Аграрний тиждень. Україна
» » ПРИРУЧИТИ ВОГНЯНОГО ПІВНЯ
» » ПРИРУЧИТИ ВОГНЯНОГО ПІВНЯ

    ПРИРУЧИТИ ВОГНЯНОГО ПІВНЯ


    2016рік видався досить непростим для сільгоспвиробників. Галузь свинарства страждає від поширення АЧС, яка захопила майже всю територію України, молочний бізнес збитковий і має рентабельність на рівні мінус 22,5%, а ЄС заборонив імпорт птиці з України через пташиний грип. Трохи краща ситуація в рослинництві. Але законодавчі ініціативи і зміни в податковій системі теж не грають на боці аграрного бізнесу. То чого ж очікувати сільгоспвиробникам у 2017 році?

    Ганна ЛАВРЕНЮК, віце-президент Асоціації виробників молока

    2016 рік виявився одним із найзбитковіших за всю історію існування молочної галузі в Україні.За оцінками групиекспертів FAO, виробництво молока у травні - вересні цього року було історично найзбитковішим.З жовтня ми спостерігаємо стримане пожвавлення і ріст цін на молокосировину в Україні. Це сприятиме тому, що, за прогнозами, УМІ виробництва молока на початку нового року зросте до 7% відносно кінця 2015 року. Втім, незважаючи на це, рентабельність молочного бізнесу в країні залишається низькою і становить мінус 22,5%.

    На фоні цих негативних факторів ми маємо один величезний позитив - всі ці потужні обставини спонукали виробників молока до консолідації. Зокрема, саме у 2016 році ми мали перший прецедент, коли господарства почали об’єднуватися, зробивши перший прототип молочного кооперативу.

     



    Артур ЛОЗА
    , президент Асоціації свинарівУкраїни

    Для представників свинарської галузі 2016-й видався доволі важким, особливо перше півріччя. На це вплинула низка факторів: скорочення споживання м’яса (і свинини зокрема), обвал експорту свинини через закриття основного реципієнта - Росії; активізація поширення АЧС територією України.

    Можна констатувати, що африканська чума свиней, фактично, вийшла з-під контролю. В цьому році кількість випадків подвоїлася, порівняно з 2015-м - 83 випадки у 16 областях країни. Тобто АЧС територіально захопила практично всю країну за виключенням кількох областей.
    Маємо тенденцію до скорочення поголів’я, переважно у секторі присадибних господарств, а промисловий сегмент в цілому демонструє стійкість і зберігає свої позиції.

    Наприкінці 2016 року в свинарстві ми мали невеличку, але позитивну тенденцію, дуже «обережний» тренд на підйом. Є надія, що він збережеться в 2017-му не лише як ситуативний, але і як макротренд. Сподіваємося, що почався новий п’ятирічний цикл, і галузь свинарства зростатиме впродовж наступних років.

     

    Богдан ШАПОВАЛ, координатор UFEB

    За підсумком 2016 року обсяг експорту продовольства з України у грошовому вираженні складе близько $15 млрд, що на 13% перевищить показник 2015 року ($14,2 млрд). Основними статтями експорту українського продовольства є олія - 42% від загальної суми ($5,6 млрд), зернові з часткою 41% ($5,4 млрд) та олійні культури з часткою 10% ($1,3 млрд). На експорт м’ясної продукції у загальному обсязі виручки за вказаний період припало 3% ($354 млн), а молочна продукція принесла Україні 1% експортної виручки ($144,8 млн).

    Варто зазначити, що у поточному році Україна встановила рекорд з експорту м’яса птиці. Заборона його на експорт до ЄС не повинна суттєво позначитися на внутрішньому ринку й цінах для споживача. Хоча частка поставок до Євросоюзу значна, швидше за все, експортери переспрямують на інші ринки ті обсяги, які раніше йшли до країн ЄС.

    У 2017 році UFEBпродовжить працювати над відкриттям ринків ЄС та Китаю для української яловичини, Південно-Африканської Республіки - для свинини, Японії та Південної Кореї - для молочних продуктів. Для виходу української продукції на іноземні ринки заплановані торговельні місії до країн Азії та Африки, зокрема до В’єтнаму, Китаю, Єгипту, Алжиру, Судану, Танзанії, Намібії, Гани, Кот-д'Івуар.

     

     

    Сергій КАРПЕНКО, генеральний директор асоціації «Союз птахівників України»

    Слід визнати, що в попередні роки розвиток галузі птахівництва забезпечувався двома ключовими факторами: спеціальним режимом оподаткування сільгоспвиробників з ПДВ і зростанням купівельної спроможності населення. Це дало змогу суттєво наростити обсяги виробництва, провести технологічне переоснащення галузі, збільшити присутність на міжнародних ринках.

