Стандарт EurepGAP є добровільною,
логічно завершеною системою, яка максимально зменшує можливість виникнення
ситуації, що загрожувала б якимось чином безпечності вирощеного урожаю.
Сам стандарт має
модульну структуру. Тобто, критичні точки контролю, за якими проводиться
інспекція, згруповані в спеціальні тематичні модулі. Остання версія стандарту
має 9 модулів:
Модуль 1:
«Контрольні пункти для господарства в цілому».
Модуль 2:
«Контрольні точки для сертифікації культур в цілому».
Модуль 3: «Контрольні
точки для сертифікації культур для комбайнового збирання».
Модуль 4:
«Контрольні точки сертифікації фруктів і овочів».
Модулі 5-9:
«Контрольні точки для сертифікації тваринництва».
Процес
інтеграції України до світових ринків товарів, фінансів і послуг відбувається
надзвичайно швидкими темпами. Не встигла Україна потрапити до СОТ, а вже почались
переговори щодо створення Зони вільної торгівлі з ЄС (ЗВТ). Тож аграрії часто
просто не встигають слідкувати за розвитком подій, не кажучи вже про здатність
швидко адаптуватися до умов, що динамічно змінюються. Чого варто чекати
сільгосппідприємствам в подальшому – на це та інші запитання від нашої газети відповідає
керівник групи експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
Володимир Лапа.
Днями заступник
міністра аграрної політики Сергій Мельник, керівники асоціацій молочної галузі,
виробники молока і переробники молочної сировини міркували над ціновою
ситуацією, що склалась на ринку молока.
Було відзначено, що проблема розвитку галузі молочного скотарства є
нині найбільш актуальною у тваринництві. Не зважаючи на здійснені заходи,
спрямовані на стабілізацію ситуації в галузі, зокрема, запровадження
спеціальної дотації за приріст поголів’я молочних корів власного відтворення,
закупівлю племінних корів, племінних нетелів і теличок від особистих
господарств населення для поповнення основного стада та інше, продовжується
скорочення чисельності поголів’я корів. А це, в свою чергу, позначається на обсягах
виробництва молока.
Підготовка до переговорів по укладанню Нового базового
договору між Україною та Європейським Союзом (замінить Угоду про партнерство і
співробітництво), а також щодо створення зони вільної торгівлі між нашою
країною та ЄС мають стати пріоритетними напрямками роботи Мінагрополітики в
коротко- й довгостроковій перспективі.
На нещодавній колегії
міністерства заступник міністра аграрної політики Валентина Завалевська
детально поінформувала учасників наради про зовнішньоекономічну діяльність
МінАП та оцінки умов щодо вступу України до СОТ у сфері аграрного сектору. В
сьогоднішньому та наступних номерах газети ми пропонуємо вам тези виступу
Валентини Олександрівни.
Усім відомо, що за нормами споживання
молока та молочних продуктів ми далеко позаду інших європейських країн.Чому ж
вітчизняна молочна промисловість не задовольняє потреб внутрішнього ринку, та
якими є перспективи її розвитку – коментує голова правління Національної асоціації
молочників України «Укрмолпром» Василь Бондаренко. - Василю
Марковичу, прокоментуйте, будь ласка, якою на сьогодні є ситуація в молочному скотарстві? - Відомо, що на 1
квітня 2008 року в порівнянні з початком року загальна кількість корів зменшилося
на 49,1 тис. голів (-1,6%) і налічує 3,09 млн. голів. На жаль, поголів’я корів по всіх
категоріях господарств за три місяці 2008 року у порівнянні з відповідним
періодом минулого року зменшилось на 7,3%. Зокрема, по агропідприємствах – на
11,8%, по господарствах населення – на 6,3%. Це при тому, що в сільгосппідприємствах
утримується 22% від загального молочного стада (678 тис. голів), а в господарствах
населення – 88% або 2,4 млн. корів.
Шістдесят країн світу, представлених у більшості
інституцій ООН, а також представники Світового
Банку на квітневій зустрічі рішуче закликали до радикальних змін у сільському
господарстві задля недопущення збільшення нестачі продовольства в окремих
регіонах Землі та для обмеження ескалації цін на продовольчі товари. Про це
пише британська "The Guardian".
На зустрічі
презентовано звіт, що був підготовлений в рамках Світової Програми з Продовольства
ООН (WorldFoodProgramme), який закликає провідні країни світу виділити 500 млн. дол. США для
негайного спрямування їх на подолання продовольчої кризи, яка набирає обертів у
світі. Зокрема пропонується використати зазначені кошти на подолання наслідків
зростання цін (в деяких країнах вони зросли на 80% за рік) та унеможливлення
продовольчих бунтів в багатьох містах. За інформацією Світового Банку, 33
країни світу зараз знаходяться в небезпеці політичної дестабілізації та
внутрішніх конфліктів, які можуть виникнути через високу продовольчу інфляцію.
Та звіт, головним
ідеологом якого є Сполучені Штати, ще не схвалили Велика Британія, Австралія та
Канада. Автори говорять, що застосування ГМ-технологій не здатне швидко
подолати проблему в найбідніших країнах та переконують, що розширення площ під
біоенергетичними культурами для забезпечення транспорту паливом, спричиняє
збільшення нестачі продовольства в світі.
Оліє-жировий
комплекс України розвивається стабільно
Як відомо, Україна займає лідируючі позиції на
світовому ринку олії. Та чи збереже їх держава в умовах наростаючої світової
інфляції – на це та інші питання шукали відповіді представники олійного бізнесу
різних країн світу. Стан та перспективи розвитку оліє-жирового
комплексу, зокрема, України детально проаналізував генеральний директор
асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук.
Степан Павлович підкреслив, що оліє-жировий комплекс нашої країни розвивається стабільно.
І це, на його думку, досягнуто завдяки протекціоністській політиці українського
Уряду, спрямованій на обмеження експорту соняшнику. «Можна як завгодно
критикувати введення експортного мита на вивіз соняшнику як метод, що не
відповідає принципам лібералізації ринкових відносин та притіняє інтереси
сільгоспвиробників, - заявив пан Капшук, - та на нинішньому етапі протиставити
йому нічого».
Отже, як ми відзначили в №14 «Аграрного тижня. Україна»,підвищення ефективності сільгоспвиробництва повинно
стати пріоритетним напрямком державної політики України.А це неможливо без вирішення проблеми
відтворення родючості грунтів, у тому числі збільшення обсягів застосування
мінеральних добрив у сільському господарстві.
Україна серед
розглянутих країн займає третє місце за обсягом виробництва мінеральних добрив.
З 1990 року їх виробництво скоротилося майже вдвічі і становило у 2007 році 2,5
млн. т у перерахунку на 100% вміст поживних речовин, у т.ч. 2,3 млн. т азотних
добрив. Нині завантаженість вітчизняних хімічних підприємств з виробництва
мінеральних добрив становить 65%, що є найменшим серед розглянутих країн СНД.
Валове виробництво зерна торік становило 29,3 млн. тонн, що на 5 млн. тонн (15%) менше проти попереднього року. Загальна пропозиція зерна у 2007/2008 МР з перехідними запасами минулих років і прогнозованим імпортом становить 35 млн. тонн, що в цілому достатньо для забезпечення продовольчих та інших потреб країни.
«Ті, хто обро***є землю – найцінніші громадяни. Вони найенергійніші, найнезалежніші, найблагонадійніші, і вони найміцнішим корінням зв’язані зі своєю країною та її інтересами».