Аграрний тиждень. Україна
» » » Осідлати «комерційного коня»
» » » Осідлати «комерційного коня»

    Осідлати «комерційного коня»


     

    Вітчизняна аграрна наука – це плеяда вчених зі світовим визнанням, наукові розробки, що мають поважну частку у примноженні виробничих успіхів АПК країни. За працю пошановано багатьох науковців. Проте, гуртуючись довкола альма-матер – НААН України – вчені зробили черговий крок-виклик жорстким ринковим умовам: намітили власну стратегію виживання, в основі якої - поєднання науки з успішним бізнесом.

    Лірика і фізика, геніальність і заробітчанство – поняття, як правило, аж надто несумісні. Понад два десятки літ економічного хаосу у країні дечому навчили науковців. Яким же чином вони хочуть цьогоріч (астрономічно – у рік Синього коня) осідлати власного норовистого «комерційного коня»? Про те було чимало виступів, дебатів, пропозицій на недавній сесії Загальних зборів НААН, де винесли на широкий загал обговорення Концептуальні засади Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку НААН України. Деякі з них – коротко.

    Василь Петриченко, президент НААН України, академік НААН:

    - Сучасний стан економіки країни зумовлює необхідність створення умов для прискореного розвитку на інноваційній основі, яка передбачає реалізацію наукового потенціалу нації, впровадження прогресивних інструментів та методів модернізації виробництва, зниження його ресурсоємності, енергозалежності, стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження економічно привабливих розробок з метою збільшення частки доданої вартості в кінцевій продукції.

    Надто гостро ці проблеми стоять в агросекторі економіки, де, з одного боку, Україна стала лідером у світі серед експортерів агропродукції, і в останні роки спостерігається зростання валових показників, а з іншого – зберігається надто низький рівень техніко-технологічного забезпечення виробництва і, як наслідок, його низька ефективність та висока собівартість продукції. Тож пріоритетом для аграрної науки є наукове забезпечення перетворення АПК у фінансово успішний сектор економіки за рахунок технологічного і технічного переоснащення його системоутворюючих галузей. Найбільший ефект може бути досягнутий при комплексному поєднанні можливостей і пропозицій науково-технологічного сектору аграрної економіки з підприємницьким через ефективно працюючу інноваційну інфраструктуру. Академія відповідно до поставлених завдань повинна переформувати позиції свого ставлення до співпраці з бізнесовими структурами, які є споживачами наукового продукту. Дуже важливими питаннями є, зокрема, використання коштів, які спрямовуються на формування державних і галузевих наукових та науково-технічних програм з урахуванням пріоритетних напрямків розвитку науки та інноваційної діяльності, ефективне використання наявної матеріально-технічної бази та наукового потенціалу, відпрацювання та впровадження нових підходів до планування наукових досліджень та визначення пріоритетів, розширення переліку платних послуг на комерційних засадах, які можуть даватися науковими установами, створення конкурентоспроможної наукової продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

    Модель інноваційного розвитку аграрної науки ґрунтується на ефективній державній інноваційній політиці, галузевій структурі науково-методологічних центрів за пріоритетними напрямками АПК, територіальній інфраструктурі науково-інноваційних центрів, які забезпечують зв’язок науки з виробництвом, і кооперованому довгостроковому партнерстві науки з економічно активними сегментами АПК.

    Визначена нами модель інноваційного розвитку враховує світовий досвід організації науки, в тому числі аграрної, в умовах розвинутої ринкової економіки. Наведу лише такі приклади. У США існує Академія наук у статусі консультативного органу з питань науки, а діюча фундаментальна наука зосереджена в державних дослідних лабораторіях, інститутах, університетах, дослідних підрозділах великих корпорацій. Фінансування науки розподіляється так: 17% спрямовується на фундаментальні дослідження, 22% – на прикладні, решта (61%) – на розробку кінцевого продукту. Тобто, значна частина коштів у такому випадку зосереджена у інноваційній сфері.

    У Китаї Академія наук є провідним центром фундаментальних досліджень, який об’єднує 84 науково-дослідних інститути і два університети. Інноваційна діяльність з упровадження результатів наукових досліджень все активніше переходить до мережі науково-технологічних парків, які мають державну підтримку і преференції.

