В інтересах селян

17 August, Розділ Агрополітика / Досвід, переглядів 2 938

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало масштабне інформування українських селян про проект Закону «Про ринок землі». Почути думки, обмінятися подальшим баченням вирішення болючого питання, звірити стрілки аграрного годинника було, насамперед, вирішено з аграріями-Героями України на території відомого підприємства Київщини і України агрокомбінату «Пуща Водиця» за ініціативи Аграрного союзу України (АСУ).

Збираючи на розширене засідання Виконкому АСУ аграіїв-Героїв України, його очільник Геннадій Новіков був переконаний, що обмін думками щодо прийняття законопроекту буде «гарячим». Так воно й сталося. Втім, усе по порядку.

- Без завершення земельної реформи неможливий подальший економічний розвиток. Ми завершимо її, бо це в інтересах селян. Ті, хто протягом 20-ти років проводили земельну реформу тільки на словах, привели село до зубожіння і руїн, - переконував міністр агропроду Микола Присяжнюк.

А завдяки завершенню земельної реформи буде проведена інвентаризація земель і створений прозорий обіг сільськогосподарських земель. Вартість землі зросте в кілька разів, на селі з'являться робочі місця, буде відновлено і збережено родючість ґрунтів.

- Ми підемо в кожне село і пояснимо людям вигоду завершення земельної реформи. Адже сьогодні український селянин заляканий безглуздими міфами про введення в обіг сільгоспземель, - підкреслив М. Присяжнюк. - Не буду приховувати: питання складне, та назад дороги нема. Реформу розпочали і її треба завершувати. Дискусія триває і ми сподіваємося, що в період обговорення почуємо думки всіх, врахуємо їх, аби реформа була ефективною. Наголошу: на цьому шляху можуть бути і помилки.

Відверта розмова про наболіле

5 робочих груп вивчали зарубіжний досвід. Чисто копіювати його не вдається: ми маємо свої особливості. Головна серед них – для українців земля – найдорожчий скарб.

- Завершення реформи – не означає її продаж, - пітримав розмову голова АСУ Геннадій Новіков. – Головне - не допустити базару і не обезземелити селянина.

З позицій економіки запропонував перечитати проект закону директор НЦ «Інститут аграрної економіки» НААН, Герой України Петро Саблук.

- Треба не забути про те, що ми вже працюємо в ринкових умовах, співставляти попит і пропозицію, аби вирішити проблеми селянина, села і держави. Затягування у цій справі призведе до погіршення стану справ у провідній галузі економіки. Я – за ринок землі, проте сам проект закону ще треба шліфувати, бо цей ресурс повинен працювати на повну потужність і приносити прибуток.

Герої україни
У голови Котелевської райдержадміністрації Полтавської області, Героя України Тетяни Корост болить душа і серце за майбутнє не одного гектара і не одного поля, а всієї країни. Тому вона пропонує колегам не спостерігати за процесами, що відбуватимуться у селі, а бути його активними учасниками. А чи передбачили учені наслідки від завершення реформи? Чи не погіршимо питання продовольчої безпеки? На чиїх плечах перебуватиме соціальна сфера?

Не ховатися в окопи і не працювати на «ваших» і «наших» закликав присутніх двічі екс-міністр сільського господарства, а нині керівник потужного агрохолдингу, Герой України Юрій Карасик. І не треба брати до уваги повчання тих, хто виріс на асфальті й не знає, як хліб росте. Досвіду вистачить у аграріїв. Думка Юрія Михайловича щодо мораторію зводилася до сумних наслідків, які доводиться пожинати.Створення тіньового ринку землі принесло лише шкоду і втрати мільярдних сум. А ті кілочки, що стирчать із землі, яка роками не використовується, знизили потенціал полів утричі.

А гендиректор СП «Нібулон», Герой України Олексій Вадатурський наголосив, що проблеми села найкраще знають його жителі. Земля повинна працювати за умови довгострокової аренди, яка гарантуватиме орендарю, що завтра його не викинуть з поля. І не треба намагатися все пригладити, бо може виникнути створене руками людей стихійне лихо. І не гарні лозунги варто обговорювати, а дбати про захист власників паїв.

Говорили того дня і про родючість ґрунтів, інвентаризацію земель, створення державного земельного фонду, навантаження на гектар, патріотизм і прагматизм.

