Аграрний тиждень. Україна
» » Сказано - зроблено
» » Сказано - зроблено

    Сказано - зроблено


    Сказано - зробленоБаришівську зернову компанію (БЗК) в багатьох регіонах України, де вона працює близько 20 років, часто називають «фірмою з людським обличчям». Влітку цього року, беручи участь у надзвичайно цікавому проекті в своєму рідному селі Пізники на Полтавщині, я змогла переконатися в цьому особисто.

     

    У розмові з Василем Стасовським, генеральним директором ТОВ «Північна Полтавщина», яка орендує паї моїх односельчан, я поцікавилась: що саме вкладається в це поняття, які критерії?

    – ТОВ БЗК працює близько 20 років у 5 областях України, 15 районах і 100 селах, - розпочав розмову зі мною Василь Іванович. - В обробітку маємо близько 60 тис. га орендованої землі, 6 сучасних елеваторів, 45 імпортних зернозбиральних комбайнів і 50 сучасних тракторів класу «Джон-Дір» з широкозахватними причіпними знаряддями та багато іншого для ефективного господарювання. Наш машинно-тракторний парк оновлюється новими, ще більш комфортними і зручними моделями.

    До слова, я побувала на території польового офісу в рідному селі. Це не просто новозбудований офіс у полі – це сучасний європейський технопарк, більше схожий на ботанічний сад: скрізь зелень, квіти, впорядкована територія і суперсучасна техніка, яку ми часто бачимо тільки на телеекранах.

    Сказано - зроблено 

    Між тим, Василь Стасовський продовжив розповідати:

    - Ми вибудовуємо зі своїми орендарями відносини на принципах взаємоповаги, взаємної відповідальності, справедливості та небайдужості одне до одного. Так, створено 1600 робочих місць з регулярною щомісячною зарплатою: не «в конвертах», а виключно на законних підставах. Це особливо важливо при виході трудівника на пенсію. Ми гарантовано, чесно і вчасно (до 1 грудня кожного поточного року) виплачуємо якісною продукцією та коштами 10%-ну орендну плату з індексацією вартості земельного паю.

    Протягом року ми оперативно реагуємо на проблеми орендодавців на випадок складних життєвих обставин і видаємо кошти в рахунок орендної плати. Надаємо повний комплекс послуг для ведення особистих підсобних господарств на умовах собівартості – оранка городів (до 0,30 га – безкоштовно), збирання зернових тощо.

     

    - Тепер зрозуміло, чому про вашу компанію кажуть, як про підприємство «з людським обличчям»…

    - Так, наша фірма – соціально свідома компанія, яка щорічно з кожного взятого в оренду гектара землі вкладає в територіальну громаду не менше 100 грн. Ми звикли бути разом із нашими орендодавцями, як мовиться, у горі і в радості. Надаємо допомогу при народженні дитини (5000 грн) і в разі смерті пайовика (2000 грн на поховання). До ветеранів війни, удів, людей похилого віку, самотніх завжди ставимося з шаною і повагою, надаємо матеріальну допомогу.

     

    Сказано - зроблено- Я знаю, що ваша компанія допомагає громадам сіл, де БЗК господарює, в різних соціальних проектах...

    - Це також зона нашої відповідальності. Тому через благодійний фонд «Розвиток села» (створений БЗК) разом із сільськими громадами ми реалізуємо такі значимі проекти, як ремонт доріг, освітлення вулиць, переобладнання застарілих систем обладнання в дитячих садочках, школах, лікарнях, будинках культури, упроваджуємо енергозберігаючі технології та робимо багато інших справ.

    До речі, в районах північної Полтавщини ми працюємо більше 20 років, це Лохвицький (села Луценки, Харківці, Ісківці), Чорнухинський (села Вороньки, Пізники, Харсіки, Чорнухи, Ковалі, Мелехи, Луговики), Лубенський (села Ждани, Вовчик, Войниха, Оріхівка, Калайдинці, Березівка, Тишки, Снітин), Пирятинський (села Білоцерківці, Харківці, Вишневе). І останнім часом багато власників землі цих районів звертаються саме до Баришівської зернової компанії з проханням укласти з ними договір оренди землі на найближчі роки. Люди вірять нам, переконуються, що працюючи разом, можна багато що змінити на краще.

