Аграрний тиждень. Україна
» » ЧАС РАЦІОНАЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ВОДУ
» » ЧАС РАЦІОНАЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ВОДУ

    ЧАС РАЦІОНАЛЬНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ВОДУ


    Зрошення - один із основних факторів розвитку аграрного сектору економіки в регіонах з недостатнім і нестійким природним зволоженням. Саме тому штучне зволоження набуло широкого розповсюдження в арідних регіонах, особливо у ХХ столітті. Зараз у світі зрошується понад 300 млн га, а поливні землі забезпечують понад 40% світового виробництва сільгосппродукції, займаючи лише близько 20% площ сільгоспугідь.

     

    Протягом 50-70-х років минулого століття в Україні було створено водогосподарсько-меліоративний комплекс, який представлено потужними за своїм змістом і надзвичайно складними за технічною насиченістю водогосподарськими та меліоративними об’єктами. Але приватизаційні процеси в системі землекористування та землеволодіння, які викликали зростання кількості власників зрошуваних ділянок, роздрібнили зрошувальні системи, розірвавши технологічні зв'язки, протиставляючи діяльність організацій водогосподарського комплексу економічним інтересам водокористувачів.

    Отже, значно погіршилися умови експлуатації меліоративних систем та ефективність господарської діяльності на сільськогосподарських землях, що зрошуються. Крім того, відмічаються глобальні природно-кліматичні зміни, які негативно впливають на економічну ефективність агросектору економіки всієї країни.

     

     

    В результаті земельної реформи та зменшення площ зрошення виник ряд негативних явищ і проблем:

    ·          порушилась технологічна цілісність зрошувальних систем, яка викликана розпаюванням земель, з одного боку, та передачею у комунальну власність внутрішньогосподарських систем і дренажних мереж, з іншого. Втім, передачею у комунальну власність внутрішньогосподарських мереж процес не закінчився: частина таких систем передана у власність сільських громад, а частина залишилась у державній власності та у власності районних рад. У 2008-му, згідно відповідної постанови, була спроба знов повернути внутрішньогосподарську мережу в державну власність, та це рішення не реалізоване повністю;

    ·          погіршився технічний стан зрошувальних систем і гідротехнічних споруд, які забезпечують їхню роботу;

    ·          зменшився обсяг фінансування реконструкції та модернізації зрошувальних систем, гідротехнічних споруд та інженерної інфраструктури;

    ·          відмічено недостатню кількість сучасної дощувальної техніки;

    ·          порушилась структура посівних площ та технології вирощування сільгоспкультур в умовах зрошення;

    ·          ускладнилась система управління водогосподарсько-меліоративним комплексом, водними ресурсами та їх охороною, у т.ч. й за рахунок збільшення землеводокористувачів;

    ·          погіршився еколого-меліоративний стан зрошуваних земель, посилились процеси засолення ґрунтів та вторинного осолонцювання раніше зрошуваних ґрунтів;

    ·          зменшились обсяги виробництва сільгосппродукції, що стало загрозою національній продовольчій безпеці.

    Навіть у сільгосппідприємствах, де збереглись зрошувальні системи і внутрішньогосподарська мережа, виникли проблеми, пов’язані з подрібненням зрошуваних масивів і порушенням їхньої цілісності. Це, своєю чергою, призвело до неможливості ефективного використання зрошувальних систем і подальшого розвитку зрошення.

    За даними Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції, площа сільгоспземель, що поливалась у 2016-му, складала 295,6 тис. га, у 2017 році вона збільшилась до 310 тис. га (рис. 1). Однак можлива площа зрошення за відновлення зрошувальних систем може досягати 426 тис. га і більше.

    Наприклад, згідно комплексної програми розвитку водного господарства Херсонської області до 2020 року планується відновити площу зрошуваних земель до 460 тис. га, тобто стільки, скільки їх існувало до кризового періоду. Збільшиться площа зрошення земель за рахунок не тільки відновлення старих систем зрошення, але й завдяки впровадженню інноваційних способів зрошення – краплинного та підґрунтового.

