На першому місці – земля

12 May, Розділ Агрополітика, переглядів 5 714

Одним із основних пріоритетних завдань, поставлених перед вітчизняним АПК у 2008 році, є запровадження ефективної системи охорони та раціонального використання земель. Як виконується це та інші пріоритетні завдання АПК, йшлося на нараді у Міністерстві аграрної політики.

В ході конструктивного діалогу заступники міністра, директори департаментів Мінагрополітики, представники наукових установ проаналізували стан виконання головних завдань, що постали на сьогодні перед вітчизняним АПК. Звісно, найбільше уваги приділено споконвік найболючішому для аграріїв земельному питанню.

За грамотне використання землі – фінансова винагорода

Заступник міністра Сергій Мельник зокрема зазначив, що нині стан земель вимагає серйозних дій щодо ефективного їх використання й відновлення ґрунтів. Він наголосив, що ці питання ще наприкінці лютого розглядалися на нараді у Прем’єр-міністра України, відбулося кілька засідань робочих груп в Міністерстві аграрної політики тощо.

Під час згадуваних заходів відмічалося, що однією із найсерйозніших проблем є неефективне та нераціональне використання сільськогосподарських земель. Це призвело до деградації й збіднення левової частки сільгоспугідь. Причиною цьому, на думку заступника міністра, послугувало впровадження земельних реформ, в результаті яких виникло чимало дрібних землевласників. «Застосування ними неаргументованих сівозмін призвело до критичного стану ґрунтів, - констатував Сергій Іванович, - багато площ взагалі не використовуються, заростають бур’янами. Відсутність належних засобів обробітку землі, контролю за використанням земель та повна відсутність контролю за родючістю грунтів – все це вимагає негайного вирішення».

Для ефективного розв’язання цих проблем Сергій Мельник запропонував запровадити економічне стимулювання за ощадне й раціональне використання земельних ресурсів. Він підкреслив, що це визначено відповідним законом. На його основі Держкомземом вже підготовлено порядок використання коштів на економічне стимулювання за заощадливе використання земель. Порядок вже розроблено і подано на розгляд Кабінету Міністрів.

Наукове обґрунтування сівозмін

Не менш нагальна потреба – відновлення структури посівних площ відповідно до науково розроблених сівозмін. Учасники наради були одностайними в тому, що потрібні чіткі наукові рекомендації, які будуть затверджені спільним наказом Мінагрополітики і Української академії аграрних наук. В рекомендаціях мають бути методичні вказівки щодо сівозмін, окремо розроблені для кожної з трьох кліматичних зон України.

Особливу увагу було звернуто на сільгоспкультури, які виснажують ґрунти. Це насамперед технічні, зокрема олійні. За статистикою, у Степовій зоні такі рослини займають від 25 до 30% посівних площ. Тож відбувається серйозне перенавантаження сівозмін. Тому заступник міністра висловив сподівання, що відповідний наказ буде затверджено найближчим часом. І аграрії якнайшвидше зможуть приступити до його реалізації.

Родючість ґрунтів охоронятиметься державою

Фахівці також зазначили, що потрібно внести зміни до закону України про землеустрій та охорону земель. Вже давно на часі необхідність створити Державну службу охорони родючості ґрунтів. Відповідний наказ Мінагрополітики вже готовий, ним передбачено організацію такої служби на базі Державного технологічного центру охорони родючості ґрунтів «Центрдержродючість». Найближчим часом документ буде поданий на візування у відповідні міністерства й відомства.

Наступне завдання, на якому акцентували увагу спеціалісти, опрацювання нормативних документів з урегулювання антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив на період з 2008 по 20 12 роки. Науковці підтвердили, що вже розроблено дві концепції державної програми антропогенного навантаження на ґрунти. В них передбачено чинники, які б обмежили екстенсивне використання земель, перенасичення культурами, що виснажують ґрунти тощо.

