Аграрний тиждень. Україна
» » » Як вдається зекономити великі кошти
» » » Як вдається зекономити великі кошти

    Як вдається зекономити великі кошти


    ЛесорубРівненщина – лідер за темпами заміщення дороговартісного імпортного газу альтернативними ресурсами. Якщо середньоукраїнський показник заміщення місцевою сировиною становить 1,5% від загального обсягу споживання енергоносіїв, то в області він сягає вже 3,5. А в 2012-му регіон має подолати 4-відсотковий бар’єр заміщення газу відновними та альтернативними видами палива. Такі перспективи визначили в програмі економічного та соціального розвитку області.

     

    І сміття в господарстві згодиться

    ПАТ «Волинь-цемент», що є одним з найбільших виробників цементу в державі, ось уже 10 років має німецького інвестора. Німці, відомо, ціну копійці знають. От і порахували: вигідніше вкласти в енергозбереження сьогодні, аніж вічно бути на російській «голці». Адже процес виробництва цементу доволі енергоємний.

    Перехід потужного підприємства на альтернативні джерела енергопостачання спланували у два етапи.

    Перший – переведення виробничого циклу на вугілля від українського виробника (спеціальні коксівні сорти): у цей проект за два роки інвестовано 60 млн. євро, і 2011-й дав результат. Замість 108 млн. кубометрів газу, що їх використовували в 2010-му, тепер вклалися у …7,8 млн. кубів. Тобто, знизили споживання газу в 16 разів! І при цьому виготовили на 27% цементу більше, ніж у 2010-му.

    Нині на підприємстві активно готуються до другого етапу проекту – роботи на продуктах сміттєпереробки.

    Річ у тім, що в Рівному будується сміттєпереробний завод. Ось-ось рівнянам запропонують роздільний спосіб збирання побутових відходів, які йтимуть на переробку. На підприємстві прискіпливо вивчили, так би мовити, етимологію рівненського сміття і зробили висновок: левова їх частка підходить для принципово нового, сухого способу виробництва цементу, який переважає в Європі. Це також знизить собівартість виробництва цементу та ще й допоможе вирішити проблему утилізації твердих побутових відходів: поки що на рівні міста, а далі – області. «Ось вам приклад ефективного державно-приватного партнерства, який допомагає, як кажуть, вбити двох чи навіть трьох зайців, - розставляє акценти голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ. – Адже сміттєпереробний завод, який запрацює восени, - це ще й робочі місця для наших людей. Зрештою, ми не є тут піонерами: я на власні очі переконався, як цементні заводи Німеччини, Чехії, Польщі активно використовують альтернативні види палива, а деякі вже навіть стовідсотково замістили газ у виробничому процесі».

     

    Як 5 сільських шкіл мільйон зекономили

    Приїздіть до поліської глибинки – приміром, у село Богуші Березнівського району. Торік, у січні, тут відчинила двері нова школа, що постала на місці аварійної (кошти на будівництво виділив уряд Азарова). Її котельня працює на щепі (відходи деревовиробництва, сухе гілля, яке раніше просто викидалося). Так от, за рік роботи (опалювальний сезон, звісно, тривав півроку) за опалення школи, площа якої - майже 4 тис. м2, заплатили 75 тис. гривень. Замість 280 тис., які довелося би викласти з бюджету, якби шкільна котельня працювала на блакитному паливі. Бо щоб опалити газом кубометр площі, потрібно 80 грн., електроенергією – 77, щепою – лише 20. Відчуваєте різницю?

    При цьому шкільна дітвора і в 20-градусний мороз ходить у змінному взутті, в легеньких блузках і сорочках, користується гарячою водою. А щепу на доволі вигідних умовах постачає підприємець із сусіднього села Тишиця: кубометр цього палива з доставкою коштує 150 гривень. Вигідно всім: і місцевим жителям, які працюють у підприємця, і районному бюджету, і, що найголовніше, державі: адже за зекономлені кошти можна будувати нові сільські школи.

