Аграрний тиждень. Україна
» » Всеукраїнська селекторна нарада
» » Всеукраїнська селекторна нарада

    Всеукраїнська селекторна нарада


    Відкриваючи нараду Віктор Слаута підкреслив, що Уряд постійно приділяє належну увагу стану справ в агропромисловому виробництві й тримає під контролем питання фінансового забезпечення галузей АПК, ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції і, звичайно, хід осінніх польових робіт. Так, Державним бюджетом на 2007 рік на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу передбачено 3,9 млрд. гривень, що на 62% більше минулого року. З початку року із передбачених на січень-вересень видатків загального фонду державного бюджету в регіони вже спрямовано 2,5 млрд. грн. (64,3% річних призначень). А окремі програми вже профінансовано на 80 і більше відсотків річних обсягів.
    Віктор Андрійович також наголосив на тому, що на своєму останньому засіданні Уряд прийняв Державну цільову програму соціального розвитку села на період до 2015 роки. А отже, перед всіма - і хто працює в регіонах, і в центрі – стоїть конкретне завдання: постійно дбати про соціальний розвиток сільських територій і умови проживання та роботи селян (тези виступу розміщено нижче).
    Міністр аграрної політики України Юрій Мельник в своєму виступі підкреслив, що «сьогодні в аграрному секторі - один із самих напружених періодів - проведення комплексу осінніх польових робіт. Саме в цей період формується не лише результат поточного року, а й закладається базис наступних років». Втім, на думку міністра, «в цілому агропромисловий комплекс працює ефективно, а сировинний його сегмент повністю забезпечує його переробну складову». Юрій Мельник детально зупинився на складових функціонування аграрного сектора: обсягах виробництва продукції; прийнятих урядових рішення за останній час, які сприяють розвитку АПК; проведенню комплексу осінніх робот, як одного з базисних елементів виконання програми програми «Зерно України 2008-2015»; ситуації на продовольчих ринках, а також про бюджетні призначення для АПК у 2008 році (тези виступу розміщено нижче).
    До регіональних студій запрошені заступник Голови Ради міністрів АР Крим, заступники голів облдержадміністрацій, міністр аграрної політики АР Крим,мголови райдержадміністрацій, начальники обласних і районних управлінь агропромислового розвитку, керівники центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва УААН, підприємств системи Держкомрезерву, ДАК «Хліб України», регіональних відділень Аграрного фонду, керівники обласних і районних агрохімформувань, інспекцій захисту рослин, насіннєвих інспекцій, служб агросервісу, переробних підприємств, Асоціації фермерів та землевласників, банківських установ, сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств.
    Протягом наради зі своїми міркуваннями та пропозиціями виступили керівники аграрних блоків АР Крим, Херсонської, Рівненської, Одеської, Івано-Франківської, Кіровоградської та Львівської областей.
    Більшість присутніх в регіональних студіях підтвердили, що повністю забезпечені матеріально-технічними ресурсами на проведення осінньої посівної кампанії. Частина регіонів активно веде посівні роботи.
    Представники південних областей висловили своє занепокоєння у вирішення таких питань, як виробництво рису вітчизняними господарствами (потрібна допомога держави), ведення сільгоспробіт на поливних землях (нагальною є проблема розробки та затвердження комплексної програми розвитку меліорації), забезпечення галузі тваринництва кормами на осінньо-зимовий період (розподіл висівок, які отримуються після переробки зерна на борошно державними компаніями), впровадження інтенсивних технологій на землях особистих селянських господарств і створення умов роботи населенню (тут працює близько 5 млн. чоловік, за ними числиться мільйони гектарів землі).
    Підсумовуючи все сказане на селекторній нараді, Віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута дав доручення окремим керівникам і наголосив: «Якщо над окресленими проблемами ми будемо працювати, об’єднавши зусилля регіонів і центру, вони будуть розв’язані».
    Прес-служба МінАП



    Тези вступного слова
    Віце-прем’єр-міністра України
    В. А. СЛАУТИ
    на селекторній нараді 20.09.07


    Доброго ранку, шановні колеги !

    Уряд постійно приділяє належну увагу стану справ в агропромисловому виробництві і тримає під контролем питання фінансового забезпечення галузей АПК, ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції і, звичайно, хід осінніх польових робіт.
    Бюджетна підтримка у 2007 році
    Державним бюджетом на 2007 рік передбачено кошти на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу в обсязі 3,9 млрд. гривень, що на 62 відсотки більше минулого року.
    З початку року із передбачених на січень-вересень видатків загального фонду державного бюджету в регіони вже спрямовано 2,5 млрд. грн. або 64,3 відсотка річних призначень.
    Окремі програми вже профінансовано на 80 і більше відсотків річних обсягів, зокрема: дотації за гектар посівів – 94 відсотки або 596,2 млн. грн.; часткова компенсація вартості міндобрив – 125 млн. грн. або 83,3 відсотки. Крім того, за рахунок спеціального фонду на підтримку АПК були здійснені видатки в сумі 500 млн. гривень.
    Для ефективного використання коштів Уряд дозволив здійснювати в регіонах щомісячний перерозподіл між управліннями агропромислового розвитку райдержадміністрацій невикористаних бюджетних коштів у межах обсягу асигнувань за відповідними програмами.
    Враховуючи те, що ми вже працюємо з бюджетом наступного року, прошу керівництво облдержадміністрацій надати Мінагрополітики пропозиції щодо порядків використання бюджетних коштів у 2008 році. Про особливості проекту бюджету на 2008 рік ми поговоримо наприкінці селекторної наради.

    Незважаючи на несприятливі погодні умови весни-літа цього року, в державі вже зібрано близько 24 млн. тонн зерна, в тому числі пшениці—14.6 млн. тонн. Темпи збирання зернових і зернобобових культур збереглися на рівні минулого року, їх (включаючи кукурудзу) зібрано на 86 відс. площ, або 11,6 млн. гектарів. Темпи збирання соняшнику вдвічі випереджають минулорічні, а цукрових буряків – втричі відстають.
    Сільгосптоваровиробники майже завершили підготовку грунту під посів озимих культур (97 відсотків до прогнозованих площ посіву). Проте, темпи сівби озимих культур значно нижчі проти минулорічних, що пов’язано, в першу чергу, з погодними умовами осені.
    Незважаючи на задовільний хід осінніх польових робіт, залишається невиправданим зволікання місцевих державних адміністрацій, сільгосптоваровиробники яких постраждали від несприятливих погодних умов цього року, з розподілом між ними коштів резервного фонду державного бюджету.
    Станом на 14 вересня п. р. постраждалі підприємства отримали лише 81 відсоток належної їм допомоги. Зокрема, в АР Крим кошти резервного фонду товаровиробникам взагалі не перераховували, в Дніпропетровській області перераховано лише 25 відсотків, Запорізькій – 44 відсотки, Донецькій – 49 відсотків. Херсонська область перерахувала практично всю належну допомогу.
    22 серпня Прем’єр-міністр України В. Ф. Янукович ініціював і провів виїзне засідання Кабінету Міністрів на базі сільськогосподарських підприємств Полтавської області, на якому прийнято розпорядження і затверджено план заходів щодо забезпечення проведення комплексу осінньо-польових робіт.
    Планом заходів, а також протокольним рішенням засідання Уряду, передбачено застосувати системний підхід до розв’язання проблемних питань в аграрній сфері. Зокрема, це: фінансування програм підтримки розвитку агропромислового виробництва; забезпечення товаровиробників мінеральними добривами, засобами захисту рослин, технікою і пально-мастильними матеріалами; оптимальне функціонування агропродовольчих ринків та ціноутворення; безперебійну роботу соціальної інфраструктури та ряд інших важливих питань.
    Сьогодні я хотів би розглянути з Вами першочергові з них: хід осінніх польових робіт; ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції, зокрема: м’ясомолочних, хлібобулочних виробів та закупівель продовольчого зерна до державного продовольчого резерву і “Аграрного фонду”; питання фінансового забезпечення галузей АПК.


    Виступ Міністра аграрної політики України Ю.Ф. Мельника
    на селекторній нараді
    20.09.07р.


    Доброго ранку, шановні учасники селекторної наради!