Про те, що всі селяни нині в одному аграрному човні, нагадав радник Президента України Віктор Слаута. Де загруз селянський віз і як його зрушити з місця, не винаходячи щоразу новий велосипед? Віктор Андрійович запропонував виробити план порятунку.

- Я не агітатор і не пропагандист, - наголосив він.- Влада бере на себе здійснення реформи, а селяни повинні опрацювати, доповнити її і горою стояти за кожну свою пропозицію.

Різні думки звучали того дня на зібранні. І це добре, що питання нікого не залишає байдужим, у кожного є не один десяток пропозицій і доповнень до проекту закону. Головне - так завершити 20-річний марафон, аби село не потрапило у капкан, а це можливо, врахувавши думку кожного селянина й відкинувши зайві емоції.

Один у полі не воїн

Сьогодні на вирішення цього питання аграрії мають хоча і незначний, проте хоч якийсь запас часу. А от проблеми, що виникають у аграріїв у зв’язку з тривалою посухою, що змінилася тривалими дощами, можуть спричинити колапс на зерновому ринку. Посіви зернових не витримують випробувань: зерно проростає у колосі, втрачаючи хлібопекарські якості і, відповідно, впаде його ціна.

Аби вплинути на ринок зерна, що починає «закипати» ще до масового початку жнив, у Аграрному союзі України вирішили створити громадський ціновий комітет, члени якого формуватимуть ціну в залежності від цін на світових біржах. Особливо гостро обговорювалося питання застосування мита на зернові і технічні культури, пролонгації кредитів, діяльності Аграрного фонду як одного з головних гравців на ринку зерна. Нині собівартість однієї тонни збіжжя становить майже 1400 гривень. Існує тривога у аграріїв щодо ціни на внутрішніх ринках. Тут рекомендації зводилися до одного: з реалізацією зерна поспішати не треба. Геннадій Новіков закликав аграріїв протриматися до середини серпня. Коли закупівельні ціни на хліб почнуть рости.

Вадатурський герої україни Голова Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко наголосив, що проблему «заклали» аграріям раніше, а ціна митного питання сягає 6 млрд. гривень. Тож депресивний стан агровиробникам гарантовано, а разом із цим наростатимуть й проблеми. На цю тривогу аграрії очікують реакції Президента України Віктора Януковича та Прем’єр-міністра Миколи Азарова. Поодинці розповідати про біди села неефективно. А тому й прийняли на зборах рішення звернутися до керівників держави. Одним із головних пунктів звернення буде актуальний наголос на тому, що за ринкової ціни на продукцію сільський бізнес може самотужки інвестуватися, прокладаючи дорогу новітнім технологіям світового зразка.

Ринок – не ринок

Деякі прибічники якнайшвидшого запровадження «ринку землі» стверджують: «ринок» і «купівля-продаж» - різні речі. Тлумачний словник сучасної української мови роз’яснює: «Ринок - сфера товарного обороту, сукупність актів купівлі і продажу товарів». Здається, й знані лідери сільгоспвиробництва - Герої України - спираються у своїх міркуваннях саме на класичне - словникове - тлумачення цього поняття. І дійсно, як не крути й не обгортай, а ринок, він і щодо землі – ринок.

Дмитро Моторний, голова ПОК «Зоря» (Херсонщина), двічі Герой Соціалістичної Праці, Герой України:

- Ми пережили «реформи», які розгромили сільське господарство нашої держави. А тепер нависла загроза втрати найродючіших у світі українських чорноземів. Та чи не краще перед тим, як запровадити «ринок землі» по всій країні, провести експеримент у 3-4 областях? Завершити повну інвентаризацію земель в «експериментальних» регіонах, оформити всю відповідну документацію, подивитися, як працюють у конкретних областях пропоновані закони, що регулюють земельні відносини. Нехай, навіть, ми багато втратимо у агровиробництві у цих регіонах. Може, тоді й одумаємося: що не так робимо?