    Але ж не тільки роботою єдиною живе людина. Ми давно відпрацювали механізм роботи з місцевими громадами і в питаннях збереження культурної спадщини. Відроджуємо забуті традиції, повертаємо їх до життя, нагадуємо про забуті духовно-культурні цінності. Традиції предків, вшанування найближчих родичів, відновлення не тільки родинних зв’язків, а й естафети поколінь – це те, чим міцний і непереможний український народ. І саме це було покладено в основу проекту «Пізницькі дядяни-300», який ми підтримали і фінансували коштом фонду «Розвиток села», влаштувавши прекрасне свято для своїх пайовиків. Селяни отримали чудове фольклорно-етнографічне дійство. Традиції предків – це той міцний корінь, який єднає українців у один щасливий і нездоланний народ.

    Сказано - зробленоБарви «пізницьких дядинів»

    В Пізниках «дядини» – це відголоски відомого сільського народного театру панів Русинових, який існував майже два століття, звеселяючи пізничан і всю округу. «Пізницькі дядини - 300» - етнографічне театралізоване обрядодійство, трансформоване на пізницький лад (звичай поминання померлих родичів-«дядинів» у літню поминальну суботу).

    Проект був підготовлений ініціативною групою – патріотами села – за всіма правилами і вимогами до таких подій. Були відремонтовані й заново збудовані спортивний комплекс і новеньке футбольне поле, волейбольний, баскетбольний і дитячий майданчики; відремонтовані вулиці села, облаштована заново до невпізнанності Козацька Криниця з цілющою водою. Ще один куточок села – багато років недоглянутий шкільний комплекс (корпус і вчительський двоквартирний будинок, який віднесено до обласного списку пам’яток історії та архітектури Полтавщини) нарешті дочекався косметичного ремонту і облаштування шкільної території. Більше того, тут закладено абрикосово-персиковий сад.

    А вербово-калиновий гай біля Козацької Криниці?! Перші два десятки саджанців калини і верби – тендітних символів України – вже зеленіють стрункими рядочками, окресливши територію майбутнього гаю.

    Сказано - зробленоПрапороносці

    У проекті все було нестандартне і оригінальне. Вперше на пам’яті пізничан на майдан, де проходило свято, під звуки державного гімну державний прапор нащадків пізницьких козаків виніс учень 10 класу Вороньківської середньої школи ім. Героя Радянського Союзу О. Перелета Олександр Шеремет. Цілий гурт молодших школяриків несли неповторний Рушник всепізницького єднання, запрошуючи всіх залишити свій автограф на пам'ять про таку подію і згадку про рідне село. Наприкінці дня на рушнику було майже два метри (!) автографів: 242 родини зареєструвались на реєстраційних листах.Гімн села Пізники, написаний односельчанином, моїм однокласником Михайлом Кривенком чудово виконали хор Чорнухинського районного центру культури і дозвілля та жіночий вокальний ансамбль «Пізницькі дядини». І прапор, і Рушник всепізницького єднання стали першими експонатами майбутньої сільської музейної кімнати.

    Сказано - зробленоОбереги долі

    На велелюдному майдані, де розкинувся «Пізницький Євробазар», офіс «Обереги долі» не сплутаєш ні з яким іншим. Вишиванки, що очі одбирають яскравою кольоровою гамою, всіх розмірів і фасонів, цікаві сувеніри, а головне – ляльки-мотанки – один із улюблених сувенірів українців. Ці лялечки з натурального волокна, екологічно чистих ниток - обереги долі, наш захисток від усіх незгод вразили моїх земляків й прикрасили дійство «Пізницькі дядини».

    Весь день на краю сцени стояла справжнісінька старовинна скриня (!), притягуючи погляди всього майдану. Інтрига трималась до останнього – а що ж там? І коли я стала демонструвати враженим землякам своє зібрання хусток, стало зрозуміло, яке диво чекало свого часу. Адже жіноча хустка – не просто шматок квітчастої тканини, це найсвятіший оберіг, пам’ять родини, сім’ї, роду, найдорожчих людей. За кожною хусткою моєї колекції – своя історія, пам’ять про якусь подію, дату, щось дороге серцю…

    Оспівана поетами і художниками, хустка – поза модою, вона доречна завжди. І способів її пов’язування в різних регіонах України більше сотні: всі вони вирізняють українку з-поміж усього жіноцтва, роблячи її ще красивішою і привабливішою. Про все це я і розповідала своїм землячкам, враженим почутим і подивованим такою красою.