    Сьогодні в аграрному секторі - один із самих напружених періодів - проведення комплексу осінніх польових робіт. Саме в цей період формується не лише результат поточного року, а й закладається базис наступних років.
    На початку доповіді – дуже коротко щодо ситуації в галузі.
    Протягом січня – серпня поточного року обсяг виробництва продукції сільського господарства у порівнянні з аналогічним періодом минулого року знизився на 3,4%. Головним чинником її зниження були погодні негаразди, які, саме і визначили результати роботи галузі за вісім місяців поточного року. Недобір зерна (маю на увазі залікову вагу) суттєво вплинув на результати в рослинництві, особливо у південних регіонах.
    Довідково. Так, загальні обсяги виробництва продукції у Миколаївській області знизилися на 38,2%, Одеській – на 29,9%, Кіровоградській – на 25,4%, Херсонській – на 14,3%, Запорізькій – на 13,7%.
    В цілому, у порівнянні з минулим роком обсяги виробництва рослинницької продукції зменшилися на 7,2%. Разом з тим, обсяги тваринницької продукції в цьому році вищі минулорічних. Сільськогосподарські підприємства збільшили обсяг продукції тваринництва на 5,3%. Обсяги вирощеної худоби та птиці (в живій вазі) в цілому збільшилися майже на 10%, а у сільськогосподарських підприємствах вони зросли на 23,4%, стабілізувалося виробництво харчових яєць.
    Довідково. Відповідно до цього зросли на 17% обсяги реалізованої худоби та птиці, на 37,4 % - свиней, на 20,3% - птиці.
    Слід зазначити, що не зважаючи на деяке зменшення основного виробництва, це не вплинуло суттєво на показники роботи харчової промисловості. Так, виробництво продовольчих товарів зросло майже на 14%.
    Довідково. Виробництво яловичини (свіжої чи охолодженої) у порівнянні з минулим роком зросло на 12%, свинини (свіжої чи охолодженої) - на 31%, м’яса і субпродуктів свійської птиці – на 20,9%, ковбасних виробів – на 11%, соняшникової олії – на 7,2%, молока – на 2,2%, сирів жирних – на 17%.
    Це означає, що в цілому агропромисловий комплекс працює ефективно, а сировинний його сегмент повністю забезпечує його переробну складову.
    Хочу підкреслити, що зберігаються позитивні тенденції в частині нарощування експорту сільськогосподарської продукції та продовольства. Так, за січень-серпень поточного року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості становив 3,9 млрд. дол. США, а зовнішньо-економічне сальдо збільшилося на 49 % та становило майже 1,4 млрд. дол. США.
    Хочу звернути Вашу увагу на те, що, як сказав Віце-прем’єр-міністр України В.А. Слаута, Урядом протягом останнього часу прийнято ряд дуже важливих для подальшого розвитку, а також зміцнення державної підтримки галузі рішень.
    Саме важливе – Урядом вчора схвалено Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року, яка спрямована на забезпечення сталого розвитку сільського господарства на засадах переходу на іноваційно-інвестиційний тип розвитку.
    Реалізація програми забезпечить:
    - досягнення високих соціальних стандартів проживання сільського населення, всебічний розвиток підприємництва у сільській місцевості,
    - комплексний розвиток внутрішнього аграрного ринку та успішне просування вітчизняної сільськогосподарської продукції та продовольства на провідні світові продовольчі ринки, збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів у 2 рази,
    - зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства в 2015 році, порівняно з 2005 роком, у 1,6 раза,
    - збільшення обсягів інвестицій в аграрний сектор у 2,1 рази.
    При цьому на реалізацію програми Урядом передбачено близько 120 млрд. грн. коштів з Державного бюджету. Але, на мою думку, головне інше – це те, що програмно-цільовий підхід і підвищення прогнозованості умов господарювання в аграрному секторі забезпечить значне зростання інвестицій в аграрне виробництво.
    Також Урядом прийнято рішення щодо спрощення умов отримання коштів за програмами підтримки продукції рослинництва, компенсації вартості мінеральних добрив, прийнято порядок використання коштів по програмі розвитку дорадництва та удосконалено порядок використання коштів, що спрямовуються на часткову компенсацію вартості складної техніки.
    Зазначу, що з початку року на програми підтримки підприємств агропромислового комплексу в регіони вже спрямовано 2,7 млрд. гривень. Зазначу, що за програмою підтримки тваринництва та рослинництва міністерством вже перераховано 70% річного обсягу коштів (майже 1,6 млрд. грн.), зокрема на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив – 137 млн. грн.), на програму «фінансова підтримка підприємств, що знаходяться в складних кліматичних умовах» - 16 млн. грн., на програму «часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки» - 43 млн. грн.
    Одне з найважливіших наших завдань – своєчасне освоєння виділених Урядом коштів, зокрема тих, які виділяються у вересні. Так, за програмою розвитку садівництва і виноградарства ми наблизили фінансування і вчора направили в регіони понад 95 млн. грн. , за програмою розвитку вівчарства – 15 млн. грн. , на дотації у тваринництві – 40 млн. грн.
    Переконаний, що для підприємств, що спеціалізуються на вирощування садів і виноградників, розведенні тварин виділення нових коштів - дуже вагома підтримка.
    Зокрема, Державному резервному насіннєвому фонду для додаткової закупівлі насіння та забезпечення насінням постраждалих від посухи регіонів Урядом було виділено додатково 50 млн. гривень, на які вже закуплено понад 22 тис. тонн насіння озимих культур. В той же час господарства отримали з фонду лише 5,4 тис. тонн – зокрема Миколаївська та Одеська області – по 1,2 тис. тонн, Кіровоградська – 864, Дніпропетровська - 730 тонн.
    Також збільшені з 50 до 80 відсотків розміри компенсації вартості електроенергії використаної для зрошення сільгоспкультур. На виконання доручення Прем’єр-міністра міністерством додатково виділено 41 млн. гривень до запланованих на 2007 рік і в цілому видатки за цією статтею витрат становитимуть понад 76 млн. гривень.
    Пройшло вже більше двох місяців як Уряд вирішив питання пролонгації кредитів, залучених у поточному та у 2005 – 2006 роках підприємствами, які постраждали внаслідок стихійного лиха, терміном до 1 жовтня 2008 року. В той же час, за нашими даними лише 314 підприємств звернулися до банків за пролонгацією і лише 90 з них уклали угоди на суму понад 290 млн. гривень.
    Урядом також виділено 120 млн. гривень за рахунок резервного фонду державного бюджету для надання допомоги постраждалим сільськогосподарським підприємствам, які зазнали збитків від посухи. На сьогодні господарствам вже перераховано 99 млн. гривень або 83 відсотки. В Миколаївській та Кіровоградській областях уже освоєно 93 відсотки виділених коштів в Херсонській – 99 відсотків. В інших областях ця робота іде дуже повільно, в АР Крим освоєно лише 8%.
    Прошу звернути увагу на дотримання жорсткої дисципліни та оперативності при використанні державних коштів.
    Міністерством розроблено також програму «Зерно України 2008 - 2015», яку ми обговорювали на дні поля в Корпорації «Агро-Союз» та під час проведення тематичних нарад в регіонах. Програма передбачає досягнення у 2015 році виробництва зерна в обсязі 50 млн. тонн. На наступний рік програмою передбачено виробництво зерна в обсязі 40 млн. тонн. З огляду на таке завдання повертаюсь до головної теми наради щодо проведення комплексу осінньо-польових робіт, загальний обсяг яких становить понад 31 млн. фізичних гектарів.
    Підходить до завершення збирання круп’яних культур - гречки та проса, які зібрані майже на 80 відсотках площ. В цілому очікуване виробництво круп’яних культур становитиме 432 тис. тонн, що практично на рівні минулого року. Нарощуються темпи збирання технічних та олійних культур. Так, соняшник обмолочений на 40 відсотках площ, одержано понад 1,5 млн. тонн зерна. Соя зібрана на 17 відсотках, кукурудза на зерно на 16-ти, а цукрові буряки викопані на 8-ми відсотках прогнозованих площ.
    В цілому зазначу - за Вашими розрахунками збір зерна кукурудзи прогнозується на рівні 6,2 млн. тонн (рівень минулого року), соняшнику - 3,5 – 4 млн. тонн, цукрових буряків - 16,5 млн. тонн, 768 тис. тонн сої, та 16,5 млн. тонн картоплі.
    Щодо посіву озимих. За пропозиціями регіонів сформовано структуру озимого зернового клину, який становить біля 7 млн. гектарів. В ряді областей збільшуються площі посіву озимих, зокрема озимої пшениці. В цілому на 120 тис. гектарів зростають посіви озимого жита. Сьогодні вже засіяно майже 2 млн. гектарів озимих (28 відсотків), з них озимої пшениці – 1,7 млн. гектарів (29 відсотків).
    Науковці рекомендують в умовах цього року в залежності від природно - кліматичної зони чітко дотримуватися визначених оптимальних строків посіву. Разом з тим, ми відстаємо від минулого року по посіву озимих культур – на 700 тис. гектарів. В останні дні практично на всій території України пройшли дощі, що сприяло накопиченню продуктивної вологи до завершення оптимальних строків посіву.
    Як повідомляє гідрометцентр на середину вересня запаси продуктивної вологи грунту сформувалися на рівні добрих та задовільних і становили 21 - 40 мм в 20 см шарі грунту, в окремих районах західних областей - 41 - 49 мм. За прогнозом у ІІІ декаді вересня відбуватиметься покращення зволоження грунтів в південних та східних районах на фоні помірного температурного режиму. Тому необхідно максимально використати сприятливі умови для посіву озимих в оптимальні терміни. При цьому слід особливо врахувати, що цінова ситуація на всі види зерна складається сприятливою для селян.
    Підкреслю, що в технологічному плані ми з Вами ці питання відпрацювали.
    Окремо щодо посіву ріпаку.
    Ми добре розуміємо, що сприятлива цінова ситуація спричинила різке збільшення його площ. Сьогодні у нас засіяно ріпаком майже 1,2 мільйон гектарів, або 142 відсотки до прогнозу. Харківська, Миколаївська, Львівська, Луганська області засіяли вдвічі більше запланованого. Однак не слід забувати, що необхідно дотримуватися науково - обґрунтованої для кожного регіону структури посіву, враховуючи ярі зернові та круп’яні культури, з тим щоб забезпечити виробництво зерна в межах затверджених показників на 2008 рік.
    Дуже коротко – щодо ситуації на деяких ринках сільськогосподарської продукції.
    Ринок зерна. Відповідно до балансових розрахунків регіонів валове виробництво зерна у 2007 році у заліковій вазі становитиме 28 млн. тонн.
    Очікуваний валовий збір пшениці – на рівні минулого року (13,8 млн. тонн). Загальна пропозиція зерна у 2007/08 маркетинговому році з перехідними запасами минулих років становитиме 34 млн. тонн. Такого обсягу зерна достатньо для задоволення продовольчих потреб (7,1 млн. тонн), потреб тваринництва (13,6 млн. тонн), переробки на технічні цілі та близько 3 млн. тонн може бути експортовано. При цьому ми матимемо перехідні залишки зерна на рівні 5,7 млн. тонн, в т.ч. продовольчого – 2,8 млн. тонн, як і в попередні два роки.
    Вчора питання щодо продовження режиму квотування експорту зерна розглянуто на засіданні Робочої групи з координації ринку зерна і ми вже одержали від Уряду доручення в частині встановлення обсягів експортних квот та термінів їх дії.
    Разом з тим, тривогу викликає стан формування державного продовольчого резерву зерна. Якщо регіональні ресурси вже в основному сформовано (на 18 вересня – 1795 тис. тонн при завданні 1800, з яких оплачено 1211 тис. тонн), то формування державного продовольчого резерву йде надто повільними темпами: законтрактовано 129 тис. тонн зерна та закуплено 112 тис. тонн.
    Взяти для порівняння дві сусідні області в різних регіонах. Харківська та Луганська. У останньої – погодно-кліматичні умови господарювання навіть складніші. При цьому, сільгосппідприємства Луганщини, маючи виробництво пшениці та жита на рівні 436 тис. тонн, вже продали до Держпродрезерву 15,5 тис. тонн зерна, виконавши завдання на 95 відсотків. Підприємства Харківщини, маючи такого зерна понад 1 млн. тонн, спромоглися продати до держпродрезерву лише 1106 тонн, що становить 3 відс. від визначеного завдання.
    До речі, як ми і обіцяли, на звернення ряду областей Уряд прийняв рішення щодо зменшення на 15% вимог до жита за показником «натура». Відповідно, на фоні сприятливих цін ми розраховуємо на суттєве збільшення продажу жита до Аграрного фонду. До речі, про ціни Аграрного фонду на зерно: пшениця III класу – 1200 грн. /т, IV класу - 1110 грн./т, V класу – 1000 грн./т, жито III класу – 1050 грн./т.

