Аграрний тиждень. Україна
» » "ОЙ, ХМЕЛЮ, МІЙ ХМЕЛЮ!"
» » "ОЙ, ХМЕЛЮ, МІЙ ХМЕЛЮ!"

    "ОЙ, ХМЕЛЮ, МІЙ ХМЕЛЮ!"


    Сьогодні хміль в Україні вирощують 63 господарства у Житомирській, Волинській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій і навіть Луганській областях. Загальна площа наявних хмеленасаджень складає 1143 гектари.

    Оскільки простежується чітка тенденція збільшення попиту на хміль і продукти його первинної переробки, відповідно, склалися й досить сприятливі умови для хмелярської галузі. Продукція хмелегосподарств затребувана не лише в країні, а й за її межами, бо все більше споживачів віддають перевагу слабоалкогольним напоям, тож збільшується використання екстратів хмелю у непов'язаних з пивоварінням виробництвах.

    Нині внутрішній ринок пивоваріння потребує 6 тис. т хмелю з середнім вмістом альфа-кислоти 3,5%. Крім того, щорічно вітчизняні підприємства на 15% нарощують об'єми випуску пива. Важливим є й те, що український хміль за якістю не гірший закордонного, і при цьому вдвічі дешевший від імпортованого. Отже, українські пивовари безпосередньо зацікавлені у конкретних поступальних кроках хмелярської галузі.

    З 1999 року пивзаводи в силу своїх можливостей фінансово підтримують хмелегосподарства. Долучається до цього й держава. Завдяки спільним зусиллям, за словами заступника міністра аграрної політики Сергія Мельника, вдалося стабілізувати ситуацію. Торік в України  зібрано 700 т сировини (на 17 т більше, ніж 2006 року). В грошовому еквіваленті валовий дохід з 1 га насаджень протягом 2005-2007 років зріс удвічі – з 9,3 тис. до 18,9 тис. гривень. Середня ціна реалізованої продукції – з 15,3 до 26,6 тисяч гривень за тонну. Проте поки що хмелярі забезпечують потребу вітчизняної пивоварної галузі в сировині всього на 12 відсотків. Отже, мотив і простір для розвитку хмелярства є.

    Минулого тижня Мінагрополітики організувало на базі державного підприємства «Дослідне господарство «Пасічна» Хмельницької державної дослідної станції Української академії аграрних наук нараду. Обговорювались питання проведення комплексу весняних робіт у хмелярстві в умовах поточного року та бюджетне фінансування галузі. До «Пасічної» приїхали майже сто представників господарств, які вирощують хміль, науковці, відповідальні працівники міністерства і УААН, керівники окремих обласних та районних управлінь агропромислового розвитку. Нараду провів заступник профільного міністра, голова Асоціації хмелярів України Сергій Мельник.

    Зроблений заступником директора Департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики Юрієм Жаруном аналіз свідчить: господарства, які вирощують хміль, мають чимало резервів для нарощення виробництва.

    Перше: підвищення врожайності. В той час, як за підсумками двох попередніх років 11 господарств наблизились до 11 ц/га, а чотири переступили цю межу, 12 зібрали менше 5 центнерів хмелешишок з гектара. В Житомирській області це СТОВ «Хлібороб», СТОВ «Перемога», ДП НЛГ «Україна», ВАТ «Укрхміль» (Житомирський, Бердичівський, Черняхівський райони), СТОВ «Уборть», СВК «Вертикіївка», СТОВ «Нове життя»; у Рівненскій області – СВК «Біловіж», Мирогощанський аграрний коледж; в Луганській області – ДП «Луганьхміль». Маючи 28% від загальної кількості вітчизняних продуктивних хмеленасаджень, вони забезпечили лише 14% сумарного валового збору продукції. Таке ставлення до роботи насторожує міністерство і, перш за все, повинно турбувати керівників, бо низька продуктивність згідно вимог Порядку використання бюджетних коштів для розвитку хмелярства ставить під сумнів перспективи фінансування цих господарств з держбюджету.

    Друге, потрібно припинити зменшення площ продуктивних хмільників. Протягом 2005-2007 років зникло 293 га хмеленасаджень, з них 232 га у Житомирській, 32 га – Вінницькій, 23 га – Хмельницькій та 6 – у Волинській областях.

