Аграрний тиждень. Україна
» » Сергій Мельник: «Зміни клімату вже позначаються на сільському господарстві»
» » Сергій Мельник: «Зміни клімату вже позначаються на сільському господарстві»

    Сергій Мельник: «Зміни клімату вже позначаються на сільському господарстві»


    З наукової точки зору проблема зміни клімату - комплексна проблема, що охоплює всі ключові аспекти стійкого розвитку будь-якої країни: екологічні, економічні та соціальні. Щоби зменшити ризики і потенційні збитки, потрібні своєчасні попереджувальні заходи з адаптації до погодно-кліматичного впливу.

     

    «Першим і найважливішим кроком для ефективної адаптації основних соціально-економічних галузей є чітке розуміння очікуваних наслідків, вразливості та ризиків, пов’язаних зі зміною клімату у короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах», - вважає доктор економічних наук, директор Українського інституту експертизи сортів рослин Сергій Мельник. На цю тему і пропонуємо вам нашу розмову з ним.

     

    - Сергію Івановчиу, АПК має особливе значення у світовій економіці, адже належить до числа основних народногосподарських комплексів, бо визначає продовольчу безпеку. Наскільки серйозні проблеми зміни клімату можуть спричинити сільському господарству?

    - Зміна клімату, на переконання провідних вчених, спричиняє надтосерйозні проблеми в розвитку агросектору будь-якої країни. Особливо це стосується тих держав, де місце і роль сільського господарства в економіці є визначальними.

    Давайте усвідомимо таку інформацію Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, яка працює при ООН в структурі Всесвітньої метеорологічної організації: на початку ХХ століття потепління набуло нечуваних темпів, а до кінця XXI століття прогнозується зростання температури повітря на 1,1-4,5°C, що може призвести до зникнення 20-30% видів рослин і тварин!

    Зрозуміло, зміни клімату вже позначаються на сільському господарстві. Нові дослідження Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН та Бази даних надзвичайних ситуацій доводять, що посуха і сильна спека за останні 50 років ужескоротили виробництво зернових на 10%.

     

    - Серйозні аргументи…

    - Так. А ось іще такі: вчені дослідили наслідки 2 800 екстремальних гідрометеорологічних лих - повеней, посух та сильної спеки і холоду - в період між 1964 і 2007 роками в 177 країнах світу і порівняли їх з виробничими показниками 16 зернових культур. Виявилась відсутність істотного впливу повеней або крижаних штормів, натомість науковці констатували: саме посуха і сильна спека призвели до падіння середнього національного виробництва зернових умежах 9-10%. Причому посуха вплинула і на зниження врожайності зернових,і на урожайні площі, а спека – головним чином на урожайність.

     

    - Тобто є реальна загроза забезпеченню продовольством людей всієї планети?

    - Пов'язані з погодою ризики, констатують вчені, несуть загрозу продовольчій безпеці Європи, Африки та Індії. Так, у Європі торік внаслідок зміни клімату аграрії зазнали збитків у виробництві плодоовочевих культур більше ніж на $2 млрд. Наприклад, нижчий, ніж очікували, отримали врожай плодових у Німеччині: яблук і груш - на 50%, вишні і сливи - відповідно на 40% і 60%.

    Наслідки глобальної зміни клімату стають все більш відчутними і в Україні. За даними вітчизняних кліматологів, протягом 1901-1960 рр. річна температура повітря зросла на 0,1-0,4°С. За останні 40 років ХХ століття у степових регіонах – на 0,5°С, у лісостепових – на 1,3°С, у поліських – на 1,4°С. Значне потепління реєструється у зимові місяці (2,6-3,3°С - у Поліссі й Лісостепу, 1,1°С - у Степу), а навесні та влітку – 1,3-1,6°С у Поліссі й Лісостепу та 0,7-1,0°С – у Степу. Дана ситуація набуває сталої тенденції, і за останні 20 років середньорічна температура зросла ще на 0,8°С, а середня температура січня та лютого – на 1-2°С, що вже призвело до змін у ритмі сезонних явищ – весняних паводків, початку цвітіння та випадіння снігу.

     

    - Від яких ще негативних наслідків потерпає наше сільське господарство і яких ризиків ми очікуємо?

    - Це такі надзвичайно реальні ризики, як зниження родючості ґрунтів, зменшення загальної продуктивності сільгоспкультур, ріст ступеню розповсюдження шкідників та хвороб цих культур, зростання частоти виникнення екстремальних явищ, зокрема посух, які пов’язані з водними ресурсами.

    Наприклад, серед ризиків, пов’язаних зі зменшенням родючості ґрунтів, можна відмітити негативний вплив водної ерозії, ущільнення ґрунтів, опустелювання, мінеральне голодування, засолення ґрунтів, зміну структур ґрунтової біоти. А от щодо ризиків, пов’язаних із різним ступенем поширення шкідливих організмів, варто розрізняти появу чужорідних видів, збільшення кількості генерацій та перехід у розряд традиційних організмів, які раніше не завдавали економічної шкоди агросектору.

    Зважте, заданими НААН України, за останні десятиліття відбувається фактичне зміщення меж природно-кліматичних зон країни на 100-150 км на північ. Умови вегетації у традиційній підзоні Північного Степу (Дніпропетровська, Кіровоградська області та ін.) за останні роки вже відповідають підзоні Південного Степу. Гідротермічний коефіцієнт тут становить 0,45. Це умови – як у зоні Південно-Західної Африки у пустелі Калахарі!