    Щодо ситуації на ринку цукру.
    За даними областей у 2007 році очікується виробництво цукру в обсязі 1790 тис. тонн. На даний час здійснено в рамках квоти «А» розподіл 1740 тис. тонн цукру. Попереджаю, що цукрові заводи, які не заключили договори із сільгосптоваровиробниками на поставку цукрових буряків будуть позбавлені права на виробництво цукру квоти “А”.
    Держава надасть можливу допомогу у стабілізації цін на цукор – вже видано наказ Мінагрополітики "Про закупівлю Аграрним фондом цукру до державного продовольчого резерву". Ми приступимо до закупівель цукру у жовтні.
    Для забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України щодо ліцензування імпорту цукрових буряків та цукрозамінників.
    З метою стабільного забезпечення потреб внутрішнього ринку цукром протягом року та недопущення значних сезонних коливань ціни на нього Мінагрополітики видало наказ "Про виробництво та поставку цукру на внутрішній ринок", яким передбачається, починаючи з 2007 року, запровадження обов’язкового маркування цукровими заводами цукру, виробленого із цукрових буряків, для поставки на внутрішній ринок в межах встановленої квоти „А” та щомісячної і щоквартальної реалізації (відпуску) цукру на внутрішньому ринку в обсягах відповідно до затверджених планів-графіків його поставки в межах встановленої квоти „А” на період маркетингового року.
    Всі ці заходи будуть сприяти збільшенню поставки цукру власного виробництва на внутрішній ринок.

    Окремо поінформую Вас щодо проекту бюджету на 2008 рік.
    За дорученням Прем’єр-міністра України після засідання Уряду 22 серпня 2007 р. у Полтавській області з розгляду питань аграрного сектора пропозиції Мінагрополітики щодо бюджетних призначень в основному враховано і вони передбачають, що загальні обсяги видатків на 2008 рік становитимуть 12,9 млрд. гривень, із них за рахунок загального фонду – 8,1 млрд. грн. та спеціального фонду – 4,8 млрд. гривень. Тобто, у порівнянні з поточним роком передбачене зростання видатків майже на 38 % або на 3,5 млрд. гривень.
    При цьому, вирішується таке важливе ключове питання, як продовження діючих сьогодні механізмів справляння ПДВ на наступний рік, що забезпечить зростання обсягу державної підтримки у 2008 році.
    Видатки по програмі бюджетна тваринницька дотація та підтримка виробництва продукції рослинництва передбачені на рівні 2,7 млрд. гривень. Це більше проти поточного року на 22 % або майже на 500 млн. гривень.
    Для здешевлення відсотків за кредитами, залученими підприємствами АПК у наступному році, передбачено збільшити видатки в обсязі 1 млрд. грн. або в 1,5 рази.
    Для часткової компенсації вартості страхової премії, сплаченої суб’єктами аграрного ринку, запропоновано видатки в обсязі 200 млн. гривень.
    Обсяги видатків за програмами прямої бюджетної підтримки фермерів запропоновано збільшити до 120 млн. грн, тобто в 1,9 рази або на 57 млн. грн. більше, ніж у поточному році.
    Враховуючи необхідність зростання соціальної спрямованості бюджету запропоновано нові програми:
    - компенсації втрат, понесених підприємствами АПК на будівництво об’єктів соцсфери, з обсягом видатків 100 млн. гривень;
    - із забезпечення житлом працівників освіти, культури, бюджетних установ та організацій АПК, що проживають у сільській місцевості з обсягом видатків 1 млрд. гривень.
    Передбачено збільшення у два рази обсягів видатків для розвитку сільської комунальної служби – до 40 млн. грн. та для надання пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам – до 105 млн. грн, або на 75 % проти рівня поточного року;
    Відновлюється бюджетна програма щодо фінансування заходів по захисту, відтворенню та підвищенню родючості ґрунтів, передбачивши по ній видатки в обсязі 100,0 млн. гривень.
    На створення системи моніторингу аграрного ринку буде виділено 10 млн. гривень.
    Для формування Аграрним фондом державного продовольчого резерву, здійснення державних форвардних закупівель та інтервенцій на ринку передбачено збільшення видатків на 440 млн. гривень.
    Збільшені видатки по програмах:
    – часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 168 млн. грн. – на 28 відсотків більше проти поточного року;
    – заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки – 321,6 млн. грн. або майже на 20 відсотків більше, ніж у цьому році.

    І на завершення:
    Наголошую, що сьогодні за підтримкою держави у нас накопичено необхідний для проведення осінньої кампанії фінансовий і ресурсний потенціал. Тому я звертаю увагу керівників всіх рівнів на організованість та чіткість виконання урядових рішень.
    Ще раз підкреслю – питання формування державного продовольчого ресурсу, проведення в оптимальні строки посіву озимих культур, збирання пізніх сільськогосподарських культур, підготовка грунту під урожай наступного року, ціноутворення на сільськогосподарську продукцію повинні бути на щоденному контролі.
    В умовах, схвалених Урядом проекту Державного бюджету на 2008 рік та Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, ми можемо планувати наші дії на 2008 рік і на перспективу.


    текст заключного слова
    Віце-прем’єр-міністра України Віктора Слаути
    на селекторній нараді 20.09.07

    Шановні учасники засідання!

    Коротко зупинюсь на поточній ситуації в сільському господарстві та питаннях, які потребують нагального вирішення.
    По-перше. Щодо фінансової підтримки товаровиробників.
    Вперше за останні 10 років фінансування бюджетних програм підтримки розвитку підприємств АПК максимально наближено до сезонних потреб галузі, порядки використання коштів удосконалені з урахуванням пропозицій сільгосптоваровиробників та громадських професійних організацій і затверджені заздалегідь.
    Завдяки своєчасному фінансуванню програм підтримки розвитку підприємств агропромислового комплексу, у поточному році спостерігався ріст обсягів виробництва. За 7 місяців поточного року обсяг сільськогосподарського виробництва зріс на 5,5%. І не дивлячись на зниження обсягів валового виробництва у серпні на 3,4%, обумовлене стихійним лихом і недобором зерна, обсяг продукції переробних підприємств зростає. Продовжується зростання обсягів виробництва продукції тваринництва.
    Фінансування поточного року збільшено на 62% проти минулого та у 20 разів порівняно з 2000 роком. Станом на 19 вересня 2007 року із передбачених на січень-вересень 2,8 млрд. грн. в АПК вже спрямовано 2,6 млрд. грн., або 91%, що становить майже 70% річних.
    Зокрема, програма підтримки виробництва продукції тваринництва профінансована в обсязі 831,3 млн. грн. або майже 100%, у т. ч. погашена кредиторська заборгованість за вирощену та продану на забій худобу у 2006 році у сумі 295,3 млн. грн.
    Спрямовано 5 млн. грн. на виплату дотацій фізичним особам за вирощені ними та продані молодняк великої рогатої худоби і свині до 15 грудня 2006 року (включно).
    Сьогодні Уряд зосередив увагу на заходах, які сприяють виконанню повного комплексу осінньо-польових робіт.
    Для забезпечення на достатньому рівні фінансовими ресурсами виробників для проведення польових робіт окремі програми профінансовано на 93,3 відсотків від річних обсягів, зокрема:
    дотації за гектар посівів озимих та ярих культур - виплачено на 93,9% або 596,2 млн. грн.;
    на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив – на 90,9% або 125 млн. гривень.
    Неприпустимим є факт проявів безвідповідальності деяких керівників регіонів при використанні бюджетних асигнувань по програмах підтримки підприємств АПК. Станом на 14 вересня залишки коштів на казначейських рахунках склали - 278,9 млн. грн. Наприклад, по підтримці виробництва продукції тваринництва на бюджетну дотацію за вирощену та здану на забій і переробку ВРХ, свині та птицю залишок невикористаних коштів складає 30,8 млн. грн. Найбільше їх не використано в Чернівецькій – 26,5%, Тернопільській – 19 %, Івано-Франківській області – 17 %.
    Я застерігаю, щоб не було такої ситуації, яка виникла у Рогатинському районі Івано-Франківської області. До мене напряму звернулися мешканці пояснити на якій підставі Міністерство аграрної політики дало вказівку не виплачувати дотацію за худобу, а повторно запросило підтверджуючі документи? І це при тому, що 5 вересня Міністерством були направлені телеграми стосовно використання цих коштів.
    Тому прошу не допускати розповсюдження викривленої інформації щодо дій Уряду. Не треба за державні кошти гратися в політику.
    Стосовно залишків по інших програмах.
    По програмі здешевлення коротко- та середньострокових кредитів залишок невикористаних коштів складає 146,9 млн. грн. або 44% від перерахованих. Найбільше невикористання коштів спостерігається у Житомирській – 66,8%, Дніпропетровській – 62,8%, Миколаївській – 60,3%, Харківській – 58,8 %, Вінницькій – 58,2%, Донецькій області – 57,6%, у м. Севастополь – 88,2%.
    На підтримку виробництва продукції рослинництва на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив залишок невикористаних коштів складає 39,5 млн. грн., або 31,6%. Найбільше невикористання в Закарпатській – 75,3%, Харківській – 63,1%, Чернівецькій – 57,7%, Миколаївській – 51,5%, АР Крим – 48,6% та м. Севастополь – 90%.
    Прошу керівників облдержадміністрацій оперативно вжити заходів щодо повного освоєння бюджетних надходжень. Тут не потрібно нікого переконувати в тому, що товаровиробники потребують цих коштів і притому зараз. У разі неможливості використати кошти, прошу терміново подавати Мінагрополітики пропозиції щодо їх перерозподілу або змін до порядків, що усуватимуть причини їх невикористання.
    Прошу Мінагрополітики негайно відреагувати на це питання та надати пропозиції Кабінетові Міністрів щодо їх перерозподілу в установленому порядку.
    Що стосується використання 120,0 млн. грн., виділених із резервного фонду підприємствам, які зазнали збитків внаслідок стихійного лиха. Уряд ініціює щоб ці кошти були на неповоротній основі. Залишок невикористаних коштів складає 20,9 млн. гривень.
    Прошу області проаналізувати причини невикористання коштів та подати пропозиції Мінагрополітики, а Міністерству, в разі потреби, - надати пропозиції щодо їх перерозподілу.
    По-друге. Щодо заборгованості по заробітній платі.
    Зазначу, що вона з серпня 2006 року зменшилась на 46 відсотків, але ще складає 130 млн. гривень.І не дивлячись на зростання середньої заробітної плати в сільському господарстві, вона залишається найнижчою серед інших галузей економіки. Тому, факт заборгованості є не припустимим. Я низько вклонюсь тим керівникам в господарствах яких, немає заборгованості по заробітній платі.
    В 2004 році Уряд погасив борги по заробітній платі збанкрутілим та ліквідованим підприємствам в сумі 100 млн. грн., які накопичувалися на протязі семи років.
    Урядом розглядається можливість за рахунок бюджетних коштів у 2008 році погасити заборгованість по заробітній платі підприємствам банкрутам та підприємствам, які припинили свою діяльність в сільському господарстві.