    Однак, позитивним є те, що за цей же період зросло закладання молодих насаджень конкурентоспроможними, високопродуктивними сортами. Якщо у 2005 році оновили 88 га, 2006 року – 107 га, то 2007 року – вже 114 га, а на 2008 рік запланували 214 гектарів. Для цього передбачено збільшити у 2,5 рази кількість вирощених саджанців і довести їх до 1,5 мільйона штук. Взагалі, економічно обгрунтовано щорічно закладати по 250-280 га нових насаджень хмелю у переважній більшості в господарствах найсприятливішої поліської зони – Житомирській, Львівській та Рівненській областях.

    Судячи з аналітичної інформації, досить вигідна справа – розплідництво. Торік при собівартості 1,5-2 гривень ціна одного саджанця з врахуванням сортової надбавки становила 2,5-3 грн. за І репродукцію, до 4,5 грн. за еліту, до 6 грн. за супереліту і до 8 грн. за оригінальне.

    Великі надії хмелярі покладають на розробку і впровадження науковцями у виробництво мікроклональної технології «in vitro», яка забезпечує суттєве підвищення коефіцієнту розмноження хмелю, одержання оздоровлених саджанців. Цим, а також селекцією вітчизняних сортів хмелю, екологічним випробуванням та добором кращих сортів іноземної селекції займається Інститут сільського господарства Полісся УААН.

    Як повідомив директор Інституту, академік УААН Юрій Савченко, за останні три роки колектив вивів 8 нових сортів хмелю, окремі з яких за своїми параметрами навіть перевершують закордонні аналоги. А завідувач відділу хмелярства Валентин Шабликін додав, що в цілому є 29 вітчизняних сортів: по 13 ароматного та гіркого і три – проміжних.

    Торік на дослідні розробки з держбюджету надано 50 тис. грн., ще 103 тисячі вкладено у реконструкцію виробничого і лабораторного обладнання інституту. На 2008 рік передбачено вже 412 тисяч гривень. Поки що це лише 1% від загальної суми державної підтримки хмелярської галузі, але, як наголосив головуючий на нараді заступник міністра Сергій Мельник, надалі на науку віддаватимуть до 5 відсотків. Однак, і вимоги будуть жорсткішими, бо «наука має йти на півкроку попереду виробників».   

              Загалом, нинішнього року на потреби хмелярської галузі держава виділяє понад 42 млн. грн. (на 13 млн. більше, ніж торік): 67% цієї суми спрямують на догляд за хмільниками та посадку хмелю, 15% на спорудження хмелешпалери, 17 – на закупівлю спеціальної хмелетехніки.

             До речі, віднедавна технічне переоснащення господарств – ще один з пріоритетів державної політики хмелярства на даному етапі. Торік бюджетним коштом придбано 19 хмелекомбайнів, 5 хмелекомплексів, 10 хмелесушарок, 25 обприскувачів, 19 грунтообробних агрегатів, 4 розкидачі добрив та 26 одиниць іншої спецтехніки. І за 7 млн. грн., які передбачено на 2008 рік, теж можна буде відчутно оновити технічні парки, що досить актуально в зв'язку з кадровими проблемами і необхідністю максимально механізувати роботи та зменшити частку ручної праці.

             Як мають бути організовані весняні роботи у хмелярстві – продемонстрували господарі. Не зважаючи на дощ, всі побували на хмільниках, де побачили механічну обрізку хмелю підрізчиками чеського виробництва і підготовку площ під обрізку хмелю спеціальними боронами, дізнались про технологію внесення мінеральних і органічних добрив, захист рослин гербіцидами, механізоване навішування підтримок хмелю, особливості агротехнічних прийомів при догляді за молодими хмільниками та нюанси догляду за продуктивними хмільниками.

             Побачили й переобладнання хмелекомбайна та камери акліматизації, встановлення та роботу нового преса для щільної упаковки хмелю, іншої спецтехніки. Заодно, й перейняли певний організаторський досвід. Адже у «Пасічній» є чому повчитися, бо місцеві керівники знайшли дієві варіанти залучення працівників у галузь та стимулювання їхньої роботи. Тому тут дають раду наявним хмеленасадженням, розширюють площі хмільників, торік отримали по 12,3 ц хмелешишок з гектара і домоглися високої рентабельності хмелярства.

             Тож, залишається сподіватися, що почуте і побачене на нараді раціональним зерном ляже у благодатний грунт. А оптимізм її організаторів

    підсилять результати жнив.

     

                                                                                         Володимир ЗАХАР'ЄВ

                                                                                                       Хмельниччина





    Схожі новини
  • Передумови для розвитку
  • Перспективи вітчизняного хмілярства
  • Більше хмелю - більше й пива замість оковитої
  • Галузь хмелярства залишається рентабельною
  • Хміль потрібно не саджати, а вирощувати. Думка експертів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

"ОЙ, ХМЕЛЮ, МІЙ ХМЕЛЮ!"


