- До бюджетів надійшло 79,5 млн гривень від продажу земельних ділянок державної та комунальної власності
- Закон про створення Державного земельного банку ухвалено у новій редакції
- Депутати хочуть розділити землю на державну і комунальну
- Українську землю розділяють
- МІНІСТР: ЗЕМРЕФОРМА ПЕРЕДБАЧАЄ СПРОЩЕННЯ РОЗМЕЖУВАННЯ ЗЕМЕЛЬ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Перед відпусткою парламентарі встигли розмежувати землю
Земельні питання завжди були на вістрі леза. Не дивно, що прийняттю чергового земельного документу передувала гостра дискусія. 21 червня на ранковому засіданні ВРУ затвердила документ про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 10043 від 13.02.12 року).
228 парламентарів підтримали у другому читанні та в цілому як закон доленосне для села рішення. Положення законопроекту пропонують відмовитися від розроблення проектів землеустрою по: розмежуванню земель державної та комунальної власності, формуванню земель комунальної власності та розмежуванню земель державної та комунальної власності за принципом «в силу закону».
Якщо раніше розмежування земельних ділянок відбувалося на місцях за рахунок місцевих бюджетів, то відтепер землі розмежовуватимуть автоматично. Держава отримає контроль над ділянками, на яких розміщені держпідприємства та ряд інших закладів.
Автори закону – нардепи В. Бевзенко, С. Мельник та Р. Ткач впевнені: з моменту набрання документом чинності всі землі в країні будуть розмежовані без додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. Державна ж реєстрація на земельні ділянки права власності держави та територіальних громад буде здійснена без прийняття окремих рішень органами держвлади і місцевого самоврядування. Це і сприятиме ефективному управлінню територією, регулюванню податкової бази за рахунок плати за землю та уникненню конфліктних ситуацій і судових розглядів.
Натомість нардеп Іван Кириленко та інші представники опозиції вважають прийнятий закон антидержавним, антиукраїнським і корупційним. Із 144 депутатських поправок до законопроекту Аграрний комітет при його доопрацюванні врахував лише 36. Деякі парламентарі вважають прийнятий закон неконституційним. Адже одна із норм скандального документу передбачає створення банку земель. Тож опозиціонери просять Президента України ветувати закон і відмінити як нормативний акт. Тому вже 22.06.12 р. у профільному комітеті з’явився проект Постанови про скасування проголосованого депутатами законопроекту. У разі його підписання главою держави, опозиція буде скаржитись до Конституційного Суду.
До речі, полеміка навколо законопроекту розгорталася ще у сесійній залі. Документ розбирали, як то кажуть, по кісточкам. Почали з обґрунтувань його появи. Автори наголошують: їх документ має спростити життя не тільки органам місцевого самоврядування, а й підприємцям та аграріям. Адже головною вадою Закону «Про розмежування земель державної та комунальної власності» 2004 року є розмежування земель державної та комунальної власності за проектним принципом. Він спричиняє надмірно високу вартість виготовлення проектів і надмірно складний порядок їх погодження. Приміром, з моменту прийняття Земельного кодексу із загальної кількості проектів в Україні затверджено лише 73 на загальну площу 165,91 тис. гектарів.
Суттєвим аргументом нового документу, за словами нардепа Валерія Бевзенка, є об'єктивна необхідність зміни підходів до розмежування земель державної та комунальної власності на законодавчому рівні. Новий документ узгоджує редакцію Земельного кодексу України із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо можливості сільських, селищних міських рад мати об'єкти комунальної власності на території інших населених пунктів. Законопроект змінить повноваження органів виконавчої влади при здійсненні права власності на земельні ділянки. На відміну від існуючої редакції, коли розпорядження земельною ділянкою мають право здійснювати три державні органи, проголосований документ надає ці повноваження одному.
У нардепів були інші думки та аргументи. Так, Юрій Кармазін наголосив, що документ є суцільним порушенням Конституції України. І звернув увагу присутніх у сесійній залі на зауваження Головного науково-експертного управління, які, на його думку, слід уважно читати. За його словами, «порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою має визначатися спеціальним Законом України «Про територіальний устрій», необхідність прийняття якого випливає з вимог статті 92 Конституції України. Натомість тут ми вирішуємо все нормами земельного права. Це є абсолютно неправильно і неприйнятно».
А тому Кармазін вніс пропозицію направити законопроект на повторне друге читання для спільної підготовки двома комітетами: тим, який його готував, і Комітетом з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. Депутата підтримали інші.
Парламентарі відхилили пропозицію Юрія Ганущака надати Верховній Раді повноваження щодо встановлення меж кожної адміністративно-територіальної одиниці прийняттям окремих законів. Зокрема, нардеп зазначив: «По Конституції у нас немає ієрархії рад. Ми спускаємо на нижчий рівень - на рівень району - питання, яке взагалі не може бути ним компетентно вирішене. Пропонується, що межі населених пунктів можуть розглядатися більш компетентним рівнем, це рівень обласний. Тим більше, що він в процесі реформи адмінтерустрою не буде підлягати зміні. А самі межі адмінтеродиниць – це питання величезної політики, тому що на ньому задіяний бюджет і міжбюджетні відносини».
Незважаючи на купу заперечень, конфліктний законопроект прийняли. Але доручили Головному юридичному управлінню Апарату ВР України здійснити його техніко-юридичне доопрацювання. Подальшу долю документу вирішить Президент України та Конституційний Суд.
Наталя СЄЛЄЗНЬОВА
