П’ятнадцять успішних підприємств і організацій аграрної галузі Німеччини та України пропонували випускникам вітчизняних сільськогосподарських навчальних закладів доволі привабливі пропозиції щодо працевлаштування. Молодь не залишилася байдужою до цікавих перспектив реалізувати свої знання та здібності на аграрній ниві.

Протягом п’яти годин понад 150 випускників з багатьох регіонів України запропонували роботодавцям свої резюме. А перед тим, начальник департаменту освіти та науки Міністерства аграрної політики України Тетяна Іщенко та президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса нагородили почесними грамотами і грошовими преміями переможців конкурсу «За кращу магістерську роботу».

Після продовження мораторію на продаж родючих земель, Уряд та Рада національної безпеки і оборони України активно взялися за наведення порядку в земельних відносинах.

Зокрема, одразу ж після прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким продовжено мораторій, Уряд доручив групі міністрів у стислі терміни напрацювати проекти нормативно-правових актів, за допомогою яких можна було б запровадити ефективний механізм протидії тіньовому продажу земель сільськогосподарського призначення, напрацювати концепцію використання земель відповідно до їх цільового призначення, удосконалити методику експертної грошової оцінки земельних ділянок для недопущення заниження їх реальної вартості під час продажу тощо.

Відомо, що від хвороб та шкідників щорічно гине 30-48% потенційного врожаю. Для його захисту на внутрішньому ринку повинно бути вдосталь засобів захисту рослин. Яких, якої якості та за якою ціною – про це дискутували в Мінагрополітики виробники і постачальники засобів, науковці, представники відповідних державних структур з усіх регіонів України.

Демографічний феномен одного чернігівського села
як рецепт для всієї України

«Дві дитини для нашого села – не показник, у мене, наприклад, четверо», – водій Женя вмикає двигун і директорська «Волга» починає набирати швидкість. Ми їдемо у село Вихвостів Городнянського району Чернігівської області, де сьогодні народжуваність вдвічі вища, ніж у сприятливі для села радянські часи і де вже багато років поспіль немає жодної вільної хати…

Сьогодні, напевне, мало хто знає, що перший комбікормовий завод на теренах СРСР був збудований поблизу Харкова ще у 1928 році. Відтоді й можна відліковувати роки існування вітчизняної галузі виробництва комбікормів.

Оцінити сучасний стан галузі дуже проблематично, вважають експерти. Адже в Україні існують і надто старі, не реконструйовані заводи, і надсучасні високотехнологічні виробництва. І одні, й інші потребують головного – координації на загальнодержавному рівні. Це лише одна із багатьох проблем, яку обговорили учасники конференції «Україна. Комбікорми’2008».

Нещодавно власники фермерських і особистих селянських господарств Заліщицького району Тернопільської області знайшли час, щоб зустрітися на семінарі, за «круглим столом», і підбити підсумки року, що минув, а також обговорити насущні проблеми нового року.
- Це вже традиція – щоквартально проводити семінарські навчання з ключових проблем аграрного бізнесу, – наголосив у своєму звіті голова районної Асоціації фермерів і землевласників Ігор Марусяк. - Більшість фермерів та власників особистих селянських господарств закінчили 2007 рік з непоганими результатами. Перше місце у Всеукраїнському конкурсі серед молодих фермерів здобув Іван Іванович Томич.
Вражають своєю заповзятливістю і працьовитістю виробники городовини. Висока якість ранніх помідорів, огірків, капусти та інших овочів дає змогу їм успішно конкурувати з аналогічною продукцією, що експортована від наших сусідів, приваблювати покупців Львова, Рівного, Івано-Франківська, Хмельницького і навіть жителів нашої столиці.

В 2002 році в рамках спільного україно-швейцарського проекту «Еко-Лан Україна» заснована Асоціація учасників біовиробництва «БІОЛан Україна», яка покликана сприяти розвитку саме органічного виробництва в Україні. Асоціація об’єднує виробників органічної продукції, переробників, громадські організації.
Що ж таке органічне виробництво? Це один із способів виробництва екологічної продукції, що набуває все більшої популярності в світі. Найпростіше визначення йому дала ще в 1980 році дослідницька група відповідного Департаменту сільського господарства США (USDA): «Органічне землеробство – це система виробництва сільськогосподарської продукції, яка забороняє або в значній мірі обмежує використання синтетичних комбінованих добрив, пестицидів, регуляторів росту та харчових добавок до кормів при відгодівлі тварин».

“Або ми в найближчі роки оновимо парк льонозбиральної техніки, перейдемо на сучасні технології вирощування та переробки льону, або за рік-два про цю культуру на Чернігівщині забудуть,” - вважає Станіслав Котенко, голова Асоціації льонарів України, керівник СТОВ “Олстас-льон”. Компанія володіє в Чернігівській області Сядринським льонозаводом - одним із шести ще працюючих в регіоні підприємств галузі.

Вітчизняне льонарство: історія занепаду
В Україні льон споконвіку вирощувався у Поліській та Прикарпатській зонах. Його посіви розміщувались переважно у Чернігівській (50%), Житомирський (25%), Сумській (9%) та Львівській (7%) областях.

Серед сільськогосподарських культур важко знайти таку, яка б могла зрівнятися з картоплею за універсальністю використання. З неї виробляють крохмаль, спирт, сировину, з якої одержують вітаміни, молочну кислоту, оцет, чимало інших продуктів.