     


    Рис. 1. Площа зрошувальних систем та площа политих сільськогосподарських земель у Херсонській області

     

    Сільське господарство України формує майже 14% ВВП країни, 31% експорту та 17,5% робочих місць. Площа зрошення сільгоспкультур нині займає лише 1% всіх сільгоспугідь, хоча є дуже важливою для деяких культур, наприклад сої, рису, томатів, овочів тощо. Частка зрошуваних земель на Херсонщині складає 14% і забезпечує значний внесок у виробництво агропродукції області.

    Необхідно відмітити, що подальші зміни клімату можуть негативно вплинути на ефективність агарного сектору економіки країни. Виходячи з цього, фахівці Українського гідрометеорологічного центру прогнозують два сценарії подальшого розвитку: для гумідної зони - через підвищення суми активних температур і значну кількість опадів можна очікувати підвищення врожайності сільгоспкультур, а для арідної зони – зниження врожайності при підвищенні суми активних температур і зниженні кількості опадів. Виникає необхідність в удосконаленні не лише технологій вирощування сільгоспкультур, оптимізації сівозмін, впровадженні у сівозміни посухостійких культур, а й в селекції нових сортів та гібридів, які пристосовані до змін клімату.

    Глобальні кліматичні зміни створюють загрозу і світовій продовольчій безпеці, тому Міжнародною метрологічною організацією (Погода-Клімат-Вода) під егідою Міжнародної Організації Об’єднаних націй (ООН) проведено міжнародну зустріч із закликом покращувати національну сільськогосподарську статистику і систему завчасних попереджень і прогнозувань для зниження уразливості й підвищення рівня продовольчої безпеки. Країни ЄС останніми роками, як і Україна, занепокоєні нестачею водних ресурсів в умовах глобальних змін клімату, бо ці природні умови в багатьох регіонах призводять до посилення процесів деградації та опустелювання земель. Такі особливості характерні й для півдня України.

    Фахівці НАСА США (космічне агентство) прогнозують, що при підвищенні температури повітря на планеті на +4ºС виникне велика кількість проблем для світу: підйом рівня води в світовому океані; затоплення територій, збільшення площ пустель і напівпустель; підвищення температури повітря, що сприятиме збільшенню площ засолених і осолонцьованих земель; виникне загроза продовольчій безпеці; погіршаться умови проживання населення країн світу та зміниться їхня господарська діяльність, у т.ч. агровиробництво (рис. 2).

     


    Рис. 2. Прогноз змін клімату на планеті фахівцями НАСА США

     

    За даними Українського гідрометеорологічного центру, сума позитивних температур вище +10ºС збільшилась на території України на 200-400ºС, залежно від регіонів. Така динаміка зафіксована не тільки нашим гідрометеоцентром, а й центром НАСА США, Інститутом космічних досліджень США, Центром дослідження Великобританії та Університетом Східної Англії.

    У липні 2015-го при Мінагрополітики України створено Координаційну раду, завдання якої - розробка Стратегії відновлення та розвитку зрошення для заповнення стратегічної прогалини у Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на 2015-2020 роки. Стратегія розвитку цих територій надає стратегічну основу для розвитку агросектору в цілому, включаючи рослинництво, землеволодіння, землекористування, землеустрій, доступ до кредитів, оподаткування, сільськогосподарські дослідження та освіту, механізми державної підтримки, безпеку продукції та охорону навколишнього середовища. Однак питання раціонального використання зрошуваних земель і розвитку зрошення в стратегії відсутні.

    Проект документу відновлення і розвитку зрошення в Україні пропонує перспективи відновлення та модернізації зрошувальних і дренажних систем, визначає чіткі підходи до удосконалення системи управління водним господарством і меліоративним комплексом, що є основою для розвитку зрошуваного землеробства та досягнення головної цілі українського сільського господарства - бути джерелом багатства для країни.

