Не так давно «Аграрний тиждень. Україна» вже торкався проблематики вітчизняного виноградарства та виноробства. Подробиці ви можете дізнатися із №40 газети. Проте, підсумки Ялтинської наради показали, що охопити увесь спектр актуальних питань в рамках однієї зустрічі неможливо.

Щоб визначити ситуацію, яка склалася у більш фінансовоємному сегменті виробництва – коньячному, була проведена спеціалізована нарада з питань перспектив розвитку коньячного виробництва в Україні. В ній взяли участь фахівці Міністерства аграрної політики України, Держспоживстандарту України, керівники Херсонської облдержадміністрації та Н.Каховської міської ради, наукові співробітники НІВіВ «Магарач», керівники та спеціалісти коньячних підприємств.
Коньячне виробництво – складний та довготривалий процес, який вимагає високого професіоналізму та суворого дотримання традицій технології виготовлення. Україна має таку традицію. Хоча й досвід вітчизняних коньячників у порівнянні зі світовими лідерами - невеликий. Держава постійно приділяє увагу і підтримує фінансово коньячну та виноробну галузі. Починаючи від 1999 року, практично щорічно обсяг фінансової допомоги сягає 200-250 млн. грн.. Ці кошти йдуть саме на розвиток садівництва, виноградарства та виноробства.

На своєму засіданні у середу, 24 жовтня, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження на виконання постанови №259 «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та середньострокових кредитів» .
Це дозволить сільгоспвиробникам закупити ще у 2007 році іноземну сільгосптехніку за бюджетною програмою здешевлення її вартості.
До нині за цією програмою селяни могли купувати виключно сільськогосподарські машини та механізми вітчизняного виробництва. В перелік імпортної техніки внесено три десятки позицій техніки, яка не виробляється в Україні.
До речі, Кабінет Міністрів прийняв розпорядження з відповідним дорученням чотирьом міністерствам: Мінекономіки, Мінфіну, Мінпромполітики та Мінагрополітики. Фахівці цих відомств повинні будуть у найкоротший термін розробити відповідну програму для упорядкування закупівлі імпортної техніки за бюджетні кошти.

Саме стільки «другого хліба» вирощують в лісостеповій зоні на Вінниччині. А саме у фермерському господарстві «Єфрем», що в невеличкому селі Лісовому Барського району.

Принагідно зазначу, що назва агроформування за святим письмом власне й означає подвійне благословення чи подвійний врожай. Дивлячись на оброблені поля, на котрих під сонячними променями врунився гарний врожай, не ймеш віри: ще минулоріч тут буяли бур’яни мало не у людський зріст!..
Арбітражний керуючий віднайшов для доведеного штучно до банкрутства сільгосппідприємства настільки «ефективного» власника, що той на раз завантажив увесь більш-менш вартісний метал, у тім числі й справні агрегати, і здав на брухт. А із 60 тис. гривень заборгованості по зарплатах та паях, селянам виплатив лишень 20, решта ж невідомо куди зникла. Коли ж люди спохопилися, то від господарства залишилися лишень розбомблені ферми та жерсть й бачки, що не встиг здати в утиль новоявлений інвестор.

Аграрний тиждень, що минув, позначився кількома цікавими подіями. Дві з них – ярмарок «Київська осінь-2007» та виставка «Україна зернова» - привернули увагу багатьох селян і городян. Перші показували свої досягнення в галузі АПК, дискутували і презентували нові розробки, другі – користувались цими досягненнями, купуючи різноманітну сільськогосподарську продукцію. Як це відбувалося, ви дізнаєтесь, погортавши сторінки нашої газети.

Центральним в цих подіях, на наш погляд, стало засідання колегії Міністерства аграрної політики України. Його провели в павільйоні №1 НК «Експоцентр України» (колишнє ВДНГ). Свідомо члени колегії зібрались саме в день відкриття аграрних виставок, коли найбільше люду приїздить до столиці, адже колегія презентувала надзвичайно важливий документ для всіх, хто працює в АПК і проживає на сільських територіях: Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року.

В студії селекторного зв’язку Мінагрополітики України (вул. Хрещатик. 24) відбулася селекторна нарада з питань проведення комплексу осінніх польових робіт, ситуації на ринку сільськогосподарської продукції та фінансового забезпечення АПК.
Нараду провів Віце-прем’єр-міністр України Віктор Слаута, з детальним аналізом стану справ в аграрному секторі виступив міністр аграрної політики України Юрій Мельник. В студії на Хрещатику були присутні заступники міністра аграрної політики, представники Антимонопольного комітету, міністерств фінансів та економіки, Віце-президент Української академії аграрних наук Безуглий М.Д., заступник голови Всеукраїнського союзу сільгосппідприємств Ярошовець В.С., директори Департаментів Мінагрополітики, генеральні директори Аграрного фонду, ДП “Державний резервний насіннєвий фонд України”, голови правління ДАК “Хліб України“ та НАК “Украгролізинг”, начальники державних інспекцій.

