<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>&quot;Аграрний тиждень. Україна&quot; www.a7d.com.ua</title>
<link>http://a7d.com.ua/</link>
<language>ru</language>
<description>&quot;Аграрний тиждень. Україна&quot; www.a7d.com.ua</description>
<generator>DataLife Engine</generator><item>
<title>Науково-технічна програма &quot;Біосировина&quot; (III частина)</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/ekologja/985-naukovo-tekhnichna-programa-biosirovina-iii.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/ekologja/985-naukovo-tekhnichna-programa-biosirovina-iii.html</link>
<description><![CDATA[<img border="0" align="left" src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/2008-07/1216207156_14-3.jpg" style="width: 207px; height: 113px;" />

<p class="MsoNormal"><span lang="UK">Стабільне забезпечення економіки
енергоресурсами – одна з основних проблем, від вирішення якої залежить
економічне зростання країни. Підвищення цін на нафту і газ значно вплинуло на
економіку країн - імпортерів енергоносіїв, до яких належить і Україна.<span style="style">  </span></span></p>

<p class="MsoNormal" style="color: rgb(255, 165, 0);"><span lang="UK">Початок статті читайте в №№ 25, 26.</span></p>

<p class="MsoNormal"><span lang="UK">Для виробництва біоетанолу будуть створені:</span></p>

<p class="MsoNormal"><span lang="UK"><span style="style"> </span>-
гібриди цукрового буряку з урожайністю вище 50 т/га і вмістом цукрів у
коренеплодах 17-18%, гібриди надцукрової кукурудзи з урожайністю 10-12 т/га і
вмістом цукрів у зерні технічної стиглості 8-12%;</span></p>
<p class="MsoNormal">
</p>
<p class="MsoNormal"><span lang="UK"><span style="style"> </span>- середньоранньостиглі
та середньостиглі спеціалізовані за призначенням гібриди кукурудзи з
урожайністю зерна 60-70 ц/га з вмістом крохмалю 66-72% і спадково закріпленим
вмістом амілопектину в крохмалі до 99,5%, а також гібриди кукурудзи з
урожайністю зерна 55-60 ц/га, вмістом крохмалю в зерні 60-65% та вмістом
амілози в крохмалі 55-60%. </span></p>]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>admin</dc:creator>
<pubDate>Wed, 16 Jul 2008 14:22:21 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Углеродный бизнес по-украински</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/ekologja/959-uglerodnyjj-biznes-po-ukrainski.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/ekologja/959-uglerodnyjj-biznes-po-ukrainski.html</link>
<description><![CDATA[<img width="182" height="137" border="0" align="left" src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/2008-07/1215427968_img_13.jpg" /><span style="font-size: 10pt;"><span style="font-family: " new="new" roman="roman">По данным Организации продовольствия и сельского
хозяйства ООН (FAO), в европейских странах, и в том числе в Украине, неправильное
управление сельскохозяйственными землями вызывает больше эмиссии </span><span style="font-family: " new="new" roman="roman">СО<sub>2</sub></span><span style="font-size: 10pt;"> </span><span style="font-family: " new="new" roman="roman">в атмосферу, чем секвестрации углерода в
сельскохозяйственных землях. </span><i><span style="font-family: " new="new" roman="roman">
			</span></i></span>




