Спеціальні знання навіть не потрібні, бо всі агровиробники знають: без насіння, добрив, техніки, пального, гербіцидів у бік поля навіть дивитися нічого. Проте вчені-аграрії зазначають, що у формулі ефективного землеробства значно більше складових. І готові продовжити цей список, довівши суму доданків до трьох десятків. Кредити, технології, техніка… Поєднання сонця і дощу, тепла і холоду, догляд – то вже тонкощі агрономії.

Сьогодні ж ми поговоримо про готовність господарств столичного регіону до проведення комплексу весняно-польових робіт із начальником Головного управління агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації Олександром Покотилом. А ще проаналізуємо ситуацію на полях, у машинно-тракторних парках, зерносховищах.

- У формуванні врожаю немає основних і другорядних питань,- розпочав розмову Олександр Володимирович. – Кожна складова - ще один важливий ланцюг у загальній формулі врожайності. Не «зіграє» вчасно чи ефективно бодай одна, і вже інші «гратимуть» не так потужно.

- Безгрошів’я у касах господарств, подорожчання засобів виробництва і обвал цін на продукцію селян. Ось постійні супутники напередодні весни вже не один рік поспіль. На державному рівні неодноразово наголошувалося, що цей Гордіїв вузол частково вже розрубали. Чи відчують це виробники?

- Дефіцит коштів відчувається і у нинішньому році, проте гостроту питань вдалося зняти. Для проведення весняних робіт на Київщині необхідно 1,4 млрд. грн., що більше ніж торік. Власні гроші, як і раніше, залишаються головним джерелом фінансування і на них припадає аж 87% коштів. Решта – а це 13% - банківські кредити, інвестиційні кошти. На сьогодні господарства залучили для проведення робіт 130 млн. грн., це вдвічі більше, ніж торік. У цілому з початку року аграрії отримали 270 мільйонів кредитів, що демонструє відродження довіри банківських структур до аграріїв області.

За грантом, наданим Міністерством економіки Нідерландів, голландські та українські фахівці працюють з 2008 року. Досі проект реалізовувався лише на території Полтавської області. А кілька днів тому другий етап програми “Sustainable Biomass Import Program” під назвою «Pellets for Power» презентувався у Міністерстві аграрної політики та продовольства України.

Представляли проект голова програми Pellets for Power, експерт з біоенергетичних культур Вольтер Ельберсен і координатор цієї програми, експерт з біоенергетики та сертифікації біомаси Рональд Поппенс. А слухали і дискутували з ними фахівці департаментів інженерно-технічного забезпечення, розвитку сільських територій, рослинництва, аграрної освіти, науки та дорадництва профільного міністерства.

Інвестиції в біомасу – це вигідно

Суть запропонованої програми - дослідження українських умов для вирощування на так званих поганих, неродючих ґрунтах певних сортів багаторічних трав. Їх планують оптимально переробляти на біомасу та вигідно використати, перетворивши, зокрема, й на цінне джерело енергії. Наприклад, для опалення місцевих об’єктів, або постачання за кордон, у т.ч. й до Голландії. Крім цього потрібно задовольнити зростаючу потребу в екологічно стійкому виробництві енергії, що відповідала б міжнародним і європейським стандартам екологічного стійкого розвитку.

Щаслива людина, яка вчасно зрозуміла своє призначення в цьому світі, обираючи долю-дорогу. За всіх труднощів і випробувань Боже благословення вже її не покине. Відтак щоденний копіткий труд перестає бути просто працею, а набуває суті справжньої місії.         “Що віддав – те твоє”, - кажуть мудрі.

У довжелезній вервечці століть і навіть тисячоліть той, хто добуває їжу для інших, стоїть біля витоків вищого промислу. І в ієрархії сучасного світу, де змістилися понівечені, святі поняття, хлібороби, хлібодари не втратили свого істинного значення перед Всевишнім.

Президент УАК Леонід Козаченко, відкриваючи цьогорічну іміджеву програму “Суспільне визнання” для провідних підприємств України, прагнув прояснити вседержавній громаді важливість справжнього професіоналізму у галузі сільського господарства. Адже відомо, що навіть геній не може творити, якщо він знесилений і немічний. Тож продукти є основою життя і діяльності для розвитку науки, культури, будівництва – геть усіх проявів людської думки і людського духу. Не дарма сучасний письменник, філософ Микола Руденко, який зазнав брежнєвських таборів, вважав професію хлібороба найвищою з усіх професій людства.

Асамблея ділових кіл України наприкінці лютого провела в Києві щорічне одинадцяте зібрання національної еліти під гаслом «Україна і світ: інноваційний потенціал та інвестиційна привабливість».

