ПРОГНОЗ УРОЖАЮ ПШЕНИЦІ В УКРАЇНІ

20 March, Розділ Аналітика, переглядів 7 365

Рівень урожайності озимої пшениці значною мірою залежить від зростання і розвитку її рослин в осінній період вегетації. Як правило, оптимально розвинені до входу в зиму посіви успішно переносять зимівлю, добре відростають навесні і формують нормальний за величиною врожай. Завдяки рясним дощам, що пройшли у більшості регіонів на початку вересня 2006 року, склалися порівняно сприятливі умови для підготовки ґрунту, посіву, отримання сходів і початкового зростання рослин озимої пшениці.
Тільки у південно-східному регіоні вересень і початок жовтня були посушливими, а ефективні дощі пройшли тільки в другій половині жовтня. Тому багато господарств змушені були сіяти озимі культури в сухий ґрунт і отримали сходи тільки після випадання опадів. Дефіцит вологи в ґрунті у вересні відмічався також у ряді районів Чернівецької, Хмельницької, Волинської і Рівненської областей. Достатнє зволоження землі в поєднанні з надмірною кількістю тепла у вересні й жовтні сприяло хорошому зростанню та розвитку рослин. Тому на початку листопада своєчасно посіяні озимі культури оцінювалися переважно як хороші і задовільні.
Особливістю нинішнього осінньо-зимового сезону була аномально тепла погода в листопаді, грудні та січні. Хоча в ці місяці під дією короткочасних похолодань озимі культури кілька разів припиняли вегетацію, проте внаслідок чергових потеплінь знову відновлювали її. Талий ґрунт, відсутність снігового покриву, слабке загартування і повільна вегетація рослин створювали загрозу їхнього вимерзання у разі настання лютих морозів. Проте цього не трапилося, і 26-27 січня нарешті повсюдно встановився зимовий режим погоди: утворився сніговий покрив заввишки 5-20 см, ґрунт замерз, температура повітря знизилася до мінус 12-17°C вночі. Рослини перейшли до стану зимового спокою, їхні загартування і зимостійкість, завдяки повільному зниженню температури, дещо підвищилися порівняно з попереднім теплим періодом. Тільки у південній частині Херсонської, Миколаївської і Одеської областей снігового покриву не було, ґрунт залишався талим.
Обстеження посівів у другій половині січня (до утворення снігового покриву) показало, що 58,8% площ озимих культур перебували у доброму стані, 32,3% – у задовільному і 8,9% – були слабкі та зріджені. Продовження вегетації рослин в грудні і січні призвело до певного зміцнення рослин пізніх термінів посіву, проте сприяло їх переростанню на рано засіяних площах. Таких перерослих посівів озимої пшениці налічується 0,9-1 млн. га. Це практично всі площі, посіяні до 15 вересня. Тут рослини утворили по 6-10 пагонів замість оптимальних 3-4-х, вага вегетативної маси становить 300-500 г за норми 120-140 г, вони сильно уражені грибковими хворобами (борошнистою росою, бурою іржею, септоріозом, кореневою гниллю). Нижнє листя таких перерослих рослин передчасно пожовтіло, частина їх відмерла, а зимостійкість знизилася. На цих посівах через сильне враження хворобами недобір урожаю зерна може скласти 10-15%, а на окремих полях – до 30%.
Похолодання наприкінці січня припинило розвиток хвороб на рослинах, проте навесні їх шкодочинність поновиться, і для боротьби з ними слід буде обов'язково обробити посіви фунгіцидами.
До початку лютого температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення не опускалася нижче за мінус 6-7°C при критичній температурі вимерзання мінус 14-16°C. Наявність снігового покриву на полях, відносно високий вміст поживних речовин у вузлах кущення (35-40%), порівняно невеликі морози в лютому дають підставу припускати, що зимівля рослин пройде успішно. Певну загрозу становить випрівання рослин у місцях, де сніг випав на слабо замерзлий ґрунт. Практично всі посіви озимої пшениці мало забезпечені поживними речовинами (з осені внесено тільки по 27,6 кг/га діючої речовини мінеральних добрив, а питома вага удобреної площі становила 61,1%), тому їх необхідно підживити азотними добривами в дозі 40-60 кг/га діючої речовини. Складна фітосанітарна ситуація, очікувана навесні, вимагає додаткових заходів для захисту рослин від хвороб, шкідників і бур'янів.
З урахуванням стану посівів на початок лютого, можна прогнозувати, що на посівній площі озимої пшениці 5920,4 тис. га (2005/06 рік – 5138,5 тис. га), її збиральна площа може досягти 5597,2 тис. га (2006 рік – 5012,6 тис. га), середня врожайність зерна – 29,7 ц/га (2006 рік – 26,3 ц/га), валовий збір – 16648,1 тис. т (2006 рік – 13183,1 тис. т).
Певне зниження врожайності зерна у ряді регіонів порівняно з попереднім прогнозом обумовлене сильним розвитком хвороб на посівах внаслідок теплої погоди в січні. Найбільші обсяги зерна озимої пшениці можуть зібрати господарства Дніпропетровської області – 1436,5 тис. т, Одеської – 1347,9 тис. т, Харківської – 1224,2 тис. т, Запорізької – 211,5 тис. т, Миколаївської – 1028,0 тис. т.
Посівна площа ярої пшениці буде близькою до торішньої і дорівнюватиме 489,8 тис. га (2006 рік – 490,1 тис. га), середня врожайність зерна сягне 21,8 ц/га (2006 рік – 22,1 ц/га), валовий збір – 1044,1 тис. т (2006 рік – 1063 тис. т). Загальний збір зерна пшениці (озимої і ярої) становитиме 17692 тис. т, що значно більше, ніж торік – 14247,007 тис. т.

Сергій НАЛИВКА,
директор консалтингової агенції ААА