    лес«Коли ми зводили цю школу, прийняли принципове рішення: котельня працюватиме на місцевій сировині, а самі твердопаливні котли теж будуть від місцевого виробника. Дарма, що поруч, за 5 км, проходить газ, - пояснює Василь Берташ. - І ось уже маємо економію. Торік ми збудували 5 нових шкіл, усі вони мають автономне опалення й все, що раніше йшло в сміття, тепер дає енергію. Ці школи лише за рік роботи зекономили щонайменше мільйон бюджетних гривень. У 2012-му ми збудуємо й модернізуємо 10 шкіл, які теж працюватимуть на альтернативному паливі. Активно переводимо на нього й котельні навчальних закладів, що збудовані раніше: у Млинівському районі чимало котлів працюють на соломі, якої там на багато десятиліть вистачить. Так, ця робота потребує певних вкладень, але ж ми, як бачите, чимало економимо вже сьогодні».

     

    Кіотський протокол у дії

    Звісно, що за один день про виконання доручення Президента та уряду про ефективне використання бюджетних коштів і перехід на альтернативні джерела енергопостачання не відрапортуєш. Та й будь-яка справа приречена на успіх, якщо робиться не за командою згори, а за власним свідомим вибором.

    Такий вибір у енергозбереженні Рівненщина зробила давно. За будь-яких обставин тут мислили раціонально й не припиняли довгострокових проектів.

    Один із них – пілотний інноваційний проект Програми розвитку ООН (ПРО ООН) та Глобального економічного фонду (ГЕФ), який ось уже майже 10 років працює у Рівному. За цей час побудовано сучасну ТЕЦ, оснащену когенераційною установкою, що дозволило закрити 11 застарілих неефективних котелень, облаштовано новітнім обладнанням котельні центральної міської лікарні, пологового будинку, гуманітарної гімназії. Нинішнього опалювального сезону до згаданого переліку додалася ще одна потужна когенераційна установка (яка одночасно виробляє й теплову, й електричну енергію) та у двох Дети в школеміських котельнях поруч із газовими з’явилися котли, що працюють на відходах деревини. Усе це, включно з облаштуванням відповідних складів на котельнях та під’їздів до них, - технічна допомога ГЕФ та ПРО ООН.

    « У Швеції, де енергозбереження стало ледве не національною ідеєю, я бачив, як із звичайнісінької кулькової ручки виростають маргаритки: насінина цієї гарної квітки вживлена в пластик. Тому, коли ручка відпрацювала свій ресурс, її достатньо просто всадити в землю, - каже міський голова Рівного Володимир Хомко. – Ми, звісно, ще не Швеція, та Кіотський протокол уже став для Рівного документом прямої дії: комунальне теплопостачальне підприємство «Теплотранссервіс» завдяки цілеспрямованій роботі вже продало парникових газів на 30 млн. гривень. Ці кошти використали на модернізацію тепломереж».

     

    Верба не проста, а енергетична

    Але й це ще не все. На Рівненщині підростає ще один альтернативний вид палива – енергетична верба, досвідом вирощування якої поділилися сусіди-поляки. Навесні підприємці, які хотіли займатися цією перспективною справою, отримали адаптовані до наших природно-кліматичних умов саджанці. Тут переслідується дві мети: заліснити малородючі поліські ґрунти та отримати додаткове джерело енергії.

    Серйозну ставку роблять і на торф: адже Рівненщина – одна з найбагатших на поклади низинного торфу областей України. Торік на державному «Рівнеторфі» добули на 15% більше торфу, ніж у 2010-му, і темпів збавляти не збираються. Торфобрикети та фрезерний паливний торф забезпечують потреби комунального господарства краю (це паливо має високу тепловіддачу). Підраховано: 78 тонн брикету замінюють 36 тис. кубометрів газу. Тож виробництво теплової енергії з торфу економніше на 144 тис. грн. порівняно з газом. Місцеві виробничники готові запропонувати конкурентоспроможне альтернативне паливо комунальникам із сусідніх регіонів. А підприємці все активніше відкривають виробництва торфопелетів і гранул.