    Стосовно проведення осінньо-польових робіт
    Серед всіх робіт в сільському господарстві осінньо-польові роботи є найбільш трудомісткою частиною (70 % загального обсягу всіх польових робіт), тому Уряд, зі свого боку, робить все можливе для успішного проведення цієї кампанії. Був затверджений план заходів забезпечення проведення комплексу осінньо-польових робіт, виконання якого ми тримаємо на особливому контролю.
    Забезпечення господарств пально-мастильними матеріалами, мінеральними добривами, засобами захисту рослин та недопущення безпідставного зростання цін на ці ресурси Уряд тримає на особливому контролі.
    Слід зазначити, що за останні три тижні спостерігається ріст цін на нафтопродукти на 5-6 %. Тому прошу Мінагрополітики разом з Мінпаливенерго врегулювати питання ціноутворення на пальне у період проведення осінньо-польових робіт.
    Завдяки злагодженій роботі Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади поліпшилась забезпеченість сільськогосподарських товаровиробників відповідними ресурсами:
    - мінеральним добривами (зросла на 51,1% порівняно з відповідним періодом минулого року, в тому числі фосфорними добривами - на 30,2%);
    - засобами захисту рослин (зросла на 8%).
    Підготовлено під посів озимих культур 96% прогнозованих площ.

    Стосовно ринку зерна.
    Зважаючи на підвищений попит, звужену пропозицію та різке скорочення перехідних залишків зерна на світовому ринку, а також, враховуючи складні агрокліматичні умови поточного року, Уряд прийняв низку рішучих заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки держави і стабільного функціонування ринків хліба і хлібобулочних виробів, м’яса та м’ясопродуктів.
    Першочерговим завданням Уряду є захист населення, а втім, формування державних продовольчих ресурсів зерна. В цьому році ми спростили механізм закупівель зерна до продовольчого резерву: Аграрний фонд та Держкомрезерв здійснює закупівлі зерна на біржових торгах.
    Станом на 18 вересня 2007 року до державного продовольчого резерву Аграрним фондом закуплено лише 112 тис. тонн продовольчої пшениці, що складає 16% до плану закупівель. Це при тому, що є достатні фінансові ресурси для формування продовольчого резерву в обсягах, визначених законодавством.
    Звертаю увагу керівника Аграрного фонду на неналежне виконання доручення Уряду і прошу прискорити закупки продовольчого зерна.

    Стосовно експорту зерна. Вчора відбулось розширене засідання робочої групи з питань координації ринку зерна за участю представників зернотрейдерських компаній, де були обговорені заходи по регулюванню експорту зернових культур до кінця 2007/2008 маркетингового року. Ми запропонували, а робоча група одностайно підтримала, продовжити діючий режим квотування зерна.
    Хочу поінформувати, що за дорученням Уряду з 1 січня 2008 року буде застосована форвардна схема закупівель зерна до державного продовольчого резерву. На це у державному бюджеті на 2008 рік передбачені кошти. Прошу Мінагрополітики вжити вичерпних заходів для запровадження форвардних закупівель з 1 січня 2008 року.
    Відпрацьовуються заходи щодо реформування буряко-цукрової галузі, особливо важливим є соціальний захист та професійна переорієнтація частини громадян, у яких буряко-цукрова галузь – єдине джерело існування. Прошу Мінагрополітики прискорити доопрацювання довгострокової програми розвитку буряко-цукрової галузі та подати її на розгляд Кабінетові Міністрів.

    Ринок м’яса.
    Уряду вдалось зберегти тенденцію нарощування обсягів виробництва продукції тваринництва. За січень-серпень цього року, порівняно з відповідним періодом 2006 року, виробництво м’яса в живій вазі збільшилось на 9,9 % і склало майже 1,7 млн. тонн.
    Уряд врегулював окремі питання імпорту тваринницької продукції, зокрема щодо запобігання протиправному здійсненню імпортних операцій за давальницькою схемою, посилення контролю за якістю ввезеної сировини державною ветеринарною службою.
    Це вплинуло на підвищення закупівельних цін на худобу та птицю.
    За даними Держкомстату середньомісячні ціни на худобу та птицю у серпні, порівняно до липня п.р., зросли на 16 % і склали 7011,1 грн/т. До відповідного періоду минулоного року ціни реалізації на худобу та птицю зросли на 5,3 %.
    Практично врегульовано питання припинення „м’ясо-молочної війни” з Росією, розв’язаної в січні 2006 року. На сьогодні проінспектовано 44 підприємства, з яких дозвіл на експорт мають вже 20. Завдяки зусиллям Уряду по відновленню експорту в Російську Федерацію, обсяг експортних поставок за січень-серпень 2007 року зріс:
    м’яса та м’ясопродуктів у 6 разів, у т.ч.: яловичини – у 6 разів; м’яса птиці – у 79 разів;
    молока і молочних продуктів – на 64,6 %, в т.ч.: сирів всіх видів – на 79,6 %; маслянки, йогуртів, кефіру – на 62,5 %; молока та вершків згущених – на 63,0 %, іншої молочної продукції – у 6 разів.
    Уряд миттєво реагує на звернення обласних та районних державних адміністрацій і керівників підприємств, які з різних причин ще не відновили експортні поставки своєї продукції до Російської Федерації.
    З цього приводу я нещодавно письмово звернувся до Міністра сільського господарства Російської Федерації стосовно відновлення експортної діяльності ряду підприємств Київської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської областей.

    Що стосується цінової ситуації на споживчому ринку то, незважаючи на напружену політичну ситуацію, Уряд вживає заходів по її стабілізації та насиченню внутрішнього ринку.
    Для врегулювання міжгалузевих відносин на продовольчому ринку й економічно виваженого ціноутворення та контролю за якістю продуктів харчування Урядом прийнято низку заходів. Зокрема:
    запроваджена практика проведення ярмарок із залученням безпосередньо товаровиробників продукції;
    опрацьовується проект урядового рішення стосовно створення узгоджувальних комісій з питань координації міжгалузевих відносин на продовольчих ринках;
    опрацьовується новий механізм цінової звітності торгівельними підприємствами;
    проводиться постійний моніторинг за якістю м’яса і м’ясопродуктів, які реалізуються у роздрібній торгівлі та на ринках;
    здійснюється щоденний моніторинг цін на сорти хліба масового вжитку, м’ясо і м’ясопродукти.
    Прошу Мінекономіки, Держспоживстандат, Антоминопольний комітет, обласні та міські державні адміністрації відслідковувати ситуацію щодо дисципліни формування цін на споживчому ринку.
    Зазначу, що згідно чинного законодавства, на місцях є всі необхідні повноваження в частині регулювання торговельних надбавок до оптово-відпускних цін на борошно, хліб та хлібобулочні вироби й окремі види продукції тваринництва.
    Переважною більшістю місцевих органів виконавчої влади вже запроваджено економічно обґрунтовані граничні рівні торговельних надбавок (10-15 %) до оптово-відпускних цін на ті продукти продовольства, які є соціально вразливими для регіону.
    Деякі регіони обґрунтували недоцільність запровадження граничних рівнів торговельних надбавок, але факти необґрунтованого зростання цін на продукти харчування у цих регіонах не поодинокі.
    Формування ціни по всьому маркетинговому ланцюгу повинно бути прозорим та економічно обгрунтованим, без зайвих посередників та надприбутків, щоб у період цієї передвиборчої кампанії в угоду деяким політичним лідерам не постраждали наші люди. Вибори пройдуть, а добробут населення залишається головним пріоритетом держави.
    Підкреслюю, особливу увагу слід звернути на ту величезну кількість посередників, незалежно від їх політичної приналежності, за рахунок яких „накручується” роздрібна ціна.
    Тому Ваш прямий обов’язок контролювати та не допускати необґрунтованого зростання цін на споживчому ринку.

    Що стосується державної підтримки агропромислового комплексу на наступний рік. Вона сформована з урахуванням завдань та цілей Бюджетної декларації на 2008 рік і вимог Світової організації торгівлі, зокрема: створення конкурентноспроможного аграрного сектору шляхом запровадження сучасних технологій виробництва сільськогосподарської продукції; поліпшення соціальних стандартів проживання населення в сільській місцевості; необхідності створення належних умов на селі для працівників бюджетної сфери.
    Зберігається діючий спеціальний режим оподаткування підприємств АПК податком на додану вартість, який дасть можливість аграрному сектору додатково отримати непряму державну підтримку в обсязі більше 5 млрд. грн.
    На соціально-економічний розвиток села у проекті державного бюджету всього передбачено понад 24 мільярдів гривень. Обсяг видатків на підтримку агропромислового комплексу через Міністерство аграрної політики планується збільшити майже в 1,4 рази порівняно з поточним роком. Передбачається збільшення фінансування існуючих програм та запровадження нових.
    На підтримку галузі рослинництва, садівництва і виноградарства пропонується спрямувати 3,4 млрд. грн. На підтримку тваринництва – 1,9 млрд. грн. На оновлення парку сільськогосподарської техніки - 0,7 млрд. грн. На соціальний розвиток села – 1,24 млрд. грн. На фінансування аграрних закладів освіти - 1,9 млрд. гривень.
    Передбачені видатки на освіту дадуть змогу збільшити заробітну плату педагогічним працівникам в 1,5 рази та підвищити розмір стипендій до 4,5 разів.
    Вперше передбачені кошти на оновлення матеріально-технічної бази аграрних закладів освіти у сумі 30,0 млн.грн. Передбачені кошти на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості - 70,0 млн. гривень.
    На оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров’я передбачається 150 млн. гривень.
    Відновлено бюджетну програму на фінансування заходів по захисту, відтворенню та підвищенню родючості ґрунтів – 100,0 млн. гривень.
    Для поліпшення дієвості головних управлінь агропромислового розвитку всіх рівнів необхідно переглянути штатний розпис, рівень заробітної плати та стан забезпечення матеріально-технічною базою, на що передбачити збільшення видатків до 250,0 млн. гривень.
    Прошу керівників місцевих органів виконавчої влади, громадські професійні організації, товаровиробників надавати пропозиції Мінагрополітики щодо удосконалення існуючих та нових порядків використання бюджетних коштів.
    Впевнений, що винесені на обговорення на цю нараду питання, будуть вирішені нашими спільними скоординованими зусиллями.
    Дякую за увагу!





