Аграрний тиждень. Україна
» » Інвестиції в насіння «made in Ukraine»
» » Інвестиції в насіння «made in Ukraine»

    Інвестиції в насіння «made in Ukraine»


     

     

    1,5 мільярди інвестиційних доларів щороку Україна втрачає тільки в галузі насінництва. А скільки ще мільярдів не надходить у розвиток інших сфер АПК! Біда, що триває цей процес вже понад два десятиліття. Обнадіює те, що інвестори вірять: ми власноруч наведемо лад у своїй країні. Змусимо закони працювати. Змусимо владу, якого кольору вона б не була, неухильно виконувати кожну букву законів. Запровадимо невідворотню, абсолютно для всіх, відповідальність за кожен крок, кожен рух проти закону...

     

    Що заважає «приваблювати»?  

    І на нещодавній прес-конференції, присвяченій актуальним питанням інвестування в насіннєву галузь України, її учасники, представники лідерів цієї сфери з багатьох континентів, підкреслювали: погляди Європи й світу спрямовані на нашу державу.

    Ті, хто могли б вкласти свої чималі капітали в піднесення нашого АПК, а значить - у процвітання держави й народу – поруч. Вони беруть участь у найпрестижніших аграрних виставках і міжнародних форумах, що проводяться в Україні. Намагаються донести й довести свої пропозиції. Обіцяють конкретні гроші в розвиток вітчизняного виробництва й інфраструктури, створення робочих місць і благоустрій сільських територій.

    Але як стикнуться з системою чиновницького свавілля й владної безвідповідальністі – хапаються за свої мішки з доларами та євро й несуть їх до наших сусідів, особливо західних. А ми потім дивуємося, чому, скажімо, Польщу криза практично не зачіпила ані першою, ані другою хвилею. Другий позитивний приклад – Грузія. І в Тбілісі, й у віддаленому містечку чи селищі, ви протягом години зможете отримати всю дозвільну документацію й відкрити своє підприємство. Цю країну, яку ще вчора називали нашою «сестрою по корупції», сьогодні вже не ототожнюють з хабарництвом і беззаконням. Та й не ризикують грузинські чиновники, представники правоохоронної системи, судді - «колядувати».

    «Закони мають не лише прийматися, а наміри покращити інвестиційний клімат - лише декларуватися, - зауважив у розмові з нами представник «Ражт Семенс» (Франція) Іван Терещенко. - Інвесторам потрібні чіткі й однозначні гарантії, що їхні права, визначені законом, надійно захищатимуться. Відтак жоден чиновник, навіть найвищого рангу, не наважиться переступити закон. Бо знатиме, що отримає по руках за повною програмою. Тоді інвесторів не доведеться «приваблювати». Від них в Україні відбою не буде».

     

    На експорт – насіння, а не фураж

    Валерій Хаджиматов, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України, відкриваючи прес-конференцію, розповів про діяльність організації, яку очолює. Зокрема, підкресливши: «Наша мета - щоби Україна експортувала не фуражне зерно, а високоякісне, найкраще в світі насіння. А це набагато вигідніше й для держави, й для сільгоспвиробника, й для агробізнесу».

    Менеджер у зв’язках з громадськістю ТОВ «Піонер. Насіння Україна» Наталія Літостанська назвала співробітництво з аграріями України стратегічним напрямом й закликала уряд нашої держави до «спрощення поцедур розмитнення й зменшення регуляторних функцій держави, від кількості яких багато в чім залежить рішення - інвестувати чи ні».

     

    Сільгосппродукція випереджає метал

    Про роль селекції та наукового забезпечення в залученні й «роботі» інвестицій говорив фінансовий директор ТОВ «Сингента» Ігор Зубицький. Не забув він нагадати тим, хто «нагорі», й про забезпечення гарантій, без яких мови про інвестиції не може бути й не буде. І навів цікавий факт. Виявляється, торік, уперше за історію незалежної України, експорт сільгосппродукції перевищив експорт товарів металургійного комплексу.  

    Тож на запитання одного з журналістів, наскільки вигідно вкладати саме в розвиток насінництва України, Ігор Зубицький відповів: «Це перспектива не на два-три роки, а, як мінімум, на п’ятдесят».

    Голова наглядової ради ТОВ «Агробонус» Людмила Василенко приділила увагу перевагам комплексного супроводу всього ланцюга виробництва насіння: від питань селекції нових сортів до реалізації підготовленого високоякісного посівного матеріалу.

     

    Мільярдні ємності

    У свою чергу, Сергій Феофілов, генеральний директор ПП «УкрАгроКонсалт», проаналізував ситуацію й тенденції на внутрішньому й світових ринках насіння. З його слів, зокрема, можна зробити висновок, що українські аграрії щороку більше уваги приділяють використанню насіння з гарантованими якісними показниками. Таким чином ефективні господарі досягають 25-30% приросту урожаю. Отже, за останні роки ємність українського ринку насіння збільшилася наполовину й досягла $1,3 мільярдів. Сергій Феофілов назвав іще дві вельми обнадійливі цифри. Вони стосуються ємності ринку інвестицій в насінництво України. Зокрема, короткострокові інвестиції можна здобути на суму $1,5 млрд., а довгострокові – $5-7 мільярдів.            

