Нарощування обсягів виробництва має бути відповідальним

20 September, Розділ Тваринництво / Птахівництво, переглядів 6 161

Кожне підприємство, погодьтесь, має свої секрети і творчі підходи у роботі, які дозволяють досягати високих виробничих показників. Як правило, власний досвід важко набути, якщо не здобувати знання й не цікавитися напрацюванням колег по галузі. Сьогодні з птахівниками своїми секретами ділиться СТОВ «Птахівник», а вірніше - співвласник компанії Андрій Мармалюк.

- Пане Андрію, про СТОВ «Птахівник» мало що відомо в Україні. Це тому, що ваша птахофабрика нова і поки що невеликими є обсяги виробництва харчового яйця?

- У червні цього року колишньому птахівничому підприємству - Племптахорадгоспу «Новоград-Волинський» - виповнилось 35 років. За час роботи воно просто змінювало назву і форму власності (1998 р.) Сьогодні, за українськими вимірами, СТОВ «Птахівник» невелике підприємство з потенціалом виробництва 60 млн яєць на рік.

- Які секрети і нюанси дозволяють вам стабільно працювати?

- Складові стабільної роботи загальновідомі, тому секретів немає, а нюанси, як і в кожному виробництві, є. Технології годівлі й утримання – класичні. Все починається з генетичного потенціалу шановного «виробника» нашої продукції – курочки. Тому ми обрали, на наш погляд і досвід, одну з найкращих селекційних компаній у світі – Hendrix Genetics, фінальні гібриди якої імпортуємо вже багато років з інкубаторів Європи, спочатку з Нідерландів, зараз із Чехїї.

Основою реалізації високого генетичного потенціалу є гарантовано якісні корми. Убезпечуючи себе від «сюрпризів», виробляємо корми на власному, за багатьма параметрами унікальному, комбікормовому заводі. Величезну увагу приділяємо умовам утримання птиці, над поліпшенням яких ми саме зараз працюємо. Так, у 2015 році ми розпочали будівництво нової площадки з обладнанням виробництва Німеччини, аналогів якому сьогодні немає в Україні і яке повністю відповідає сучасним європейським вимогам. І, звичайно, як ніколи актуальним, є вислів: «Кадри вирішують усе». Отже, виховання і фахове зростання молодих спеціалістів – один із пріоритетів розвитку нашого підприємства.

- Які інноваційні рішення, якщо це не комерційний секрет, використовуються в СТОВ для зниження виробничих витрат і собівартості вирощеної продукції?

- Звісно, інноваційні проекти є, але їх реалізація і вплив на собівартість ще попереду. Сьогодні ж, за рахунок низьких логістичних витрат на компоненти комбікормів (зараз 70% складу комбікорму – сировина власного виробництва, а незабаром цей показник буде сягати 90%), унікального за витратними показниками комбікормового заводу (9кВт встановленої потужності на тонну продуктивності при потужності 10 тонн/годину і трьох фахівцях) та таке інше, наше виробництво і, відповідно, продукція мають високу конкурентну спроможність.

- Ваше бачення: як впливають на розвиток підприємства зміни у оподаткуванні виробників сільгосппродукції? Чи зможе СТОВ і надалі підтримувати соціальну сферу сіл, на території яких господарює?

- Податки – це основа існування держави. Від кількості податків залежить все, починаючи від найму фахового, ефективного державного менеджменту і до рівня соціальних видатків. Тому податки повинні платити всі. Але які і як відбуватиметься їх перерозподіл - це окреме, дуже об’ємне і складне питання. Для підприємства є більш важливі чинники, аніж податки, які впливають на його розвиток і соціальну відповідальність.

До речі, «соціальна відповідальність» для нас не просто модне слово, а давно існуючий формат стосунків у колективі і з громадами на тих територіях, де ми працюємо. Ці стосунки дають вагомі конкретні результати, від яких ми маємо не менше задоволення, ніж від успіхів у виробництві. Наприклад, будівництво дитячого садка в с. Дідовичі, який в минулому році прийняв своїх вихованців і був визнаний найкращим у районі. Таких прикладів в історії підприємства є багато і, я впевнений, їх кількість й надалі зростатиме.

- Протягом року ринок яйця в Україні буквально «обрушується». На вашу думку, це недобросовісна конкуренція, результат економічної кризи в країні? Чи можна подібних явищ уникати у майбутньому? Що для цього потрібно?

- Зміна ціни на продукцію - це порушення балансу попиту і пропозиції, яке стається, на мою думку, внаслідок значного зниження попиту, простіше кажучи, через значне зниження купівельної спроможності споживача. Щоб уникнути подібних явищ на майбутнє, український бізнес повинен масштабно інвестувати не тільки у виробничі проекти, а й у цю «купівельну спроможність», тобто заробітну плату своїх працівників.

- Хто є споживачем вашої продукції? Чи плануєте ви збільшення виробництва? Поділіться, будь ласка, задумами на рік 2016-й.

- Географія ринку нашої продукції, внаслідок відносно малих обсягів виробництва, не дуже широка. Приблизно 50% Житомирщина з Рівненщиною і 50% Київщина під власною торговою маркою «Курчатко». Щодо збільшення виробництва плани є, але це скоріше переоснащення.

Нарощування обсягів виробництва має бути відповідальним, а саме адресним до дефіцитних ринків, щоб, знову ж таки, не вплинути на баланс попиту та пропозиції. З досвіду, саме такі безвідповідальні дії амбітних українських виробників неодноразово призводили до обвалу ринку. Шляхів лікування безвідповідальності два: більш швидкий та ефективний - квотування і тривалий та значно гірший за наслідками - природний відбір.

- Чим найбільше запам’ятався вашому СТОВ, скажімо, 2015 рік?

- Завершенням будівництва дошкільного навчального закладу, початком переозброєння яєчного виробництва і увагою з боку держави, яка нагородила нашого шановного керівника Гальчук Валентину Дмитрівну Орденом «За заслуги» І ступеня.

- Щиро вітаємо!

- Дякую.

- Про що ми вас не запитали, а є сенс про це розказати читачам?

- Хочу звернутись від свого імені і, сподіваюсь, імені всіх читачів до уряду і НБУ, нагадавши їм про, м’яко кажучи, повільну і малоефективну фінансово-кредитну політику. Сьогодні головним гальмом розвитку економіки є вартість фінансових ресурсів. А от якраз зниження їх вартості надихне потужним фордевіндом вітрила бізнесу – рушійної сили зростання всіх матеріальних благ нашого суспільства.

Ольга МОРОЗОВА