Аграрний тиждень. Україна
» » » Захистимо посіви від шкідників і хвороб
» » » Захистимо посіви від шкідників і хвороб

    Захистимо посіви від шкідників і хвороб


    alt     На території нашої країни поширено понад 1,5 тис. різних видів бур'янів, з яких 100-120 - найшкідливіші для сільгоспрослин. За даними ННЦ “Інститут землеробства НААНУ”, за наявності у посівах 10 рослин однорічних бур'янів на 1 кв. м врожайність озимої пшениці знижується на 10% при врожаї 52 ц/га. Крім виносу поживних речовин із ґрунту, бур'яни, затіняючи рослини, істотно пригнічують їх ріст і розвиток.

        Основна причина засміченості полів – великий запас життєздатного насіння і органів вегетативного розмноження бур’янів у ґрунті. За результатами наукових досліджень, в орному шарі ґрунту їх - від 50 млн. до 3-4 млрд. на 1 гектар. Бур’яни протягом тисячоліть пристосувалися і добре переносять екстремальні умови – посуху, морози. Вони менш вибагливі при проростанні.

    Зернові колосові культури частіше засмічують двосім’ядольні бур’яни – свиріпа звичайна, триреберник непахучий, лобода, осот, берізка польова, а з однорічних злакових – куряче просо і мишії та багаторічний пирій повзучий.

    Боротьбу з бур’янами починають в літньо-осінній період, після збирання попередника. Проводять 2-3 разове лущення для знищення коренепаросткових бур’янів лемішними лущильниками та плоскорізними знаряддями (перше на глибину 6-8 см, друге – через 2-3 тижні на 10-12 см, третє на 14-16 см при з’явленні перших паростків бур’янів). Пирій повзучий знищують пожнивним лущінням дисковими боронами на глибину 12-15 см у двох напрямках та оранкою на глибину орного шару при появі білих паростків.

    За інтенсивного засмічення попередника багаторічними бур’янами краще застосовувати хімічне прополювання гербіцидами суцільної дії, які вносять не пізніше як за 2 тижні до сівби культури. (табл. 1, 2).

    Критерієм доцільності застосування гербіцидів є економічний поріг шкідливості, для розрахунку якого визначають загальну кількість бур’янів усіх видів фітоценозу сільськогосподарської культури. Під час обліку окомірно визначають переважаючі види бур’янів, що потрібно для науково обґрунтованого гербіциду і ефективного знищення шкідливої рослинності.

    На зернових колосових і інших культурах вузькорядної сівби ЕПШ виміряють співвідношенням бур’янів та культурних рослин на обліковій площі, яке за цим критерієм дорівнює 5%. При цьому необхідно враховувати фенофазу культури та властивості гербіциду, щоб не порушити стійкість культурних рослин до хімічних речовин. Як правило, в інструкціях щодо використання хімічних засобів захисту рослин це передбачається відносно культури і бур’яну. Необхідно уважно з ними ознайомитись і дотримуватись умов безпечного застосування гербіцидів.

    Для прийняття рішень про проведення обробки інсектицидами є також економічний поріг шкідливості (ЕПШ). Цим терміном позначається мінімальна чисельність шкідника, за якої затрати на захист посівів окуповуються ціною збереженого врожаю з рівнем рентабельності не нижче загальновиробничих витрат. Експериментально досліджено, що середні значення ЕПШ головних шкідників різних культур в умовах України відповідають нормативному показнику порогового зниження врожаю на 3% - для польових, до 5% - для інших культур. Для більшості шкідливих комах такі

     

    altпороги розроблені й використовуються у практиці при складанні систем щодо заходів захисту основних культур, які представлені у щорічному збірнику «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин», що розробляється спеціалістами Головдержзахисту та науковцями НААНУ, НАНУ, НУБіПУ. Збірник відомий широкому загалу сільгосппідприємців, фермерів, інших землекористувачів та спеціалістів-аграріїв, які користуються матеріалами фітосанітарного моніторингу. Його здійснює єдина державна служба захисту рослин, надаючи прогнози розвитку шкідливих організмів і рекомендації щодо регулювання чисельності їх до господарсько-невідчутних значень.

    Усі складові ефективного захисту осіннього поля поєднуються у систему заходів, дієвість яких справджується лише за інтегрованого їх поєднання. Зокрема, першочерговими є агротехнічні прийоми, які забезпечують реалізацію сортових можливостей культури. Не менш важливим є імунологічний метод виведення та впровадження у виробництво стійких проти хвороб і шкідників сортів сільгоспкультур.

    Використання хімічних засобів захисту рослин супроводжується потенційною небезпекою забруднення ними територій екосистеми, чого слід уникати, змінюючи асортимент препаратів, або зменшуючи кількісне навантаження на сільськогосподарський ландшафт. Нинішнє пестицидне навантаження на 1 га ріллі за рік у країні складає 0,78 кг/т, що в цілому не викликає особливого занепокоєння. Показники допустимого навантаження пестицидами польової сівозміни набагато вищі.

    Звісно, усе вищезазначене має бути поєднане в єдину систему дій. На першому етапі - складання технологічних карт і календаря проведення робіт по культурах, а в межах культури - по шкідливих об'єктах. Надалі встановлюються обсяги робіт, потреба матеріально-технічних засобів та робочої сили і фінансових можливостей господарства.

    Всі заходи з обстеження посівів, розробки системи заходів захисту та проведення їх коригуються спеціалістами державних інспекцій захисту рослин, які єдині в системі державної інспекторської служби володіють знаннями і повноваженнями відповідного впливу на процеси захисту та збереження сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб та бур'янів.

    В Україні щорічно протягом вегетаційного періоду спеціалістами державних інспекцій захисту рослин здійснюється фітосанітарний моніторинг агрокультур. На основі цих спостережень і обстежень складаються щодекадні інформаційні

     

    altповідомлення про стан культур і розвиток шкідливих організмів. Ця інформація направляється аграріям з рекомендаціями щодо дій, які забезпечують раціональний і рентабельний захист культур.

    Для визначення потенційної загрози від шкідливих комах, хвороб і бур'янів наукою розроблені спеціальні методи обстеження площ, обліку та визначення цих організмів у ґрунті, рослинах, повітрі у відповідні періоди розвитку рослин та шкідливих організмів, що дозволяє виявити чисельність шкідливої стадії, її потенційні можливості негативного впливу на врожай культур та своєчасно завадити цьому відповідним чином.

    Робота з вищезазначеного вимагає системної оптимізації методів пошуку, для чого щорічно, у вересні, керівники відділів прогнозування та фітосанітарної діагностики державних інспекцій захисту рослин збираються в одному з регіонів і разом із науковцями провідних установ країни вивчають, обговорюють сучасні проблеми, а потім рекомендують шляхи удосконалення методів для пришвидшення процесу фітосанітарного моніторингу в господарствах для оперативного реагування на ситуацію.

     

                                                                                                                       Сергій ДОВГАНЬ,

                                                    начальник Головдержзахисту, канд. с.-г. наук;

                                                                                                             Микола ДОЛЯ,

                                                                                       доктор с.-г. наук, професор;

                                                                                                     Ольга СЯДРИСТА,

                                                                               консультант Головдержзахисту





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.