Аграрний тиждень. Україна
» » Аграрний фонд: форвардні закупівлі зерна – за і проти
» » Аграрний фонд: форвардні закупівлі зерна – за і проти

    Аграрний фонд: форвардні закупівлі зерна – за і проти


        Діяльність Аграрного фонду як державного оператора на ринку зерна та продуктів його переробки за останній рік зазнала значних змін. Детальніше про ці зміни, а також про особливості роботи Аграрного Фонду в поточному році «Аграрний тиждень. Україна» поцікавився у генерального директора фонду Володимира Іванишина.

     - Володимире Васильовичу, як стало відомо, Аграрний Фонд в цьому році розпочав роботу з форвардних закупівель зерна. Розкажіть, будь-ласка, про специфіку цього механізму.

       - Так, в цьому році функцію формування державного продовольчого резерву доповнено запровадженням державних форвардних закупівель зерна.

          Цю зміну на вимогу Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 №37-IV впроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 736. Документом затверджено Порядок проведення державних форвардних закупівель зерна, до якого було внесено зміни у поточному році.

          Спроби запровадити такі закупівлі були і в минулих роках, але вони виявилися малорезультативними у зв’язку із браком передбачених коштів Державним бюджетом України.

          Як ви знаєте, форвард – це зобов'язання особи придбати (продати) товари у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення відповідного контракту.

           Згідно з затвердженим Порядком форвардні закупівлі передбачають придбання продовольчого зерна у сільгоспвиробників в установлений маркетинговий період за фіксованою ціною та за умов авансового платежу у розмірі 50% його повної вартості на момент укладення форвардного біржового контракту. Постачання зерна згідно з контрактом здійснюють до 1 жовтня, а остаточні розрахунки проводять до 1 грудня поточного року.
     
     

        - То за якими цінами агровиробники зможуть реалізувати вирощене зерно при укладенні форвардного контракту?

        - Наш фонд, зрозуміло, проводить форвардні закупівлі коштом держбюджету, передбаченим на поточний рік у межах маркетингового періоду, за мінімальними закупівельними цінами шляхом укладання контракту на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробником.

           Мінімальні закупівельні ціни на окремі об’єкти державного цінового регулювання встановлено відповідно до наказу Мінагрополітики від 06.02.08 №96 і становлять для:

                пшениці м’якої         

                                             - 1 класу – 1 501,76 грн./т;

                                          - 2 класу – 1 418,35 грн./т;

                                          - 3 класу – 1 251,43 грн./т;

                                          - 4 класу – 1 134,61 грн./т;

                                          - 5 класу – 967,83 грн./т;

                   жита               

                                            - 1 класу – 1 112,81 грн./т;

                                          - 2 класу – 1 016,89 грн./т;

                                          - 3 класу – 882,54 грн./т.

              Механізм державних форвардних закупівель зерна на сьогодні вже вступив у дію. А обсяг цих закупівель визначено на рівні 200 тис. тонн, виходячи із загального обсягу формування Аграрним фондом держпродрезерву у кількості 881 тис. тонн на поточний маркетинговий період.

             - Розкажіть, будь ласка, детальніше, що потрібно робити виробнику, який виявив бажання продати зерно Аграрному Фонду по форварду?

            - Товаровиробник, який виявив бажання продати зерно обсягом не менше 100 тонн на умовах форвардних закупівель, подає Аграрному фонду заявку за визначеною формою з довідками (10 довідок та 2 свідоцтва). Виробник також повинен здійснити страхування ризиків загибелі (втрати) зерна на користь Аграрного фонду та подати йому нотаріально засвідчену копію договору страхування. Одночасно надається або нотаріально засвідчений договір застави майбутнього врожаю між товаровиробником та Аграрним фондом, або нотаріально засвідчений договір застави зерна, що перебуває у власності виробника, або подвійне складське свідоцтво на зерно, що є предметом застави.

             Укладений у п’яти примірниках контракт Аграрна біржа передає Аграрному фонду для прийняття ним остаточного рішення щодо виплати авансу товаровиробнику. Для виплати авансу виробнику Аграрний фонд подає оригінал контракту Держказначейству, яке перераховує кошти на поточний рахунок Аграрної біржі для їх подальшого перерахування на рахунок товаровиробника.

