Забезпечення внутрішніх потреб

Хліб – поняття, у першу чергу, стратегічне у масштабах країни. Саме тому аграрії країн-лідерів світового зернового ринку можуть бути спокійними за результати продажу своїх врожаїв. Ці країни дбайливо ставляться до первинного виробника, постійно виплачуючи йому компенсації й дотації.

Не так, на жаль, у нас. Наші уряди, що раз за разом змінюються, протягом останніх десяти років займались тим, що просто знищували українського аграрія. Поняття національного зернотрейдера набуло негативного відтінку у нашій країні, яка є власницею близько 40% світових запасів чорнозему! І сьогодні лише 25% національного ринку продукції, призначеної на експорт, контролюється українськими національними виробниками. А майже весь цей ринок перейшов до рук транснаціональних компаній.

1 липня в Міністерстві аграрної політики України відбулося чергове засідання колегії, яке провів перший заступник міністра Юрій Лузан. Учасники засідання и обговорили

Розпочинаючи засідання, Юрій Лузан закликав колег об’єктивно розібратися у стані речей, зробити висновки і запропонувати реальні та дієві кроки по реалізації завдань, поставлених Кабінетом Міністрів України на поточний рік.

- Без принципової оцінки нашої роботи ми не зможемо рухатись вперед, - підкреслив перший заступник міністра. – Адже нам потрібно усвідомлювати, на які показники в кінцевому результаті ми працюємо. Тому давайте об’єктивно оцінимо власну роботу.

Тож з аналітикою про виконання пріоритетів діяльності відомства виступив Олександр Куць, директор Департаменту економіки та управління державною власністю. Він, зокрема, нагадав присутнім, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 №366-р «Про схвалення пріоритетів діяльності міністерств на 2008 рік» Мінагрополітики розроблено заходи по реалізації визначених пріоритетів, які затверджено наказом від 03.03.2008 №110 «Про пріоритети діяльності Міністерства аграрної політики України на 2008 рік».

Чи є реальною та основною загроза нестачі продуктів і, як наслідок, світового голоду? Які заходи повинен виробити світ, щоб відвести цю загрозу? Яке місце України серед інших країн-виробників та постачальників продуктів на світовий ринок? Яким є стан та можливі потрібні зміни у самому ринку?

На ці запитання шукали відповіді учасники прес-конференції «Перспективи розвитку сільського господарства України після вступу до СОТ», що відбулась 8 липня у Києві.

Чиновники, журналісти, керівники громадських організацій та провідні експерти сільського господарства обговорювали шляхи розвитку аграрної галузі у зв'язку з членством України в СОТ. У заході взяли участь: Валерій П’ятницький, заступник міністра економіки України; Віталій Скоцик, генеральний директор компанії АМАКО; Михайло Гладій, президент Національної сільськогосподарської палати України; Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації.

Питання, що обговорювались, є абсолютно актуальними для України, прийнятої нещодавно у світову торговельну спільноту, і для сьогодення, і для майбутніх кроків у забезпеченні кращої роботи саме агропромислового комплексу нашої країни.

      

З глибини історії

Слово «карантин» з'явилося понад 600 років тому. У середні віки воно означало заборону в'їзду в країни при підозрі завезення «чорної смерті» - чуми, а у випадку епідемії – повну ізоляцію міст і областей. Термін походить від двох італійських слів «quarante giorni», що означає 40-денний строк, протягом якого на відділеному рейді в Італії витримували кораблі, що прибули зі Східних країн.

У 1374 році Італія законодавчо оформила принципи карантину. Основні ж міжнародні відносини з карантину рослин були прийняті на Паризькій конференції в 1851 році.

Жнивна пора завжди сповнена емоцій. Адже витрачено багато сил, праці, коштів і часу. З величезною надією на зерновий лан України поглядають аграрії, просячи у природи сприятливих погодних умов.

Та «на Бога надійся, а сам не лінуй» - мовиться в народі. За вирощене збіжжя ще доведеться поборотися. Професійно організованою роботою, вчасним постачанням необхідних ресурсів, налагодженим сервісним обслуговуванням. А головне – спільними, продуманими, прозорими діями на ринку зерна.

Так вважають в Мінагрополітики. І ці свої наміри міністр аграрної політики України Юрій Мельник виклав перед керівниками головних управлінь агропромислового розвитку обласних держадміністрацій, зернотрейдерами, представниками громадських організацій та відповідних служб міністерства, сподіваючись на підтримку.

Незабаром про результати роботи аграрного сектору нашої держави з 1 січня по 30 червня поточного року можна буде дізнатися з офіційних звітів. Але читачі «Аграрного тижня. Україна» мають змогу отримати актуальну інформацію про стан справ в АПК не лише зі статистичних зведень, а й безпосередньо з «перших вуст».

Заступник міністра аграрної політики України Борис Супіханов погодився в ексклюзивному інтерв’ю для нашої газети повідомити й проаналізувати результати, з якими вітчизняний аграрний сектор завершив півріччя, й окрім того поділитися своїми прогнозами на майбутнє.

Збирання урожаю та формування ринку зерна в нинішніх умовах має цілий ряд особливостей. Тенденції, що спостерігаються сьогодні, коментує заступник міністра аграрної політики Ярослав Гадзало.

- Перш за все хочу відзначити особливості погодно-кліматичних умов: по вологості вони є найкращими за останні 30 років, а по сумі ефективних температур – значно гірші минулорічних. У результаті ми відстаємо в зборі урожаю порівняно з минулим роком більш як на тиждень. Отож змушені розпочати збір озимого ячменю, ріпаку, а в деяких регіонах і пшениці одночасно!

Вже багато століть соя належить до головних сільськогосподарських рослин поряд із пшеницею, кукурудзою та рисом. Про те, як сьогодні розвивається виробництво цієї важливої стратегічної культури в Україні, йшлося під час круглого столу, проведеного в рамках виставки «Агро-2008».

Соя підвищує економічність сільського господарства

Давно відомо, що соя має унікальні властивості. В ній поєднуються два найважливіші процеси – фотосинтез та біологічна фіксація азоту, завдяки чому рослина покращує родючість і азотний баланс ґрунту. Феномен сої пояснюється її рідкісним хімічним складом: високою концентрацією в бобах білка – 38-42%, жиру – 18-22%, вуглеводів – 25-30%, а також вітамінів, мінеральних речовин, ферментів. Завдяки цьому соя стала однією з головних культур світового землеробства в ХХ столітті. Якщо в 1960 році сої виро***лося 31 млн. т, то у 2003 цей показник сягнув 189,2 млн. т, а в 2006-2007 маркетингових роках – 221,6 млн. тонн. Довідково: у США сої вирощується 71,5 млн. т, у Бразилії – 61,0 млн. т, в Аргентині – 47 млн. т, у Китаї – 15,2 млн. т, Індії – 7,9 млн. т., Україні – 0,89 млн. т, Росії – 0,78 млн. тонн.
Практично соя забезпечила динамічний розвиток сільського господарства в тих країнах світу, де вона культивується на мільйонах і десятках мільйонів гектарах. Відомо, що в США за рахунок введення сої у сівозміну отримують 40% приросту економічної ефективності сільського господарства.

Бюджетне фінансування. На 23 червня Держказначейство України ці видатки профінансовувало повністю. 3334,0 млн. грн. з цієї суми спрямовано одержувачам і розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня. Так, на підтримку розвитку підприємств АПК асигнування виділені в сумі 1732,8 млн. грн., перераховано – 1494,1 млн. гривень.