Програма конгресу розпочалася пленарним засіданням у столичному Палаці мистецтв «Український дім». Серед учасників і промовців були: Пол Бріггс, керуючий директор, і Кристина Хауелл, голова департаменту зовнішніх зв’язків Торгової Палати Долини Темзи (Великобританія), Віктор Кириленко, експерт Проекту ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні» (Бельгія), Олександр Степанець, виконавчий директор Московського інтелектуального ділового клубу (Росія), Олександр Кендюхов, голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів, Дмитро Борисов, перший заступник директора Міжрегіонального центру інноваційного розвитку, Олександра Кужель, президент Асамблеї ділових кіл, Пятрас Вайтєкунас, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Литва в Україні, Кестутіс Масалскіс, комерційний аташе Посольства Литви в Україні, В’ячеслав Рой, голова Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва України.

Чергова всеукраїнська селекторна нарада, що відбулася днями у Міністерстві аграрної політики і продовольства за участю всіх регіонів, продовжила розгляд теми щодо цінової політики в державі на продовольчі товари.

Намагалися того дня розібратися і у проблемах, що виникають напередодні початку весняно-польових робіт. Особливо гостро це питання стоїть для південних районів, які щороку першими розпочинають посівну.

Як зазначив у вступному слові перший заступник міністра агропроду Микола Безуглий, цінова ситуація на основні види продовольства залишається в цілому по країні нестабільною. За підсумками січня, вартість лише гречки зросла у 2,7 рази. І це тоді, коли у селян її купували по 3,9 грн./т, а реалізовують за цінами «зі стелі». Ще 40 тис. тонн тепер уже політичного насіння зберігається у господарствах. А тим часом два найбільші переробні підприємства у Сквирському та Білоцерківському районах , що на Київщині, за даними перевірок Антимонопольного комітету наразі простоюють через відсутність сировини.

І хоча гречка потрапила на початку року у список абсолютних чемпіонів, незначно від неї відстали й інші товари: олія, цукор, яйця, борошно, овочі. Цінова амплітуда у різних областях настільки відрізняється, що різниця відсотків у звітах сусідів виглядає, як небо і земля. До того ж по-різному у регіонах відреагували на проблему приборкання цін: у окремих поступово вони знижуються, а у ряді областей продовжують утримувати темпи росту.

15 лютого відбувся ХХІ з’їзд фермерів і приватних землевласників. Як завжди, захід містив дружні зустрічі, теплі обійми і невимушене спілкування між аграріями. Та особливістю цьогорічного зібрання стало масове невдоволення фермерів державною аграрною політикою.

Звісно, з’їзд розпочався з доповіді-звіту президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Миколи Миркевича, який розповів про здобутки і роботу організації, яку він очолює, та озвучив найболючіші проблеми, що турбують фермерів. За його словами, одним із невирішених питань для аграріїв є і залишається проблема цінового розриву. «Допоки у сільгоспвиробників задешево купуватимуть, а споживачу – задорого продаватимуть? – запитував Микола Степанович. – З одного боку, в Україні найнижчі закупівельні ціни на продукцію, вироблену в селі, а з іншого – роздрібні ціни на цю ж продукцію в супермаркетах вищі за європейські».

Говорячи про роботу АФЗУ, Микола Миркевич зазначив, що завдяки асоціації були, наприклад, внесені зміни до Правил проходження державного технічного огляду, в результаті чого фермерам не довелося транспортувати техніку до станцій техобслуговування, як це було раніше, а техогляд проводився в господарствах.

Відомо, що ефективність галузі молочного тваринництва зумовлена трьома основними чинниками: умовами утримання, повноцінною годівлею і генетичним потенціалом тварин. Поділитись своїм досвідом з українцями в питанні ефективності та продуктивності молочного скотарства вирішили під час виставки «ІнтерАГРО» голландці.

Відкриваючи голландсько-український форум з агробізнесу, президент УКАБ Алекс Ліссітса наголосив, що результати, які демонструють голландські молочні ферми – вражаючі. Ефективність виробництва молока в Нідерландах у 12 разів вища ніж в Україні. Натомість у 2010 році загальне виробництво молочної продукції порівняно з 2009-м в Україні зменшились, відповідно знизились обсяги переробного молока. За інформацією УКАБ, за останні 4 роки щорічне зниження виробництва молока в цілому по Україні становило в середньому 4% і варіювалось від 1% до 8% (здебільшого за рахунок сектора особистих селянських господарств). Але відносно стабільний попит із боку молокозаводів створює для сільгосппідприємств потенціал до нарощування виробництва молока мінімум на 5% щорічно.

Фахівці галузі сподіваються, що Уряд, оголосивши молочне тваринництво пріоритетною галуззю, в змозі буде реформувати її. Оптимізму молочникам додав, зокрема, виконуючий обов’язки директора Департаменту ринків тваринництва Мінагропроду Володимир Пищолка, який прогнозує збільшення виробництва молока цього року до 11,5-11,7 млн. тонн.