Сьогодні хміль в Україні вирощують 63 господарства у Житомирській, Волинській, Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій і навіть Луганській областях. Загальна площа наявних хмеленасаджень складає 1143 гектари.

Оскільки простежується чітка тенденція збільшення попиту на хміль і продукти його первинної переробки, відповідно, склалися й досить сприятливі умови для хмелярської галузі. Продукція хмелегосподарств затребувана не лише в країні, а й за її межами, бо все більше споживачів віддають перевагу слабоалкогольним напоям, тож збільшується використання екстратів хмелю у непов'язаних з пивоварінням виробництвах.

Нині внутрішній ринок пивоваріння потребує 6 тис. т хмелю з середнім вмістом альфа-кислоти 3,5%. Крім того, щорічно вітчизняні підприємства на 15% нарощують об'єми випуску пива. Важливим є й те, що український хміль за якістю не гірший закордонного, і при цьому вдвічі дешевший від імпортованого. Отже, українські пивовари безпосередньо зацікавлені у конкретних поступальних кроках хмелярської галузі.

З 1999 року пивзаводи в силу своїх можливостей фінансово підтримують хмелегосподарства. Долучається до цього й держава. Завдяки спільним зусиллям, за словами заступника міністра аграрної політики Сергія Мельника, вдалося стабілізувати ситуацію. Торік в України  зібрано 700 т сировини (на 17 т більше, ніж 2006 року). В грошовому еквіваленті валовий дохід з 1 га насаджень протягом 2005-2007 років зріс удвічі – з 9,3 тис. до 18,9 тис. гривень. Середня ціна реалізованої продукції – з 15,3 до 26,6 тисяч гривень за тонну. Проте поки що хмелярі забезпечують потребу вітчизняної пивоварної галузі в сировині всього на 12 відсотків. Отже, мотив і простір для розвитку хмелярства є.

Минулого тижня Мінагрополітики організувало на базі державного підприємства «Дослідне господарство «Пасічна» Хмельницької державної дослідної станції Української академії аграрних наук нараду. Обговорювались питання проведення комплексу весняних робіт у хмелярстві в умовах поточного року та бюджетне фінансування галузі. До «Пасічної» приїхали майже сто представників господарств, які вирощують хміль, науковці, відповідальні працівники міністерства і УААН, керівники окремих обласних та районних управлінь агропромислового розвитку. Нараду провів заступник профільного міністра, голова Асоціації хмелярів України Сергій Мельник.

Зроблений заступником директора Департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики Юрієм Жаруном аналіз свідчить: господарства, які вирощують хміль, мають чимало резервів для нарощення виробництва.

Перше: підвищення врожайності. В той час, як за підсумками двох попередніх років 11 господарств наблизились до 11 ц/га, а чотири переступили цю межу, 12 зібрали менше 5 центнерів хмелешишок з гектара. В Житомирській області це СТОВ «Хлібороб», СТОВ «Перемога», ДП НЛГ «Україна», ВАТ «Укрхміль» (Житомирський, Бердичівський, Черняхівський райони), СТОВ «Уборть», СВК «Вертикіївка», СТОВ «Нове життя»; у Рівненскій області – СВК «Біловіж», Мирогощанський аграрний коледж; в Луганській області – ДП «Луганьхміль». Маючи 28% від загальної кількості вітчизняних продуктивних хмеленасаджень, вони забезпечили лише 14% сумарного валового збору продукції. Таке ставлення до роботи насторожує міністерство і, перш за все, повинно турбувати керівників, бо низька продуктивність згідно вимог Порядку використання бюджетних коштів для розвитку хмелярства ставить під сумнів перспективи фінансування цих господарств з держбюджету.

Друге, потрібно припинити зменшення площ продуктивних хмільників. Протягом 2005-2007 років зникло 293 га хмеленасаджень, з них 232 га у Житомирській, 32 га – Вінницькій, 23 га – Хмельницькій та 6 – у Волинській областях.

Однак, позитивним є те, що за цей же період зросло закладання молодих насаджень конкурентоспроможними, високопродуктивними сортами. Якщо у 2005 році оновили 88 га, 2006 року – 107 га, то 2007 року – вже 114 га, а на 2008 рік запланували 214 гектарів. Для цього передбачено збільшити у 2,5 рази кількість вирощених саджанців і довести їх до 1,5 мільйона штук. Взагалі, економічно обгрунтовано щорічно закладати по 250-280 га нових насаджень хмелю у переважній більшості в господарствах найсприятливішої поліської зони – Житомирській, Львівській та Рівненській областях.

