Аграрний тиждень. Україна
» » Села Черкащини зразка 2020 року
» » Села Черкащини зразка 2020 року

    Села Черкащини зразка 2020 року


    Черкащина, як відомо, аграрний регіон. 44% населення області проживає у сільській місцевості. Відсоток агропромислового виробництва у валовому внутрішньому продукті області становить понад 60%. Третина м’яса й м’ясопродуктів, чверть консервованих овочів та лікеро-горілчаних виробів, кожна десята тонна сирів і цукру в Україні – все це виготовлено на підприємствах області, значна частина яких розташована в сільській місцевості.

    Та попри всі здобутки, черкаські села, як і більшість українських сіл, мають низку проблем у сфері соціально-економічного розвитку. Для їх вирішення і, відповідно, поліпшення добробуту селян облдержадміністрація розробила цільову програму «Село Черкащини - 2020», яку торік затвердила сесія обласної ради. Обласне керівництво стверджує: подібного документа, який би вирізнявся комплексним підходом до проблем сіл конкретного регіону, в Україні ще не було. Що ж стало поштовхом, яких змін зазнають села регіону? Розмовляємо про це з головою Черкаської обласної державної адміністрації, Героєм України Сергієм Тулубом:

    – В останні роки в сільській місцевості дійсно спостерігаються серйозні проблеми. Сьогодні на Черкащині майже 60 тис. сільських жителів є безробітними або працюють на сезонних роботах. Рівень їхньої заробітної плати не забезпечує нормального відтворення робочої сили галузі, спостерігається значна невідповідність ціни робочої сили і вартості життя на селі. А якщо врахувати тенденції впровадження в сільському господарстві нових технологій, сучасної техніки, стає зрозумілим, що потреба в працівниках у агровиробництві зменшується. От вам і проблема: як жити селянам? За який рахунок?

    Не останнє питання – розвиток інфраструктури на селі: дороги, освітлення, школи, магазини, будинки культури. Якщо раніше 90% цих проблем вирішували сільгосппідприємства, то зараз у сільську місцевість прийшли корпорації, офіси яких десь у Києві, Харкові... і розвитком інфраструктури вони не займаються. Тому й виникла ідея розробити спеціальну програму.

    - Що в ній враховували?

    - Спочатку ми провели паспортизацію кожного сільського населеного пункту, визначили фактичний його стан: кількість мешканців, дорослого населення, дітей, кількість шкіл, дитячих садочків, ФАПів, у якому вони стані, скільки асфальтовано доріг, скільки потребує ремонту тощо. Кожна сільська рада визначила свій конкретний перелік poбiт, районні ради й адміністрації. Все проаналізували галузеві управління облдержадміністрації й узагальнили в Програмі, де чітко вказано: скільки й чого потрібно зробити у кожному селі.  

    – Які конкретні заходи визначено?

    – Підвищити якість і доступність медичної допомоги, реконструювати та відремонтувати до 2020 року 1228 сільських шкіл і 512 дитячих садків. Велику увагу приділятимемо розвитку й удосконаленню мережі автобусних маршрутів, підвищенню якості перевезення пасажирів. Потрібно завершити і гaзифiкaцiю сіл. Заплановано будівництво 325 нових магазинів, реконструкцію, ремонт і придбання обладнання 545 підприємств громадського харчування, побудувати 114 і поновити роботу 196 об'єктів побуту, провести реконструкцію, ремонт і оснащення 270 перукарень, лазень, інших об'єктів.

    Не секрет, що в багатьох селах - у непоказному стані заклади культури. Тож зміцнимо їхню матеріально-технічну базу, проведемо ремонти (у сільських клубах на 180,5 млн. грн., у бібліотеках – на 46,8 млн. грн.).

    – Чи не найбільшою проблемою в усі часи були сільські дороги…

    – Так. Загальна довжина доріг комунальної власності в області - 13,1 тис. кілометрів. Зношеність дорожнього покриття становить понад 80%. Тому до 2020 року заплановано здати в експлуатацію та реконструювати в сільській місцевості 1426 км вулично-дорожньої мережі.

    – Розвиток якого виробництва планується на селі, адже чимало селян через брак роботи їдуть до міст?

    – По-перше, передбачаємо, що нові робочі місця в сільській місцевості забезпечить розвиток галузей овочівництва й тваринництва. По-друге, Програмою передбачено відновлення і створення переробних цехів на базі сільгосппідприємств і не тільки (крупорушки, міні-пекарні, млини для виготовлення комбікормів і борошна, макаронні цexи, олійниці тощо). По-третє, це відродження сільської кооперації, створення й розвиток суб'єктів агроринку, формування їхньої інфраструктури.

    Як заохотити молодь повертатися у черкаські села? Які умови для її проживання планується створити?  

    – У Програмі «Село Черкащини - 2020» передбачено розділ «Сприяння власному індивідуальному житловому будівництву та забезпеченість житлом працівників соціально-культурної сфери». Та вже нині в області діє регіональна програма «Власний дім», затверджена рішенням Черкаської обласної ради №18-5 від 19.12.2000. За останні 11 років кредитами скористалося 288 осіб. Утім, питання збільшення фінансування за цією програмою надзвичайно актуальне.

