Аграрний тиждень. Україна
» » Гроші під розписку
» » Гроші під розписку

    Гроші під розписку


    Нардепи Сергій Терещук та Григорій Калетнік підготували нашим аграріям економічний «сюрпрайз»! Під заставу майбутнього врожаю або сільгосптварин законопроект №9610 пропонує селянам новий інструмент кредитування – аграрні розписки.

     

    Проблемні моменти своєї законодавчої ініціативи парламентарії вирішили долати за прикладом заокеанських колег. Автори документу впевнені: далека Бразилія краще усіх просвітить нас, українців, у питанні альтернативного кредитування. Мовляв, у цій країні вже давно і успішно функціонує такий фінансовий інструмент у вигляді розписок-договору CPR. Угоди обіцяють постачати сільгосппродукцію або здійснювати оплату після її реалізації взамін на отримання фінансових чи товарних ресурсів.

    «Чому б таке диво не запровадити і у наших селах?» - подумали нардепи. Аргументи новаторів – залізні! Завдяки використанню подібного інструменту, в Бразилії обсяги кредитування агросектору щорічно складають $5 млрд., а сільські товаровиробники суттєво збільшили валове виробництво і урожайність.

    На думку нардепів, закордонний досвід може бути корисним для наших фермерів і орендарів. Парламентарії впевнені: він дозволить залучити додаткові кредитні ресурси, використовуючи продукцію як гарантію оплати під заставу майбутнього врожаю чи молодняка худоби. На переконання авторів проекту, їх документом створюється концептуальна можливість суб’єктів господарювання використовувати в своїй діяльності аграрні розписки, які виступають у ролі товаророзпорядчих документів. Передбачена можливість сторін на власний розсуд самостійно визначати в аграрних розписках інші умови, що не суперечать положенням закону, – наприклад, умови страхування майбутнього врожаю.

    Автори також пропонують наділити Мінагропрод функціями арбітру у цьому питанні. Мовляв, чиновники мають регулювати відносини щодо видачі та виконання аграрних розписок. Захищати свою новацію нардепи збираються за допомогою Кримінального кодексу. Законопроект «Про аграрні розписки» передбачає у випадку невиконання зобов’язань кримінальну відповідальність до особи, яка його уклала. До порушників буде застосована також спрощена процедура примусового виконання. Ці моменти виявилися у документі найбільш спірними при його розгляді. Нардепи погодились, що такий важливий крок дуже потрібний АПК. Та не все влаштовує у запропонованому документі.  

    Василь Черній зазначає, що нині в АПК склалася критична ситуація. Середні та дрібні виробники агропродукції практично не мають доступу до банківського кредитування. Навіть державна програма з відшкодування відсотків, на думку депутата, не має реальних важелів впливу. Не сприяють активізації укладення угод між постачальниками матеріально-технічних ресурсів і агропідприємствами й нові норми адміністрування ПДВ. Парламентарій впевнений: українське село повинно мати альтернативу. Один із варіантів – кредитування під заставу майбутнього врожаю за аграрними розписками.

    Григорій Смітюх підтримує колегу, наголошуючи, що нинішня банківська система не дає можливості залучити кредит. За його словами, аби фермер дав заставу, йому потрібно на $1 тисячу покласти дві. І немає жодної країни в світі, тим більше в Європі, де потребується так звана застава у 200%. «Законопроект спрощує можливості хоч якимсь чином отримати тому чи іншому господарству вкрай необхідні кошти для виробничих потреб», - каже він.

    В свою чергу, Станіслав Аржевітін не погоджується, що нинішню ситуацію в АПК спричинили виключно банки. Обранець наводить статистику круглого столу, який відбувся у президентському Національному інституті стратегічних досліджень: «За 20 років з України втекло 40 мільярдів доларів ресурсів. Щорічно з України втікає до 10% від ВВП ресурсу за межі нашої країни. На руках сьогодні у населення більше 400 мільйонів коштів, які зберігаються в скляних банках – ось де ресурс, який повинен був прийти в агросектор під дуже низькі проценти. Скажіть, будь ласка, чия вина, що цього кредитного ресурсу нині немає в банківській системі країни?»

    А Сергій Сас вважає, що з проекту варто вилучити новели прикінцевих положень, які стосуються змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів та Закону «Про виконавче впровадження». Він проти запровадження законопроектом кримінальної відповідальності за невиконання аграрних розписок. На думку депутата, це негативно вплине на цивільно-правові відносини в АПК та суперечитиме предмету регулювання згадуваних кодексів. Свої зауваження він просить врахувати при підготовці документу до другого читання.

    Колегу підтримує нардеп Юрій Кармазін. Він дивується, що такий важливий документ не пропустили через правові комітети і пропонує парламентаріям вдуматись у ними написане: «Ухилення від виконання зобов’язань за аграрною розпискою особа, що заподіяла майнову шкоду іншим особам, карається позбавленням волі до 3-х років – по першій частині, до 5 років – по другій частині». Депутат дивується, як, мовляв, до аграрних розписок - абсолютно цивілізованого способу - можна додавати такі речі? Зганьбити таку хорошу ідею…

    Законопроект нардепи таки підтримали у першому читанні, але із вилученням у документі зазначених Кармазіним позицій.