<p style="text-align: justify; text-indent: 1cm;" class="MsoNormal"><span style="font-family: " new="new" roman="roman"><i><span style="font-family: " new="new" roman="roman">
				 </span></i><span style="font-family: " new="new" roman="roman">Деградация мешает
секвестрации</span><b><span style="font-family: " new="new" roman="roman">
				</span></b><br />
		Переворачивая плугом пласт земли, пахарь способствует
развитию двух проблем одновременно. Во-первых, он выворачивает наружу залежи
углерода, которые при реакции с атмосферным кислородом окисляются и
образовывают CO<sub>2</sub>, вызывающий парниковый эффект. А во-вторых, лишает
почву основной составной части органического вещества – того же углерода. Ведь
зеленые растения, потре<!--filter:бля-->***<!--/filter-->я СО<sub>2</sub>, надежно фиксируют атмосферный
углерод в своих клетках...</span></p>]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>admin</dc:creator>
<pubDate>Mon, 07 Jul 2008 13:53:33 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Ефективність використання земельних і трудових ресурсів села</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/ekologja/893-efektivnst-vikoristannja-zemelnikh.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/ekologja/893-efektivnst-vikoristannja-zemelnikh.html</link>
<description><![CDATA[<span style="font-size: 10pt;"><span lang="UK" style="font-size: 10pt; line-height: 150%; font-style: italic;"><span style="font-size: 10pt;"> </span></span><span lang="UK" style="font-size: 10pt; line-height: 150%;">
		<img border="0" align="left" src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/2008-05/1211802106_graphic1.png" style="width: 169px; height: 141px;" />Лише постійний моніторинг стану земель
сільгосппризначення дозволить виявляти угіддя, що підлягають негайному
залуженню та створенню на їх основі культурних пасовищ.<span style="font-size: 10pt;">  </span></span></span>

<p style="margin-right: -0.15pt; text-align: justify; line-height: 150%;" class="MsoNormal"><span style="font-size: 10pt;"><span lang="UK" style="font-size: 10pt; line-height: 150%;">Дослідження Інституту
землеробства УААН показали, що в Україні близько третини (10 млн. га)
сільськогосподарських угідь за агрохімічними, агрофізичними характеристиками є
непридатними для інтенсивного землеробства. До цих земель слід віднести і
території із значним рівнем забруднення після техногенних катастроф. Цей
потенціал доцільно використати для створення культурних пасовищ і сінокосів, що
дасть змогу частково вирішити питання збереження родючості ґрунтів і зменшити
екологічні проблеми у регіонах</span></span></p>]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>admin</dc:creator>
<pubDate>Mon, 26 May 2008 14:45:09 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Контроль за станом грунтів</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/ekologja/888-kontrol-za-stanom-gruntv.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/ekologja/888-kontrol-za-stanom-gruntv.html</link>
<description><![CDATA[<img border="0" align="left" src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/2008-05/1211800434_anatol-melnik.png" style="width: 95px; height: 117px;" />Німецький
вчений Лібіх колись сказав: “Розбазарювання родючості ґрунтів зумовлює загибель
нації, а підтримання цієї родючості — її життя і багатство”. Не менше століття
потрібно, аби земля накопичила всього 1% гумусу — головного чинника родючості.
При цьому лише за 5 років втрати гумусу на чорноземних ґрунтах Чернігівщини
сягають 0,1-0,13 відсотка.<span lang="UK" style="font-style: italic;">
	</span>

<p style="line-height: 115%;" class="MsoBodyTextIndent"><span lang="UK" style="style">Як запобігти виснаженню та деградації
земель? Як відтворити і поліпшити родючість ґрунтів? Як контролювати їх стан?
Про це і не тільки розповідає директор Чернігівського обласного державного
проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів, кандидат
сільськогосподарських наук, заслужений працівник сільського господарства
України Анатолій Мельник.</span></p>]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>admin</dc:creator>
<pubDate>Mon, 26 May 2008 14:13:28 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>У єднанні з природою</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/ekologja/834-u-dnann-z-prirodoju.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/ekologja/834-u-dnann-z-prirodoju.html</link>
<description><![CDATA[<img border="0" align="left" src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/2008-04/1208968354_9_1.gif" style="width: 273px; height: 204px;" /><br />
<p class="MsoNormal"><span lang="UK" style="font-size: 10pt; font-style: italic;">У Києві нещодавно відбулася
непересічна подія, в якій взяли активну участь провідні науковці, державні та
громадські діячі аграрної галузі як з України, так і, зокрема, з Німеччини,
Бельгії, Італії, Ірану, Нідерландів, Норвегії, Швеції, Швейцарії, Польщі,
Словаччини, Чехії, Латвії, Литви, Туреччини, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії,
Молдови, Росії, Таджикистану.  
		</span></p>

<p class="MsoNormal"><span lang="UK" style="font-size: 10pt; font-style: italic;"><span style="font-size: 10pt;"> </span>
		</span></p>