    Фахівці Інституту зрошуваного землеробства НААН України протягом багатьох років розробляють ресурсозберігаючі технології вирощування сільгоспкультур на зрошенні й в умовах неполивного землеробства, а також займаються селекцією сортів і гібридів агрокультур на таких землях і які пристосовані до жорстких природних умов регіону (табл. 1, рис. 3).

    Аналіз урожайності вирощування основних агрокультур на зрошенні й без нього доводить високу ефективність зрошуваного землеробства. Індекс зрошення для основних сільгоспкультур дорівнює: для пшениці озимої – 3,1; кукурудзи на зерно – 3,4; сої – 2,5; картоплі ранньої – 1,7. Тобто за рахунок зрошення урожайність збільшується у 1,7-3,4 рази.

     

     

     

    Рис. 3. Середня урожайність основних сільськогосподарських культур, отримана на полях Інституту зрошуваного землеробства НААН (2013-2016 рр.)

     

     

     

     

    Табл. 1. Індекс ефективності зрошення

    Сільськогосподарська

    культура

    Урожайність, т/га

    Індекс

    зрошення

    при зрошенні

    без зрошення

    приріст урожайності

    Пшениця озима

    6,8

    2,2

    4,6

    3,1

    Кукурудза на зерно

    10,0

    2,9

    7,1

    3,4

    Кукурудза на силос

    64,9

    19,1

    45,8

    3,4

    Соя

    3,5

    1,4

    2,1

    2,5

    Картопля рання

    24,6

    14,7

    9,9

    1,7

    Томати

    100,8

    38,9

    61,9

    2,6

     

    Важливим показником, що визначає ефективність застосування зрошувальних меліорацій, є коефіцієнт ефективності зрошення (КЕЗ), який залежить від витрат зрошувальної води на одиницю збільшення врожайності сільгоспкультур від зрошення (рис. 4).

    Аналіз коефіцієнтів ефективності зрошення для основних культур доводить: всі вони підвищують урожайність при застосуванні зрошення в умовах Сухого Степу країни. Найбільшу кількість зрошувальної води на одиницю збільшення урожайності витрачають соя (коефіцієнт ефективності зрошення дорівнює 104,8), пшениця озима (36,9) та кукурудза на зерно (26,8).

     


    Рис. 4. Коефіцієнт ефективності зрошення для основних сільськогосподарських культур

     

    Не менш важливим показником ефективності застосування зрошення є умовний чистий прибуток та чистий прибуток від вирощування агрокультур. Ці культури, які витрачають найбільшу кількість зрошувальної води на одиницю збільшення урожайності, є і найбільш прибутковими. Наприклад, у 2017-му найбільший умовний прибуток сільгосппідприємства різних організаційно-правових форм управління Херсонської області отримали від вирощування кукурудзи на зерно – 20700-24400 грн/га, сої – 11200-20500 грн/га, пшениці озимої – 10700-13800 грн/га, томатів – 120000-230400 грн/га.

    Особливістю системи землеробства на зрошуваних землях є те, що для отримання високих і стабільних урожаїв в умовах недостатнього природного зволоження використовується штучний полив за допомогою зрошувальних систем. Таким чином усувається обмежувальна дія дефіциту природної вологи на врожайність сільгоспкультур. Ріст урожайності досягається завдяки підвищенню ефективності використання рослинами світла, тепла, поживних речовин ґрунту, добрив, а також дії агротехнічних заходів на оптимальному для рослин фоні зволоження.

    На землях інституту створена науково обґрунтована система зрошуваного землеробства, де використовуються інноваційні досягнення науки і практики в галузі землеробства, рослинництва, агрохімії, меліорації та інших наук, які мають відношення до сільгоспвиробництва.

     

    Раїса ВОЖЕГОВА,

    директор Інституту зрошуваного землеробства НААН

     







    Схожі новини
  • Виставки «Зернові технології 2015», «Agro Animal Show 2015» та «Фрукти. Ово ...
  • Завдання - реконструювати та модернізувати
  • На Херсонщині планують збільшувати площі зрошувальних земель
  • Південь України озброюється знаннями
  • Розвиток зрошення – шлях до процвітання

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.