    Останні три роки, на жаль, птахівництво демонструє негативну динаміку показників. Унаслідок зменшення рентабельності скорочується поголів’я птиці, що безпосередньо відображається на показниках виробництва продукції птахівництва – зменшується виробництво яєць і м’яса птиці, які є базовими та соціально значущими продуктами харчування.

    Враховуючи відміну з 2017 року спеціального режиму оподаткування з ПДВ і зниження купівельної спроможності населення, галузь вкрай потребувала державної підтримки, бо основна частина продукції птахівництва споживається на внутрішньому ринку. І таку підтримку птахівництво матиме у вигляді бюджетної дотації, суми надання якої будуть пропорційно відповідати сплаченому підприємством ПДВ. Обсяги дотації, звісно, будуть менші, ніж при дії спецрежиму, але така підтримка досить важлива галузі. Одним із ключових рішень є те, що бюджетні дотації розраховані для всіх по величині виробників продукції, а не лише для представників великого бізнесу.

    Загалом, якщо говорити про реальні показники виробництва, то в поточному році виробництво м’яса птиці зросте на 2% і становитиме 1190 тис. тонн, а виробництво яєць курячих очікується на минулорічному рівні – 15,1 млрд штук.

    Враховуючи нещодавні спалахи високопатогенного грипу птиці в Україні, деякі країни-імпортери запровадили тимчасові обмеження на постачання продукції птахівництва з нашої держави. Це призводить до скорочення експортних поставок і значних фінансових втрат українських виробників. Головним при цьому є якомога швидше реагувати на введені заборони та аргументовано доводити іноземним партнерам про необхідність застосування принципів регіоналізації за цією хворобою до України, що передбачається міжнародними правилами.

    Відсутність реального росту купівельної спроможності населення та зменшення експорту, який останні роки залишався одним із важливих елементів стабільності галузі, - основні фактори, що впливатимуть у найближчій перспективі на роботу вітчизняного сектору птахівництва.

    Їх вирішення стане запорукою припинення зменшення обсягів виробництва і подальшого розвитку галузі.

     

     

    Ірина ПАЛАМАР, президент Асоціації тваринників України

    У 2017-му головним питанням для тваринників буде - як перенести епізоотичні виклики? У галузі виживатимуть тільки сильніші, бо існує ряд суттєвих загроз.

    Для свинарів – це африканська чума. Тому найбільш ефективними будуть господарства, в яких жорстко дотримуватимуться заходів біобезпеки. Можна прогнозувати, що унаслідок падежу свиней через АЧС ціна за кілограм живої ваги може зрости до 40 гривень.

    Що стосується великої рогатої худоби, то нині тут основна загроза – нодулярний дерматит, який може бути занесений до нашої країни. Найбільше ризикують прикордонні області. Втім, сподіваюсь, цього року ситуація не буде критичною. Також гострим буде питання вакцинації від згадуваної хвороби. Але необхідність вакцинації поголів’я до виявлення збудника експерти трактують неоднозначно. Отже, до цього треба буде підходити дуже виважено, щоб не нашкодити всій країні.

    Щодо собівартості виробництва молока. Вона може або залишитись на приблизно цьому ж рівні, або підвищитись через скорочення поголів’я.

    Якщо говорити про птахівництво, то підприємства цієї галузі й зараз демонструють серйозний рівень біобезпеки. Та в Україні знову виникла загроза пташиного грипу. В цілому ж я впевнена, що птахівники вистоять. У цій галузі головне, щоб не закривались експортні ринки, бо тоді буде складно конкурувати з монополістами. Якщо так станеться, монополісти демпінгуватимуть на внутрішньому ринку, що негативно відобразиться на менших підприємствах. Вони можуть просто не витримати конкуренції.

    На зовнішніх ринках, як кажуть, «що посіяли, те і пожнемо». У цьому напрямку було зроблено мало: не вдалось відкрити нові ринки, а частина традиційних закрилась. Наразі на нові ринки не дуже варто сподіватись, головне - утриматись на старих.

    Взагалі, конкуренція стане головним лейтмотивом року: слабкі ризикують лишитись за бортом, а сильні будуть укріплювати позиції.

    По фіскальній політиці. На жаль, до кінця залишається незрозумілим механізм державної підтримки галузі, що прийде на заміну спецрежиму ПДВ. Держава обіцяє дотації, але досі незрозуміло, як вони розподілятимуться. У кінцевому рахунку може статися так, що реально податків буде сплачено більше, і на 1000 гривень, перерахованих до бюджету, назад виробники отримуватимуть значно менше – наприклад, лише 500-700 гривень. Тобто закладених у бюджеті коштів (а це за словами чиновників близько 4 млрд грн), щоб задовольнити потреби усіх виробників, може і не вистачити. А це ризик, який впливає на виробництво готової продукції. Власники не вкладатимуть кошти у розвиток.