    Схожі новини
  • Хід підготовки та проведення комплексу весняних польових робіт
  • Мінагрополітики: В 2012 році аграрний сектор отримає 6,4 млрд гривень державної підтримки
  • Стан фінансування АПК
  • Чи ефективно використовуємо бюджетну підтримку?
  • В МІНІСТЕРСТВІ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ВІДБУЛАСЯ СЕЛЕКТОРНА НАРАДА

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Всеукраїнська селекторна нарада


Відкриваючи нараду Віктор Слаута підкреслив, що Уряд постійно приділяє належну увагу стану справ в агропромисловому виробництві й тримає під контролем питання фінансового забезпечення галузей АПК, ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції і, звичайно, хід осінніх польових робіт. Так, Державним бюджетом на 2007 рік на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу передбачено 3,9 млрд. гривень, що на 62% більше минулого року. З початку року із передбачених на січень-вересень видатків загального фонду державного бюджету в регіони вже спрямовано 2,5 млрд. грн. (64,3% річних призначень). А окремі програми вже профінансовано на 80 і більше відсотків річних обсягів.
Віктор Андрійович також наголосив на тому, що на своєму останньому засіданні Уряд прийняв Державну цільову програму соціального розвитку села на період до 2015 роки. А отже, перед всіма - і хто працює в регіонах, і в центрі – стоїть конкретне завдання: постійно дбати про соціальний розвиток сільських територій і умови проживання та роботи селян (тези виступу розміщено нижче).
Міністр аграрної політики України Юрій Мельник в своєму виступі підкреслив, що «сьогодні в аграрному секторі - один із самих напружених періодів - проведення комплексу осінніх польових робіт. Саме в цей період формується не лише результат поточного року, а й закладається базис наступних років». Втім, на думку міністра, «в цілому агропромисловий комплекс працює ефективно, а сировинний його сегмент повністю забезпечує його переробну складову». Юрій Мельник детально зупинився на складових функціонування аграрного сектора: обсягах виробництва продукції; прийнятих урядових рішення за останній час, які сприяють розвитку АПК; проведенню комплексу осінніх робот, як одного з базисних елементів виконання програми програми «Зерно України 2008-2015»; ситуації на продовольчих ринках, а також про бюджетні призначення для АПК у 2008 році (тези виступу розміщено нижче).
До регіональних студій запрошені заступник Голови Ради міністрів АР Крим, заступники голів облдержадміністрацій, міністр аграрної політики АР Крим,мголови райдержадміністрацій, начальники обласних і районних управлінь агропромислового розвитку, керівники центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва УААН, підприємств системи Держкомрезерву, ДАК «Хліб України», регіональних відділень Аграрного фонду, керівники обласних і районних агрохімформувань, інспекцій захисту рослин, насіннєвих інспекцій, служб агросервісу, переробних підприємств, Асоціації фермерів та землевласників, банківських установ, сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств.
Протягом наради зі своїми міркуваннями та пропозиціями виступили керівники аграрних блоків АР Крим, Херсонської, Рівненської, Одеської, Івано-Франківської, Кіровоградської та Львівської областей.
Більшість присутніх в регіональних студіях підтвердили, що повністю забезпечені матеріально-технічними ресурсами на проведення осінньої посівної кампанії. Частина регіонів активно веде посівні роботи.
Представники південних областей висловили своє занепокоєння у вирішення таких питань, як виробництво рису вітчизняними господарствами (потрібна допомога держави), ведення сільгоспробіт на поливних землях (нагальною є проблема розробки та затвердження комплексної програми розвитку меліорації), забезпечення галузі тваринництва кормами на осінньо-зимовий період (розподіл висівок, які отримуються після переробки зерна на борошно державними компаніями), впровадження інтенсивних технологій на землях особистих селянських господарств і створення умов роботи населенню (тут працює близько 5 млн. чоловік, за ними числиться мільйони гектарів землі).
Підсумовуючи все сказане на селекторній нараді, Віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута дав доручення окремим керівникам і наголосив: «Якщо над окресленими проблемами ми будемо працювати, об’єднавши зусилля регіонів і центру, вони будуть розв’язані».
Прес-служба МінАП



Тези вступного слова
Віце-прем’єр-міністра України
В. А. СЛАУТИ
на селекторній нараді 20.09.07


Доброго ранку, шановні колеги !

Уряд постійно приділяє належну увагу стану справ в агропромисловому виробництві і тримає під контролем питання фінансового забезпечення галузей АПК, ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції і, звичайно, хід осінніх польових робіт.
Бюджетна підтримка у 2007 році
Державним бюджетом на 2007 рік передбачено кошти на підтримку розвитку підприємств агропромислового комплексу в обсязі 3,9 млрд. гривень, що на 62 відсотки більше минулого року.
З початку року із передбачених на січень-вересень видатків загального фонду державного бюджету в регіони вже спрямовано 2,5 млрд. грн. або 64,3 відсотка річних призначень.
Окремі програми вже профінансовано на 80 і більше відсотків річних обсягів, зокрема: дотації за гектар посівів – 94 відсотки або 596,2 млн. грн.; часткова компенсація вартості міндобрив – 125 млн. грн. або 83,3 відсотки. Крім того, за рахунок спеціального фонду на підтримку АПК були здійснені видатки в сумі 500 млн. гривень.
Для ефективного використання коштів Уряд дозволив здійснювати в регіонах щомісячний перерозподіл між управліннями агропромислового розвитку райдержадміністрацій невикористаних бюджетних коштів у межах обсягу асигнувань за відповідними програмами.
Враховуючи те, що ми вже працюємо з бюджетом наступного року, прошу керівництво облдержадміністрацій надати Мінагрополітики пропозиції щодо порядків використання бюджетних коштів у 2008 році. Про особливості проекту бюджету на 2008 рік ми поговоримо наприкінці селекторної наради.

Незважаючи на несприятливі погодні умови весни-літа цього року, в державі вже зібрано близько 24 млн. тонн зерна, в тому числі пшениці—14.6 млн. тонн. Темпи збирання зернових і зернобобових культур збереглися на рівні минулого року, їх (включаючи кукурудзу) зібрано на 86 відс. площ, або 11,6 млн. гектарів. Темпи збирання соняшнику вдвічі випереджають минулорічні, а цукрових буряків – втричі відстають.
Сільгосптоваровиробники майже завершили підготовку грунту під посів озимих культур (97 відсотків до прогнозованих площ посіву). Проте, темпи сівби озимих культур значно нижчі проти минулорічних, що пов’язано, в першу чергу, з погодними умовами осені.
Незважаючи на задовільний хід осінніх польових робіт, залишається невиправданим зволікання місцевих державних адміністрацій, сільгосптоваровиробники яких постраждали від несприятливих погодних умов цього року, з розподілом між ними коштів резервного фонду державного бюджету.
Станом на 14 вересня п. р. постраждалі підприємства отримали лише 81 відсоток належної їм допомоги. Зокрема, в АР Крим кошти резервного фонду товаровиробникам взагалі не перераховували, в Дніпропетровській області перераховано лише 25 відсотків, Запорізькій – 44 відсотки, Донецькій – 49 відсотків. Херсонська область перерахувала практично всю належну допомогу.
22 серпня Прем’єр-міністр України В. Ф. Янукович ініціював і провів виїзне засідання Кабінету Міністрів на базі сільськогосподарських підприємств Полтавської області, на якому прийнято розпорядження і затверджено план заходів щодо забезпечення проведення комплексу осінньо-польових робіт.
Планом заходів, а також протокольним рішенням засідання Уряду, передбачено застосувати системний підхід до розв’язання проблемних питань в аграрній сфері. Зокрема, це: фінансування програм підтримки розвитку агропромислового виробництва; забезпечення товаровиробників мінеральними добривами, засобами захисту рослин, технікою і пально-мастильними матеріалами; оптимальне функціонування агропродовольчих ринків та ціноутворення; безперебійну роботу соціальної інфраструктури та ряд інших важливих питань.
Сьогодні я хотів би розглянути з Вами першочергові з них: хід осінніх польових робіт; ситуацію на ринку сільськогосподарської продукції, зокрема: м’ясомолочних, хлібобулочних виробів та закупівель продовольчого зерна до державного продовольчого резерву і “Аграрного фонду”; питання фінансового забезпечення галузей АПК.


Виступ Міністра аграрної політики України Ю.Ф. Мельника
на селекторній нараді
20.09.07р.


Доброго ранку, шановні учасники селекторної наради!