             Остаточний розрахунок проводить Аграрний фонд на підставі поданих товаровиробником документів: договору складського зберігання зерна, складських документів на зерно, поставлене суб'єктом зберігання, акту приймання-передавання на весь обсяг зерна, картки про результати аналізу якості зерна, сертифікату відповідності зерна державним стандартам, податкових накладних на залишок суми вартості зерна, не оплаченої за контрактом.

             Для остаточного розрахунку з виробником Аграрний фонд подає Держказначейству оригінал контракту, згідно з яким виплачувався аванс товаровиробнику, і акт приймання-передавання зерна в повному обсязі для перерахування коштів на поточний рахунок Аграрної біржі для їх подальшого перерахування на рахунок товаровиробника у строк, визначений контрактом.
     
     

             Доставку зерна до суб'єкта його зберігання здійснюють коштом товаровиробника.

           - А чи передбачаються зміни у здійсненні товарних інтервенцій?

          - Так, функцію товарних інтервенцій було доповнено функцією здійснення переробки зерна з подальшою реалізацією продуктів переробки. 

            Це нововведення запроваджено постановою Кабміну від 13 лютого 2008 року №55 «Про заходи щодо забезпечення стабілізації ситуації на ринку зерна та продуктів його переробки у 2006/2007 маркетинговому році», якою затверджено Порядок поставки та використання борошна із зерна з державних продовольчого й матеріального резервів для виготовлення хліба масових сортів та віднесено «борошно пшеничне або суміші пшениці і жита» до переліку об’єктів державного цінового регулювання до кінця поточного МР.

            Порядком поставки та використання борошна визначено період поставок –
    до 1 липня 2008 року. Реалізоване борошно має бути використане виключно для виготовлення хліба масових сортів.

           - І на яких умовах реалізовуватиметься вироблене борошно?

           - Наказом Мінагрополітики за погодженням із Мінекономіки від 21.02.2008 р. №76 затверджено Примірний договір реалізації борошна, виробленого із зерна державного продовольчого та державного матеріального резерву. Це тристоронній договір, де третьою стороною в особі замовника виступає Рада міністрів АР Крим або обласна державна адміністрація. Вартість переробки не повинна перевищувати 150 грн./т, а витрати, пов’язані із переміщенням зерна – не більше 71 грн./тонну.

             Ціни реалізації борошна визначені за вирахуванням вартості висівок, виходячи з ринкових цін, та затверджені наказом Мінагрополітики за погодженням із Мінекономіки від 21.02.2008 №75. Ціни становлять: для борошна пшеничного вищого ґатунку – 1910,10 грн./т; першого ґатунку – 1782,80 грн./т та другого ґатунку – 1528,10 грн./тонну.

             Щомісячна поставка борошна на хлібопекарські підприємства (в обсязі 41990 тонн із зерна держпродрезерву та 23400 тонн із зерна державного матеріального резерву) в розрізі областей на замовлення обласних держадміністрацій та Ради Міністрів АР Крим здійснюється згідно із графіком, доведеним наказом Мінагрополітики від 22.02.2008 р. №81за погодженням Мінекономіки України.

               На 19 березня вже укладено 39 договорів на переробку зерна у 23 областях і більше 100 – на реалізацію борошна у 14 областях. Ця робота триває постійно.

              - А на які результати очікуєте після запровадження нововведень?

               - Ці нововведення, переконаний, позитивно вплинуть на економічні перетворення як на аграрному ринку, так і в економіці країни загалом.

