Аграрний тиждень. Україна
» » » Караван поліської глибинки
» » » Караван поліської глибинки

    Караван поліської глибинки


    Низький рівень життя, відсутність роботи, демографічна криза та урбанізація – ці явища стали нормою для сіл, віддалених від обласних центрів. Люди переїжджають у міста через безперспективність сільської глибинки - немає роботи, не працюють лікарні, школи, клуби. І лише мешканцям поодиноких населених пунктів щастить мати перспективи.

     

    Селу Жовтневе (150 км до Житомира і 36 - до Лугинського району) посміхнулася доля: тут запрацювала філія Озерянського торфозаводу. 

    Видобувати торф у районі почали ще з 1969-го. Побудували завод, а потім і Жовтневе. В ті часи завод випускав 130 тис. т брикетів на рік, торфу за сезон видобували 300 тонн. А на підприємстві працювало понад 400 селян.

    Але водночас із занепадом економіки України занепадати почав і завод, люди лишалися без роботи, виїжджали з села. А в 2009 р. на підприємстві випустили останній брикет. Жителі Жовтневого, яке було зведене саме для торфовидобувників, залишилися сам на сам зі своїми проблемами.

    Сьогодні ті, хто пережили скрутні часи і не виїхали з села, активно взялися за відродження торфозаводу. Адже півтора роки тому Озерянський завод очолив Віталій Тихенко, поставивши собі за мету з непрацюючого підприємства з величезними боргами зробити потужне виробництво. За короткий проміжок часу Віталій Васильович переконав і місцеве населення, і керівництво району в тому, що підприємство, а разом із ним селище Жовтневе, мають перспективи. «Віталій Тихенко досконало знає свою справу і чітко розуміє, що потрібно робити, аби завод запрацював на повну потужність, - розповідає голова Лугинської райдержадміністрації Віктор Пустовіт. – У цій промисловості Віталій Васильович людина не випадкова, попередньо він працював директором ДП «Житомирторф». Буквально за рік Віталій оновив підприємство, завоював авторитет у жителів села і створив колектив, «вдихає» життя в сільський побут, планує відкрити спортивні секції, має інші цікаві плани. Відверто вам скажу: якби в нашому районі було більше таких  відповідальних керівників, як Тихенко, то лугинчани і зажили би краще: всі разом ми би і нові робочі місця створили, і соціальну сферу району покращили». 

     

    Від твердого палива до добрив

    Вже сьогодні в філії Озерянського торфозаводу працює 65 чоловік. За словами Віталія Тихенка, спочатку він мав великі проблеми з кадрами. «Дуже важко було знайти спеціалістів і вмовити їх працювати, - пригадує він. – А зараз люди самі просяться на роботу, бо побачили: є стабільність, робота і гідна оплата праці. Найбільше у нас спеціалістів, які навчалися в Рівненському інституті сільського господарства».

    За півтора роки на заводі відремонтували стару техніку, яка лишилася у спадок, зробили під’їзд до видобутку, а заразом і полагодили дорогу в селищі, розпочали ремонт вузкоколійної залізниці. Віталій Васильович за рахунок власної залізничної гілки планує здешевити вартість вивозу торфу з торфодільниці на 50%, бо невдовзі його обсяги зростатимуть. Вже нині роботи ведуться на 50 гектарах. «Цієї площі достатньо, але щоб виходити на більші обсяги видобутку, освоїти потрібно 200-300 га, - зазначає Віталій Тихенко. – Поки маємо план видобутку на два підприємства: Озерянський торфозавод за рік - 45 тис. т і дочірне підприємство «Олевскторф» – 20 тис. тонн. Та наперед не загадуємо, бо торфовидобуток - непередбачувана справа».

    На підприємстві вже налагодили і виробництво твердого брикетного палива.

    Та особливий вид продукції Озерянського торфозаводу - добрива для сільського господарства.

    «Враховуючи ініціативи Президента щодо зменшення використання газу, ми намагаємося збільшити виробництво альтернативного палива, - каже директор Віталій Тихенко. - Для Полісся - це торф. Уже збільшуємо його виробництво. Є плани на майбутнє, є підтримка з боку Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Впевнений, що попит на брикети буде на 100%, якщо буде чітко налагоджений видобуток і виробництво».