Сьогодні в аграрному секторі - один із самих напружених періодів - проведення комплексу осінніх польових робіт. Саме в цей період формується не лише результат поточного року, а й закладається базис наступних років.
На початку доповіді – дуже коротко щодо ситуації в галузі.
Протягом січня – серпня поточного року обсяг виробництва продукції сільського господарства у порівнянні з аналогічним періодом минулого року знизився на 3,4%. Головним чинником її зниження були погодні негаразди, які, саме і визначили результати роботи галузі за вісім місяців поточного року. Недобір зерна (маю на увазі залікову вагу) суттєво вплинув на результати в рослинництві, особливо у південних регіонах.
Довідково. Так, загальні обсяги виробництва продукції у Миколаївській області знизилися на 38,2%, Одеській – на 29,9%, Кіровоградській – на 25,4%, Херсонській – на 14,3%, Запорізькій – на 13,7%.
В цілому, у порівнянні з минулим роком обсяги виробництва рослинницької продукції зменшилися на 7,2%. Разом з тим, обсяги тваринницької продукції в цьому році вищі минулорічних. Сільськогосподарські підприємства збільшили обсяг продукції тваринництва на 5,3%. Обсяги вирощеної худоби та птиці (в живій вазі) в цілому збільшилися майже на 10%, а у сільськогосподарських підприємствах вони зросли на 23,4%, стабілізувалося виробництво харчових яєць.
Довідково. Відповідно до цього зросли на 17% обсяги реалізованої худоби та птиці, на 37,4 % - свиней, на 20,3% - птиці.
Слід зазначити, що не зважаючи на деяке зменшення основного виробництва, це не вплинуло суттєво на показники роботи харчової промисловості. Так, виробництво продовольчих товарів зросло майже на 14%.
Довідково. Виробництво яловичини (свіжої чи охолодженої) у порівнянні з минулим роком зросло на 12%, свинини (свіжої чи охолодженої) - на 31%, м’яса і субпродуктів свійської птиці – на 20,9%, ковбасних виробів – на 11%, соняшникової олії – на 7,2%, молока – на 2,2%, сирів жирних – на 17%.
Це означає, що в цілому агропромисловий комплекс працює ефективно, а сировинний його сегмент повністю забезпечує його переробну складову.
Хочу підкреслити, що зберігаються позитивні тенденції в частині нарощування експорту сільськогосподарської продукції та продовольства. Так, за січень-серпень поточного року експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості становив 3,9 млрд. дол. США, а зовнішньо-економічне сальдо збільшилося на 49 % та становило майже 1,4 млрд. дол. США.
Хочу звернути Вашу увагу на те, що, як сказав Віце-прем’єр-міністр України В.А. Слаута, Урядом протягом останнього часу прийнято ряд дуже важливих для подальшого розвитку, а також зміцнення державної підтримки галузі рішень.
Саме важливе – Урядом вчора схвалено Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року, яка спрямована на забезпечення сталого розвитку сільського господарства на засадах переходу на іноваційно-інвестиційний тип розвитку.
Реалізація програми забезпечить:
- досягнення високих соціальних стандартів проживання сільського населення, всебічний розвиток підприємництва у сільській місцевості,
- комплексний розвиток внутрішнього аграрного ринку та успішне просування вітчизняної сільськогосподарської продукції та продовольства на провідні світові продовольчі ринки, збільшення обсягів експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів у 2 рази,
- зростання обсягів виробництва валової продукції сільського господарства в 2015 році, порівняно з 2005 роком, у 1,6 раза,
- збільшення обсягів інвестицій в аграрний сектор у 2,1 рази.
При цьому на реалізацію програми Урядом передбачено близько 120 млрд. грн. коштів з Державного бюджету. Але, на мою думку, головне інше – це те, що програмно-цільовий підхід і підвищення прогнозованості умов господарювання в аграрному секторі забезпечить значне зростання інвестицій в аграрне виробництво.
Також Урядом прийнято рішення щодо спрощення умов отримання коштів за програмами підтримки продукції рослинництва, компенсації вартості мінеральних добрив, прийнято порядок використання коштів по програмі розвитку дорадництва та удосконалено порядок використання коштів, що спрямовуються на часткову компенсацію вартості складної техніки.
Зазначу, що з початку року на програми підтримки підприємств агропромислового комплексу в регіони вже спрямовано 2,7 млрд. гривень. Зазначу, що за програмою підтримки тваринництва та рослинництва міністерством вже перераховано 70% річного обсягу коштів (майже 1,6 млрд. грн.), зокрема на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив – 137 млн. грн.), на програму «фінансова підтримка підприємств, що знаходяться в складних кліматичних умовах» - 16 млн. грн., на програму «часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки» - 43 млн. грн.
Одне з найважливіших наших завдань – своєчасне освоєння виділених Урядом коштів, зокрема тих, які виділяються у вересні. Так, за програмою розвитку садівництва і виноградарства ми наблизили фінансування і вчора направили в регіони понад 95 млн. грн. , за програмою розвитку вівчарства – 15 млн. грн. , на дотації у тваринництві – 40 млн. грн.
Переконаний, що для підприємств, що спеціалізуються на вирощування садів і виноградників, розведенні тварин виділення нових коштів - дуже вагома підтримка.
Зокрема, Державному резервному насіннєвому фонду для додаткової закупівлі насіння та забезпечення насінням постраждалих від посухи регіонів Урядом було виділено додатково 50 млн. гривень, на які вже закуплено понад 22 тис. тонн насіння озимих культур. В той же час господарства отримали з фонду лише 5,4 тис. тонн – зокрема Миколаївська та Одеська області – по 1,2 тис. тонн, Кіровоградська – 864, Дніпропетровська - 730 тонн.
Також збільшені з 50 до 80 відсотків розміри компенсації вартості електроенергії використаної для зрошення сільгоспкультур. На виконання доручення Прем’єр-міністра міністерством додатково виділено 41 млн. гривень до запланованих на 2007 рік і в цілому видатки за цією статтею витрат становитимуть понад 76 млн. гривень.
Пройшло вже більше двох місяців як Уряд вирішив питання пролонгації кредитів, залучених у поточному та у 2005 – 2006 роках підприємствами, які постраждали внаслідок стихійного лиха, терміном до 1 жовтня 2008 року. В той же час, за нашими даними лише 314 підприємств звернулися до банків за пролонгацією і лише 90 з них уклали угоди на суму понад 290 млн. гривень.
Урядом також виділено 120 млн. гривень за рахунок резервного фонду державного бюджету для надання допомоги постраждалим сільськогосподарським підприємствам, які зазнали збитків від посухи. На сьогодні господарствам вже перераховано 99 млн. гривень або 83 відсотки. В Миколаївській та Кіровоградській областях уже освоєно 93 відсотки виділених коштів в Херсонській – 99 відсотків. В інших областях ця робота іде дуже повільно, в АР Крим освоєно лише 8%.
Прошу звернути увагу на дотримання жорсткої дисципліни та оперативності при використанні державних коштів.
Міністерством розроблено також програму «Зерно України 2008 - 2015», яку ми обговорювали на дні поля в Корпорації «Агро-Союз» та під час проведення тематичних нарад в регіонах. Програма передбачає досягнення у 2015 році виробництва зерна в обсязі 50 млн. тонн. На наступний рік програмою передбачено виробництво зерна в обсязі 40 млн. тонн. З огляду на таке завдання повертаюсь до головної теми наради щодо проведення комплексу осінньо-польових робіт, загальний обсяг яких становить понад 31 млн. фізичних гектарів.
Підходить до завершення збирання круп’яних культур - гречки та проса, які зібрані майже на 80 відсотках площ. В цілому очікуване виробництво круп’яних культур становитиме 432 тис. тонн, що практично на рівні минулого року. Нарощуються темпи збирання технічних та олійних культур. Так, соняшник обмолочений на 40 відсотках площ, одержано понад 1,5 млн. тонн зерна. Соя зібрана на 17 відсотках, кукурудза на зерно на 16-ти, а цукрові буряки викопані на 8-ми відсотках прогнозованих площ.
В цілому зазначу - за Вашими розрахунками збір зерна кукурудзи прогнозується на рівні 6,2 млн. тонн (рівень минулого року), соняшнику - 3,5 – 4 млн. тонн, цукрових буряків - 16,5 млн. тонн, 768 тис. тонн сої, та 16,5 млн. тонн картоплі.
Щодо посіву озимих. За пропозиціями регіонів сформовано структуру озимого зернового клину, який становить біля 7 млн. гектарів. В ряді областей збільшуються площі посіву озимих, зокрема озимої пшениці. В цілому на 120 тис. гектарів зростають посіви озимого жита. Сьогодні вже засіяно майже 2 млн. гектарів озимих (28 відсотків), з них озимої пшениці – 1,7 млн. гектарів (29 відсотків).
Науковці рекомендують в умовах цього року в залежності від природно - кліматичної зони чітко дотримуватися визначених оптимальних строків посіву. Разом з тим, ми відстаємо від минулого року по посіву озимих культур – на 700 тис. гектарів. В останні дні практично на всій території України пройшли дощі, що сприяло накопиченню продуктивної вологи до завершення оптимальних строків посіву.
Як повідомляє гідрометцентр на середину вересня запаси продуктивної вологи грунту сформувалися на рівні добрих та задовільних і становили 21 - 40 мм в 20 см шарі грунту, в окремих районах західних областей - 41 - 49 мм. За прогнозом у ІІІ декаді вересня відбуватиметься покращення зволоження грунтів в південних та східних районах на фоні помірного температурного режиму. Тому необхідно максимально використати сприятливі умови для посіву озимих в оптимальні терміни. При цьому слід особливо врахувати, що цінова ситуація на всі види зерна складається сприятливою для селян.
Підкреслю, що в технологічному плані ми з Вами ці питання відпрацювали.
Окремо щодо посіву ріпаку.
Ми добре розуміємо, що сприятлива цінова ситуація спричинила різке збільшення його площ. Сьогодні у нас засіяно ріпаком майже 1,2 мільйон гектарів, або 142 відсотки до прогнозу. Харківська, Миколаївська, Львівська, Луганська області засіяли вдвічі більше запланованого. Однак не слід забувати, що необхідно дотримуватися науково - обґрунтованої для кожного регіону структури посіву, враховуючи ярі зернові та круп’яні культури, з тим щоб забезпечити виробництво зерна в межах затверджених показників на 2008 рік.
Дуже коротко – щодо ситуації на деяких ринках сільськогосподарської продукції.
Ринок зерна. Відповідно до балансових розрахунків регіонів валове виробництво зерна у 2007 році у заліковій вазі становитиме 28 млн. тонн.
Очікуваний валовий збір пшениці – на рівні минулого року (13,8 млн. тонн). Загальна пропозиція зерна у 2007/08 маркетинговому році з перехідними запасами минулих років становитиме 34 млн. тонн. Такого обсягу зерна достатньо для задоволення продовольчих потреб (7,1 млн. тонн), потреб тваринництва (13,6 млн. тонн), переробки на технічні цілі та близько 3 млн. тонн може бути експортовано. При цьому ми матимемо перехідні залишки зерна на рівні 5,7 млн. тонн, в т.ч. продовольчого – 2,8 млн. тонн, як і в попередні два роки.
Вчора питання щодо продовження режиму квотування експорту зерна розглянуто на засіданні Робочої групи з координації ринку зерна і ми вже одержали від Уряду доручення в частині встановлення обсягів експортних квот та термінів їх дії.
Разом з тим, тривогу викликає стан формування державного продовольчого резерву зерна. Якщо регіональні ресурси вже в основному сформовано (на 18 вересня – 1795 тис. тонн при завданні 1800, з яких оплачено 1211 тис. тонн), то формування державного продовольчого резерву йде надто повільними темпами: законтрактовано 129 тис. тонн зерна та закуплено 112 тис. тонн.
Взяти для порівняння дві сусідні області в різних регіонах. Харківська та Луганська. У останньої – погодно-кліматичні умови господарювання навіть складніші. При цьому, сільгосппідприємства Луганщини, маючи виробництво пшениці та жита на рівні 436 тис. тонн, вже продали до Держпродрезерву 15,5 тис. тонн зерна, виконавши завдання на 95 відсотків. Підприємства Харківщини, маючи такого зерна понад 1 млн. тонн, спромоглися продати до держпродрезерву лише 1106 тонн, що становить 3 відс. від визначеного завдання.
До речі, як ми і обіцяли, на звернення ряду областей Уряд прийняв рішення щодо зменшення на 15% вимог до жита за показником «натура». Відповідно, на фоні сприятливих цін ми розраховуємо на суттєве збільшення продажу жита до Аграрного фонду. До речі, про ціни Аграрного фонду на зерно: пшениця III класу – 1200 грн. /т, IV класу - 1110 грн./т, V класу – 1000 грн./т, жито III класу – 1050 грн./т.

