Ґрунт - основа життя

30 November, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 8 453

5 грудня світова спільнота відзначає Всесвітній день ґрунту (ініційовано учасниками Міжнародного конгресу ґрунтознавців у серпні 2002 р. у м. Бангкок (Таїланд)). Ґрунтознавці світу занепокоєні сучасним станом ґрунтового покриву планети, тому хоча б у цей день намагаються привернути увагу людства до проблем ґрунту, його місця та значення в біосфері Землі.

Ґрунт - це поверхнева плівка товщиною у 1,5-2 метри за радіуса земної кулі 6000 км і саме у цій тонкій оболонці, яка зникає, зосереджено більше 92% генофонду планети - рослин і тварин, а також сконцентрований потенціал, що дозволяє людині отримувати приблизно 95% продуктів харчування. Водночас в Україні, як, зокрема, і у всьому світі, триває процес деградації ґрунтів (втрата їх родючості), який спеціалісти називають «тихою кризою планети».

Ґрунт є об'єктом вивчення окремої науки - ґрунтознавства. Її першочергове завдання полягає в тому, щоб показати центральним органам виконавчої влади незамінну екологічну роль і цінність ґрунтів у всіх галузях життя і господарській діяльності людини.

Господарська діяльність людини нині є домінуючим фактором у формуванні ґрунтів. Під її впливом змінюються параметри і фактори ґрунтоутворення - рельєфи, мікроклімат, створюються водосховища, проводяться водні меліорації тощо.

Процес деградації мало помітний тим, хто не має справи з ґрунтами. Вимирання рідкісних (особливо великих і гарних) тварин, зникнення рідкісних видів рослин - процес помітний і краще усвідомлюється. А деградація ґрунтів, їх руйнування, забруднення, зниження біологічної продуктивності триває непомітно. Втім, цей процес є руйнівним для всього живого на планеті.

Стан ґрунтового покриву України, особливо на сільгоспугіддях і в районах видобутку корисних копалин незадовільний, а у деяких місцях критичний. Більш того, процес деградації ґрунтів у останні роки набуває загрозливого характеру. Тривоги ж у суспільстві з цього приводу не спостерігається.

alt Нині відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля» моніторинг за використанням ґрунтових ресурсів проводять 7 центральних органів виконавчої влади: Мінприроди і Держкомзем (ґрунти на землях різного призначення), МНС (забруднені ґрунти), МОЗ (ґрунти у місцях проживання і відпочинку населення), Мінагрополітики (ґрунти на землях сільгосппризначення), Держкомлісгосп (ґрунти лісового фонду), Держводгосп (зрошувані та осушувані землі). А як відомо, коли про певний об'єкт піклується кілька господарів, тим гірше складаються справи. Так само і з землею...

Діюче законодавство України виявилося несприйнятливим до існуючих понять «земля» і «ґрунт», які належать до одного природного ресурсу, проте характеризують їх з різних сторін.

У Законі України «Про охорону земель» такі поняття як «земельні ресурси» і «ґрунт» суперечать одне одному. Земельні ресурси - це сукупний природний ресурс поверхні, суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. А ґрунт - це природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості. Звучить дивно, оскільки саме ґрунт - перша і реальна цінність земельних ресурсів у вищенаведеному визначені.

Ця лінія простежується і у Законі України «Про оцінку земель», відповідно до якого ця оцінка проводиться з метою отримання інформації про якість землі як засобу виробництва у сільському господарстві. Проте, якість землі - це ж і є якість ґрунтів. Ґрунт утворює поверхню будь-якої земельної ділянки, але поверхню не як ідеальну зовнішню оболонку, а реальний родючий горизонт, який має визначені розміри як у площині, так і вглиб.

Ця обставина досить суттєва, бо важко уявити собі земельну ділянку, з якої ґрунтовий покрив акуратно зібрано і вивезено у інше місце. Чи буде така «безґрунтова» ділянка земельним ресурсом для виробництва агропродукції - питання серйозне. Причому, не тільки теоретичне.

Для Держкомзему земельні ресурси або земля і ґрунт - це синоніми, а земля - не більше як об'єкт нерухомості, яка володіє визначеною економічною цінністю, тому пріоритетом для цього відомства є питання купівлі-продажу. Тим більше, що відповідно до чинного законодавства Держкомзем відповідає за використання всіх земельних ресурсів, у т.ч. за землі сільгосппризначення. Проте, якщо подивитися з природоохоронної точки зору, то цими землями має опікуватися Міністерство аграрної політики.

На даний час законодавством не визначено повноваження Мінагрополітики у сфері державного контролю за використанням та охороною земель сільгосппризначення. Як наслідок, порушуються сівозміни, набула значного поширення монокультура (соняшник, кукурудза на зерно, ріпак та ін.), обсяги впровадження сучасних технологій ведення сільського господарства недостатні, що в комплексі призводить до зниження родючості ґрунтів та їх забруднення.