    Якщо порівняти, то характерною особливістю НААН України є поєднання функцій координації фундаментальних і прикладних досліджень в аграрній сфері з функцією випробувального полігону науково-технічних та інноваційних розробок, що забезпечують високотехнологічний розвиток агровиробництва. Тому необхідно зважено підійти до реформаторських заходів наступного етапу, який ми нині продовжуємо. Потрібно сконцентрувати науковий потенціал у потужних галузевих науково-методичних центрах, а трансферно-технологічну функцію просування на ринок інновацій покласти на науково-інноваційні центри, поєднані в інфраструктурну платформу наукового парку. Конструктивні пропозиції щодо напрямків інноваційної роботи в системі НААН будуть взяті до уваги у розробці відповідної програми. Вона у подальшому і буде представлена на розгляд уряду.

    Валерій Давиденко, заступник міністра агрополітики України:

    - Наука повинна допомогти аграріям максимально знизити собівартість виробництва і зробити його конкурентоспроможним на внутрішньому та зовнішньому ринках, де вже є певний успіх. Обрання такого курсу означає, що головним джерелом економічного зростання країни мають стати нові наукові знання та процеси їх комерційного використання. В таких умовах пріоритетом для аграрної науки повинно стати наукове забезпечення перетворення АПК на фінансово успішний сектор економіки.

    Наукова складова насіння, засобів захисту рослин, інших матеріальних ресурсів, технологій та техніки повинна формуватись не за кордоном, а в Україні. Тож найбільший ефект може бути досягнутий при комплексному поєднанні можливостей і пропозицій науково-технічного сектору аграрної економіки з аграрним бізнесом через ефективно працюючу інноваційну структуру. Наше міністерство підтримує прагнення академії у реорганізації та оптимізації власної структури на засадах її інвестиційно-інноваційного розвитку.

    Анатолій Даниленко, ректор Білоцерківського національного аграрного університету:

    - Як я бачу у подальшому роботу НААН. Найголовніше – є база: високопрофесійні спеціалісти для розвитку науки. Але вона повинна бути прив’язана до виробництва. Варто на рівні держави прийняти закони на користь такої співпраці. Особливо ті, що стосуються продовольчої безпеки, енергозбереження, експорту. Звичайно, чимало залежить від кадрів. У нашому колективі робимо все можливе, аби студенти отримували не лише відмінні знання, а й мали можливість їх практикувати. Для цього при університеті створені сучасного зразка виробничі об’єкти, в тому числі свинокомплекс, молочна ферма. Треба поєднувати зусилля аграрної науки і освіти.

    Валерій Адамчук, директор ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», академік НААН:

    - У нас є проблеми з фінансуванням. Тому академія змушена знаходити певні внутрішні резерви і робити ті кроки, які ми зараз робимо. Тож обговорення Концептуальних засад Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку НААН є нагальним питанням. Мабуть, відбудеться ще не одна сесія на цю тему, бо є деякі протиріччя: з одного боку ми хочемо зберегти ті позитиви, які маємо спадщиною від радянської науки, а з іншого – прагнемо йти до цивілізованого світу, де трохи інша структура, інші формування. Нас будуть закликати «причесатись» на закордонний лад. Але ми розуміємо: національна наука має свої позитиви, які бажано зберегти. Водночас важливе відношення до роботи кожного. Але ось мої пропозиції перейти на контракту форму роботи наражаються на ряд проблем. Наше законодавство говорить, що це буде погіршення умов роботи працюючих. Моя пропозиція розібратись: яким чином змінити законодавство, аби ми людей могли приймати по контракту на роботу? Тоді контракт буде над працівником, як дамоклів меч: людина відповідальніше ставитиметься до роботи, аби їй і далі його продовжили. Інше питання: досвід роботи з «чужими менеджерами», переконались, неефективний. Тому маємо з власного наукового середовища підбирати менеджерів, здатних працювати в умовах бізнесу.

    Юрій Карасик, Герой України, керівник компанії «Агро-Холдинг МС»:

    - Головне завдання нині – зберегти академію, удосконалювати академію, розвивати її, домогтись нормального фінансування. Україна – аграрна держава. І завдяки аграрному сектору є хоч якась стабілізація та надія. Тож академія повинна бути компасом нашого АПК. За такої умови не виникатиме постійних проблем із фінансуванням.