Нам вдалося у господарстві зберегти тваринництво. Маємо 1000 дійних корів. Понад 20 мільйонів уклали в соціальну сферу. Працює дитсадок з басейном. Пишаємося ансамблем, хором, мистецькими гуртками, що діють при нашому Палаці культури. Всі кошти в нас «працюють» в обігу, забезпечуючи розвиток виробничої та соціальної сфери. За що ж ми купимо землю, яку орендуємо й в яку вкладаємо? Держава має гарантувати наше право працювати на землі, про яку ми піклуємося, вкладаючи в неї свою любов, труд, здоров’я, життя…

Тетяна Корост, голова Котелевської райдержадміністрації Полтавської області, Герой України:

- Найбільше лихо буде, якщо ми посядемо позиції сторонніх спостерігачів. Ті, хто працює на благодатній українській землі, мають взяти активну й безпосередню участь у вирішенні земельного питання, допомогти правильно розв’язати цей вузол. Треба прискіпливо проаналізувати весь шлях «української земельної реформи», починаючи з 1992 року. І кожен «ідеолог» має нести відповідальність за її наслідки.

Слаута Ковалів От ми кажемо, що землю дозволимо продавати тільки фахівцям. Але де вони візьмуть кошти? Колись у Польші 25% сільгоспземлі належало колгоспам. Але ці угіддя не розбазарили, не роздали, а передали в національне агентство по земельних ресурсах. Саме цей орган отримав право надавати колишню колгоспну землю в оренду.

До чиїх рук потрапить українська, колись колгоспна, земля? У проекті закону прописано процедуру купівлі-продажу, та жодного слова немає про відповідальність за продовольчу безпеку. А хто відповідатиме за систему землеробства, за стан родючості?

Юрій Карасик, генеральний директор ТОВ «Агро-Холдинг МС» (Київщина), Герой України:

- Говорити про реформу на землі й опрацьовувати її стратегію мають, передусім, ті люди, для кого сільське господарство стало справою життя. До чого призвів славнозвісний мораторій? До відчуження, до чорного ринку, до спекуляцій і махінацій. Треба детально прописати механізм виконання земельного законодавства. А обговорити проекти пропонованих законів треба обов’язково в областях, у районах, в селах. От, скажімо, скільки я сьогодні можу купити землі? А ні гектара! Я не можу собі дозволити вирвати з обігу кошт, на яких тримається виробництво, бо все занепаде. Тож усі, хто успішно працює на землі, мають отримати чітки гарантії, що завтра в них не відберуть їхню справу життя.

Олексій Вадатурський, генеральний директор ТОВ СП «Нібулон», Герой України:

- Колись «нагорі» думали, що варто роздати людям по 2-3 га землі й вони стануть щасливими. Тепер пожинаємо плоди нашого сільського «щастя». Роботи нема. Ферми в руїнах. Клуби та медпункти під замками. Тепер чуємо – «ринок землі» все налагодить. Боюсь я, щоби цей ринок не став збоченим. Має бути «дорожня карта», в якій і буде виписана чітка стратегія й правила гри на земельному ринку.

Особливо уважно треба ставитися до розробки й прийняття земельного законодавства. В ньому слід уникнути нечітких тлумачень і норм, щоби запобігти подвійним стандартам. Треба дати лад орендним відносинам, стимулюючи довгострокові договори. Орендар, який прийшов чесно й турботливо працювати на землі, вкладаючи в неї свої кошти й сили, має бути впевнений, що його не викинуть з наданих угідь. А всі юридичні й фізичні особи - бути рівними в правах і обов’язках.

Микола Васильченко, директор ТОВ «Агрофірма «Маяк» (Черкащина), Герой України:

- Мені інколи здається, що ми йдемо туди, куди нас колись привів Горбачов. Бо за 20 років псевдореформування ми так і не вийшли на чіткий і зрозумілий шлях щодо земельних відносин. Не позначено було й відповідні перспективи та не складено прогнози щодо наслідків нововведень. У наших господарствах люди працюють за гроші, а не за гасла й гарні словеса. І нам, керівникам, треба дбати про добробут людей, про удосконалення технологій виробництва, від чого й залежить доля підприємства.

Як знати, чи кожен потенційний покупець землі ставитиме перед собою такі ж чесні й благородні цілі? А, може, завтра новий власник знайде лазівки, щоби позбавитися й клопітного виробництва, й неприбуткової соціальної сфери, й людей з їхніми потребами? Наламати дров легко, а от ліс виростити…

Вікторія ЛЯХОВЕЦЬ

Володимир ВІЛЬОВИЧ