    Сказано - зробленоОх, і смачно!

    Ще один офіс - «Шалена шкварка» - здалеку приманював до себе смачними запахами. Тут подружжя Кузьменків – Ніна і Василь – чаклували над копченими перепелами і яйцями, іншою смакотою, дивували незвичними гастрономічними ботанічними новинками. Наприклад, гордість Василя Івановича – прекрасний медонос лофант, гілочка якого чарує дивовижним запахом. А хто знає щось про часник із Сибіру, який і не часник зовсім, а… «Лук Суворова» з неймовірними лікарськими і харчовими властивостями? А Василь вирощує його вже кілька років і щедро роздає для розведення і поширення нашими краянами. Агрономічні захоплення в цій родині – справа сімейна. Так, син Юрій пропонував усім бажаючим вирощені власноруч надранні сорти винограду білого і синього. Величезні грона зі спіло-спілими, солодко-пресолодкими ягодами…

     

    Сказано - зробленоЗолотий сертифікат

    На святі було чимало привітань і подарунків. Василь Іванович Стасовський, отримавши в дарунок від Оргкомітету і Пізницької громади жартівливий Сертифікат на володіння 300 гектарами землі… на Місяці (!) для закладки першого поля БЗК у позаземному просторі, спустився зі сцени і попрямував до гурту механізаторів фірми БЗК.

    «Василю Івановичу, то коли їдемо поле на Місяці орати?» – майже серйозно запитав один із них. Запальний сміх аж захитав і механізаторів, і гостей, і самого Василя Івановича! «А що, ми з Баришівської зернової – такі: і на Місяці пшениця вродить, якщо її посіяти та доглядати як треба, за сучасними технологіями», - сміялись майстри.

     

    Сказано – зроблено

    Ці два слова - життєве кредо Василя Стасовського, генерального директора ТОВ «Північна Полтавщина» Баришівської Зернової Компанії, депутата Полтавської обласної ради, мецената, благодійника, рушійної сили, натхненника проекту «Пізницькі дядини – 300». За жартівливими підрахунками журналістів, по кількості виконаних справ за добу, доба Василя Івановича триває 28, або й всі 32 години! За кілька десятків літ він вивчив і село, і район, і область, як свої п’ять пальців. Могутня жага життя, невичерпний оптимізм, високий професіоналізм, досвід керівника, вміння працювати з людьми і створювати команду однодумців – що тут ще додати! До всіх технічних новинок приміряється – а що тут можна взяти для нас? А ще Василь Стасовський - автор прекрасних авторських віршів і пісень… Отакий собі регіональний директор, який, до слова, у серпні 2018-го отримав звання Заслуженого працівника сільського господарства. І презентував книгу про свою малу батьківщину - хутірець на Гадяччині, де залишилась лише криниця посеред поля… Пощастило, ох пощастило і Пізникам, і проекту з таким керівником і підтримкою.

    На суботники, організовані сільськими депутатами від с. Пізники Вороньківської сільської ради, виходили всі – молодь, школярі, чоловіки, жінки. Тільки біля Козацької Криниці провели кілька суботників, і сьогодні там – рай земний: цілюща вода, ошатна огорожа, альтанки для відпочинку, все заасфальтовано, зручно, комфортно! І інформації та вказівників дорожніх кілька – дерев’яних, різьблених. Лісівники, дякувати їм, взяли найактивнішу участь у підготовці до ювілейного Дня села.