- Думаю, у нас цього року є підстави, як мінімум, не зменшити, а стабілізувати і навіть дати хоча би 1-2% зростання виробництва молока, - зазначив службовець. - І якщо не буде несприятливих природних умов, то державна підтримка зацікавить людей збільшувати виробництво молока.

Слово «арт» буквально означає – мистецтво. До чого тут, запитаєте, сільське господарство? Поясню. Кого-кого, а професійного агронома не обдуриш: він одразу зорієнтується, яка кількість зерна вродить на тому чи іншому полі. Плекати реально високі врожаї вміють лише віртуози своєї справи. Люди, яких природа наділила спеціальним даром. І цей свій талант вони уміло перетворюють на мистецтво.

«Агро-Арт» - таку назву отримали зернові конференції, які другий рік поспіль у Києві та інших містах України проводить компанія «Сингента» для керівників і агрономів сільгосппідприємств України. Нещодавно аграрії з цікавістю поспілкувались в ошатній залі київського Президент-готелю. І найперше завдання, що поставила перед собою «Сингента», - не лише розповісти про новинки ринку засобів захисту рослин і насіння, а й показати учасникам конференцій, що існує чимало механізмів ефективного господарювання в сучасних умовах, - до речі, непростих ні у фінансовому, ні кліматичному плані – та навчити грамотно і результативно працювати в галузі землеробства.

- Головні фактори, які впливають на ринок зернових, - підкреслив доктор Хайнц Штрубенхофф, керівник Проекту «Німецько-український аграрний діалог» при Інституті економічних досліджень і політичних консультацій, – це аж ніяк не погода, а фундаментальні аспекти функціонування цього ринку. Відомий експерт на прикладі розрахунків і таблиць довів присутнім, що наша країна є великим гравцем на світовому аграрному ринку і багато країн готові купувати у нас зерно (пшеницю, сою, кукурудзу, ячмінь).

Хтось дивиться в майбутнє з неперевершеним оптимізмом, а хтось лякає катаклізмами. Професіонали сільськогосподарського виробництва живуть реаліями. Вони прагнуть прагматично аналізувати тенденції  світового ринку й розвитку АПК,  щоби вивести власну формулу ефективної діяльності на сьогодні, на завтра, на післязавтра. 

Вони усвідомлюють, що прийшли працювати на землі не на один день. «Завтра хоч потоп» - не їхнє гасло. І взагалі, сьогоднішні успішні аграрії  не сприймають мову гасел. Вони розуміють і беруть до уваги тільки  логічно послідовні аргументи, обґрунтовані розрахунками, цифрами, фактами.

Відтак, організована Аграрним союзом України та Національним науковим центром «Інститут аграрної економіки» за підтримки Мінагропроду науково-практична конференція «Перспективи розвитку АПК України в 2011 році» зацікавила багатьох. І перш за все практичністю. Всі розуміють, що не гоже здобувати інформацію й прогнози, від яких залежатиме розклад на завтра, від сумнівних «експертів» з інтернету. Варто чути думку науковців і практиків, добрі справи яких перевірені життям і часом.

Отже,  серед  двох сотень учасників конференції були  й керівники господарств різних форм власності з більшості регіонів країни, й  голови галузевих асоціацій, провідні вчені ННЦ та інших науково-дослідних установ аграрного спрямування, директори регіональних наукових центрів НААН України, відповідальні працівники аграрного міністерства, ряду інших міністерств і комітетів, Державного агенства земельних ресурсів України, представники аграрного бізнесу. Жвава зацікавлена й аргументована дискусія тривала два дні. А завдяки присутності нашого кореспондента під час цих подій, тисячі  шанувальників «Аграрного тижня. Україна» більше дізнаються про перебіг і зміст конференції, щоби окреслити перспективи розвитку й власної аграрної справи.

Чергова всеукраїнська селекторна нарада, що відбулася днями у Міністерстві аграрної політики і продовольства за участю всіх регіонів, продовжила розгляд теми щодо цінової політики в державі на продовольчі товари.

Намагалися того дня розібратися і у проблемах, що виникають напередодні початку весняно-польових робіт. Особливо гостро це питання стоїть для південних районів, які щороку першими розпочинають посівну.

Як зазначив у вступному слові перший заступник міністра агропроду Микола Безуглий, цінова ситуація на основні види продовольства залишається в цілому по країні нестабільною. За підсумками січня, вартість лише гречки зросла у 2,7 рази. І це тоді, коли у селян її купували по 3,9 грн./т, а реалізовують за цінами «зі стелі». Ще 40 тис. тонн тепер уже політичного насіння зберігається у господарствах. А тим часом два найбільші переробні підприємства у Сквирському та Білоцерківському районах , що на Київщині, за даними перевірок Антимонопольного комітету наразі простоюють через відсутність сировини.

