Допоможе... тваринництво

10 January, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 5 783

Аграріям добре відомо, що розвиток високопродуктивного молочного і м’ясного скотарства вимагає створення потужної кормової бази. І досягти збільшення виробництва кормів можна лише за рахунок польового кормовиробництва, в першу чергу, розширивши посівні площі кормових культур і підвищивши їхню продуктивність.

На півдні України особливо важливе значення в створенні повноцінної кормової бази повинно відіграти зрошення, де завдяки насиченню польових і прифермських сівозмін люцерною, кукурудзою на зерно і силос, соєю та багатокомпонентними злаково-бобовими та злаково-хрестоцвітими сумішками на зелений корм в основних і проміжних посівах, можна сформувати збалансовану за перетравним протеїном кормову базу.

Розвиток тваринництва, крім забезпечення населення України високоякісними продуктами харчування, відіграє важливу роль і в збереженні та підвищенні родючості ґрунтів. Без внесення гною покращити використання земельних ресурсів України неможливо. Це пов’язано з тим, що органічні добрива не тільки збагачують орний шар елементами мінерального живлення, а й покращують фізико-хімічні властивості осолонцьованих ґрунтів Південного регіону. При вирощуванні агрокультур без внесення органічних добрив формування врожаю відбувається за рахунок міндобрив і мінералізації гумусу, тобто за рахунок природної родючості ґрунтів. При внесенні 5-6 тонн напівперепрілого гною в розрахунку на гектар сівозмінної площі, вміст гумусу в ґрунті підтримується, зазвичай, на початковому рівні, якщо ж дозу внесення гною збільшити до 7,5-8,0 т/га, відмічається його зростання.

У сівозмінах на зрошуваних землях дослідного господарства «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції при вирощуванні кукурудзи на зерно, сої, пшениці озимої та люцерни на корм трирічного строку використання з внесенням 12,5-15,0 тонн напівперепрілого гною на гектар сівозмінної площі відмічається середньорічний приріст гумусу від 1,4 до 2,1 тонни.

А експериментальними дослідженнями Інституту зрошуваного землеробства НААН доведено позитивний вплив гною на закріплення малорухомих в недоступній для рослин формі радіоактивного стронцію, важких металів й очищення ґрунту від залишкової кількості пестицидів та покращення фітосанітарного стану посівів агрокультур.

Кількість органічних добрив, що застосовується в господарствах регіону протягом останніх років, катастрофічно знизилася. Водночас форми їх внесення стали більш різноманітними

Значна частина господарств розпочала використовувати на удобрення післяжнивні рештки кукурудзи, сої, соргових культур, ріпаку, соняшнику та солому пшениці і ячменю. Це звичайно набагато краще, ніж їх спалювати, але, на нашу думку, настав час ячмінну і пшеничну солому вивозити на поля через тваринницькі ферми.

Збереження і підвищення родючості ґрунтів залежить не тільки від кількості післяжнивних решток, що використовуються на добриво, але і від вмісту в них азоту і вуглецю та інших елементів живлення, необхідних мікрофлорі для гуміфікації свіжої органічної речовини. В більшості випадків рослинні рештки не забезпечують підтримку в сталому стані запасів гумусу, особливо якщо це залишки однорічних не бобових культур з широким співвідношенням вуглецю до азоту (С:N) = 80-100 (оптимальним вважається відношення С:N=20-25). Створення такого співвідношення шляхом внесення азоту міндобрив неістотно підвищує коефіцієнт гуміфікації і частково знижує втрати гумусу. Водночас для підтримки стабільного вмісту запасів гумусу недостатньо тільки використання на удобрення післяжнивних решток сільгоспкультур. Насамперед у сівозміну необхідно включити багаторічні трави, а на добриво використовувати гній.

Таким чином, переконані: розвиток тваринницької галузі створить умови для вирішення проблеми забезпечення народу України високоякісними продуктами харчування, а за рахунок збільшення використання на удобрення гною – підвищення продуктивності рослинницької галузі та збереження і покращення родючості орних земель.

Віра НАЙДЬОНОВА,

директор Асканійської державної с.-г. дослідної станції,

почесний академік НААН України

Раїса ВОЖЕГОВА,

директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України,

доктор с.-г наук

Микола МАЛЯРЧУК,

завідувач відділу Інституту зрошуваного землеробства НААН України,

доктор с.-г наук