    Величезні (3х6 м!) мальовничі банери з сільськими краєвидами ще на під’їзді до Пізників з боку Пирятина, Лохвиці, Чорнух за тиждень закликали на свято, інтригуючи видами села, знятими з висоти пташиного польоту… дронами! А більше 500 фотографій – фотолітопис села, біля якого пізничани юрбились цілий день, з подивом роздивляючись себе, молодих і красивих! Все треба було відсканувати, віддрукувати, розмістити на величезних стендах. Додайте ще кілька сотень (щоби вистачило на всіх - і своїх, і гостей) симпатичних значків із символікою свята та красивущої «Пам’ятки пізничанину», якій по-доброму позаздрили всі з сусідніх громад і навіть керівництво району. Такого зроду ні в кого і ніколи не було: до Дня села - мініатюрна, надзвичайно інформативна міні-енциклопедія. Що то значить творчий підхід до справи, концентрація можливостей матеріальних, технічних, інтелектуальних, організаційних. Благодійний фонд «Розвиток села» Баришівської Зернової Компанії, як один із фінансових партнерів проекту, побувавши не один раз тут, у Пізниках, переконався: всі кошти, до копієчки, вкладені у потрібну, необхідну справу місцевої громади.

    Все це відзначив у своїй привітальній промові генеральний директор БЗК Віктор Петрович Безсмертний, який особисто був гостем «Пізницьких дядинів» і навіть отримав від Оргкомітету оригінальний сувенір – святкову корзину «Квіти рідного краю» з усіма лікарськими і пряно-смаковими рослинами Чорнухинщини - тонкий натяк на розширення співробітництва і вирощування ще і такої категорії рослин, як лікарські, пряно-ароматичні. В усякому разі, Віктор Петрович залишився по-доброму подивований всім, що побачив. І пропозицією зацікавився, обіцяв подумати.

    Список тих, хто допомагав у підготовці та проведенні «Пізницьких дядинів», довжелезний, красиво видрукуваний - був розміщений на видному місці, щоби всі бачили і, як мовиться, «знали своїх героїв», бо слово подяки всім приємне. Тож і я особисто, і як пізничанка, і як член Оргкомітету, і як автор проекту «Пізницькі дядини - 300», низько вклоняюсь всім-всім за участь у ньому, за допомогу, за причетність до доброї справи громади.


     

    Лідія ШЕРЕМЕТ, член Національної спілки журналістів України, науковець, еколог, громадський діяч





    Схожі новини
  • ЗАХІДНИЙ КЛАСТЕР AGROGENERATION З ТУРБОТОЮ ПРО ЛЮДЕЙ
  • Полтавщина долучилась до Всеукраїнського аграрного кооперативу
  • Більше 42% власників земельних паїв ніколи не стояли на своїй землі,
  • Бізнес і село
  • Село – як цілюще джерело

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Сказано - зроблено


Сказано - зробленоБаришівську зернову компанію (БЗК) в багатьох регіонах України, де вона працює близько 20 років, часто називають «фірмою з людським обличчям». Влітку цього року, беручи участь у надзвичайно цікавому проекті в своєму рідному селі Пізники на Полтавщині, я змогла переконатися в цьому особисто.

 

У розмові з Василем Стасовським, генеральним директором ТОВ «Північна Полтавщина», яка орендує паї моїх односельчан, я поцікавилась: що саме вкладається в це поняття, які критерії?

– ТОВ БЗК працює близько 20 років у 5 областях України, 15 районах і 100 селах, - розпочав розмову зі мною Василь Іванович. - В обробітку маємо близько 60 тис. га орендованої землі, 6 сучасних елеваторів, 45 імпортних зернозбиральних комбайнів і 50 сучасних тракторів класу «Джон-Дір» з широкозахватними причіпними знаряддями та багато іншого для ефективного господарювання. Наш машинно-тракторний парк оновлюється новими, ще більш комфортними і зручними моделями.

До слова, я побувала на території польового офісу в рідному селі. Це не просто новозбудований офіс у полі – це сучасний європейський технопарк, більше схожий на ботанічний сад: скрізь зелень, квіти, впорядкована територія і суперсучасна техніка, яку ми часто бачимо тільки на телеекранах.

Сказано - зроблено 

Між тим, Василь Стасовський продовжив розповідати:

- Ми вибудовуємо зі своїми орендарями відносини на принципах взаємоповаги, взаємної відповідальності, справедливості та небайдужості одне до одного. Так, створено 1600 робочих місць з регулярною щомісячною зарплатою: не «в конвертах», а виключно на законних підставах. Це особливо важливо при виході трудівника на пенсію. Ми гарантовано, чесно і вчасно (до 1 грудня кожного поточного року) виплачуємо якісною продукцією та коштами 10%-ну орендну плату з індексацією вартості земельного паю.