    Григорій Калетнік, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, академік НААН:

    - Фінансування НААН України, вважаю, повинно бути за рахунок держбюджету. І має бути таким, аби забезпечити хоча б номінальну необхідність на утримання і проведення фундаментальних та прикладних досліджень і діяльність академії та всіх без винятку її структурних підрозділів.

    Водночас проблема низької віддачі науки в частині інноваційної результативності науково-технічної продукції та її затребуваності в економічних сферах, що активно розвиваються, призводить до певних втрат позицій науки в агросекторі економіки. Поспішні заходи, що приймаються для трансформації науки в ринковий інструмент, призводять до ще більшого спотворення і викривлення ситуації: утворився міф, що задля практичної віддачі від науки її потрібно капіталізувати та комерціалізувати на підприємницький лад. При цьому не враховується факт, що це суперечить законодавству про наукову та науково-технічну діяльність. Відсутність дієвої державної підтримки, особливо фінансування програм науково-технічного та науково-інноваційного розвитку, призвели до погіршення стану наукової сфери, зокрема її технічної та технологічної відсталості, зношеності основних фондів, низького використання виробничих потужностей, їх кадрового забезпечення, відсутності або низького рівня впровадження інновацій. Існує загроза переорієнтації більш затребуваної частини науки на вирішення проблем інноваційного розвитку інших країн та забезпечення поширення зони розповсюдження їх науково-технічних інноваційних досягнень. Не відповідає також державним інтересам перетворення України на виробника та експортера товарів і послуг з низьким рівнем доданої вартості, у тому числі у сфері інтелектуальної праці й застосування її результатів у забезпеченні науково-технічного прогресу в базових секторах економіки. Сьогодні хочу на нашому найвищому інтелектуальному науковому рівні сказати, що комітет має намір ініціювати питання зменшення експорту сировини з України і законодавчо стимулювати переробку сировини в Україні. Ви тут маєте дати наукові обґрунтування. Бо саме НААН має стати лідером науково-інноваційного розвитку АПК.

     

    Олена ЛІСОВА





    Схожі новини
  • Складова наука
  • Розвиток аграрної науки
  • Лідер у світі
  • Сучасний стан економіки
  • НААН України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Осідлати «комерційного коня»


 

Вітчизняна аграрна наука – це плеяда вчених зі світовим визнанням, наукові розробки, що мають поважну частку у примноженні виробничих успіхів АПК країни. За працю пошановано багатьох науковців. Проте, гуртуючись довкола альма-матер – НААН України – вчені зробили черговий крок-виклик жорстким ринковим умовам: намітили власну стратегію виживання, в основі якої - поєднання науки з успішним бізнесом.

Лірика і фізика, геніальність і заробітчанство – поняття, як правило, аж надто несумісні. Понад два десятки літ економічного хаосу у країні дечому навчили науковців. Яким же чином вони хочуть цьогоріч (астрономічно – у рік Синього коня) осідлати власного норовистого «комерційного коня»? Про те було чимало виступів, дебатів, пропозицій на недавній сесії Загальних зборів НААН, де винесли на широкий загал обговорення Концептуальні засади Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку НААН України. Деякі з них – коротко.

Василь Петриченко, президент НААН України, академік НААН:

- Сучасний стан економіки країни зумовлює необхідність створення умов для прискореного розвитку на інноваційній основі, яка передбачає реалізацію наукового потенціалу нації, впровадження прогресивних інструментів та методів модернізації виробництва, зниження його ресурсоємності, енергозалежності, стимулювання суб’єктів господарювання до впровадження економічно привабливих розробок з метою збільшення частки доданої вартості в кінцевій продукції.