    За словами Віталія Тихенка, брикети, вироблені на заводі, насамперед потрібні закладам соціальної сфери Житомирської області (лікарні, школи, дитячі садки). Адже обласна програма передбачає перехід цих закладів на альтернативні види палива вже цьогоріч. А першу партію палива філія Озерянського торфозаводу відправить сільським школам Лугинського, Олевського та Андрусівського районів. Обладнання торфозаводу з виробництва брикетів розраховане на 10 тис. т за рік. 

    Інша лінія на підприємстві - для виробництва і фасування добрив. Сьогодні аграрії все частіше використовують торф як органічне добриво для вирощування овочів, фруктів, квітів. Тож на заводі активно освоюють і цей напрям. Нині мають механізм поставок сільгоспвиробникам добрив, що виготовлені на основі торфу. Це компост - суміш торфу і перегною. Розфасовку також пропонують зручну, розраховану на потреби і фермерських, і великих агропідприємств - від 3 до 70 л і більше.

    «Для виробництва добрив використовуємо торф потрібної вологості - на рівні 55%, - розповідає Віталій Васильович. – Не повірите, але вже виробляємо добрива і на експорт. Нашою продукцією цікавляться Єгипет, Туреччина, Німеччина.

    Торф’яні тонкощі

    Розпочати видобуток торфу не так уже й просто. І справа не лише в дозвільних документах. Це затратна і ризикована справа. Торф’яне поле - справжня інженерна споруда. Потрібно застосовувати складну систему осушення, яка складається з низки каналів. «Картовий канал зливається у валовий канал, а той в свою чергу – в магістральний, який виходить в річку, - розповідає Віталій Тихенко. - Потім ще потрібно п’ять операцій провести: підготовка площі (викорчовування пеньків, дискування), ворушіння, валкування, збирання торфу, штаблювання (звалковування) в каравани. Крім того, важливо враховувати і вогненебезпечність такого виробництва». 

    Щодо останнього, то в філії Озерянського торфозаводу про це подбали, створивши власну пожежну частину, яка має три пожежні машини. Загалом же на підприємстві працює техніка і обладнання вітчизняного виробництва, бо коштів на повне оновлення техпарку, особливо іноземного виробництва, поки не вистачає. Нагальних витрат зараз вдосталь - від прокладання вузькоколійної залізниці до утримання соціальної сфери села Жовтневе, адже на балансі підприємства все селище, де мешкає 500 чоловік.

    Та незважаючи на труднощі, Віталій Тихенко з працівниками підприємства, які вже стали командою однодумців, мають амбітні плани. До кінця цього року хочуть запустити залізничну гілку, подумують про нову техніку…  

    Ось так у поліську глибинку поступово повертається ритм життя. З молодими керівниками, з сучасними поглядами на виробництво і умови життя. Тож віриться, що площі для торфовидобування зростатимуть, виробництво альтернативного палива і добрив збільшуватиметься, коло замовників і партнерів Озерянського торфозаводу розширюватиметься. А Віталій Тихенко і його колектив пишатимуться результатами своєї праці. Бо віднині Жовтневе – глибинка з блискучою перспективою.

    Людмила ЛЕБІДЬ

     

     

     

     

    Сезон видобутку торфу починається з 15 травня і закінчується в жовтні.

    За сезон можна провести 21-23 цикли.

    1 цикл знімає шар торфу лише в 1 сантиметр!

    За сезон 1 га торф’яного поля може дати 500-600 т торфу.

    Глибина покладів торфу в районі від 2 до 1,5 метри.  

    Караваном називають бурт чи терикон, куди складають торф. 

    Після того, як торф виберуть, на полі проводять рекультивацію і територію заліснюють деревами або затоплюють водою, щоб було озеро.


    Схожі новини
  • Черкаська земля – плідна нива для «НІБУЛОНа»
  • Як вдається зекономити великі кошти
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зр ...
  • Синдикат металу, картоплі та зерна
  • МінАП визначив перелік і ціни на сільгосптехніку

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.