     

    Розпитував Дмитро ПЕКАРЧУК





    Схожі новини
  • Цьогоріч волинські хлібопеки закуповуватимуть у Аграрного фонду борошно по 2,66 грн за кілограм
  • Мінагрополітики: в Україні достатньо ресурсів для збереження ціни на соціальний хліб
  • В Україні змінено порядок форвардних закупівель зерна
  • Розпочато державні закупівлі
  • Уряд запроваджує державні форвардні закупівлі зерна

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Аграрний фонд: форвардні закупівлі зерна – за і проти


    Діяльність Аграрного фонду як державного оператора на ринку зерна та продуктів його переробки за останній рік зазнала значних змін. Детальніше про ці зміни, а також про особливості роботи Аграрного Фонду в поточному році «Аграрний тиждень. Україна» поцікавився у генерального директора фонду Володимира Іванишина.

 - Володимире Васильовичу, як стало відомо, Аграрний Фонд в цьому році розпочав роботу з форвардних закупівель зерна. Розкажіть, будь-ласка, про специфіку цього механізму.

   - Так, в цьому році функцію формування державного продовольчого резерву доповнено запровадженням державних форвардних закупівель зерна.

      Цю зміну на вимогу Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 04.07.2002 №37-IV впроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 № 736. Документом затверджено Порядок проведення державних форвардних закупівель зерна, до якого було внесено зміни у поточному році.

      Спроби запровадити такі закупівлі були і в минулих роках, але вони виявилися малорезультативними у зв’язку із браком передбачених коштів Державним бюджетом України.

      Як ви знаєте, форвард – це зобов'язання особи придбати (продати) товари у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією цін такого продажу під час укладення відповідного контракту.

       Згідно з затвердженим Порядком форвардні закупівлі передбачають придбання продовольчого зерна у сільгоспвиробників в установлений маркетинговий період за фіксованою ціною та за умов авансового платежу у розмірі 50% його повної вартості на момент укладення форвардного біржового контракту. Постачання зерна згідно з контрактом здійснюють до 1 жовтня, а остаточні розрахунки проводять до 1 грудня поточного року.
 
 

    - То за якими цінами агровиробники зможуть реалізувати вирощене зерно при укладенні форвардного контракту?

    - Наш фонд, зрозуміло, проводить форвардні закупівлі коштом держбюджету, передбаченим на поточний рік у межах маркетингового періоду, за мінімальними закупівельними цінами шляхом укладання контракту на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробником.

       Мінімальні закупівельні ціни на окремі об’єкти державного цінового регулювання встановлено відповідно до наказу Мінагрополітики від 06.02.08 №96 і становлять для:

            пшениці м’якої         

                                         - 1 класу – 1 501,76 грн./т;

                                      - 2 класу – 1 418,35 грн./т;

                                      - 3 класу – 1 251,43 грн./т;

                                      - 4 класу – 1 134,61 грн./т;

                                      - 5 класу – 967,83 грн./т;

               жита               

                                        - 1 класу – 1 112,81 грн./т;

                                      - 2 класу – 1 016,89 грн./т;

                                      - 3 класу – 882,54 грн./т.

          Механізм державних форвардних закупівель зерна на сьогодні вже вступив у дію. А обсяг цих закупівель визначено на рівні 200 тис. тонн, виходячи із загального обсягу формування Аграрним фондом держпродрезерву у кількості 881 тис. тонн на поточний маркетинговий період.

         - Розкажіть, будь ласка, детальніше, що потрібно робити виробнику, який виявив бажання продати зерно Аграрному Фонду по форварду?

        - Товаровиробник, який виявив бажання продати зерно обсягом не менше 100 тонн на умовах форвардних закупівель, подає Аграрному фонду заявку за визначеною формою з довідками (10 довідок та 2 свідоцтва). Виробник також повинен здійснити страхування ризиків загибелі (втрати) зерна на користь Аграрного фонду та подати йому нотаріально засвідчену копію договору страхування. Одночасно надається або нотаріально засвідчений договір застави майбутнього врожаю між товаровиробником та Аграрним фондом, або нотаріально засвідчений договір застави зерна, що перебуває у власності виробника, або подвійне складське свідоцтво на зерно, що є предметом застави.

         Укладений у п’яти примірниках контракт Аграрна біржа передає Аграрному фонду для прийняття ним остаточного рішення щодо виплати авансу товаровиробнику. Для виплати авансу виробнику Аграрний фонд подає оригінал контракту Держказначейству, яке перераховує кошти на поточний рахунок Аграрної біржі для їх подальшого перерахування на рахунок товаровиробника.