    – У багатьох селах Черкащини не вирішена проблема забезпечення якісного водопостачання…

    – Є в Програмі відповідь і на це питання. Для прикладу візьмемо Городищенський район. Тут у смт Вільшана планується реконструкція другої частини місцевого водогону (5 км), у с. Вербівка у 2012 році буде реконструйовано водопровід завдовжки 400 м, у с. Дирдин - налагоджено водопостачання ФАПу, у Млієві - водопостачання СБК №1, а реконструкція 5 км водогону - в 2013 році, 3 км – 2014-му та 2 км – 2015 році. Такі схеми проведення відповідних робіт за роками розписані по кожному населеному пункту всіх районів області.

    – А що з екологічними проблемами сільських територій?

    – За останні 5 років кількість непридатних пестицидів у господарствах і сільських радах області зменшилась на 193,9 т (у 2011 р. - на 63,1 т). На 1 січня шість районів очищено від таких токсичних відходів. Залишилось утилізувати ще 622 т, із яких 385,9 т перебувають на складі для тривалого зберігання в селищі Єрки Катеринопільського району.

    Цього року на утилізацію цих пестицидів планується виділити 5,55 млн. грн. (2 млн. 250 тис. – з бюджету області (природоохоронний фонд) і 3,3 млн. – з держбюджету). Це дасть змогу утилізувати 236,6 т токсичних відходів i звільнити від непридатних пестицидів більшість районів області.

    Вирішується і питання виділення й обладнання в усіх населених пунктах області місць для сміттєсховищ і сміттєзвалищ.

    – А де взяти реальні гроші на будівництво житла, доріг, шкіл, дитсадків?

    – На 10 років, протягом яких реалізуватиметься Програма, потрібно майже 3 млрд. грн., тобто десь 300 млн. на рік. Це кошти місцевих, районних, обласного, державного бюджетів, спонсорів.  

    А значна їх частина - просто у нас під ногами. Маю на увазі землю. Як приклад, у 2012 році, за рекомендацією Спілки сільськогосподарських товаровиробників Черкаської області, орендарі землі укладуть соціальні угоди з сільськими радами (передбачено перерахунок орендарями до бюджетів сільських рад коштів у розмірі не менше 50 грн. за 1 га орендної землі). Наші спеціалісти підрахували: якщо ці кошти надійдуть до сільських бюджетів, то в середньому на одну сільську раду припадатиме 200-250 тис. гривень. А це чималі кошти.

    Як плануєте усунути бap’єpи для підприємницької активності на селі?

    – Підприємницьку ініціативу сільських безробітних для організації власної справи будемо стимулювати, організовуючи їxнє навчання на курсах цільового призначення з виплатою одноразової допомоги по безробіттю. Суб'єктам малого підприємництва надаватимемо фінансову підтримку на зворотній основі для реалізації інвестиційно-інноваційних проектів, скажімо, переробки сільгосппродукції, розвитку сільського зеленого туризму тощо. Думаю, цікавими для селян будуть і такі проекти як створення заготівельних пунктів для прийому залишків продукції особистого селянського господарства, розширення мережі сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

    - Чи можна сподіватися, що будуть виконані заплановані Програмою показники розвитку тваринництва, рослинництва і т.д.?

    – Звісно, ми не можемо давати вказівки, але можемо рекомендувати. І це, до речі, передбачено на законодавчому рівні. У новому законі про продаж землі чітко виписано, що, беручи в оренду землю, орендар має виробити певну кількість тваринницької продукції, молока, м’яса, зберігати родючість землі. А проект Закону України «Про сільське господарство» взагалі передбачає плановий розвиток сільського господарства. Тобто для кожного регіону, залежно від природно-кліматичних зон, буде доведено структуру посівних площ, обсяги виробництва тваринницької та рослинницької продукції й заходи впливу за невиконання доведених завдань.

    Зараз в області значна увага приділяється розвитку тваринництва: проведено багато нарад, науково-практичну конференцію. На прикладі таких підприємств як «Маяк» Золотоніського району, корпорація «Украгротех» Христинівського району, які працюють на європейському рівні, ми показали сільгоспвиробнику, що тваринництво – це бізнес, де можна мати прибутки.

    – Як плануєте активізувати потенціал сільських місцевих громад?

    – Працюємо над тим, щоб кожне сільгосппідприємство уклало соціальну угоду з сільською радою. Цей документ регламентує, що кожен агровиробник виділятиме певний відсоток від вартості нормативної оцінки орендованої ним землі на сільську громаду. Типова соціальна угода вже розроблена. Звісно, було б добре, щоб такі питання були прописані на державному рівні. Та на Черкащині такі угоди вже укладаються, торік агровиробники області для розвитку соціальної сфери села виділили майже 32 млн. гривень.

    Звісно, сільгоспвиробник не повинен займатися соціальною сферою. Він повинен робити свою роботу, щоб мати прибутки. І вже з них - вносити свій вклад у розвиток села, на території якого господарює. А сільська громада - ефективно розпоряджатися виділеними коштами.

                                                                                                                                                                     Інна ХІМІЧУК

     

     

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.