Друге цього місяця засідання колегії Міністерства аграрної політики не стало виїзним, а відбулося в стінах міністерства на Хрещатику, 24. Розглядались питання підготовки підприємств, організацій і установ АПК України до роботи в осінньо-зимовий період 2007-2008 року та підсумки роботи агропідприємств за І півріччя поточного року.
Обидва питання є досить цікавими і вагомими, а тому кожне з них потребує окремої уваги. Тому цього разу поміркуємо над підсумками роботи аграрного сектора в першому півріччі. Зрозуміло, у порівнянні з минулим роком.
Економічний стан господарств аналізував заступник міністра Юрій Лузан.

Я не знаю, що буде на ринку сьогодні. Я не знаю, що буде на ринку завтра. Але є той, хто знає. Це ринок. Ринок знає все. Тому я буду йти за тим, хто знає, куди йде. (Економічна притча)
За переконанням фахівців, величезний аграрний потенціал, який має Україна, не реалізується повною мірою, оскільки в країні досі не створено ефективного ринкового механізму реалізації сільськогосподарської продукції.
Ні для кого не таємниця, що сьогодні непрозорі схеми збуту сільськогосподарської продукції, відсутність структур оптової торгівлі створюють передумови для великих цінових коливань на ринку сільгосп. продукції, зумовлюють додаткові витрати для виробників, переробників, а також споживачів. Тому фахівці намагаються привернути увагу спільноти до цієї нагайної проблеми.

19 вересня на засіданні Уряду було схвалено проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року”.
Це – надзвичайно важливий програмний документ соціально-економічного спрямування, який носить міжгалузевий та регіональний характер. Положеннями Програми визначено основні напрями державної аграрної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для сталого розвитку сільських територій, забезпечення функціонування високоефективного конкурентоспроможного аграрного сектору на внутрішньому і зовнішньому ринках, посилення безпеки харчування і виробництва якісних продуктів, зростання доходів сільського населення, розвиток аграрної науки та освіти.

Турбота про хліб насущний та ситуація в аграрному секторі найбільшої в Україні області з виробництва зерна – Одеської – змусили Прем’єр-міністра В.Януковича відмовитись від недільного відпочинку і прибути на Одещину. Він захотів на власні очі пересвідчитись у тому, що відбувається на полях. Та визначити складність ситуації.

На сьогодні стан справ у агропромисловому комплексі України можна визначити як такий, що має стабільну тенденцію до подальшого зростання. Збережено набуті торік позитивні напрацювання, спостерігається подальший розвиток. Про розвиток вітчизняного АПК та плани на найближчу перспективу ми попросили розповісти Віце-прем’єр-міністра України Віктора Андрійовича Слауту.

- Вікторе Андрійовичу, як Ви оцінюєте нинішній стан аграрного сектору економіки України?
- Подивімося на цифри. У січні-квітні ц.р. виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств, порівняно з відповідним періодом 2006 року, зросло на 3,4%, в основному за рахунок сільгосппідприємств (на 8,7%). Зростання обсягів виробництва зафіксоване у 20 регіонах, що не може не радувати.

Відомо, що хороше насіння і садивний матеріал – основна умова доброго врожаю. Тому не можливо переоцінити вагомість діяльності помологічно-ампелографічної інспекції, яка впродовж кількох десятиліть несе відповідальність за забезпечення сільськогосподарських підприємств якісним насінням.
Українська державна помологічно-ампелографічна інспекція створена за рішенням Уряду 5 травня 1968 року і, відповідно до законодавства, є органом державного контролю в плодовому насінництві і розсадництві багаторічних культур.

Державна програма «Власний дім» започаткована в нашій країні за досвідом Білгородської області (Росія) у 2007 році. Першими за програмою почали працювати в Луганській, Сумській та Запорізькій областях, згодом приєдналась і Чернігівська.
За інформацією Миколи Гайдара, директора Департаменту врегулювання відносин власності та соціального розвитку села, цього року програма діє у всіх регіонах України. «Її особливістю, – каже Микола Васильович, – є те, що державні пільгові кредити під 3% річних – лише стимулюючий початок спорудження власного житла на селі, або його добудови. Майже адекватну суму кредиту виділяють й місцеві органи: сільські, селищні, районні й обласні Ради. Зрозуміло, забудовник використовує і власні кошти.
На сьогодні кредит повертається або коштами, або сільгосппродукцією (еталоном є 1 кг яловичини). Це, в свою чергу, стимулює зростання виробництва продукції сільського господарства і збільшення зведеного житла на селі».

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 28 квітня 2007 р. м.Київ № 301
Питання діяльності Аграрного фонду
на організованому аграрному ринку
у 2007-2008 маркетинговому періоді

Проблема. Сільгоспвиробники, купуючи неякісні ЗЗР, втрачають урожай, а також завдають шкоди здоров’ю людей, які споживають їхню продукцію. Така ситуація не вигідна нікому: ні споживачеві, ні виробникові, ні легальному дистриб'юторові, ні державі. Аби вирішити цю проблему, всім учасникам процесу – громадським організаціям, державним структурам, виробникам, дистриб’юторам і покупцям – необхідно працювати разом.

Інтерв'ю. Напередодні вступу до СОТ законодавство потребує численних змін та реформувань. Зокрема, час здійснити перегляд податкової системи. Сьогодні Кабінетом Міністрів України запропоновано проект нового Податкового кодексу. Питання, пов'язані з його впровадженням, обговорювались днями на засіданні Громадської ради при Міністерстві аграрної політики України. Деякі аспекти проекту кодексу коментує заступник міністра Юрій Лузан.