Обіцяний ковток свіжого повітря

23 May, Розділ Законодавча база / Рослинництво, переглядів 6 647

Хаотичне зростання цін на електрику вдаряє не тільки по кишені пересічних споживачів. Ситуація здатна суттєво вплинути і на продовольчу безпеку нашої держави. Хіба спроможні сільгосппідприємства чи тепличні господарства, що вирощують овочі з використанням меліоративних систем, нагодувати народ вітамінами, собівартість яких значно перевищує ринкові ціни?

Адже електрика, завдяки якій аграрії поливають агрокультури, нині дорожча за самі культури. Фінансово-економічні збитки таких підприємців рахуються на тисячі.

Як зазначають науковці-генетики, природно-кліматичні умови, що склалися в Україні протягом останніх років, спричинили стрімке погіршення вологозабезпеченості рослинництва. До того ж, висока вартість електроенергії, яка використовується для поливу зрошуваних земель, сприяє значному скороченню цих територій. Колись родючі чорноземи перетворюються на піщані пустелі.

Здешевити енергетику для занедбаної української меліорації збираються представники двох профільних комітетів парламенту. На початку січня 2014 р. нардепи В. Пехов, І. Бриченко, М. Апостол, О. Дудка, Г. Смітюх та Ф. Негой зареєстрували у парламенті спільний документ щодо підтримки розвитку меліорації та забезпечення електрикою тепличних господарств і підприємств, що здійснюють вирощування продукції на зрошуваних землях.

У пояснювальнійзаписці автори наголошують на ситуації, яка нині має місце в АР Крим, Херсонській, Запорізькій, окремих районах Миколаївської та Одеської областей: в орних шарах ґрунту цих регіонів волога не перевищує 30-50% середніх багаторічних запасів. Ця обставина негативно впливає на врожаї овочевих культур та спричиняє хвороби ґрунтів.

Нардепи стверджують, що в Україні протягом останніх 15 років з ряду причин площі поливу зрошуваних земель скоротилися з 2,2 млн га до 600 тис. гектарів. І головним стримуючим фактором для збільшення площ зрошення є висока вартість електроенергії, що використовується для поливу рослин.

Визначаючись із законодавчими пріоритетами, нардепи апелюють наступними аргументами: «Нині площа закритого ґрунту в усіх категоріях господарств складає 3,33 тис. гектарів. З них 17% становлять тепличні комбінати, а 83% - господарства населення. Середній щорічний обсяг споживання тепличними комбінатами електроенергії становить близько 90 - 105 млн кВт-год. електроенергії. Для задоволення зростаючої потреби населення у продукції овочівництва закритого ґрунту, зокрема в зимово-весняний період, Україні додатково потрібно ще від 250 до 500 га сучасних тепличних комплексів». І законопроект дозволить селянам додатково отримати овочевої продукції від 125 до 250 тис. т при середній урожайності з 1 м² – 50 кілограмів.

Статистика засвідчує, що з 2003 по 2013 рік тарифи на електрику для агросектору зросли більше, ніж утричі. Конфліктній ситуації сприяє невизначеність, хаотичність та відсутність прозорої енергетичної політики у визначенні пільгових категорій споживачів. Так, аграрії, які згідно з постановою НКРЕ від 19.08.1998 за №1052 відносяться до споживачів другого класу напруги, сплачують за електрику значно більше, ніж промислові підприємства - споживачі першого класу напруги. За словами нардепів, різниця між тарифами села та міста торік перевищила 27%.

Автори документу інформують: аби забезпечити подачу води для потреб меліорації, водогосподарські організації та сільгосппідприємства у 2011-2013 рр. використовували 450-520 млн кВт-год. електроенергії. У залежності від відстані перекачування та висоти подачі води на зрошувані землі, її вартість нині коштує меліораторам 60-80%.

Для подальшого відновлення меліоративних систем автори планують законодавчо врегулювати цінову політику з надання електрики споживачам. На їхню думку, роздрібна ціна на електроенергію, що використовується агрогосподарствами чи водогосподарськими організаціями Держагентства водних ресурсів України, має встановлюватися на рівні, що не перевищує роздрібний тариф для споживачів першого класу напруги.

Новий законопроект пропонує внести зміни до статті 14 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та статті 17 Закону України «Про електроенергетику», якими передбачається встановити роздрібні ціни на електрику. Крім того, документ парламентарів визначатиме підприємства, на які поширюється дія зазначених норм, а також встановлюватиме порядок підтвердження споживачем належності до сільгосппідприємства, що здійснює полив або вирощує продукцію в теплицях (на вимогу енергопостачальника мають надавати відповідні копії документів).

Безумовно, прийняття зазначеного документу нардепів покращить і стабілізує ситуацію на внутрішньому ринку сільгосппродукції, призведе до збільшення обсягів її виробництва на зрошуваних землях і в теплицях. А головне - сприятиме розвитку й відновленню меліоративного комплексу України.

Наталя СЄЛЄЗНЬОВА