- Сільгоспмашинобудівники обговорили з Міністром освіти та науки нагальні проблеми у сфері підготовки кадрів
- У Франції стартували Дні української аграрної освіти
- У Мінагрополітики обговорили можливості підвищення престижності аграрної освіти
- ЯКІСНА ОСВІТА – ВИМОГА ЧАСУ
- ФАХІВЕЦЬ ДЛЯ АГРОСЕКТОРУ
Якщо проблеми не вирішувати, їх стане ще більше
В листопаді на базі Полтавської державної аграрної академії відбулося засідання Всеукраїнського круглого столу за участю Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Обговорювались основні завдання та напрями реформування системи вищої аграрної освіти України. Проблеми законодавчого та нормативно-правового забезпечення розвитку аграрної освіти, пропозиції та зауваження до проекту закону про Державний бюджет України (фінансування науки, освіти та інноваційної діяльності), розвиток наукової та інноваційної складової в діяльності вузів аграрного профілю, формування держзамовлення на підготовку кадрів для села та багато інших питань обговорили учасники засідання. Серед них - Володимир Полохало, голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, Ярослав Гадзало, заступник міністра аграрної політики України, Володимир Андрієнко та Надія Мякушко, заступники голови Полтавської облдержадміністрації, Сергій Мельник, директор ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінпраці та соціальної політики України, Микола Фоменко, начальник відділу моніторингу вищої освіти та освіти дорослих Міносвіти і науки України, представники Мінагрополітики України, Полтавської ОДА, директори науково-дослідних інститутів, ректори і директори аграрних вузів. Не секрет, що у нашому суспільстві відбуваються зміни, які вимагають модернізації в системі підготовки кадрів. Освіта має реагувати на широкий аспект вимог, які суспільство ставить перед молоддю. Тому найперше і найголовніше завдання для вищих навчальних закладів - якість вищої освіти та її розвитку в забезпеченні конкурентоспроможності випускників вищої школи на ринку праці. Проблеми вищої освіти, і аграрної зокрема, та пропозицій щодо її поліпшення, розглядались і в контексті винесення їх на розгляд Верховної Ради для подальшого врегулювання на законодавчому рівні. - Сьогодні якісно змінився аграрний сектор, який потребує висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, які б могли працювати у нових соціально-економічних умовах, самостійно діяти і приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях, досконало володіти сучасними технологіями виробництва, бути компетентними фахівцями, керівниками різних рівнів. В аграрній освіті є всі можливості для формування даного потенціалу, - констатував Володимир Полохало. Вивчаючи проблеми, можливості та потенціал аграрної освіти, зараз недоцільно передавати аграрні навчальні заклади в підпорядкування Міністерства освіти. Необхідно зберегти галузеве підпорядкування. Проте існує і ряд проблем, а саме: не всі навчальні заклади зможуть зберегти статус професійних коледжів, оскільки в змінах до Закону «Про вищу освіту» кількість студентів за денною формою навчання повинна становити не менше 500 осіб. Тому для збереження аграрних вузів необхідно замислитись над інтеграцією, укрупненням і створенням потужних регіональних університетських центрів. Інша проблема: сьогодні країна живе без прогнозування, зокрема і в аграрній освіті. Про це свідчить державне замовлення, за яким в аграрних вузах навчається 242 тис. осіб, а на роботу в 2007 році направлено лише 38% випускників. Однією з важливих складових якості освіти в умовах реформування АПК залишається професійний рівень науково-педагогічного працівника. Потужний потенціал вчених-аграріїв давав і дає змогу відповідати вимогам часу, тому нині необхідно переглянути статус науково-педагогічного працівника - Підтримуючи дії Уряду по реформуванню освіти в державі Мінагрополітики України планомірно здійснює заходи з приведення галузевої освіти у відповідність до сучасних вимог, - відзначив Ярослав Гадзало. - Сформовано оптимальну мережу аграрних вищих навчальних закладів шляхом створення регіональних університетських центрів, запроваджуються інтеграційні процеси, удосконалюються зміст освіти, форми і методи навчання. Особлива увага приділяється покращанню практичної підготовки. Створені й ефективно функціонують регіональні навчально-практичні центри, укладено договори по організації та проведенню виробничої практики студентів на 
сучасних українських агропідприємствах і за рубежем. В аграрних вузах навчається 70% сільської молоді, 75% з яких повертається в село. Для закріплення молодих спеціалістів на селі необхідно внести зміни до діючого Порядку надання пільгових кредитів для будівництва житла за програмою «Власний дім», надавати довгострокові пільгові кредити на купівлю сільськогосподарської техніки, підвищити заробітну плату та створити соціальну інфраструктуру на селі. Є проблеми в аграрній освіті і з набором, особливо цього року, що пов'язано з введенням незалежного тестування знань. Особливо це позначилось на заочній освіті. Тому є прохання розглянути це питання і дати можливість бажаючим, які працюють на виробництві, вступити до вузів за іспитами. - Основне завдання аграрних вищих навчальних закладів - підготовка кадрів для села, - вважає Віктор Писаренко, ректор Полтавської державної аграрної академії. - Діти, отримавши дипломи, готові йти працювати в сільське господарство. Та для їх закріплення на робочих місцях необхідно створити належні умови. Аграрна освіта тісно пов'язана з виробництвом та наукою. Тому для якісної підготовки кадрів для АПК й забезпечення тісного зв'язку аграрного виробництва, науки і освіти потрібно залишити підпорядкування вищих аграрних навчальних закладів Міністерству аграрної політики та збільшити державне фінансування на оновлення матеріально-технічної бази, розвитку наукової та інноваційної діяльності, гідну оплату праці науково-педагогічним працівникам, будівництво й придбання житла професорсько-викладацькому складу, підвищити рівень практичної підготовки студентів, створивши в кожному регіоні країни на базі кращих передових господарств відповідні центри. - Глибоке реформування сільського господарства вимагає відповідного кадрового забезпечення галузі, сучасного рівня підготовки фахівців, зайнятих в агропромисловому виробництві, - переконаний Володимир Андрієнко. - Тому необхідно переглянути, які спеціалісти потрібні сьогодні, які знання і вміння вони повинні мати для досконалого володіння сучасними технологіями виробництва. На сьогодні рівень підготовки фахівця задовольняє виробника і не потрібно ставити питання про закриття однопрофільних навчальних закладів, оскільки вони є осередком культури і освіти, особливо в сільській місцевості, а навпаки дати можливість їм існувати і готувати фахівців для села. Отож проблем в аграрній освіті чимало. Та буде ще більше, якщо їх не вирішувати спільними зусиллями. Неодноразово піднімалися вони на різних нарадах, колегіях Мінагрополітики і Міносвіти і науки. І учасники «круглого столу» сподіваються, що всі пропозиції, передані голові Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти, будуть розглянуті на засіданні Верховної Ради України й вирішені на законодавчому рівні.
Ніна СИНІВСЬКА,
методист НМЦ аграрної освіти
Міністерства аграрної політики України