<p class="MsoNormal"><span style="font-size: 10pt;"><span lang="UK" style="font-size: 10pt;">Міжнародна конференція «Розвиток органічного сектору в Центральній/Східній
Європі та в країнах Середньої Азії» - таку офіційну назву мав цей захід,
організаторами якого стали Федерація органічного руху України, Мінагрополітики
України, Національний аграрний університет, </span><span lang="EN-US" style="font-size: 10pt;">Organic</span><span lang="EN-US" style="font-size: 10pt;"> </span><span lang="EN-US" style="font-size: 10pt;">Services</span><span lang="EN-US" style="font-size: 10pt;"> </span><span lang="EN-US" style="font-size: 10pt;">GmbH</span><span lang="UK" style="font-size: 10pt;"> (Німеччина). 
			</span></span></p>

<p class="MsoNormal"><span lang="UK" style="font-size: 10pt;">Значення та актуальність цієї конференції важко переоцінити, особливо за
умов, коли йдеться про здоров’я мільйонів людей, яких інколи намагаються
переконати, що нагодувати всіх можна тільки з використанням всілякої хімії. Та
накопичений у багатьох країнах досвід органічного агровиробництва свідчить:
ефективно господарювати на землі можна й без засобів штучного походження…<span style="font-size: 10pt;">  <br />
			</span></span></p>]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>admin</dc:creator>
<pubDate>Wed, 23 Apr 2008 19:33:29 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Переваги органічного виробництва …</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/ekologja/830-perevagi-organchnogo-virobnictva-.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/ekologja/830-perevagi-organchnogo-virobnictva-.html</link>
<description><![CDATA[<span lang="UK" style="font-size: 12pt;">
	
	<img border="0" align="left" style="width: 151px; height: 114px;" src="uploads/posts/2008-04/1208965955_rape-seed-field-3.jpg" /></span>