Надто гостро ці проблеми стоять в агросекторі економіки, де, з одного боку, Україна стала лідером у світі серед експортерів агропродукції, і в останні роки спостерігається зростання валових показників, а з іншого – зберігається надто низький рівень техніко-технологічного забезпечення виробництва і, як наслідок, його низька ефективність та висока собівартість продукції. Тож пріоритетом для аграрної науки є наукове забезпечення перетворення АПК у фінансово успішний сектор економіки за рахунок технологічного і технічного переоснащення його системоутворюючих галузей. Найбільший ефект може бути досягнутий при комплексному поєднанні можливостей і пропозицій науково-технологічного сектору аграрної економіки з підприємницьким через ефективно працюючу інноваційну інфраструктуру. Академія відповідно до поставлених завдань повинна переформувати позиції свого ставлення до співпраці з бізнесовими структурами, які є споживачами наукового продукту. Дуже важливими питаннями є, зокрема, використання коштів, які спрямовуються на формування державних і галузевих наукових та науково-технічних програм з урахуванням пріоритетних напрямків розвитку науки та інноваційної діяльності, ефективне використання наявної матеріально-технічної бази та наукового потенціалу, відпрацювання та впровадження нових підходів до планування наукових досліджень та визначення пріоритетів, розширення переліку платних послуг на комерційних засадах, які можуть даватися науковими установами, створення конкурентоспроможної наукової продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Модель інноваційного розвитку аграрної науки ґрунтується на ефективній державній інноваційній політиці, галузевій структурі науково-методологічних центрів за пріоритетними напрямками АПК, територіальній інфраструктурі науково-інноваційних центрів, які забезпечують зв’язок науки з виробництвом, і кооперованому довгостроковому партнерстві науки з економічно активними сегментами АПК.

Визначена нами модель інноваційного розвитку враховує світовий досвід організації науки, в тому числі аграрної, в умовах розвинутої ринкової економіки. Наведу лише такі приклади. У США існує Академія наук у статусі консультативного органу з питань науки, а діюча фундаментальна наука зосереджена в державних дослідних лабораторіях, інститутах, університетах, дослідних підрозділах великих корпорацій. Фінансування науки розподіляється так: 17% спрямовується на фундаментальні дослідження, 22% – на прикладні, решта (61%) – на розробку кінцевого продукту. Тобто, значна частина коштів у такому випадку зосереджена у інноваційній сфері.

У Китаї Академія наук є провідним центром фундаментальних досліджень, який об’єднує 84 науково-дослідних інститути і два університети. Інноваційна діяльність з упровадження результатів наукових досліджень все активніше переходить до мережі науково-технологічних парків, які мають державну підтримку і преференції.

Якщо порівняти, то характерною особливістю НААН України є поєднання функцій координації фундаментальних і прикладних досліджень в аграрній сфері з функцією випробувального полігону науково-технічних та інноваційних розробок, що забезпечують високотехнологічний розвиток агровиробництва. Тому необхідно зважено підійти до реформаторських заходів наступного етапу, який ми нині продовжуємо. Потрібно сконцентрувати науковий потенціал у потужних галузевих науково-методичних центрах, а трансферно-технологічну функцію просування на ринок інновацій покласти на науково-інноваційні центри, поєднані в інфраструктурну платформу наукового парку. Конструктивні пропозиції щодо напрямків інноваційної роботи в системі НААН будуть взяті до уваги у розробці відповідної програми. Вона у подальшому і буде представлена на розгляд уряду.

Валерій Давиденко, заступник міністра агрополітики України:

- Наука повинна допомогти аграріям максимально знизити собівартість виробництва і зробити його конкурентоспроможним на внутрішньому та зовнішньому ринках, де вже є певний успіх. Обрання такого курсу означає, що головним джерелом економічного зростання країни мають стати нові наукові знання та процеси їх комерційного використання. В таких умовах пріоритетом для аграрної науки повинно стати наукове забезпечення перетворення АПК на фінансово успішний сектор економіки.

Наукова складова насіння, засобів захисту рослин, інших матеріальних ресурсів, технологій та техніки повинна формуватись не за кордоном, а в Україні. Тож найбільший ефект може бути досягнутий при комплексному поєднанні можливостей і пропозицій науково-технічного сектору аграрної економіки з аграрним бізнесом через ефективно працюючу інноваційну структуру. Наше міністерство підтримує прагнення академії у реорганізації та оптимізації власної структури на засадах її інвестиційно-інноваційного розвитку.

Анатолій Даниленко, ректор Білоцерківського національного аграрного університету:

- Як я бачу у подальшому роботу НААН. Найголовніше – є база: високопрофесійні спеціалісти для розвитку науки. Але вона повинна бути прив’язана до виробництва. Варто на рівні держави прийняти закони на користь такої співпраці. Особливо ті, що стосуються продовольчої безпеки, енергозбереження, експорту. Звичайно, чимало залежить від кадрів. У нашому колективі робимо все можливе, аби студенти отримували не лише відмінні знання, а й мали можливість їх практикувати. Для цього при університеті створені сучасного зразка виробничі об’єкти, в тому числі свинокомплекс, молочна ферма. Треба поєднувати зусилля аграрної науки і освіти.