    А щоб підтвердити, що наведені цифри підкріплені конкретними справами, представник ТОВ «Піонер. Насіння України» Наталія Літостанська запросила журналістів на відкриття нового насіннєвого заводу на Полтавщині, заплановане на літо цього року. У цей об’єкт компанія розраховує вкласти понад $40 мільйонів. Тож чекатимемо літа…

                                                                                    Володимир ШАПОВАЛОВ






    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Азаров убежден, что больше продукты дорожать не будут,.. но и меньше тоже
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Інвестиції в насіння «made in Ukraine»


 

 

1,5 мільярди інвестиційних доларів щороку Україна втрачає тільки в галузі насінництва. А скільки ще мільярдів не надходить у розвиток інших сфер АПК! Біда, що триває цей процес вже понад два десятиліття. Обнадіює те, що інвестори вірять: ми власноруч наведемо лад у своїй країні. Змусимо закони працювати. Змусимо владу, якого кольору вона б не була, неухильно виконувати кожну букву законів. Запровадимо невідворотню, абсолютно для всіх, відповідальність за кожен крок, кожен рух проти закону...

 

Що заважає «приваблювати»?  

І на нещодавній прес-конференції, присвяченій актуальним питанням інвестування в насіннєву галузь України, її учасники, представники лідерів цієї сфери з багатьох континентів, підкреслювали: погляди Європи й світу спрямовані на нашу державу.

Ті, хто могли б вкласти свої чималі капітали в піднесення нашого АПК, а значить - у процвітання держави й народу – поруч. Вони беруть участь у найпрестижніших аграрних виставках і міжнародних форумах, що проводяться в Україні. Намагаються донести й довести свої пропозиції. Обіцяють конкретні гроші в розвиток вітчизняного виробництва й інфраструктури, створення робочих місць і благоустрій сільських територій.

Але як стикнуться з системою чиновницького свавілля й владної безвідповідальністі – хапаються за свої мішки з доларами та євро й несуть їх до наших сусідів, особливо західних. А ми потім дивуємося, чому, скажімо, Польщу криза практично не зачіпила ані першою, ані другою хвилею. Другий позитивний приклад – Грузія. І в Тбілісі, й у віддаленому містечку чи селищі, ви протягом години зможете отримати всю дозвільну документацію й відкрити своє підприємство. Цю країну, яку ще вчора називали нашою «сестрою по корупції», сьогодні вже не ототожнюють з хабарництвом і беззаконням. Та й не ризикують грузинські чиновники, представники правоохоронної системи, судді - «колядувати».

«Закони мають не лише прийматися, а наміри покращити інвестиційний клімат - лише декларуватися, - зауважив у розмові з нами представник «Ражт Семенс» (Франція) Іван Терещенко. - Інвесторам потрібні чіткі й однозначні гарантії, що їхні права, визначені законом, надійно захищатимуться. Відтак жоден чиновник, навіть найвищого рангу, не наважиться переступити закон. Бо знатиме, що отримає по руках за повною програмою. Тоді інвесторів не доведеться «приваблювати». Від них в Україні відбою не буде».

 

На експорт – насіння, а не фураж

Валерій Хаджиматов, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України, відкриваючи прес-конференцію, розповів про діяльність організації, яку очолює. Зокрема, підкресливши: «Наша мета - щоби Україна експортувала не фуражне зерно, а високоякісне, найкраще в світі насіння. А це набагато вигідніше й для держави, й для сільгоспвиробника, й для агробізнесу».

Менеджер у зв’язках з громадськістю ТОВ «Піонер. Насіння Україна» Наталія Літостанська назвала співробітництво з аграріями України стратегічним напрямом й закликала уряд нашої держави до «спрощення поцедур розмитнення й зменшення регуляторних функцій держави, від кількості яких багато в чім залежить рішення - інвестувати чи ні».

 

Сільгосппродукція випереджає метал

Про роль селекції та наукового забезпечення в залученні й «роботі» інвестицій говорив фінансовий директор ТОВ «Сингента» Ігор Зубицький. Не забув він нагадати тим, хто «нагорі», й про забезпечення гарантій, без яких мови про інвестиції не може бути й не буде. І навів цікавий факт. Виявляється, торік, уперше за історію незалежної України, експорт сільгосппродукції перевищив експорт товарів металургійного комплексу.  

Тож на запитання одного з журналістів, наскільки вигідно вкладати саме в розвиток насінництва України, Ігор Зубицький відповів: «Це перспектива не на два-три роки, а, як мінімум, на п’ятдесят».

Голова наглядової ради ТОВ «Агробонус» Людмила Василенко приділила увагу перевагам комплексного супроводу всього ланцюга виробництва насіння: від питань селекції нових сортів до реалізації підготовленого високоякісного посівного матеріалу.

 

Мільярдні ємності

У свою чергу, Сергій Феофілов, генеральний директор ПП «УкрАгроКонсалт», проаналізував ситуацію й тенденції на внутрішньому й світових ринках насіння. З його слів, зокрема, можна зробити висновок, що українські аграрії щороку більше уваги приділяють використанню насіння з гарантованими якісними показниками. Таким чином ефективні господарі досягають 25-30% приросту урожаю. Отже, за останні роки ємність українського ринку насіння збільшилася наполовину й досягла $1,3 мільярдів. Сергій Феофілов назвав іще дві вельми обнадійливі цифри. Вони стосуються ємності ринку інвестицій в насінництво України. Зокрема, короткострокові інвестиції можна здобути на суму $1,5 млрд., а довгострокові – $5-7 мільярдів.            

А щоб підтвердити, що наведені цифри підкріплені конкретними справами, представник ТОВ «Піонер. Насіння України» Наталія Літостанська запросила журналістів на відкриття нового насіннєвого заводу на Полтавщині, заплановане на літо цього року. У цей об’єкт компанія розраховує вкласти понад $40 мільйонів. Тож чекатимемо літа…

                                                                                Володимир ШАПОВАЛОВ






Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Азаров убежден, что больше продукты дорожать не будут,.. но и меньше тоже
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.