    Підзона Північного Степу поступово зміщується на території Черкаської, Полтавської та інших областей, які традиційно були в зоні Лісостепу. І якщо наявні тенденції змін клімату збережуться у найближчі 20 років, це будереальна небезпека фактичної втрати для інтенсивного землеробства не тільки зони Степу, а й понад половини площ орних земель України і майже 2/3 площі сучасної зони Лісостепу.

    Поступово степова частина України за кліматичним режимом наближається до сухих субтропіків, як, наприклад, Греція. Це ще не пустеля, та вже не степ. У таких умовах вирощувати нинішній набір агрокультур через 20 років буде неможливо. Виникнуть суттєві проблеми, якщо не буде сортів культур, адаптованих до значно меншого вегетаційного періоду, до змін термінів посіву і термінів збору врожаю, до інших речей. Такі наслідки можуть призвести до непридатності території для проживання людей і ведення господарської діяльності, тобто фактично до втрати в господарському використанні від 15 до 21 млн га площ орних земель; недоотримання щорічно валового збору від 24 до 40 млн т якісного зерна та інших продовольчих культур (овочів, плодів, ягід, винограду, горіхів, кормів), що є традиційною продукцією зони Степу; неконтрольованої міграції населення зони Степу у північніші регіони країни через неможливість ведення аграрного виробництва; дефіциту прісної і чистої води; дискомфортності навколишнього середовища для життя на півдні.

     

    - Якусь страшну картину ви малюєте, Сергію Івановичу! А чи є хоч якийсь позитив від змін клімату?

    - Краще бути реалістом, готовим до змін, я вважаю. Втім, ви вірно підмітили: чи є позитив? До ймовірних позитивних наслідків для сільського господарства країни науковці відносять зростання тривалості вегетаційного періоду деяких агрокультур, поширення на північ зони вирощування теплолюбних рослин, оптимізацію фізіологічного стану польових і плодових культур у зимовий період та підвищення врожайності зернових унаслідок збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері, що сприятиме прискоренню на 30-100% процесу фотосинтезу.

     

    - Яка роль відводиться в цьому процесі сортовим ресурсам країни?

    - Їм належить особлива роль у стабілізації та збільшенні обсягів виробництва зерна для продовольчих і фуражних цілей. А це неможливе без організації комплексної оцінки сортів. Тому одним із основних завдань нашої установи та підпорядкованих їй філій і лабораторій є формування національних сортових ресурсів як основи продовольчої безпеки держави. До слова, нашапрофесійна діяльність спрямована саме на реалізацію Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».

    Офіційним інформаційним джерелом сортів-новинок, а також сортового асортименту для насіннєвих установ і виробників сільгосппродукції є, як відомо,Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Завдяки досягненням селекції та конкурсному відбору сортів під час державної науково-технічної експертизи у реєстрі на 2017 рік підтримувалось 10216 сортів і гібридів, з них 42% - вітчизняної селекції (традиційно - пшениця, ячмінь, гречка і соя), а 68% – іноземної.

     

    - А є серед них нові, невластиві для нашої країни?

    - Так, останнім часом у звязку зі зміною клімату в Україні проходять кваліфікаційну експертизу та вносяться до реєструтакі сорти. За напрямами використання вони поділяються на лікарські, енергетичні, олійні. Зокрема, вітекс лікарський – ареал розповсюдження Африка, міскантус гігантський – Азія, Африка, Австралія, просо прутовидне – Північна Америка, павловнія – Китай, кунжут індійський – Азія, Африка. До інституту подана заявка на проведення кваліфікаційної експертизи сортів виду Теффа, країна походження – Ефіопія. Культура використовується в цій країні як основна зернова і вирощується на близько 30% посівних площ.

    Відбуваються зміни і в зонах випробовування нових сортів- кандидатів. Зокрема,триває кваліфікаційна експертиза в зоні Полісся для сортів кукурудзи середньостиглої групи.

     

    - У чому ви вбачаєте особливість сортових ресурсів України?

    - В тому, що кожен сорт має специфічні особливості споживчих якостей, обсяг використання в залежності від різних природно-кліматичних зон і відповідно різний попит користування на регіональних ринках посівного матеріалу.

    Ось чому особливого значення, з огляду на глобальні зміни клімату, набуває добір сортів для конкретних ґрунтово-кліматичних умов з високим генетичним потенціалом продуктивності, підвищеною морозо-, зимо-, посухо-, жаростійкістю, а також стійкістю до хвороб та шкідників і підвищеним потенціалом реалізації фотосинтетично-активної радіації.

    Зареєстровані нові сорти сільгоспкультур за найважливішими ознаками і властивостями належать до різних типів інтенсивності, реакції на агрофон і умови вирощування. Вони мають неоднакові адаптивні властивості, висоту, час дозрівання.

    Такий наявний значний сортимент сортів рослин, видання і поширення Державного реєстру сортів рослин,придатних для поширення в Україні, і Каталогу з характеристиками нових сортів рослин, полегшують прибуткову діяльність господарствам усіх форм власності завдяки добору та маневруванню сортами сільгоспкультур.

     

    Ксенія Любомир





    Схожі новини
  • Адаптація систем землеробства на півдні України до змін клімату
  • Вчені: глобальне потепління знищить пшеницю, ячмінь та кукурудзу
  • Клімат змінює технології
  • Україна може втратити більше половини орних земель через зміну клімату
  • Буде розроблено Національний план адаптації до зміни клімату

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.