За обсягами виробництва улюбленого коренеплода наша країна займає п’яте місце у світі після Китаю, Росії, Польщі та США. В 2007 році на частку України припадало 5,6% її світового виробництва. На сьогоднішньому етапі розвитку країни для більшості населення картопля стала гарантом продовольчої безпеки.

На сьогоднішній день виробництво біологічних видів палива в значній мірі залежить від законодавчої бази в даній галузі. До такого висновку прийшли експерти Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), проаналізувавши виробництво та споживання біологічних видів палива в інших країнах світу.

За словами експерта з біоенергетики УКАБ Оксани Макарчук, прийняття законопроекту №1114 «Про сприяння використання біологічних видів пального», зареєстрованого 5 грудня 2007 р., може стати поштовхом для розвитку біопаливної галузі в Україні. «Регулювання ринку виробництва та споживання біологічних видів палив за цим законопроектом створить необхідні умови для стимулювання виробництва та споживання біопального (біодизелю, біоетанолу), що дозволить Україні не тільки постачати сировину на світові ринки, а й забезпечити себе певною часткою споживання біопального», - стверджує експерт.

«Роль дорадчих служб у стимулюванні соціально-економічних перемін в українському селі». Під такою назвою відбувся семінар, який провели нещодавно у Києві Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України та Відділ у Старому Полі Поморського осередку сільськогосподарського дорадництва в Гданську.
Мабуть слід почати з того, що ми як ніколи близько підійшли до теми, яка надзвичайно хвилювала всі ці роки суб’єктів сільськогосподарської дорадчої діяльності, сільське населення, а також проекти міжнародної технічної допомоги, що брали участь у становленні сільськогосподарського дорадництва в Україні.

Україні знадобилось стати навколішки перед північним сусідом, задихати в «напівлегень» та навчитись обчислювати вміст гаманця в барелях, перш ніж перейти від дискусій до справ у питанні розвитку біоенергетики. Саме енергетична безпека країн, глобальні екологічні загрози та здорожчання традиційних енергоносіїв стали глобальними викликами світу.

Конкретні шляхи їх подолання розглянули вітчизняні й американські науковці – учасники міжнародної науково-технічної конференції «Альтернативні екологічно чисті та відновлювальні джерела енергії», що вже вдруге проводиться на базі Вінницького державного аграрного університету. На конференції побували й керівники області, виробники біопального і законотворці.

Зважаючи на те, що полеміка про ринок земель сільськогосподарського призначення ведеться надто довго на різних рівнях, до цього часу не прийнято необхідних законодавчих актів. Хоча дія мораторію на купівлю-продаж землі встановлена до січня 2008 року, водночас нелегальний ринок діє повним ходом. Тому за дорученням міністра аграрної політики України 29 листопада відбулася відповідна нарада за участю представників міністерства, Держземагентства, УААН, громадських організацій.
Розглядаючи стан підготовки законодавчої бази для запровадження ринку земель та зняття мораторію на землі сільгосппризначення, в т.ч. законопроект Секретаріату Президента України, неординарною виявилась авторська пропозиція заступника директора Департаменту Олександера Коваліва, який вже чотири роки пропонує депутатам Верховної Ради свій проект Закону “Про ринкові земельні відносини на землях сільськогосподарського призначення”.

Якщо не маєш розумного сусіда – веди бесіду з книгою. Так кажуть у народі. Соціологи та психологи всього світу давно дійшли тієї думки, що читання розвиває інтелект, формує духовно зрілу, освічену, гармонійну особистість.
Не можна недооцінювати роль бібліотеки у забезпеченні молоді необхідною інформацією. Саме бібліотека є тією підвалиною, на якій і зводиться простір культурного суспільства.
Національна система бібліотек, яка передбачає ретроспективний і поточний облік національних документів країни та інформування про них, є, безперечно, провідником у глобальному потоці інформації й відіграє особливу роль в організації виробничих процесів і наукових досліджень, дає змогу у вигляді книг, періодичних видань, реферативних анотацій зберігати інтелектуальне надбання країни.
Справедливі слова свого часу сказав Микола Реріх, що бібліотека  це і місце роботи, і „храм думки", і науково-дослідницький центр, і лабораторія, і музей, і вища школа, і місце високих радощів, світ розуму і очей. Така думка є стимулом до професійного вдосконалення та творчих пошуків. Саме творчий підхід працівників бібліотеки до всіх без винятку форм і методів роботи сприяє формуванню духовно-моральних цінностей у різних за віком, вподобаннями, прагненнями, характером читачів.

Запровадження обмеження експорту зерна у 2007/2008 маркетинговому році можна оцінювати по-різному. Але на сьогодні навіть найзапекліші опоненти Уряду не можуть не помітити позитиву, який відмічається у стабільній ситуації на ринку зерна, борошна та хліба.

Рішення Уряду про тимчасове обмеження експорту зерна було прийнято на підставі зведеного прогнозного балансу його попиту і пропонування на початок поточного маркетингового року. Згідно балансу виробництво зерна врожаю 2007 року очікувалося на рівні 27,3 млн. тонн (менше проти 2006 року на 7 млн. тонн) з одночасним помітним зростанням дефіциту продовольчого зерна на світовому ринку.