І хоча гречка потрапила на початку року у список абсолютних чемпіонів, незначно від неї відстали й інші товари: олія, цукор, яйця, борошно, овочі. Цінова амплітуда у різних областях настільки відрізняється, що різниця відсотків у звітах сусідів виглядає, як небо і земля. До того ж по-різному у регіонах відреагували на проблему приборкання цін: у окремих поступово вони знижуються, а у ряді областей продовжують утримувати темпи росту.

Приїзду міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Присяжнюка у Вінницькому національному аграрному університеті завжди раді. Та й стовідсотково міністерським цей візит, мабуть, не назвеш. Бо Миколу Володимировича тут сприймають у двох іпостасях – і як керівника відомства, якому підпорядкований навчальний заклад, і як голову наглядової ради університету. 

Власне, цього разу він приїхав сюди не для того, щоб адмініструвати чи наглядати. Його місія була значно приємнішою й полягала в участі у відкритті оновленого навчального корпусу. У результаті добудови й реконструкції цілого поверху аудиторний фонд університету збільшився на 1200 квадратних метрів, з’явилися нові, сучасно оснащені лабораторії й приміщення для практичних занять. За рахунок побудови шатрового даху й утеплення споруди споживання тепла цим корпусом скоротилось удвічі. До вподоби студентам і те, що розширення навчальних площ дозволить припинити навчання в підвальних приміщеннях, які досі тут вимушені були використовувати.

«На реконструкцію корпусу витрачено близько п’яти мільйонів гривень, – повідомив ректор університету, він же й народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік. – З них половина – це кошти, спрямовані міністерством, а решта – залучені нами шляхом формування спеціального благодійного фонду. Їх наявність дозволила провести всі необхідні роботи за чотири з половиною місяці».

На Житомирщині відбулося спільне засідання Президії Національної академії аграрних наук України та колегії обласної державної адміністрації. Учасники наради розглянули питання наукового забезпечення розвитку галузей АПК області в сучасних умовах.  

Вступним словом засідання відкрив перший віце-президент НААН Анатолій Головко. З доповіддю про стан і перспективи реформування агропромислових галузей регіону в контексті основних пріоритетів Програми економічних реформ на 2011-2015 роки і реалізації програми розвитку АПК Житомирщини в сучасних умовах виступив голова обласної держадміністрації, член-кореспондент НААН України Сергій Рижук.

Розуміючи важливість економічних реформ, що відбуваються в державі, наголосив Сергій Миколайович, аграрії області не стоять осторонь проблем, вирішення яких нині є вкрай важливими для ефективного розвитку агропромислового комплексу.

Установчим зборам передував тривалий процес напрацювання спільних позицій. Влітку минулого року представники трьох асоціацій страховиків - Ліги страхових організацій, Асоціації «Страховий бізнес» та Української федерації убезпечення - звернулися до Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні» з проханням координувати процес створення бюро.

Свого колегу, Михайла Русого, який очолює сільськогосподарське відомство Республіки Білорусь, днями приймав у Києві міністр аграрної політики та продовольства України Микола Присяжнюк.

Чимало журналістів стали свідками цього дружнього діалогу. І кореспондент «Аграрного тижня. Україна» в їхньому числі. А по завершенні переговорів міністри не обминули представників мас-медіа.

Зокрема, Микола Присяжнюк підсумував: «Сьогодні питанню продовольчої безпеки в світі приділяється першочергова увага. Це навіть зазначено у відповідній резолюції ООН. Теперішні наші переговори підтвердили, що спільний баланс по дефіцитних продуктах харчування має неабияку актуальність. От ми й домовилися його розробляти, аби спільними зусиллями найповнішою мірою задовольняти потреби українських та білоруських споживачів». 

27 січня в рамках проведення круглого столу «Розвиток діалогу в зерновому секторі та перспективи інвестування» між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Європейським банком реконструкції і розвитку та керівниками Української аграрної конфедерації і Української зернової асоціації був підписаний Меморандум щодо ініціативи спільних дій з підтримки зернового сектору України. 

За словами директора департаменту агробізнесу Європейского банку реконструкції і розвитку Жиля Меттеталь, Україна має видатний потенціал щодо збільшення виробництва зернових. І на його думку, для успішного розвитку потрібно усунути певні проблемні питання, які сьогодні існують у спілкуванні між владою та приватним сектором. «Підписаний Меморандум насамперед передбачає прозору співпрацю і діалог між приватним сектором і державою», - наголосив Жиль Меттеталь та пообіцяв через півроку на черговій зустрічі з’ясувати наскільки виконуються положення документу.