута провів засідання Координаційної ради з питань аграрної політи ...

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.