         Остаточний розрахунок проводить Аграрний фонд на підставі поданих товаровиробником документів: договору складського зберігання зерна, складських документів на зерно, поставлене суб'єктом зберігання, акту приймання-передавання на весь обсяг зерна, картки про результати аналізу якості зерна, сертифікату відповідності зерна державним стандартам, податкових накладних на залишок суми вартості зерна, не оплаченої за контрактом.

         Для остаточного розрахунку з виробником Аграрний фонд подає Держказначейству оригінал контракту, згідно з яким виплачувався аванс товаровиробнику, і акт приймання-передавання зерна в повному обсязі для перерахування коштів на поточний рахунок Аграрної біржі для їх подальшого перерахування на рахунок товаровиробника у строк, визначений контрактом.
 
 

         Доставку зерна до суб'єкта його зберігання здійснюють коштом товаровиробника.

       - А чи передбачаються зміни у здійсненні товарних інтервенцій?

      - Так, функцію товарних інтервенцій було доповнено функцією здійснення переробки зерна з подальшою реалізацією продуктів переробки. 

        Це нововведення запроваджено постановою Кабміну від 13 лютого 2008 року №55 «Про заходи щодо забезпечення стабілізації ситуації на ринку зерна та продуктів його переробки у 2006/2007 маркетинговому році», якою затверджено Порядок поставки та використання борошна із зерна з державних продовольчого й матеріального резервів для виготовлення хліба масових сортів та віднесено «борошно пшеничне або суміші пшениці і жита» до переліку об’єктів державного цінового регулювання до кінця поточного МР.

        Порядком поставки та використання борошна визначено період поставок –
до 1 липня 2008 року. Реалізоване борошно має бути використане виключно для виготовлення хліба масових сортів.

       - І на яких умовах реалізовуватиметься вироблене борошно?

       - Наказом Мінагрополітики за погодженням із Мінекономіки від 21.02.2008 р. №76 затверджено Примірний договір реалізації борошна, виробленого із зерна державного продовольчого та державного матеріального резерву. Це тристоронній договір, де третьою стороною в особі замовника виступає Рада міністрів АР Крим або обласна державна адміністрація. Вартість переробки не повинна перевищувати 150 грн./т, а витрати, пов’язані із переміщенням зерна – не більше 71 грн./тонну.

         Ціни реалізації борошна визначені за вирахуванням вартості висівок, виходячи з ринкових цін, та затверджені наказом Мінагрополітики за погодженням із Мінекономіки від 21.02.2008 №75. Ціни становлять: для борошна пшеничного вищого ґатунку – 1910,10 грн./т; першого ґатунку – 1782,80 грн./т та другого ґатунку – 1528,10 грн./тонну.

         Щомісячна поставка борошна на хлібопекарські підприємства (в обсязі 41990 тонн із зерна держпродрезерву та 23400 тонн із зерна державного матеріального резерву) в розрізі областей на замовлення обласних держадміністрацій та Ради Міністрів АР Крим здійснюється згідно із графіком, доведеним наказом Мінагрополітики від 22.02.2008 р. №81за погодженням Мінекономіки України.

           На 19 березня вже укладено 39 договорів на переробку зерна у 23 областях і більше 100 – на реалізацію борошна у 14 областях. Ця робота триває постійно.

          - А на які результати очікуєте після запровадження нововведень?

           - Ці нововведення, переконаний, позитивно вплинуть на економічні перетворення як на аграрному ринку, так і в економіці країни загалом.

 

Розпитував Дмитро ПЕКАРЧУК





Схожі новини
  • Цьогоріч волинські хлібопеки закуповуватимуть у Аграрного фонду борошно по 2,66 грн за кілограм
  • Мінагрополітики: в Україні достатньо ресурсів для збереження ціни на соціальний хліб
  • В Україні змінено порядок форвардних закупівель зерна
  • Розпочато державні закупівлі
  • Уряд запроваджує державні форвардні закупівлі зерна

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.