Судячи з аналітичної інформації, досить вигідна справа – розплідництво. Торік при собівартості 1,5-2 гривень ціна одного саджанця з врахуванням сортової надбавки становила 2,5-3 грн. за І репродукцію, до 4,5 грн. за еліту, до 6 грн. за супереліту і до 8 грн. за оригінальне.

Великі надії хмелярі покладають на розробку і впровадження науковцями у виробництво мікроклональної технології «in vitro», яка забезпечує суттєве підвищення коефіцієнту розмноження хмелю, одержання оздоровлених саджанців. Цим, а також селекцією вітчизняних сортів хмелю, екологічним випробуванням та добором кращих сортів іноземної селекції займається Інститут сільського господарства Полісся УААН.

Як повідомив директор Інституту, академік УААН Юрій Савченко, за останні три роки колектив вивів 8 нових сортів хмелю, окремі з яких за своїми параметрами навіть перевершують закордонні аналоги. А завідувач відділу хмелярства Валентин Шабликін додав, що в цілому є 29 вітчизняних сортів: по 13 ароматного та гіркого і три – проміжних.

Торік на дослідні розробки з держбюджету надано 50 тис. грн., ще 103 тисячі вкладено у реконструкцію виробничого і лабораторного обладнання інституту. На 2008 рік передбачено вже 412 тисяч гривень. Поки що це лише 1% від загальної суми державної підтримки хмелярської галузі, але, як наголосив головуючий на нараді заступник міністра Сергій Мельник, надалі на науку віддаватимуть до 5 відсотків. Однак, і вимоги будуть жорсткішими, бо «наука має йти на півкроку попереду виробників».   

          Загалом, нинішнього року на потреби хмелярської галузі держава виділяє понад 42 млн. грн. (на 13 млн. більше, ніж торік): 67% цієї суми спрямують на догляд за хмільниками та посадку хмелю, 15% на спорудження хмелешпалери, 17 – на закупівлю спеціальної хмелетехніки.

         До речі, віднедавна технічне переоснащення господарств – ще один з пріоритетів державної політики хмелярства на даному етапі. Торік бюджетним коштом придбано 19 хмелекомбайнів, 5 хмелекомплексів, 10 хмелесушарок, 25 обприскувачів, 19 грунтообробних агрегатів, 4 розкидачі добрив та 26 одиниць іншої спецтехніки. І за 7 млн. грн., які передбачено на 2008 рік, теж можна буде відчутно оновити технічні парки, що досить актуально в зв'язку з кадровими проблемами і необхідністю максимально механізувати роботи та зменшити частку ручної праці.

         Як мають бути організовані весняні роботи у хмелярстві – продемонстрували господарі. Не зважаючи на дощ, всі побували на хмільниках, де побачили механічну обрізку хмелю підрізчиками чеського виробництва і підготовку площ під обрізку хмелю спеціальними боронами, дізнались про технологію внесення мінеральних і органічних добрив, захист рослин гербіцидами, механізоване навішування підтримок хмелю, особливості агротехнічних прийомів при догляді за молодими хмільниками та нюанси догляду за продуктивними хмільниками.

         Побачили й переобладнання хмелекомбайна та камери акліматизації, встановлення та роботу нового преса для щільної упаковки хмелю, іншої спецтехніки. Заодно, й перейняли певний організаторський досвід. Адже у «Пасічній» є чому повчитися, бо місцеві керівники знайшли дієві варіанти залучення працівників у галузь та стимулювання їхньої роботи. Тому тут дають раду наявним хмеленасадженням, розширюють площі хмільників, торік отримали по 12,3 ц хмелешишок з гектара і домоглися високої рентабельності хмелярства.

         Тож, залишається сподіватися, що почуте і побачене на нараді раціональним зерном ляже у благодатний грунт. А оптимізм її організаторів

підсилять результати жнив.

 

                                                                                     Володимир ЗАХАР'ЄВ

                                                                                                   Хмельниччина





Схожі новини
  • Передумови для розвитку
  • Перспективи вітчизняного хмілярства
  • Більше хмелю - більше й пива замість оковитої
  • Галузь хмелярства залишається рентабельною
  • Хміль потрібно не саджати, а вирощувати. Думка експертів

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.