                                                                                         Наталя СОКУРЕНКО





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Гроші під розписку


Нардепи Сергій Терещук та Григорій Калетнік підготували нашим аграріям економічний «сюрпрайз»! Під заставу майбутнього врожаю або сільгосптварин законопроект №9610 пропонує селянам новий інструмент кредитування – аграрні розписки.

 

Проблемні моменти своєї законодавчої ініціативи парламентарії вирішили долати за прикладом заокеанських колег. Автори документу впевнені: далека Бразилія краще усіх просвітить нас, українців, у питанні альтернативного кредитування. Мовляв, у цій країні вже давно і успішно функціонує такий фінансовий інструмент у вигляді розписок-договору CPR. Угоди обіцяють постачати сільгосппродукцію або здійснювати оплату після її реалізації взамін на отримання фінансових чи товарних ресурсів.

«Чому б таке диво не запровадити і у наших селах?» - подумали нардепи. Аргументи новаторів – залізні! Завдяки використанню подібного інструменту, в Бразилії обсяги кредитування агросектору щорічно складають $5 млрд., а сільські товаровиробники суттєво збільшили валове виробництво і урожайність.

На думку нардепів, закордонний досвід може бути корисним для наших фермерів і орендарів. Парламентарії впевнені: він дозволить залучити додаткові кредитні ресурси, використовуючи продукцію як гарантію оплати під заставу майбутнього врожаю чи молодняка худоби. На переконання авторів проекту, їх документом створюється концептуальна можливість суб’єктів господарювання використовувати в своїй діяльності аграрні розписки, які виступають у ролі товаророзпорядчих документів. Передбачена можливість сторін на власний розсуд самостійно визначати в аграрних розписках інші умови, що не суперечать положенням закону, – наприклад, умови страхування майбутнього врожаю.

Автори також пропонують наділити Мінагропрод функціями арбітру у цьому питанні. Мовляв, чиновники мають регулювати відносини щодо видачі та виконання аграрних розписок. Захищати свою новацію нардепи збираються за допомогою Кримінального кодексу. Законопроект «Про аграрні розписки» передбачає у випадку невиконання зобов’язань кримінальну відповідальність до особи, яка його уклала. До порушників буде застосована також спрощена процедура примусового виконання. Ці моменти виявилися у документі найбільш спірними при його розгляді. Нардепи погодились, що такий важливий крок дуже потрібний АПК. Та не все влаштовує у запропонованому документі.  

Василь Черній зазначає, що нині в АПК склалася критична ситуація. Середні та дрібні виробники агропродукції практично не мають доступу до банківського кредитування. Навіть державна програма з відшкодування відсотків, на думку депутата, не має реальних важелів впливу. Не сприяють активізації укладення угод між постачальниками матеріально-технічних ресурсів і агропідприємствами й нові норми адміністрування ПДВ. Парламентарій впевнений: українське село повинно мати альтернативу. Один із варіантів – кредитування під заставу майбутнього врожаю за аграрними розписками.

Григорій Смітюх підтримує колегу, наголошуючи, що нинішня банківська система не дає можливості залучити кредит. За його словами, аби фермер дав заставу, йому потрібно на $1 тисячу покласти дві. І немає жодної країни в світі, тим більше в Європі, де потребується так звана застава у 200%. «Законопроект спрощує можливості хоч якимсь чином отримати тому чи іншому господарству вкрай необхідні кошти для виробничих потреб», - каже він.

В свою чергу, Станіслав Аржевітін не погоджується, що нинішню ситуацію в АПК спричинили виключно банки. Обранець наводить статистику круглого столу, який відбувся у президентському Національному інституті стратегічних досліджень: «За 20 років з України втекло 40 мільярдів доларів ресурсів. Щорічно з України втікає до 10% від ВВП ресурсу за межі нашої країни. На руках сьогодні у населення більше 400 мільйонів коштів, які зберігаються в скляних банках – ось де ресурс, який повинен був прийти в агросектор під дуже низькі проценти. Скажіть, будь ласка, чия вина, що цього кредитного ресурсу нині немає в банківській системі країни?»

А Сергій Сас вважає, що з проекту варто вилучити новели прикінцевих положень, які стосуються змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів та Закону «Про виконавче впровадження». Він проти запровадження законопроектом кримінальної відповідальності за невиконання аграрних розписок. На думку депутата, це негативно вплине на цивільно-правові відносини в АПК та суперечитиме предмету регулювання згадуваних кодексів. Свої зауваження він просить врахувати при підготовці документу до другого читання.

Колегу підтримує нардеп Юрій Кармазін. Він дивується, що такий важливий документ не пропустили через правові комітети і пропонує парламентаріям вдуматись у ними написане: «Ухилення від виконання зобов’язань за аграрною розпискою особа, що заподіяла майнову шкоду іншим особам, карається позбавленням волі до 3-х років – по першій частині, до 5 років – по другій частині». Депутат дивується, як, мовляв, до аграрних розписок - абсолютно цивілізованого способу - можна додавати такі речі? Зганьбити таку хорошу ідею…

Законопроект нардепи таки підтримали у першому читанні, але із вилученням у документі зазначених Кармазіним позицій.

                                                                                     Наталя СОКУРЕНКО





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.