Напрям руху. Україна – на порозі приєднання до СОТ – намагається привести у відповідність з міжнародними нормами і своє податкове поле, розробляючи новий Податковий кодекс. Як це можна зробити у сільськогосподарській галузі, розповідає один з авторів нової концепції оподаткування АПК – заступник заввідділу фінансово-кредитної та податкової політики ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН, кандидат економічних наук Леонід ТУЛУШ.

–Однією з ключових проблем оподаткування сільськогосподарських виробників уже в незалежній Україні – поряд з оптимізацією податкового навантаження – є спрощення податкових відносин, – роз'яснює Леонід Дмитрович. – Якщо охарактеризувати структуру фінансової підтримки розвитку сільгоспвиробництва у 1999-2006 рр., впадає в око суттєве переважання непрямої підтримки за допомогою спеціальних режимів і механізмів оподаткування над прямим бюджетним фінансуванням. Тобто, податкове навантаження для селян зараз є мінімальним, а самі податки в галузі упродовж цього періоду виконують практично лише стимулюючу функцію.

Технологія. Кредитні відносини мають свої особливості в кожній галузі. Але найяскравіше вони проявляються у кредитуванні підприємств агропромислового комплексу. Проблемам методичного та нормативного забезпечення кредитування сільськогосподарських товаровиробників присвячено досить багато публікацій. Проте питання технології кредитування, кредитного процесу все ще висвітлені недостатньо. Сподіваємося, що даний цикл статей сприятиме роботі керівників сільськогосподарських підприємств та їхніх фінансово-бухгалтерських служб.

Примхи природи. За погодними умовами осінь та зима 2006/07 р. належать до категорії аномальних явищ. Шляхи розв'язання ускладнень, що виникли внаслідок цього, пропонують науковці та фахівці МінАП.

Через небувало тривалий період відносно високих температур і відсутність морозів на всій території України зафіксовано припинення вегетації озимих. Це відмічено у третій декаді січня, коли в південних регіонах температура повітря опускалася до -6...-14°С, а в центральних і північних областях до -15...-18°С упродовж 3-5 днів. Відносна короткочасність похолодання та наявність снігового покрову в цей період на значній території України знизили стресовий вплив на рослини: температура у вузлі кущення рослин не опускалася нижче -3...-8°С.

Нарада. Нещодавно у Департаменті садівництва, виноградарства і хмелярства відбулася нарада, на якій аграрії підбили підсумки роботи галузі за минулий рік і розглянули перспективи та завдання на рік поточний. Серед основних питань – атестація підприємств і якість посадкового матеріалу.

СУЧАСНИЙ СТАН ГАЛУЗІ. Учасники зібрання зазначили, що розвиток плодівництва і виноградарства, темпи відтворення площ під насадженнями, отримання високоякісної продукції значною мірою обумовлені рівнем виробництва садивного матеріалу, його якості та відповідності конкретним природно-кліматичним умовам.

Підсумки. 14-17 лютого на базі ОП «Шахта ім.О.Ф.Засядька» Донецької області відбулася нарада, на якій підбили результати роботи тваринницької галузі за 2006 рік і вивчали передовий досвід великотоварного виробництва молока та м'яса.

У представницькому заході взяли участь заступник міністра аграрної політики Петро Вербицький, директор Департаменту ринків тваринництва з Головною держплемінспекцією Дмитро Микитюк, керівники організацій, науковці, заступники начальників управлінь із тваринництва головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій та провідних господарств.

Монополія. Держава зберігала за собою монопольне право на виробництво спиртів і горілок, відколи почалося їх промислове виготовлення – за царювання Петра І. В незалежній Україні виробництво горілок стало справою приватною. А от контроль над спиртовими заводами держава поки що залишила за собою.

Своєю чергою, спиртові заводи є самостійними суб'єктами господарювання, які закуповують сировину, виробляють продукцію і реалізують її на внутрішньому та зовнішньому ринках.

ПІДСУМКИ ВРОЖАЮ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ. Урожай цукрових буряків 2006 року перевищив усі прогнози. Так, станом на 12 грудня з полів на заводи й цукропункти вивезено близько 22 млн. тонн сировини, частина врожаю залишилася на полях. За даними ААА, має місце різниця майже в 1 млн. тонн між заводськими (перевіреними) даними та реляціями 6 областей України, які «трохи» приписали врожай.

Однією з необхідних складових прозорості взаємовідносин на ринку товарів і послуг та розвитку аграрного ринку загалом є біржова торгівля. Також вона є неодмінним супутником формування реальних цін на продукцію, без яких жодна країна на може похвалитися ринком. Лише базаром. Отож, у даній статті спробуємо ознайомити читачів з біржами взагалі та українським біржовим аграрним ринком зокрема.

Довідково:
БІРЖА (голл. beurs, нім. Borse, франц. bourse, італ. borsa, ісп. bolsa, англ. exchange), сучасна найбільш розвинена форма регулярно функціонуючого оптового ринку масових замінимих товарів, що продаються за стандартами (встановленими сортами), а іноді і за зразками (зерно, цукор, шерсть, бавовна, кава, каучук, метали), а також ринку замінимих цінних паперів (акцій, облігацій) і іноземної валюти. Існують товарні, фондові та валютні біржі.

Енергетична безпека – одна з основ державної політики України. Зростання ціни на імпортну нафту, переважно російську, а також дефіцит вітчизняних ресурсів змушує владні структури шукати альтернативні джерела енергоресурсів. Так, щороку аграрний сектор споживає 1,9 млн. тонн дизельного палива і 620 тис. тонн бензину, а на їхнє виробництво йде близько 4,5 млн. тонн сирої нафти.
Щоб частково компенсувати обсяги палива, вкрай потрібні для аграрного сектора, уряд ухвалив програму з виробництва дизельного біопалива з ріпаку до 2010 року (постанова №1774 від 22 грудня 2006 р.).

Одним з найпоширеніших нетрадиційних методів кредитування у світовій практиці є факторинг. Це основна форма рефінансування дебіторської заборгованості, що використовується в теперішній час.

При стрімкому зростанні обсягів кредитування підприємств агропромислового комплексу (за останні п'ять років більше ніж у двадцять разів) все ж спостерігається велика потреба у збільшенні обсягів кредитування, оскільки навіть такий обсяг залучення кредитних ресурсів не є достатнім.