Щодо ситуації на ринку цукру.
За даними областей у 2007 році очікується виробництво цукру в обсязі 1790 тис. тонн. На даний час здійснено в рамках квоти «А» розподіл 1740 тис. тонн цукру. Попереджаю, що цукрові заводи, які не заключили договори із сільгосптоваровиробниками на поставку цукрових буряків будуть позбавлені права на виробництво цукру квоти “А”.
Держава надасть можливу допомогу у стабілізації цін на цукор – вже видано наказ Мінагрополітики "Про закупівлю Аграрним фондом цукру до державного продовольчого резерву". Ми приступимо до закупівель цукру у жовтні.
Для забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників розробляється проект постанови Кабінету Міністрів України щодо ліцензування імпорту цукрових буряків та цукрозамінників.
З метою стабільного забезпечення потреб внутрішнього ринку цукром протягом року та недопущення значних сезонних коливань ціни на нього Мінагрополітики видало наказ "Про виробництво та поставку цукру на внутрішній ринок", яким передбачається, починаючи з 2007 року, запровадження обов’язкового маркування цукровими заводами цукру, виробленого із цукрових буряків, для поставки на внутрішній ринок в межах встановленої квоти „А” та щомісячної і щоквартальної реалізації (відпуску) цукру на внутрішньому ринку в обсягах відповідно до затверджених планів-графіків його поставки в межах встановленої квоти „А” на період маркетингового року.
Всі ці заходи будуть сприяти збільшенню поставки цукру власного виробництва на внутрішній ринок.

Окремо поінформую Вас щодо проекту бюджету на 2008 рік.
За дорученням Прем’єр-міністра України після засідання Уряду 22 серпня 2007 р. у Полтавській області з розгляду питань аграрного сектора пропозиції Мінагрополітики щодо бюджетних призначень в основному враховано і вони передбачають, що загальні обсяги видатків на 2008 рік становитимуть 12,9 млрд. гривень, із них за рахунок загального фонду – 8,1 млрд. грн. та спеціального фонду – 4,8 млрд. гривень. Тобто, у порівнянні з поточним роком передбачене зростання видатків майже на 38 % або на 3,5 млрд. гривень.
При цьому, вирішується таке важливе ключове питання, як продовження діючих сьогодні механізмів справляння ПДВ на наступний рік, що забезпечить зростання обсягу державної підтримки у 2008 році.
Видатки по програмі бюджетна тваринницька дотація та підтримка виробництва продукції рослинництва передбачені на рівні 2,7 млрд. гривень. Це більше проти поточного року на 22 % або майже на 500 млн. гривень.
Для здешевлення відсотків за кредитами, залученими підприємствами АПК у наступному році, передбачено збільшити видатки в обсязі 1 млрд. грн. або в 1,5 рази.
Для часткової компенсації вартості страхової премії, сплаченої суб’єктами аграрного ринку, запропоновано видатки в обсязі 200 млн. гривень.
Обсяги видатків за програмами прямої бюджетної підтримки фермерів запропоновано збільшити до 120 млн. грн, тобто в 1,9 рази або на 57 млн. грн. більше, ніж у поточному році.
Враховуючи необхідність зростання соціальної спрямованості бюджету запропоновано нові програми:
- компенсації втрат, понесених підприємствами АПК на будівництво об’єктів соцсфери, з обсягом видатків 100 млн. гривень;
- із забезпечення житлом працівників освіти, культури, бюджетних установ та організацій АПК, що проживають у сільській місцевості з обсягом видатків 1 млрд. гривень.
Передбачено збільшення у два рази обсягів видатків для розвитку сільської комунальної служби – до 40 млн. грн. та для надання пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам – до 105 млн. грн, або на 75 % проти рівня поточного року;
Відновлюється бюджетна програма щодо фінансування заходів по захисту, відтворенню та підвищенню родючості ґрунтів, передбачивши по ній видатки в обсязі 100,0 млн. гривень.
На створення системи моніторингу аграрного ринку буде виділено 10 млн. гривень.
Для формування Аграрним фондом державного продовольчого резерву, здійснення державних форвардних закупівель та інтервенцій на ринку передбачено збільшення видатків на 440 млн. гривень.
Збільшені видатки по програмах:
– часткова компенсація вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва – 168 млн. грн. – на 28 відсотків більше проти поточного року;
– заходи по операціях фінансового лізингу вітчизняної сільськогосподарської техніки – 321,6 млн. грн. або майже на 20 відсотків більше, ніж у цьому році.

І на завершення:
Наголошую, що сьогодні за підтримкою держави у нас накопичено необхідний для проведення осінньої кампанії фінансовий і ресурсний потенціал. Тому я звертаю увагу керівників всіх рівнів на організованість та чіткість виконання урядових рішень.
Ще раз підкреслю – питання формування державного продовольчого ресурсу, проведення в оптимальні строки посіву озимих культур, збирання пізніх сільськогосподарських культур, підготовка грунту під урожай наступного року, ціноутворення на сільськогосподарську продукцію повинні бути на щоденному контролі.
В умовах, схвалених Урядом проекту Державного бюджету на 2008 рік та Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, ми можемо планувати наші дії на 2008 рік і на перспективу.


текст заключного слова
Віце-прем’єр-міністра України Віктора Слаути
на селекторній нараді 20.09.07

Шановні учасники засідання!

Коротко зупинюсь на поточній ситуації в сільському господарстві та питаннях, які потребують нагального вирішення.
По-перше. Щодо фінансової підтримки товаровиробників.
Вперше за останні 10 років фінансування бюджетних програм підтримки розвитку підприємств АПК максимально наближено до сезонних потреб галузі, порядки використання коштів удосконалені з урахуванням пропозицій сільгосптоваровиробників та громадських професійних організацій і затверджені заздалегідь.
Завдяки своєчасному фінансуванню програм підтримки розвитку підприємств агропромислового комплексу, у поточному році спостерігався ріст обсягів виробництва. За 7 місяців поточного року обсяг сільськогосподарського виробництва зріс на 5,5%. І не дивлячись на зниження обсягів валового виробництва у серпні на 3,4%, обумовлене стихійним лихом і недобором зерна, обсяг продукції переробних підприємств зростає. Продовжується зростання обсягів виробництва продукції тваринництва.
Фінансування поточного року збільшено на 62% проти минулого та у 20 разів порівняно з 2000 роком. Станом на 19 вересня 2007 року із передбачених на січень-вересень 2,8 млрд. грн. в АПК вже спрямовано 2,6 млрд. грн., або 91%, що становить майже 70% річних.
Зокрема, програма підтримки виробництва продукції тваринництва профінансована в обсязі 831,3 млн. грн. або майже 100%, у т. ч. погашена кредиторська заборгованість за вирощену та продану на забій худобу у 2006 році у сумі 295,3 млн. грн.
Спрямовано 5 млн. грн. на виплату дотацій фізичним особам за вирощені ними та продані молодняк великої рогатої худоби і свині до 15 грудня 2006 року (включно).
Сьогодні Уряд зосередив увагу на заходах, які сприяють виконанню повного комплексу осінньо-польових робіт.
Для забезпечення на достатньому рівні фінансовими ресурсами виробників для проведення польових робіт окремі програми профінансовано на 93,3 відсотків від річних обсягів, зокрема:
дотації за гектар посівів озимих та ярих культур - виплачено на 93,9% або 596,2 млн. грн.;
на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив – на 90,9% або 125 млн. гривень.
Неприпустимим є факт проявів безвідповідальності деяких керівників регіонів при використанні бюджетних асигнувань по програмах підтримки підприємств АПК. Станом на 14 вересня залишки коштів на казначейських рахунках склали - 278,9 млн. грн. Наприклад, по підтримці виробництва продукції тваринництва на бюджетну дотацію за вирощену та здану на забій і переробку ВРХ, свині та птицю залишок невикористаних коштів складає 30,8 млн. грн. Найбільше їх не використано в Чернівецькій – 26,5%, Тернопільській – 19 %, Івано-Франківській області – 17 %.
Я застерігаю, щоб не було такої ситуації, яка виникла у Рогатинському районі Івано-Франківської області. До мене напряму звернулися мешканці пояснити на якій підставі Міністерство аграрної політики дало вказівку не виплачувати дотацію за худобу, а повторно запросило підтверджуючі документи? І це при тому, що 5 вересня Міністерством були направлені телеграми стосовно використання цих коштів.
Тому прошу не допускати розповсюдження викривленої інформації щодо дій Уряду. Не треба за державні кошти гратися в політику.
Стосовно залишків по інших програмах.
По програмі здешевлення коротко- та середньострокових кредитів залишок невикористаних коштів складає 146,9 млн. грн. або 44% від перерахованих. Найбільше невикористання коштів спостерігається у Житомирській – 66,8%, Дніпропетровській – 62,8%, Миколаївській – 60,3%, Харківській – 58,8 %, Вінницькій – 58,2%, Донецькій області – 57,6%, у м. Севастополь – 88,2%.
На підтримку виробництва продукції рослинництва на часткову компенсацію вартості мінеральних добрив залишок невикористаних коштів складає 39,5 млн. грн., або 31,6%. Найбільше невикористання в Закарпатській – 75,3%, Харківській – 63,1%, Чернівецькій – 57,7%, Миколаївській – 51,5%, АР Крим – 48,6% та м. Севастополь – 90%.
Прошу керівників облдержадміністрацій оперативно вжити заходів щодо повного освоєння бюджетних надходжень. Тут не потрібно нікого переконувати в тому, що товаровиробники потребують цих коштів і притому зараз. У разі неможливості використати кошти, прошу терміново подавати Мінагрополітики пропозиції щодо їх перерозподілу або змін до порядків, що усуватимуть причини їх невикористання.
Прошу Мінагрополітики негайно відреагувати на це питання та надати пропозиції Кабінетові Міністрів щодо їх перерозподілу в установленому порядку.
Що стосується використання 120,0 млн. грн., виділених із резервного фонду підприємствам, які зазнали збитків внаслідок стихійного лиха. Уряд ініціює щоб ці кошти були на неповоротній основі. Залишок невикористаних коштів складає 20,9 млн. гривень.
Прошу області проаналізувати причини невикористання коштів та подати пропозиції Мінагрополітики, а Міністерству, в разі потреби, - надати пропозиції щодо їх перерозподілу.
По-друге. Щодо заборгованості по заробітній платі.
Зазначу, що вона з серпня 2006 року зменшилась на 46 відсотків, але ще складає 130 млн. гривень.І не дивлячись на зростання середньої заробітної плати в сільському господарстві, вона залишається найнижчою серед інших галузей економіки. Тому, факт заборгованості є не припустимим. Я низько вклонюсь тим керівникам в господарствах яких, немає заборгованості по заробітній платі.
В 2004 році Уряд погасив борги по заробітній платі збанкрутілим та ліквідованим підприємствам в сумі 100 млн. грн., які накопичувалися на протязі семи років.
Урядом розглядається можливість за рахунок бюджетних коштів у 2008 році погасити заборгованість по заробітній платі підприємствам банкрутам та підприємствам, які припинили свою діяльність в сільському господарстві.