Протягом року ми оперативно реагуємо на проблеми орендодавців на випадок складних життєвих обставин і видаємо кошти в рахунок орендної плати. Надаємо повний комплекс послуг для ведення особистих підсобних господарств на умовах собівартості – оранка городів (до 0,30 га – безкоштовно), збирання зернових тощо.

 

- Тепер зрозуміло, чому про вашу компанію кажуть, як про підприємство «з людським обличчям»…

- Так, наша фірма – соціально свідома компанія, яка щорічно з кожного взятого в оренду гектара землі вкладає в територіальну громаду не менше 100 грн. Ми звикли бути разом із нашими орендодавцями, як мовиться, у горі і в радості. Надаємо допомогу при народженні дитини (5000 грн) і в разі смерті пайовика (2000 грн на поховання). До ветеранів війни, удів, людей похилого віку, самотніх завжди ставимося з шаною і повагою, надаємо матеріальну допомогу.

 

Сказано - зроблено- Я знаю, що ваша компанія допомагає громадам сіл, де БЗК господарює, в різних соціальних проектах...

- Це також зона нашої відповідальності. Тому через благодійний фонд «Розвиток села» (створений БЗК) разом із сільськими громадами ми реалізуємо такі значимі проекти, як ремонт доріг, освітлення вулиць, переобладнання застарілих систем обладнання в дитячих садочках, школах, лікарнях, будинках культури, упроваджуємо енергозберігаючі технології та робимо багато інших справ.

До речі, в районах північної Полтавщини ми працюємо більше 20 років, це Лохвицький (села Луценки, Харківці, Ісківці), Чорнухинський (села Вороньки, Пізники, Харсіки, Чорнухи, Ковалі, Мелехи, Луговики), Лубенський (села Ждани, Вовчик, Войниха, Оріхівка, Калайдинці, Березівка, Тишки, Снітин), Пирятинський (села Білоцерківці, Харківці, Вишневе). І останнім часом багато власників землі цих районів звертаються саме до Баришівської зернової компанії з проханням укласти з ними договір оренди землі на найближчі роки. Люди вірять нам, переконуються, що працюючи разом, можна багато що змінити на краще.

Але ж не тільки роботою єдиною живе людина. Ми давно відпрацювали механізм роботи з місцевими громадами і в питаннях збереження культурної спадщини. Відроджуємо забуті традиції, повертаємо їх до життя, нагадуємо про забуті духовно-культурні цінності. Традиції предків, вшанування найближчих родичів, відновлення не тільки родинних зв’язків, а й естафети поколінь – це те, чим міцний і непереможний український народ. І саме це було покладено в основу проекту «Пізницькі дядяни-300», який ми підтримали і фінансували коштом фонду «Розвиток села», влаштувавши прекрасне свято для своїх пайовиків. Селяни отримали чудове фольклорно-етнографічне дійство. Традиції предків – це той міцний корінь, який єднає українців у один щасливий і нездоланний народ.

Сказано - зробленоБарви «пізницьких дядинів»

В Пізниках «дядини» – це відголоски відомого сільського народного театру панів Русинових, який існував майже два століття, звеселяючи пізничан і всю округу. «Пізницькі дядини - 300» - етнографічне театралізоване обрядодійство, трансформоване на пізницький лад (звичай поминання померлих родичів-«дядинів» у літню поминальну суботу).

Проект був підготовлений ініціативною групою – патріотами села – за всіма правилами і вимогами до таких подій. Були відремонтовані й заново збудовані спортивний комплекс і новеньке футбольне поле, волейбольний, баскетбольний і дитячий майданчики; відремонтовані вулиці села, облаштована заново до невпізнанності Козацька Криниця з цілющою водою. Ще один куточок села – багато років недоглянутий шкільний комплекс (корпус і вчительський двоквартирний будинок, який віднесено до обласного списку пам’яток історії та архітектури Полтавщини) нарешті дочекався косметичного ремонту і облаштування шкільної території. Більше того, тут закладено абрикосово-персиковий сад.

А вербово-калиновий гай біля Козацької Криниці?! Перші два десятки саджанців калини і верби – тендітних символів України – вже зеленіють стрункими рядочками, окресливши територію майбутнього гаю.