                                                                                                 Інна ОМЕЛЯНЧУК

     

     


     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Як вдається зекономити великі кошти


ЛесорубРівненщина – лідер за темпами заміщення дороговартісного імпортного газу альтернативними ресурсами. Якщо середньоукраїнський показник заміщення місцевою сировиною становить 1,5% від загального обсягу споживання енергоносіїв, то в області він сягає вже 3,5. А в 2012-му регіон має подолати 4-відсотковий бар’єр заміщення газу відновними та альтернативними видами палива. Такі перспективи визначили в програмі економічного та соціального розвитку області.

 

І сміття в господарстві згодиться

ПАТ «Волинь-цемент», що є одним з найбільших виробників цементу в державі, ось уже 10 років має німецького інвестора. Німці, відомо, ціну копійці знають. От і порахували: вигідніше вкласти в енергозбереження сьогодні, аніж вічно бути на російській «голці». Адже процес виробництва цементу доволі енергоємний.

Перехід потужного підприємства на альтернативні джерела енергопостачання спланували у два етапи.

Перший – переведення виробничого циклу на вугілля від українського виробника (спеціальні коксівні сорти): у цей проект за два роки інвестовано 60 млн. євро, і 2011-й дав результат. Замість 108 млн. кубометрів газу, що їх використовували в 2010-му, тепер вклалися у …7,8 млн. кубів. Тобто, знизили споживання газу в 16 разів! І при цьому виготовили на 27% цементу більше, ніж у 2010-му.

Нині на підприємстві активно готуються до другого етапу проекту – роботи на продуктах сміттєпереробки.

Річ у тім, що в Рівному будується сміттєпереробний завод. Ось-ось рівнянам запропонують роздільний спосіб збирання побутових відходів, які йтимуть на переробку. На підприємстві прискіпливо вивчили, так би мовити, етимологію рівненського сміття і зробили висновок: левова їх частка підходить для принципово нового, сухого способу виробництва цементу, який переважає в Європі. Це також знизить собівартість виробництва цементу та ще й допоможе вирішити проблему утилізації твердих побутових відходів: поки що на рівні міста, а далі – області. «Ось вам приклад ефективного державно-приватного партнерства, який допомагає, як кажуть, вбити двох чи навіть трьох зайців, - розставляє акценти голова Рівненської облдержадміністрації Василь Берташ. – Адже сміттєпереробний завод, який запрацює восени, - це ще й робочі місця для наших людей. Зрештою, ми не є тут піонерами: я на власні очі переконався, як цементні заводи Німеччини, Чехії, Польщі активно використовують альтернативні види палива, а деякі вже навіть стовідсотково замістили газ у виробничому процесі».

 

Як 5 сільських шкіл мільйон зекономили

Приїздіть до поліської глибинки – приміром, у село Богуші Березнівського району. Торік, у січні, тут відчинила двері нова школа, що постала на місці аварійної (кошти на будівництво виділив уряд Азарова). Її котельня працює на щепі (відходи деревовиробництва, сухе гілля, яке раніше просто викидалося). Так от, за рік роботи (опалювальний сезон, звісно, тривав півроку) за опалення школи, площа якої - майже 4 тис. м2, заплатили 75 тис. гривень. Замість 280 тис., які довелося би викласти з бюджету, якби шкільна котельня працювала на блакитному паливі. Бо щоб опалити газом кубометр площі, потрібно 80 грн., електроенергією – 77, щепою – лише 20. Відчуваєте різницю?

При цьому шкільна дітвора і в 20-градусний мороз ходить у змінному взутті, в легеньких блузках і сорочках, користується гарячою водою. А щепу на доволі вигідних умовах постачає підприємець із сусіднього села Тишиця: кубометр цього палива з доставкою коштує 150 гривень. Вигідно всім: і місцевим жителям, які працюють у підприємця, і районному бюджету, і, що найголовніше, державі: адже за зекономлені кошти можна будувати нові сільські школи.

