Творчий спадок професора

21 July, Розділ Аналітика / Наука, переглядів 4 057

У квітні за інформаційної та фінансової підтримки Мінагропроду, Національної академії аграрних наук України, Національного університету біоресурсів і природокористування відбулася міжнародна ювілейна науково-практична конференція “Актуальні проблеми збереження біоресурсів та відтворення тварин”. Її присвятили 100-річчю від дня народження видатного вченого, заслуженого діяча науки України, доктора біологічних наук, професора І.В. Смирнова.

5 квітня виповнилося 100 років від дня народження видатного вченого-біолога XX століття Ігоря Васильовича Смирнова.

Йому належить пріоритет відкриття здатності сперматозоїдів ссавців зберігати біологічну повноцінність і генетичну інформацію після глибокого заморожування їх у скраплених газах чи твердій вуглекислоті. Це відкриття започаткувало новий напрям у науці – кріобіологію.

Ігор Васильович мріяв, щоб світовий генофонд використовували для цілеспрямованого підбору тварин, аби підвищувати їх генетичний потенціал. Це було можливим тільки за умов значного продовження терміну збереження сперми плідників. Тож Ігор Смирнов розробив метод фізичного анабіозу сперматозоїдів плідників сільгосптварин склоподібним (безкристалевим) заморожуванням їхньої сперми за надто низьких температур -79, -183, -196°С, який забезпечив нескінченно довгий термін збереження її біологічної і генетичної повноцінності.

Біолог винайшов швидкий метод заморожування і деконсервації сперми плідників, який і тепер залишається найбільш досконалим і широко використовується у практиці тваринництва понад 100 країн світу. Він першим у світі отримав кроленят, ягнят і телят (1947-1950 рр.) у результаті штучного осіменіння маток сперматозоїдами, які перенесли глибоке заморожування.

Наукові розробки І.В.Смирнова під керівництвом академіка В.К. Мілованова (виявлення властивостей сперматозоїдів ссавців зберігати біологічну повноцінність після швидкого заморожування) є золотим скарбом біологічної науки, відкриттям світового рівня. На основі саме наукових праць І.В. Смирнова в 1972 році було зареєстровано наукове відкриття під номером 103, яке назавжди затвердило його пріоритет.

Відкриття дозволило вирішити проблему тривалого збереження сперми плідників з високою племінною цінністю поза організмом, максимально її використовувати, забезпечувати індивідуальні закріплення, впроваджувати найсучасніші методи великомасштабної селекції.

Професор І.В. Смирнов працював 26 років на кафедрі розведення і відтворення тварин в Українській сільськогосподарській академії. Він дуже любив педагогічну роботу. Його лекції і практичні заняття були взірцем для колег. Ігор Васильович - автор понад 330 наукових праць, у т.ч. 5 підручників зі штучного осіменіння та біології відтворення сільгосптварин (для студентів ВНЗ) і 5 монографій.

У 1957 р. Ігор Смирнов організував лабораторію біології розмноження сільгосптварин на Київський дослідній станції тваринництва “Терезине”, створивши свою наукову школу. Під його керівництвом підготовлено 25 кандидатів наук, понад 5000 спеціалістів вищої кваліфікації, через яких науковець розвивав галузь відтворення тварин в Україні.

Його наукове відкриття належить до геніальних творінь людського розуму і відносить Смирнова до плеяди класиків біологічної науки.

Заслуги Ігоря Васильовича перед наукою і державою не залишались непоміченими: він був нагороджений багатьма орденами і медалями, став лауреатом Державної премії України.

Високою ерудицією, наполегливістю, принциповістю, відданістю своїй справі І.В. Смирнов заслужив глибоку повагу біологів, зоотехніків, лікарів ветеринарної медицини багатьох країн світу.

Відкриваючи конференцію, присвячену вченому, учасників зібрання привітав ректор НУБіП України, академік НАН і НААН Дмитро Мельничук. Спогадами про професора Смирнова поділились доктори с.-г. наук В.М. Туринський, В.В. Дзіцюк, Д.Т. Вінничук, Р. Алієв (Росія), перший аспірант і послідовник Ігоря Васильовича, кандидат біологічних наук, заслужений працівник сільського господарства України Г.С. Шарапа та інші. Зі спогадами про батька виступила донька – Ольга Ігорівна Смирнова.

До речі, впродовж двох днів науковцям вдалось обмінятися думками щодо біотехнологічних аспектів консервування, зберігання та використання гамет і ембріонів тварин; сучасних методів селекції та технології використання племінних ресурсів. Обговорили вчені й генетичні аспекти розмаїття порід та роль паратипових факторів у підвищені продуктивності тварин. Із доповідями виступило понад 50 фахівців. Спеціально до початку конференції її організатори встигли видати двотомник наукових праць вчених і спеціалістів України, Росії, Молдови та інших країн світу.