<p class="MsoNormal"><span lang="UK" style="font-size: 14pt; font-style: italic;"><span style="font-size: 10pt;">  Можна чимало говорити про переваги органічного
виробництва у порівнянні з традиційним. Та краще виділити основні переваги для
споживача і навколишнього природного середовища. Тож спробуємо розібратись…</span></span></p>
<p class="MsoNormal"><span lang="UK" style="font-size: 10pt;">  Багато хто купує органічну
їжу тому, що вважає: вона краща на смак, ніж неорганічна. Адже органічні фрукти
й овочі зазвичай ростуть повільніше й містять менше води, що може сприяти
повнішому відчутному смаку. Більшість опитаних стверджують: якість і смак їжі
важливіші за низькі ціни.</span></p>]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>admin</dc:creator>
<pubDate>Wed, 23 Apr 2008 18:52:47 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>Чи «переселяться» заліщицькі помідори у євротеплиці?</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/2007/07/25/chi_pereseljatsja_zalshhick_pomdori_u_vroteplic.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/2007/07/25/chi_pereseljatsja_zalshhick_pomdori_u_vroteplic.html</link>
<description><![CDATA[<img src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/1185350520_12.gif" align="left" style="border: none;" alt='Чи «переселяться» заліщицькі помідори у євротеплиці?' /><br />Західноукраїнський регіональний центр фермерства і Заліщицька районна сільськогосподарська дорадча служба у Городку цього району провели науково-практичний семінар "Досягнення науки та передового досвіду в галузі овочівництва..." На семінар запросили власників особистих селянських господарств, фермерів та сільських голів тих сіл Наддністрянського краю, де вирощують ці овочі.<br /><br />Про роль та завдання місцевих рад у підвищенні дохідності селянських господарств вів мову голова Заліщицької райради Володимир Чухрій. Він зазначив, що сьогодні кооператив „Ратай", який очолює Ігор Марусяк - демонстраційне господарство, на базі якого співробітники Західноукраїнського регіонального центру фермерства та сільськогосподарської кооперації відпрацьовують нові моделі кооперативного сервісу.<br />Про розвиток підприємництва на селі, методологію створення сільськогосподарських кооперативів та завдання з відродження кооперативних відносин на селі говорив і керівник Західноукраїнського регіонального центру Йосип Децовський.<br />]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>Dmitry</dc:creator>
<pubDate>Wed, 25 Jul 2007 11:03:40 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>ЩОБ НЕ ВИСОХЛИ МЕДОВІ РІКИ УКРАЇНИ</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/2007/05/07/shhob_ne_visokhli_medov_rki_ukrani.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/2007/05/07/shhob_ne_visokhli_medov_rki_ukrani.html</link>
<description><![CDATA[<img src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/1178539021_161.jpg" align="left" style="border: none;" alt='ЩОБ НЕ ВИСОХЛИ МЕДОВІ РІКИ УКРАЇНИ' /><br />Інтеграція. Як відомо, сучасна Україна входить до п'ятірки лідерів з виробництва меду та інших продуктів бджільництва. 500 тисяч пасічників отримують на своїх угіддях до 70 тисяч тонн меду щорічно. Схоже, у пошуках ринків збуту Україна може «підсолодити» життя багатьох держав.<br /><br />ІСТОРІЯ БДЖІЛЬНИЦТВА. Вона сягає своїм корінням сивої давнини. На території Русі бортництво, а пізніше – бджільництво – як промисел простежується з 10 століття нашої ери. Цьому виду діяльності сприяли й природні кліматичні умови  на наших землях,  достаток медоносів у лісових масивах, луках і степах, саме тому бджільництвом у цей період займалися майже всі селяни. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів. Продукти бортництва, без перебільшення, відігравали величезну роль в розвитку торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією. <br />]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>Dmitry</dc:creator>
<pubDate>Mon, 07 May 2007 14:57:13 +0300</pubDate>
</item><item>
<title>РАДІОЛОГІЧНА СЛУЖБА: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/2007/03/20/radologchna_sluzhba_problemi__perspektivi.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/2007/03/20/radologchna_sluzhba_problemi__perspektivi.html</link>
<description><![CDATA[Небезпека. Недостатність фінансування радіологічних служб створює проблеми для майбутніх поколінь.<br /><br />28 лютого відбулася нарада-семінар «Підсумки роботи радіологічних служб Мінагрополітики України за 2006 рік. Проблеми і перспективи». Захід проходив з участю представників державних установ, начальних закладів, науково-дослідних інститутів, причетних до розв'язання проблеми забруднення земель після катастрофи на ЧАЕС: Національної комісії з радіаційного захисту населення України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства охорони природного середовища, Міністерства аграрної політики, радіологічних служб областей, Національного аграрного університету, Інституту агроекології та біотехнології УААН тощо.]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>Dmitry</dc:creator>
<pubDate>Tue, 20 Mar 2007 17:35:41 +0200</pubDate>
</item><item>
<title>Микола КОСТЯК. МИ ЗАХИЩАЄМО ФІТОСАНІТАРНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ</title>
<guid isPermaLink="true">http://a7d.com.ua/2007/03/15/mikola_kostjak_mi_zakhishhamo_ftosantarnijj_kordon_ukrani.html</guid>
<link>http://a7d.com.ua/2007/03/15/mikola_kostjak_mi_zakhishhamo_ftosantarnijj_kordon_ukrani.html</link>
<description><![CDATA[<img src="http://a7d.com.ua/uploads/posts/1173955912_kostyak.jpg" align="left" style="border: none;" alt='Микола КОСТЯК. МИ ЗАХИЩАЄМО ФІТОСАНІТАРНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ' /><br />На варті. Державна служба з карантину рослин пропонує об’єднати зусилля споріднених інспекцій трьох міністерств – аграрної політики, екології та охорони здоров’я для спільних завдань.<br /><br />Щороку в Україну імпортується значна кількість рослинної продукції, у тому числі посадковий та насіннєвий матеріал, майже із 100 країн світу. Збільшуються обсяги транзитних перевезень. А отже зростає і загроза завезення на територію держави нових видів шкідників, бур'янів та хвороб рослин. На варті рослинних ресурсів стоять працівники фітосанітарної служби України. Яким чином здійснюється ця робота, нашому кореспонденту розповів Микола КостЯк, головний державний інспектор з карантину рослин України.]]></description>
<category><![CDATA[Екологія]]></category>
<dc:creator>Dmitry</dc:creator>
<pubDate>Thu, 15 Mar 2007 12:01:21 +0200</pubDate>
</item></channel></rss>