Техніка на грані повного зносу

Серйозною проблемою названо й неналежне оснащення господарств зрошувальною технікою. За статистикою, зрошених земель на сьогодні 2,2 млн. га, осушених – 3,3 млн. гектарів. Не секрет, що зрошувальні системи побудовано в основному понад 25 років тому. Вони давно застаріли й відпрацювали нормативні терміни використання. Та й з наявних 7 тисяч, справні лише 4 тисячі установок. Дощувальна техніка також на грані повного зносу. Водночас у нинішньому сезоні для підготовленої площі (1,1 млн. га) знадобиться15 тис. одиниць зрошувальної та дощувальної техніки.

Фахівці також констатували, що заходи Комплексної програми розвитку меліорації земель протягом 200 1-2007 років профінансовані лише на 0,7 відсотка. Тож для здійснення переоснащення машинно-технічного парку потрібно внести зміни до законів України щодо меліорації земель, про стимулювання та розвиток вітчизняного машинобудування й розглянути можливості залучення інвестицій для реконструкції та оновлення техніки.

Деградацію ґрунтів потрібно негайно зупинити

Учасники наради звернули увагу на те, що особливу насторогу викликає стійка тенденція до зменшення родючості ґрунтів. Так, у 2007 році винесено 1 млн. 875 тисяч тонн поживних речовин.

Причинами цьому, на думку аграріїв, слугує недостатнє внесення органічних добрив і мінеральних речовин, скорочення площ зернобобових й багаторічних бобових трав. Вміст гумусу за останні 5 років зменшився від 3, 18 до 3, 14%. Відмічено зменшення вмісту рухомого фосфору в орних землях і відбувається подальше зменшення вмісту калію.

Присутні погодилися з необхідністю збільшити дотації на роботи з поліпшення родючості ґрунтів. Також потрібно стимулювати програми, які передбачають проведення заходів по відновленню ґрунтів. Відповідні програми, як було відзначено, вже підготовлено, а також розроблено порядки використання коштів, спрямованих на вапнування, гіпсування та посів сидеральних культур.

Сергій Мельник наголосив на тому, що процес деградації ґрунтів вимагає термінових дій. Зокрема викликає тривогу аграріїв від’ємний баланс поживних речовин, збільшення площ кислих і засолених ґрунтів, ерозія та висока розораність земель тощо. На сьогодні близько 10 млн. га ґрунтів закислені. «Все це вимагає екстрених заходів, - наголосив Сергій Іванович, - негайно потрібно вводити ґрунтозахистні системи обробітку. Також проводити щорічне вапнування на площі 1,5 млн. гектарів. Відзначу, що потреба коштів на виконання цих заходів складає понад 1 млрд. гривень. І сьогодні міністерством запропоновано механізм фінансування 50 на 50 – половина з яких – державні дотації, половина – кошти власників землі».

Аграрії пропонують

Невідкладною необхідністю є й прийняття закону про консервацію земель та розробка концепції сталого розвитку екосистем у період до 2025 року тощо.

Під час жвавого обговорення учасники наради внесли кілька конструктивних пропозицій щодо вирішення поставлених завдань. Зокрема заступник міністра аграрної політики Петро Вербицький запропонував через нормативно-правовий акт, а саме через постанову Кабінету Міністрів, пов’язати всі види державної підтримки сільгоспвиробника з дотриманням сівозмін. «Якщо агровиробник дотримується методичних рекомендацій щодо сівозмін відповідно до кліматичної зони, в якій займається виробництвом, - роз’яснив Петро Іванович, - він матиме доступ до державної підтримки, якщо ж ні – використовуватиме лише власні кошти».

Підтримали учасники зібрання і пропозицію заступника міністра Бориса Супіханова. Він, зокрема, запропонував під час підписання договорів на оренду землі визначати її родючість. Якщо ж орендар займатиметься підвищенням родючості ґрунтів, мотивувати його фінансовою підтримкою з боку держави.

Дарина ПОЛІЩУК