Аграрний тиждень. Україна
» » » Добрива і ... зрошення
» » » Добрива і ... зрошення

    Добрива і ... зрошення



    Врожай будь-якої сільськогосподарської культури залежить від багатьох факторів, які вирішують ріст і розвиток рослин. У кожному землеробському регіоні вони різні. На півдні України домінуючим є наявність вологи у ґрунті. Ось чому досягти в цій зоні стійких і високих врожаїв агрокультур можливо лише в умовах зрошення.

    При недостатній природній водозабезпеченості можливості використання культурами сонячного світла та родючості ґрунту, а значить і використання добрив, обмежуються. Проведення зрошення ліквідує це обмеження, створюючи сприятливі умови для засвоєння елементів живлення, до того ж при таких умовах вони стають ще й більш доступними.

    Оптимальні умови водозабезпечення сприяють більшому нагромадженню рослинами вегетативної та репродуктивної маси, що призводить і до підвищення використання ними елементів живлення з ґрунту та ефективності добрив. Ось чому зрошення сприяє збільшенню врожаю сільгоспкультур. Згідно даних Інституту землеробства південного регіону, продуктивність культур сівозміни в кормових одиницях у середньому за 30-річний період збільшилась від зрошення на 41,7%, а від внесення міндобрив – на 79,4% і становила відповідно 55,4 ц/га та 83,6 ц/га при 39,1 ц/га на фоні без зрошення і без добрив.

    У середньому за шість ротацій семипільної сівозміни (1973-2010 рр.) зрошення, порівняно з неполивними умовами, збільшило врожайність неудобреної кукурудзи МВС на 91,9 ц/га, а при сумісному застосуванні зрошення і міндобрив прибавка досягла 205,9 ц/га.

    Тобто між зрошенням і добривами спостерігається нерозривний зв'язок – добрива підвищують ефективність зрошення, а зрошення, в свою чергу, сприяє збільшенню рентабельності їх застосування.

    Багаторічні дослідження нашого інституту свідчать, що при внесенні оптимальної норми міндобрив в умовах зрошення врожайність зерна озимої пшениці підвищується на 20-35 ц/га, кукурудзи – на 30-50, сорго – на 20-30, зеленої маси кукурудзи – на 150-200, коренеплодів кормових буряків – на 500-700, а цукрових – на 200-300 ц/га.

    В сучасних умовах висока вартість міндобрив і витрат на їх внесення потребують нових методичних підходів до оптимізації норм добрив з метою економії ресурсів і одержання високої їх окупності та прибутковості. Встановлено, що кожна наступна одиниця зростаючих доз добрив забезпечує менший приріст урожаю, ніж попередня. Тобто при внесенні будь-якого з елементів живлення на полі з високим його вмістом у ґрунті, значного приросту врожаю від нього не одержать.

    Застосовувати добрива необхідно зважено, щоб від найменшої їх кількості отримувати найбільшу віддачу. Нами розроблено суттєво новий методичний підхід до визначення норм міндобрив для агрокультур в умовах зрошення. Це метод оптимальних параметрів.

    Він базується на урахуванні вмісту елементів живлення у ґрунті конкретного поля. Потреби в них для формування запланованого рівня врожаю визначаються на основі даних оптимальних параметрів, тобто оптимальної кількості їх для кожної культури. Згідно методики, міндобрива застосовуються лише в тому разі, коли азот, фосфор чи калій містяться у ґрунті в кількості меншій від оптимальної.

    Такий підхід до застосування добрив дозволяє не тільки отримувати заданий рівень урожаю хорошої якості продукції та зберігати існуючу родючість ґрунту, а й зменшити потребу в добривах на 35-40%, порівняно з середніми рекомендованими дозами. Для умов зрошення це єдиний найбільш ефективний метод в Україні.

    В свій час ефективність його визначалась на полях фірми «Фрідом Фарм Інтернешнл» (Горностаївський р-н, Херсонська обл.). Встановлено, що на фоні внесення рекомендованої норми міндобрив урожай зерна кукурудзи становив 97,8 ц/га, а при застосуванні розрахункової норми добрив, згідно методики, отримали 102,3 ц/га. Економія коштів при цьому на придбання добрив за розрахункового методу становила 387,4 грн./га або 37,7%.

    Аналогічні результати отримали і при вирощуванні сої. Врожай насіння її при внесенні рекомендованої норми міндобрив становив 29,3 ц/га, а розрахункової – 30,2 ц/га. Економія коштів на придбання міндобрив за розрахунковим методом досягла 417,8 грн./га, тобто 65,4%.

    До речі, висока ефективність цього розрахункового методу встановлення норм добрив в інституті простежена практично на всіх культурах, які вирощуються в умовах зрошення.

    Про важливість нового підходу (з урахуванням вмісту елементів живлення у ґрунті конкретного поля) переконують і наступні багаторічні дослідження інституту. Відповідно одержаним даним, при внесенні N90 під основний обробіток ґрунту на фоні оптимального вмісту рухомого фосфору у ґрунті врожай зерна озимої пшениці становив 67,3 ц/га, при низькій забезпеченості його цим елементом живлення – 51,6 ц/га, а при вирощуванні цукрового буряку і внесенні N120 одержали відповідно 450 ц/га та 290 ц/га.

    Аналогічно змінюється ефективність міндобрив і при застосуванні їх у весняне підживлення озимої пшениці. Одержані дані свідчать: внесення 2 ц/га аміачної селітри при середньому вмісту нітратного азоту у ґрунті підвищувало врожай цієї культури на 6,6 ц/га, а на низькому його фоні – на 19,9 ц/га.

    До того ж, це дає можливість вирішувати, які поля слід підживлювати у першу чергу, щоб отримати максимальну віддачу від застосування добрив.

                                                                                                                                              Іван ФІЛІП’ЄВ,

    доктор с.-г. наук, професор,

    Анатолій МЕЛАШИЧ,

    кандидат с.-г. наук,

    Інститут землеробства південного регіону НААН

     

    Закінчення теми – в наступному номері.

     


    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
500% рентабельности
1
02 листопада

500% рентабельности

Тваринництво
Відео