Стосовно проведення осінньо-польових робіт
Серед всіх робіт в сільському господарстві осінньо-польові роботи є найбільш трудомісткою частиною (70 % загального обсягу всіх польових робіт), тому Уряд, зі свого боку, робить все можливе для успішного проведення цієї кампанії. Був затверджений план заходів забезпечення проведення комплексу осінньо-польових робіт, виконання якого ми тримаємо на особливому контролю.
Забезпечення господарств пально-мастильними матеріалами, мінеральними добривами, засобами захисту рослин та недопущення безпідставного зростання цін на ці ресурси Уряд тримає на особливому контролі.
Слід зазначити, що за останні три тижні спостерігається ріст цін на нафтопродукти на 5-6 %. Тому прошу Мінагрополітики разом з Мінпаливенерго врегулювати питання ціноутворення на пальне у період проведення осінньо-польових робіт.
Завдяки злагодженій роботі Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади поліпшилась забезпеченість сільськогосподарських товаровиробників відповідними ресурсами:
- мінеральним добривами (зросла на 51,1% порівняно з відповідним періодом минулого року, в тому числі фосфорними добривами - на 30,2%);
- засобами захисту рослин (зросла на 8%).
Підготовлено під посів озимих культур 96% прогнозованих площ.

Стосовно ринку зерна.
Зважаючи на підвищений попит, звужену пропозицію та різке скорочення перехідних залишків зерна на світовому ринку, а також, враховуючи складні агрокліматичні умови поточного року, Уряд прийняв низку рішучих заходів щодо забезпечення продовольчої безпеки держави і стабільного функціонування ринків хліба і хлібобулочних виробів, м’яса та м’ясопродуктів.
Першочерговим завданням Уряду є захист населення, а втім, формування державних продовольчих ресурсів зерна. В цьому році ми спростили механізм закупівель зерна до продовольчого резерву: Аграрний фонд та Держкомрезерв здійснює закупівлі зерна на біржових торгах.
Станом на 18 вересня 2007 року до державного продовольчого резерву Аграрним фондом закуплено лише 112 тис. тонн продовольчої пшениці, що складає 16% до плану закупівель. Це при тому, що є достатні фінансові ресурси для формування продовольчого резерву в обсягах, визначених законодавством.
Звертаю увагу керівника Аграрного фонду на неналежне виконання доручення Уряду і прошу прискорити закупки продовольчого зерна.

Стосовно експорту зерна. Вчора відбулось розширене засідання робочої групи з питань координації ринку зерна за участю представників зернотрейдерських компаній, де були обговорені заходи по регулюванню експорту зернових культур до кінця 2007/2008 маркетингового року. Ми запропонували, а робоча група одностайно підтримала, продовжити діючий режим квотування зерна.
Хочу поінформувати, що за дорученням Уряду з 1 січня 2008 року буде застосована форвардна схема закупівель зерна до державного продовольчого резерву. На це у державному бюджеті на 2008 рік передбачені кошти. Прошу Мінагрополітики вжити вичерпних заходів для запровадження форвардних закупівель з 1 січня 2008 року.
Відпрацьовуються заходи щодо реформування буряко-цукрової галузі, особливо важливим є соціальний захист та професійна переорієнтація частини громадян, у яких буряко-цукрова галузь – єдине джерело існування. Прошу Мінагрополітики прискорити доопрацювання довгострокової програми розвитку буряко-цукрової галузі та подати її на розгляд Кабінетові Міністрів.

Ринок м’яса.
Уряду вдалось зберегти тенденцію нарощування обсягів виробництва продукції тваринництва. За січень-серпень цього року, порівняно з відповідним періодом 2006 року, виробництво м’яса в живій вазі збільшилось на 9,9 % і склало майже 1,7 млн. тонн.
Уряд врегулював окремі питання імпорту тваринницької продукції, зокрема щодо запобігання протиправному здійсненню імпортних операцій за давальницькою схемою, посилення контролю за якістю ввезеної сировини державною ветеринарною службою.
Це вплинуло на підвищення закупівельних цін на худобу та птицю.
За даними Держкомстату середньомісячні ціни на худобу та птицю у серпні, порівняно до липня п.р., зросли на 16 % і склали 7011,1 грн/т. До відповідного періоду минулоного року ціни реалізації на худобу та птицю зросли на 5,3 %.
Практично врегульовано питання припинення „м’ясо-молочної війни” з Росією, розв’язаної в січні 2006 року. На сьогодні проінспектовано 44 підприємства, з яких дозвіл на експорт мають вже 20. Завдяки зусиллям Уряду по відновленню експорту в Російську Федерацію, обсяг експортних поставок за січень-серпень 2007 року зріс:
м’яса та м’ясопродуктів у 6 разів, у т.ч.: яловичини – у 6 разів; м’яса птиці – у 79 разів;
молока і молочних продуктів – на 64,6 %, в т.ч.: сирів всіх видів – на 79,6 %; маслянки, йогуртів, кефіру – на 62,5 %; молока та вершків згущених – на 63,0 %, іншої молочної продукції – у 6 разів.
Уряд миттєво реагує на звернення обласних та районних державних адміністрацій і керівників підприємств, які з різних причин ще не відновили експортні поставки своєї продукції до Російської Федерації.
З цього приводу я нещодавно письмово звернувся до Міністра сільського господарства Російської Федерації стосовно відновлення експортної діяльності ряду підприємств Київської, Хмельницької, Вінницької, Тернопільської областей.

Що стосується цінової ситуації на споживчому ринку то, незважаючи на напружену політичну ситуацію, Уряд вживає заходів по її стабілізації та насиченню внутрішнього ринку.
Для врегулювання міжгалузевих відносин на продовольчому ринку й економічно виваженого ціноутворення та контролю за якістю продуктів харчування Урядом прийнято низку заходів. Зокрема:
запроваджена практика проведення ярмарок із залученням безпосередньо товаровиробників продукції;
опрацьовується проект урядового рішення стосовно створення узгоджувальних комісій з питань координації міжгалузевих відносин на продовольчих ринках;
опрацьовується новий механізм цінової звітності торгівельними підприємствами;
проводиться постійний моніторинг за якістю м’яса і м’ясопродуктів, які реалізуються у роздрібній торгівлі та на ринках;
здійснюється щоденний моніторинг цін на сорти хліба масового вжитку, м’ясо і м’ясопродукти.
Прошу Мінекономіки, Держспоживстандат, Антоминопольний комітет, обласні та міські державні адміністрації відслідковувати ситуацію щодо дисципліни формування цін на споживчому ринку.
Зазначу, що згідно чинного законодавства, на місцях є всі необхідні повноваження в частині регулювання торговельних надбавок до оптово-відпускних цін на борошно, хліб та хлібобулочні вироби й окремі види продукції тваринництва.
Переважною більшістю місцевих органів виконавчої влади вже запроваджено економічно обґрунтовані граничні рівні торговельних надбавок (10-15 %) до оптово-відпускних цін на ті продукти продовольства, які є соціально вразливими для регіону.
Деякі регіони обґрунтували недоцільність запровадження граничних рівнів торговельних надбавок, але факти необґрунтованого зростання цін на продукти харчування у цих регіонах не поодинокі.
Формування ціни по всьому маркетинговому ланцюгу повинно бути прозорим та економічно обгрунтованим, без зайвих посередників та надприбутків, щоб у період цієї передвиборчої кампанії в угоду деяким політичним лідерам не постраждали наші люди. Вибори пройдуть, а добробут населення залишається головним пріоритетом держави.
Підкреслюю, особливу увагу слід звернути на ту величезну кількість посередників, незалежно від їх політичної приналежності, за рахунок яких „накручується” роздрібна ціна.
Тому Ваш прямий обов’язок контролювати та не допускати необґрунтованого зростання цін на споживчому ринку.

Що стосується державної підтримки агропромислового комплексу на наступний рік. Вона сформована з урахуванням завдань та цілей Бюджетної декларації на 2008 рік і вимог Світової організації торгівлі, зокрема: створення конкурентноспроможного аграрного сектору шляхом запровадження сучасних технологій виробництва сільськогосподарської продукції; поліпшення соціальних стандартів проживання населення в сільській місцевості; необхідності створення належних умов на селі для працівників бюджетної сфери.
Зберігається діючий спеціальний режим оподаткування підприємств АПК податком на додану вартість, який дасть можливість аграрному сектору додатково отримати непряму державну підтримку в обсязі більше 5 млрд. грн.
На соціально-економічний розвиток села у проекті державного бюджету всього передбачено понад 24 мільярдів гривень. Обсяг видатків на підтримку агропромислового комплексу через Міністерство аграрної політики планується збільшити майже в 1,4 рази порівняно з поточним роком. Передбачається збільшення фінансування існуючих програм та запровадження нових.
На підтримку галузі рослинництва, садівництва і виноградарства пропонується спрямувати 3,4 млрд. грн. На підтримку тваринництва – 1,9 млрд. грн. На оновлення парку сільськогосподарської техніки - 0,7 млрд. грн. На соціальний розвиток села – 1,24 млрд. грн. На фінансування аграрних закладів освіти - 1,9 млрд. гривень.
Передбачені видатки на освіту дадуть змогу збільшити заробітну плату педагогічним працівникам в 1,5 рази та підвищити розмір стипендій до 4,5 разів.
Вперше передбачені кошти на оновлення матеріально-технічної бази аграрних закладів освіти у сумі 30,0 млн.грн. Передбачені кошти на придбання шкільних автобусів для перевезення дітей, що проживають у сільській місцевості - 70,0 млн. гривень.
На оснащення сільських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для сільських закладів охорони здоров’я передбачається 150 млн. гривень.
Відновлено бюджетну програму на фінансування заходів по захисту, відтворенню та підвищенню родючості ґрунтів – 100,0 млн. гривень.
Для поліпшення дієвості головних управлінь агропромислового розвитку всіх рівнів необхідно переглянути штатний розпис, рівень заробітної плати та стан забезпечення матеріально-технічною базою, на що передбачити збільшення видатків до 250,0 млн. гривень.
Прошу керівників місцевих органів виконавчої влади, громадські професійні організації, товаровиробників надавати пропозиції Мінагрополітики щодо удосконалення існуючих та нових порядків використання бюджетних коштів.
Впевнений, що винесені на обговорення на цю нараду питання, будуть вирішені нашими спільними скоординованими зусиллями.
Дякую за увагу!





Схожі новини
  • Хід підготовки та проведення комплексу весняних польових робіт
  • Мінагрополітики: В 2012 році аграрний сектор отримає 6,4 млрд гривень державної підтримки
  • Стан фінансування АПК
  • Чи ефективно використовуємо бюджетну підтримку?
  • В МІНІСТЕРСТВІ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ВІДБУЛАСЯ СЕЛЕКТОРНА НАРАДА

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.