лес«Коли ми зводили цю школу, прийняли принципове рішення: котельня працюватиме на місцевій сировині, а самі твердопаливні котли теж будуть від місцевого виробника. Дарма, що поруч, за 5 км, проходить газ, - пояснює Василь Берташ. - І ось уже маємо економію. Торік ми збудували 5 нових шкіл, усі вони мають автономне опалення й все, що раніше йшло в сміття, тепер дає енергію. Ці школи лише за рік роботи зекономили щонайменше мільйон бюджетних гривень. У 2012-му ми збудуємо й модернізуємо 10 шкіл, які теж працюватимуть на альтернативному паливі. Активно переводимо на нього й котельні навчальних закладів, що збудовані раніше: у Млинівському районі чимало котлів працюють на соломі, якої там на багато десятиліть вистачить. Так, ця робота потребує певних вкладень, але ж ми, як бачите, чимало економимо вже сьогодні».

 

Кіотський протокол у дії

Звісно, що за один день про виконання доручення Президента та уряду про ефективне використання бюджетних коштів і перехід на альтернативні джерела енергопостачання не відрапортуєш. Та й будь-яка справа приречена на успіх, якщо робиться не за командою згори, а за власним свідомим вибором.

Такий вибір у енергозбереженні Рівненщина зробила давно. За будь-яких обставин тут мислили раціонально й не припиняли довгострокових проектів.

Один із них – пілотний інноваційний проект Програми розвитку ООН (ПРО ООН) та Глобального економічного фонду (ГЕФ), який ось уже майже 10 років працює у Рівному. За цей час побудовано сучасну ТЕЦ, оснащену когенераційною установкою, що дозволило закрити 11 застарілих неефективних котелень, облаштовано новітнім обладнанням котельні центральної міської лікарні, пологового будинку, гуманітарної гімназії. Нинішнього опалювального сезону до згаданого переліку додалася ще одна потужна когенераційна установка (яка одночасно виробляє й теплову, й електричну енергію) та у двох Дети в школеміських котельнях поруч із газовими з’явилися котли, що працюють на відходах деревини. Усе це, включно з облаштуванням відповідних складів на котельнях та під’їздів до них, - технічна допомога ГЕФ та ПРО ООН.

« У Швеції, де енергозбереження стало ледве не національною ідеєю, я бачив, як із звичайнісінької кулькової ручки виростають маргаритки: насінина цієї гарної квітки вживлена в пластик. Тому, коли ручка відпрацювала свій ресурс, її достатньо просто всадити в землю, - каже міський голова Рівного Володимир Хомко. – Ми, звісно, ще не Швеція, та Кіотський протокол уже став для Рівного документом прямої дії: комунальне теплопостачальне підприємство «Теплотранссервіс» завдяки цілеспрямованій роботі вже продало парникових газів на 30 млн. гривень. Ці кошти використали на модернізацію тепломереж».

 

Верба не проста, а енергетична

Але й це ще не все. На Рівненщині підростає ще один альтернативний вид палива – енергетична верба, досвідом вирощування якої поділилися сусіди-поляки. Навесні підприємці, які хотіли займатися цією перспективною справою, отримали адаптовані до наших природно-кліматичних умов саджанці. Тут переслідується дві мети: заліснити малородючі поліські ґрунти та отримати додаткове джерело енергії.

Серйозну ставку роблять і на торф: адже Рівненщина – одна з найбагатших на поклади низинного торфу областей України. Торік на державному «Рівнеторфі» добули на 15% більше торфу, ніж у 2010-му, і темпів збавляти не збираються. Торфобрикети та фрезерний паливний торф забезпечують потреби комунального господарства краю (це паливо має високу тепловіддачу). Підраховано: 78 тонн брикету замінюють 36 тис. кубометрів газу. Тож виробництво теплової енергії з торфу економніше на 144 тис. грн. порівняно з газом. Місцеві виробничники готові запропонувати конкурентоспроможне альтернативне паливо комунальникам із сусідніх регіонів. А підприємці все активніше відкривають виробництва торфопелетів і гранул.

                                                                                             Інна ОМЕЛЯНЧУК

 

 


 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.