«Вивести галузь з критичного стану можливо лише шляхом інтенсивного розвитку розсадництва до рівня вимог світових стандартів у найближчі 3-5 років».

«Від якості саджанців залежить якість кінцевого продукту».

За дорученням міністра аграрної політики України Юрія Мельника його заступник Петро Вербицький 2 лютого перебував в Одеській області. Разом із представниками Державної інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Вербицький побував на зерновому терміналі «Трансінвестсервіс» у порту м.Южне.

Наболіло. Прикро, але за шістнадцять років від початку реформування земельних відносин в українському селі не напрацьовано вкрай потрібних законів, які дали б змогу власникам паїв прозоро й за відповідною ціною продавати свою землю на ринку. Що потрібно зробити вже сьогодні, щоб земля стала товаром і від цього виграли і люди, і держава, розповідає заступник директора департаменту врегулювання відносин власності та соціального розвитку села Мінагрополітики України Олександр Ковалів.

На варті якості. Здоров'я людини складається з багатьох факторів, один з них – якісне харчування. І, як не дивно, в цьому може допомогти ідентифікація тварин.

Ідентифікація тварин існує не одну сотню років. З давніх-давен людина намагалася позначити належних собі тварин, наносячи їм татуювання або клеймо, яке в межах однієї території або роду не повторювалося. З часом, завдяки розвитку науково-технічного прогресу, види, засоби, значення та мета ідентифікації суттєво змінювалися. Нині вже замало поставити на тварину клеймо. Сучасна система ідентифікації та реєстрації передбачає створення оперативної бази даних з інформацією не лише про безпосереднього власника, але й про країну походження, господарство, де тварина була ідентифікована; про всі місця її перебування, про батьків; породу, тип (м'ясна, молочна або змішаного типу); про ветеринарно-санітарний стан господарства і стан здоров'я самої тварини.

Проблема. Перефразований вислів українського класика у заголовку реально відображає сьогоднішній стан вівчарства в Україні. Галузь потерпає від безгосподарного ставлення, недотримання стратегії розвитку, нехтування вітчизняним та світовим досвідом. Як подолати згадані кризові явища, радить президент асоціації вівчарів та козівників України Василь Туринський.

Закінчення. Початок читайте у №3, 29.01-04.02.2007

Конференція. Науковці виробили завдання галузі селекції насіннєвого і посадкового матеріалу на 2007 р. та заручилися підтримкою МінАП.

Напередодні вступу України до СОТ кожна галузь, переглядаючи власні здобутки і аналізуючи проблеми, прагне накреслити для себе такий «план дій», який дозволить їй не просто вижити, але й стати цілком конкурентноздатною на зовнішньому ринку.
Для України – аграрної за своєю суттю – особливо важливо підняти сільське господарство на якісно новий щабель, що неможливо зробити без належного стану селекції сільськогосподарських культур. Науково-практична конференція «Стан селекції й насінництва сільгоспкультур, а також завдання галузі щодо ефективного використання сортових ресурсів та поліпшення сортових властивостей насіннєвого і садивного матеріалу в 2007 р.» відбулася наприкінці 2006 року в УААН.

Об’єднання. Наприкінці минулого року засновано Асоціацію агролісогосподарських підприємств «Украгроліс». Вона представлятиме інтереси понад 200 підприємств, які входять до сфери управління Мінагрополітики.

Керівник парламентського підкомітету з реформування сільського, водного і лісового господарства Сергій Рижук після обрання його головою асоціації подякував Мінагрополітики за підтримку у створенні такої організації. Адже сьогодні існує неоднозначна думка про передачу до Держкомлісгоспу України селянських лісів – лісонасаджень стратегічного агромеліоративного значення.

Друге дихання. Наприкінці 90-х компанії, які включали до основних видів діяльності виробництво сільгосппродукції, отримали податкові пільги і можливість перекваліфікуватися, а село – шанс на відродження.

У Білоцерківському районі Київщини завжди будували багато і якісно. ЗАТ «МЖК-Буд» репутацію надійного забудовника здобувало власним трудом шістнадцять років – 29 січня 2006 року колектив відсвяткував своє повноліття. Половину віку компанія займається сільським господарством, і по загальних показниках спромоглася вийти у лідери району в цій галузі. Останні три роки за підсумками роботи прибуток ЗАТ «МЖК-Буд» складає близько 2 млн. грн. щорічно. Але так було не завжди.

Питання тижня. Чому своїм рішенням Головний державний ветеринарний інспектор України заборонив ввезення на нашу територію тваринницької сировини та продукції польського походження і чим це нам може відгукнутися?

Навряд чи хтось із нас помітив відсутність у широкому асортименті продукції тваринного походження з Польщі. Напевне, дефіцит сировини польського виробництва контрабандного походження відчули м'ясопереробні підприємства, які її використовували. Але вони про це із зрозумілих причин мовчать. Тож проблема існує. В чому її суть, знає найкраще Іван БІсюк, голова Державного департаменту ветеринарної медицини України.

Ірпінський економічний коледж Національного аграрного університету восени 2006 року відзначив 50-річний ювілей. Його випускники віднайшли себе у Міністерстві аграрної політики, Держказначействі, Рахунковій палаті, СБУ, податковій адміністрації, знаних агропідприємствах, викладають в університетах та академіях. І марку Ірпінського економічного коледжу тримають гідно.
«Ми готуємо фахівців лише економічних спеціальностей, – розповідає директор коледжу Сергій Михайлов. – Це, зокрема, «Облік і аудит», «Товарознавство та комерційна діяльність», «Бухгалтерський облік», «Фінанси».

Коли йдеться про коней, згадується арабське прислів'я: земний рай можна знайти на спині коня, в мудрих книгах та серці жінки. Але розмова з фахівцями галузі конярства про українську верхову виявилась далекою від лірики.

Хоч ця порода в міжнародному рейтингу за своєю продуктивністю знаходиться на сьомому місці з 37 існуючих, зараз вона опинилася на межі зникнення. І це у той час, коли багато країн світу на галузі конярства роблять і славу, і бізнес.

Як рослинникам уникнути втрат через найтеплішу зиму, які заходи треба терміново провести на полях, – радить директор профільного департаменту Міністерства аграрної політики України Олександр Демидов.

«Свищи – не свищи, а вже минули Водохрещі!» – кажуть в народі. Цьогорічної зими ні снігу, ні віхол, ні хурделиць ми поки що не побачили. Та й за словами метеорологів нинішня зима – найтепліша за всю історію спостережень.
Як вплинуть на озимину такі погодні умови, як запобігти їхньому негативному впливу на землеробство?