Мінагрополітики на сучасному етапі здійснює лише моніторинг ґрунтів і агрохімічну паспортизацію земель сільгосппризначення, тобто відслідковує зміну якісного стану ґрунтів унаслідок господарської діяльності, бо дієвих важелів типу «батога і пряника» законодавством не передбачено.

Крім того, для збереження ґрунтів потрібно прийняти Закон України «Про ґрунти». Вже існують закони «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про охорону атмосферного повітря» та інші нормативні документи, а про ґрунт чомусь забули. Це якраз і свідчить про нерозуміння ролі ґрунтів у біосфері, у житті всіх живих істот на Землі, в т.ч. людини. Якщо у нас і говорять про ґрунтові ресурси, то лише прагнуть розорати ще недоторкані землі, хоча таких ґрунтів у державі вже практично немає.

Єдиний шлях правильного використання ґрунтових ресурсів - впровадження оптимальних ґрунтозахисних контурно-меліоративних систем землеробства, які можуть розробити лише спеціалісти-ґрунтознавці, агрономи, агрохіміки. Проте і суспільство, і держава мають усвідомити: роль ґрунту не обмежується лише його використанням у сільському господарстві.

Хоча ми і отримуємо продукти харчування завдяки ґрунту, він відіграє на планеті набагато важливішу роль. В Україні сільгоспугіддя займають 68% від усієї площі, а рілля - 53. Це досить високий відсоток розорювання, отже порушені оптимальні співвідношення природних угруповувань - лісів, луків і боліт. Якщо під ними порушити ґрунтовий покрив, ще більше постраждає чистота вод і атмосферного повітря. А як же дотримання умов Кіотського протоколу, адже ліси є донорами кисню і акумуляторами великої кількості діоксиду вуглецю?..

alt Світова спільнота приділяє велику увагу проблемам збереження біологічної різноманітності, тому ООН оголосила 2010-й роком біорізноманітності. І це вірно, бо втрата будь-якого генетично визначеного виду (рослини або тварини) - втрата непоправна. 92% різноманітних живих організмів, як рослинних, так і тваринних, пов'язано з ґрунтом, завдяки якому харчується вся біологічна «піраміда» - від найпростіших до найрозвинутіших організмів.

У водному середовищі проживає тільки 8% усіх видів, але й вони залежать від стану ґрунтів. Чому? Деградує ґрунтовий покрив, змінюється склад води річок і озер, а ґрунтових вод - тим більше, бо вони формуються опадами, що випадають на землю і фільтруються ґрунтовим покривом. Ґрунт має величезну властивість утримувати вологу: якщо забрати цю властивість, вся вода накопичуватиметься у річках, озерах, морях. Тому виснаження ґрунтів є одним із факторів, який викликає ті катастрофічні паводки, які ми спостерігаємо в останні роки. На жаль, про формування гідрологічного режиму завдяки ґрунту взагалі мало хто говорить.

Отже, сільськогосподарська цінність ґрунтів дуже важлива. Проте ґрунт потрібно сприймати не тільки як джерело продовольства, а як джерело життя. Ми не хочемо сказати цим, що у нинішній ситуації винні центральні органи виконавчої влади, бо не прийняті або не діють дієві механізми. І ми - науковці, ґрунтознавці та агрохіміки також винні, адже не зуміли донести до суспільства і владних структур важливої речі - життя залежить від ґрунту!

Багато країн, серед яких США, Німеччина, Франція, Канада, Китай, вже зрозуміли, що підвищення і охорона ґрунтів, боротьба з їх деградацією та забрудненням можуть проводитися лише на державному рівні. До речі, чим більший дефіцит ґрунтів у зарубіжних країнах, тим дієвішими є закони про їх охорону. Зразкові механізми охорони ґрунтів створені у Голландії і Японії: там, де людині кожний квадратний метр ґрунту дається важкою працею, вона знає йому ціну.

В Америці на досить високому рівні організована служба охорони ґрунтів. Вона була створена після того, як американці розорали прерії й отримали катастрофічні пилові бурі. Тоді президент США Т. Рузвельт сказав: «Народ, який не турбується про охорону ґрунтів, не турбується про своє майбутнє».

У ті часи, за років Радянського Союзу, керівники хотіли наздогнати і перегнати США, тому почали розорювати та й зараз розорюють цілину для отримання додаткового зерна. Натомість втрачено мільйони тонн родючого шару ґрунтів внаслідок пилових бур, які пройшли навесні 1969 та 2007 років у степових і лісостепових зонах.

Тому на часі - створення української Державної служби охорони родючості ґрунтів як урядового органу державного управління, яка б узяла під жорстокий контроль всі питання раціонального, ощадливого і екологічного безпечного використання ґрунтів.

Істинна цінність будь-чого з'ясовується, коли це втрачаєш. Згадаймо народне прислів'я: «Що маємо - не зберігаємо, втратимо - плачемо». Тільки будемо плакати не ми, а наші нащадки.

Валерій ГРЕКОВ, к. с.-г. н.,

Людмила ДАЦЬКО, к. с.-г. н.,

Микола МАЙСТРЕНКО, к. б. н.

«Центрдержродючість»