Валерій Адамчук, директор ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», академік НААН:

- У нас є проблеми з фінансуванням. Тому академія змушена знаходити певні внутрішні резерви і робити ті кроки, які ми зараз робимо. Тож обговорення Концептуальних засад Програми науково-організаційного та інвестиційно-інноваційного розвитку НААН є нагальним питанням. Мабуть, відбудеться ще не одна сесія на цю тему, бо є деякі протиріччя: з одного боку ми хочемо зберегти ті позитиви, які маємо спадщиною від радянської науки, а з іншого – прагнемо йти до цивілізованого світу, де трохи інша структура, інші формування. Нас будуть закликати «причесатись» на закордонний лад. Але ми розуміємо: національна наука має свої позитиви, які бажано зберегти. Водночас важливе відношення до роботи кожного. Але ось мої пропозиції перейти на контракту форму роботи наражаються на ряд проблем. Наше законодавство говорить, що це буде погіршення умов роботи працюючих. Моя пропозиція розібратись: яким чином змінити законодавство, аби ми людей могли приймати по контракту на роботу? Тоді контракт буде над працівником, як дамоклів меч: людина відповідальніше ставитиметься до роботи, аби їй і далі його продовжили. Інше питання: досвід роботи з «чужими менеджерами», переконались, неефективний. Тому маємо з власного наукового середовища підбирати менеджерів, здатних працювати в умовах бізнесу.

Юрій Карасик, Герой України, керівник компанії «Агро-Холдинг МС»:

- Головне завдання нині – зберегти академію, удосконалювати академію, розвивати її, домогтись нормального фінансування. Україна – аграрна держава. І завдяки аграрному сектору є хоч якась стабілізація та надія. Тож академія повинна бути компасом нашого АПК. За такої умови не виникатиме постійних проблем із фінансуванням.

Григорій Калетнік, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, академік НААН:

- Фінансування НААН України, вважаю, повинно бути за рахунок держбюджету. І має бути таким, аби забезпечити хоча б номінальну необхідність на утримання і проведення фундаментальних та прикладних досліджень і діяльність академії та всіх без винятку її структурних підрозділів.

Водночас проблема низької віддачі науки в частині інноваційної результативності науково-технічної продукції та її затребуваності в економічних сферах, що активно розвиваються, призводить до певних втрат позицій науки в агросекторі економіки. Поспішні заходи, що приймаються для трансформації науки в ринковий інструмент, призводять до ще більшого спотворення і викривлення ситуації: утворився міф, що задля практичної віддачі від науки її потрібно капіталізувати та комерціалізувати на підприємницький лад. При цьому не враховується факт, що це суперечить законодавству про наукову та науково-технічну діяльність. Відсутність дієвої державної підтримки, особливо фінансування програм науково-технічного та науково-інноваційного розвитку, призвели до погіршення стану наукової сфери, зокрема її технічної та технологічної відсталості, зношеності основних фондів, низького використання виробничих потужностей, їх кадрового забезпечення, відсутності або низького рівня впровадження інновацій. Існує загроза переорієнтації більш затребуваної частини науки на вирішення проблем інноваційного розвитку інших країн та забезпечення поширення зони розповсюдження їх науково-технічних інноваційних досягнень. Не відповідає також державним інтересам перетворення України на виробника та експортера товарів і послуг з низьким рівнем доданої вартості, у тому числі у сфері інтелектуальної праці й застосування її результатів у забезпеченні науково-технічного прогресу в базових секторах економіки. Сьогодні хочу на нашому найвищому інтелектуальному науковому рівні сказати, що комітет має намір ініціювати питання зменшення експорту сировини з України і законодавчо стимулювати переробку сировини в Україні. Ви тут маєте дати наукові обґрунтування. Бо саме НААН має стати лідером науково-інноваційного розвитку АПК.

 

Олена ЛІСОВА





Схожі новини
  • Складова наука
  • Розвиток аграрної науки
  • Лідер у світі
  • Сучасний стан економіки
  • НААН України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.