Сказано - зробленоПрапороносці

У проекті все було нестандартне і оригінальне. Вперше на пам’яті пізничан на майдан, де проходило свято, під звуки державного гімну державний прапор нащадків пізницьких козаків виніс учень 10 класу Вороньківської середньої школи ім. Героя Радянського Союзу О. Перелета Олександр Шеремет. Цілий гурт молодших школяриків несли неповторний Рушник всепізницького єднання, запрошуючи всіх залишити свій автограф на пам'ять про таку подію і згадку про рідне село. Наприкінці дня на рушнику було майже два метри (!) автографів: 242 родини зареєструвались на реєстраційних листах.Гімн села Пізники, написаний односельчанином, моїм однокласником Михайлом Кривенком чудово виконали хор Чорнухинського районного центру культури і дозвілля та жіночий вокальний ансамбль «Пізницькі дядини». І прапор, і Рушник всепізницького єднання стали першими експонатами майбутньої сільської музейної кімнати.

Сказано - зробленоОбереги долі

На велелюдному майдані, де розкинувся «Пізницький Євробазар», офіс «Обереги долі» не сплутаєш ні з яким іншим. Вишиванки, що очі одбирають яскравою кольоровою гамою, всіх розмірів і фасонів, цікаві сувеніри, а головне – ляльки-мотанки – один із улюблених сувенірів українців. Ці лялечки з натурального волокна, екологічно чистих ниток - обереги долі, наш захисток від усіх незгод вразили моїх земляків й прикрасили дійство «Пізницькі дядини».

Весь день на краю сцени стояла справжнісінька старовинна скриня (!), притягуючи погляди всього майдану. Інтрига трималась до останнього – а що ж там? І коли я стала демонструвати враженим землякам своє зібрання хусток, стало зрозуміло, яке диво чекало свого часу. Адже жіноча хустка – не просто шматок квітчастої тканини, це найсвятіший оберіг, пам’ять родини, сім’ї, роду, найдорожчих людей. За кожною хусткою моєї колекції – своя історія, пам’ять про якусь подію, дату, щось дороге серцю…

Оспівана поетами і художниками, хустка – поза модою, вона доречна завжди. І способів її пов’язування в різних регіонах України більше сотні: всі вони вирізняють українку з-поміж усього жіноцтва, роблячи її ще красивішою і привабливішою. Про все це я і розповідала своїм землячкам, враженим почутим і подивованим такою красою.

Сказано - зробленоОх, і смачно!

Ще один офіс - «Шалена шкварка» - здалеку приманював до себе смачними запахами. Тут подружжя Кузьменків – Ніна і Василь – чаклували над копченими перепелами і яйцями, іншою смакотою, дивували незвичними гастрономічними ботанічними новинками. Наприклад, гордість Василя Івановича – прекрасний медонос лофант, гілочка якого чарує дивовижним запахом. А хто знає щось про часник із Сибіру, який і не часник зовсім, а… «Лук Суворова» з неймовірними лікарськими і харчовими властивостями? А Василь вирощує його вже кілька років і щедро роздає для розведення і поширення нашими краянами. Агрономічні захоплення в цій родині – справа сімейна. Так, син Юрій пропонував усім бажаючим вирощені власноруч надранні сорти винограду білого і синього. Величезні грона зі спіло-спілими, солодко-пресолодкими ягодами…

 

Сказано - зробленоЗолотий сертифікат

На святі було чимало привітань і подарунків. Василь Іванович Стасовський, отримавши в дарунок від Оргкомітету і Пізницької громади жартівливий Сертифікат на володіння 300 гектарами землі… на Місяці (!) для закладки першого поля БЗК у позаземному просторі, спустився зі сцени і попрямував до гурту механізаторів фірми БЗК.

«Василю Івановичу, то коли їдемо поле на Місяці орати?» – майже серйозно запитав один із них. Запальний сміх аж захитав і механізаторів, і гостей, і самого Василя Івановича! «А що, ми з Баришівської зернової – такі: і на Місяці пшениця вродить, якщо її посіяти та доглядати як треба, за сучасними технологіями», - сміялись майстри.