    Тарас ВИСОЦЬКИЙ, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

    Основним завданням для депутатів на наступний рік є земельний блок питань, держпідтримка, оподаткування не так принципове, бо вже ухвалені зміни, які мають діяти 5 років.

    Крім цього, ще є три блоки питань, які треба змінювати: сертифікація насіння, реєстрація техніки і функціонування Держпродспоживслужби.

    Законодавчі акти, які були проголосовані парламентом 21 грудня 2016 року, стосувалися держпідтримки аграріїв та змін у Податковий кодекс України. Як наслідок, з 2017-го скасовано спецрежим оподаткування ПДВ, держпідтримка становитиме 1% агро ВВП (5,5 млрд грн), запроваджено єдиний реєстр при відшкодуванні експортного ПДВ, єдиний податок 4-ої групи, як головний (а не податок на прибуток).

    Якщо оцінювати правила оподаткування 2016 року з нинішнім, то є невеличкий мінус для аграріїв: минулого року експортне ПДВ поверталося, а спецрежим ПДВ не був скасований повністю (працювали схеми 50:50, 80:20 і 85:15).

    2017-го експортне ПДВ буде відшкодовуватися в повному обсязі, єдиний податок залишається майже той самий і маємо 4 млрд дотацій замість спецрежиму ПДВ. Об’єктивно, спецрежим ПДВ обраховується десь у 6 млрд гривень. Тобто матимемо невеликий мінус, хоча в наступні роки ситуація буде покращуватися.

    Галузі, яким виділили ці 4 млрд дотацій на заміну спецрежиму ПДВ, залишаються під загрозою стагнації. Це, передусім, м’ясне і молочне скотарство, свинарство, садівництво і овочівництво.

    Я б не сказав, що якась із названих галузей опиниться на межі виживання. На жаль, для них не створено умов розвитку, але це призупинить швидке падіння. Бо 4 млрд достатньо лише для підтримки існуючого обсягу виробництва, і наступними кроками мають бути механізми, які б стимулювали їх розвиток. Адже саме з продукцією цих галузей ми виходимо на внутрішній ринок і конкуруємо з імпортом.

    Окремо варто згадати про зрошення. Над його розвитком варто буде міркувати тільки після відкриття ринку землі.

    Тож висновок такий: у 2017 році не буде галузей, які зроблять ривок. Держава підтримала дотаціями лише деякі з них, аби ті втрималися на плаву.

     

    Валерія ПЕКІН, аналітик компанії «Фенікс Агро»

    Затрати фермерів на заготівлю фуражних кормів ВРХ щороку зростають.

    Зростання цін на корми почалося з 2014 року: курс гривні активно знижувався, а оскільки ціни на корми прив’язані до курсу долара, девальваційні процеси відобразилися на ціні. Ціни на молоко, навпаки, з 2014 року були стабільними. Незначне зростання ціни почалося з кінця 2015 року.Це заважало розвитку тваринницького комплексу України, який почав інтегрувати девальваційні процеси національної валюти лише в кінці 2015 року.

    У довгостроковій перспективі, після повної інтеграції закупівельними цінами на незбиране молоко девальвації гривні, ціни на кормове зерно знизяться, що сприятиме відновленню рентабельності в секторі молоковиробництва, який функціонував в умовах особливо високих і нестабільних цін на корми протягом майже всього минулого десятиліття.

     

    Микола ВЕРНИЦЬКИЙ, директор консалтингової компанії «ПроАгро»

    Подальша зміна системи оподаткування агропідприємств - спецрежиму з ПДВ не буде, ЄП, швидше за все, теж трансформують, точніше посилять. Ймовірно, зміняться умови і для приватних господарств - не в цьому році, так пізніше все одно до них ставитимуться як до промислових виробників, і приватне виробництво в нинішньому вигляді буде скорочуватися. В кооперативи в їх нинішній моделі я не вірю. Натомість держава запропонує сільгоспвиробникам дотації - ті самі 5,5 млрд гривень. Я поки не розумію механізм розподілу, крім того, мій скептицизм викликає взагалі поява цих грошей в реальному вигляді.

    Продовжиться формування великих аграрних структур, холдингів з обсягом земельного банку 20+ тис. га, за рахунок поглинання земель дрібних господарств. Теж не нова тенденція, але вона прискорюється. Я так розумію, що справа все ж йде до зняття мораторію, тому найчастіше це виглядає як закріплення контролю за землею.

    Триватиме: нарощування врожаїв зернових і олійних, збільшення потужностей переробки олійних, будівництво нових елеваторів (це взагалі давня і стала тенденція) і портових терміналів.

     

     

     

     


    Схожі новини
  • Європейський молочний ринок: в першому півріччі 2017 виробництво скорочуват ...
  • Збитки у 10 разів більші, ніж видатки
  • Тваринництво несе збитки
  • Продовольча безпека України vs амбіції Мінфіну
  • Україна святкує 50-й ювілей організації промислового птахівництва

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.