 

Сказано – зроблено

Ці два слова - життєве кредо Василя Стасовського, генерального директора ТОВ «Північна Полтавщина» Баришівської Зернової Компанії, депутата Полтавської обласної ради, мецената, благодійника, рушійної сили, натхненника проекту «Пізницькі дядини – 300». За жартівливими підрахунками журналістів, по кількості виконаних справ за добу, доба Василя Івановича триває 28, або й всі 32 години! За кілька десятків літ він вивчив і село, і район, і область, як свої п’ять пальців. Могутня жага життя, невичерпний оптимізм, високий професіоналізм, досвід керівника, вміння працювати з людьми і створювати команду однодумців – що тут ще додати! До всіх технічних новинок приміряється – а що тут можна взяти для нас? А ще Василь Стасовський - автор прекрасних авторських віршів і пісень… Отакий собі регіональний директор, який, до слова, у серпні 2018-го отримав звання Заслуженого працівника сільського господарства. І презентував книгу про свою малу батьківщину - хутірець на Гадяччині, де залишилась лише криниця посеред поля… Пощастило, ох пощастило і Пізникам, і проекту з таким керівником і підтримкою.

На суботники, організовані сільськими депутатами від с. Пізники Вороньківської сільської ради, виходили всі – молодь, школярі, чоловіки, жінки. Тільки біля Козацької Криниці провели кілька суботників, і сьогодні там – рай земний: цілюща вода, ошатна огорожа, альтанки для відпочинку, все заасфальтовано, зручно, комфортно! І інформації та вказівників дорожніх кілька – дерев’яних, різьблених. Лісівники, дякувати їм, взяли найактивнішу участь у підготовці до ювілейного Дня села.

Величезні (3х6 м!) мальовничі банери з сільськими краєвидами ще на під’їзді до Пізників з боку Пирятина, Лохвиці, Чорнух за тиждень закликали на свято, інтригуючи видами села, знятими з висоти пташиного польоту… дронами! А більше 500 фотографій – фотолітопис села, біля якого пізничани юрбились цілий день, з подивом роздивляючись себе, молодих і красивих! Все треба було відсканувати, віддрукувати, розмістити на величезних стендах. Додайте ще кілька сотень (щоби вистачило на всіх - і своїх, і гостей) симпатичних значків із символікою свята та красивущої «Пам’ятки пізничанину», якій по-доброму позаздрили всі з сусідніх громад і навіть керівництво району. Такого зроду ні в кого і ніколи не було: до Дня села - мініатюрна, надзвичайно інформативна міні-енциклопедія. Що то значить творчий підхід до справи, концентрація можливостей матеріальних, технічних, інтелектуальних, організаційних. Благодійний фонд «Розвиток села» Баришівської Зернової Компанії, як один із фінансових партнерів проекту, побувавши не один раз тут, у Пізниках, переконався: всі кошти, до копієчки, вкладені у потрібну, необхідну справу місцевої громади.

Все це відзначив у своїй привітальній промові генеральний директор БЗК Віктор Петрович Безсмертний, який особисто був гостем «Пізницьких дядинів» і навіть отримав від Оргкомітету оригінальний сувенір – святкову корзину «Квіти рідного краю» з усіма лікарськими і пряно-смаковими рослинами Чорнухинщини - тонкий натяк на розширення співробітництва і вирощування ще і такої категорії рослин, як лікарські, пряно-ароматичні. В усякому разі, Віктор Петрович залишився по-доброму подивований всім, що побачив. І пропозицією зацікавився, обіцяв подумати.

Список тих, хто допомагав у підготовці та проведенні «Пізницьких дядинів», довжелезний, красиво видрукуваний - був розміщений на видному місці, щоби всі бачили і, як мовиться, «знали своїх героїв», бо слово подяки всім приємне. Тож і я особисто, і як пізничанка, і як член Оргкомітету, і як автор проекту «Пізницькі дядини - 300», низько вклоняюсь всім-всім за участь у ньому, за допомогу, за причетність до доброї справи громади.


 

Лідія ШЕРЕМЕТ, член Національної спілки журналістів України, науковець, еколог, громадський діяч





Схожі новини
  • ЗАХІДНИЙ КЛАСТЕР AGROGENERATION З ТУРБОТОЮ ПРО ЛЮДЕЙ
  • Полтавщина долучилась до Всеукраїнського аграрного кооперативу
  • Більше 42% власників земельних паїв ніколи не стояли на своїй землі,
  • Бізнес і село
  • Село – як цілюще джерело

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.