Аграрний тиждень. Україна
» » Василь Попович: «Переваги, про які сьогодні мало хто говорить»
» » Василь Попович: «Переваги, про які сьогодні мало хто говорить»

    Василь Попович: «Переваги, про які сьогодні мало хто говорить»


    Сільгоспмашинобудівникам України приємно відчувати свою причетність до результатів роботи вітчизняних аграріїв протягом останніх років. Адже в нелегкі часи агровиробники виводять нашу державу на рівень однієї з провідних сільськогосподарських країн Європи.

     

         Сьогодні родюча земля України стала, як сказали б раніше, «незораним полем» і для власних, і для іноземних інвесторів. З’являються і нові прогресивні технології, з новою технікою та устаткуванням, які дозволяють отримувати рекордні за розмірами врожаї.

         Так, в райадміністрації Красноармійського району Донецької області не без подиву поставилися до пропозиції спеціалістів Харківського тракторного заводу щодо проведення Дня поля ХТЗ в господарстві ТОВ «Амарант-Агро», адже поруч із ним були господарства, де врожайні цифри сягали 80-90 центнерів з гектара.

         Та головною одиницею виміру роботи ТОВ «Амарант-Агро» для його власника Василя Поповича є грн./га, а найбільш важливим показником господарювання – коефіцієнт повернення залучених коштів.

         У господарстві, що працює сьогодні на близько 3000 га ріллі, в технологіях вирощування основних зернових культур і соняшнику поряд з імпортною технікою – комбайном Claas «Lexion», сівалками «Kinze», прес-підбирачами «Forshtritt», телескопічними навантажувачами «Manitou» прекрасно обро***ють ґрунт вітчизняні трактори ХТЗ, лозівські та краснянські борони, кіровоградські сівалки, навіть два зверхлегких літака «Бекас» виробництва Харківського авіазаводу.

       Коли мова заходить про сільськогосподарську техніку, Василь Степанович Попович завжди підкреслює: «Перепробував я багато техніки. Або, як сьогодні кажуть, провів тест-драйв не одній імпортній машині. Та щодо тракторів зупинився на ХТЗ. Безперечно, «John Deere» чи «New Holland» - це вже інший рівень якості та ергономічності. Та, на жаль, і трактори мають недоліки, виходять з ладу. А отже, як наслідок, страждає і моя справа, страждає і механізатор, у якого середня заробітна платня по року сягає нині 7000 гривень.

           Буває підводить і техніка ХТЗ, це коли з семи тракторів працюють шість. Але ж шість працюють і своєчасно здійснюють технологічний цикл. Коли два роки тому я прийшов до напіврозваленого господарства, то жахнувся: на оранці витрати палива на тракторах ХТЗ сягали 30 л/га. Та вже через місяць, після того як на кожен трактор встановили лічильники витрат палива українського виробництва (КП МТС «Сільськогосподарська техніка», м. Антрацит Луганської області), витрати пального зменшилися до 20-21 л/га. А ще через місяць, коли кожен механізатор, заступаючи на зміну, почав приходити зі своїми «іменними» фільтрами, то набагато менше стало проблем і з експлуатацією тракторів.

    Без сумнівів, ми стежимо за новинками техніки і маємо можливість витрачати на них кошти.»

         Василь Степанович звертає нашу увагу на звичайнісінький трактор ХТЗ-150К-09 з системою навігації «Еко-Стар II»: «Маючи навігаційні чіп-карти всіх полів ТОВ «Амарант-Агро», я маю можливість в будь-який момент контролювати роботу машино-тракторних агрегатів.»

          Ось чому саме в цьому господарстві й було вирішено провести День поля «Успішний бізнес з тракторами ХТЗ».

          До речі, День поля, який провело Міністерство аграрної політики України на базі корпорації «Агро-Союз», послужив зовнішнім еталоном, починаючи від організаційних питань, побутових умов і аж до демонстраційних польотів малої авіації. Тож, готуючи свій День поля, харківяни теж подбали про найголовніше.

          Так, на показі техніки, який був проведений на базі ТОВ «Амарант-Агро», ХТЗ представило дванадцять тракторів власного виробництва: п’ять – ХТЗ-150К-09, сім – серії ХТЗ-170 з двигунами «Deutz» та «ЯМЗ-236Д3», які вишикувались в один ряд з двома плугами ПЛН-6,35, боронами дисковими БДТ-7 та ДМТ-4, бороною пружинною ЗПГ-24, культиватором КПС-8, сівалками 3хСЗП-З,6 та «Kinze» (16-рядною), катком К-10, прес-підбирачем «Forshtritt», причіпом НТС-10.

           Такий собі нехитрий набір сільськогосподарських знарядь. Але цікавим було те, що в одній і тій же технологічній операції трактори були задіяні в різних комплектаціях, про переваги яких мало хто сьогодні говорить.

         За основною освітою агроном-економіст, по життю експериментатор – Василь Попович – вирішив використати всі реальні можливості з експлуатації техніки ХТЗ.

          Три трактори ХТЗ-150К-09 були закомплектовані здвоєними колесами на шинах 21,3R24, тож можна було бачити суттєву різницю по витратам палива. Так, якщо при дискуванні з БДТ-7 витрати пального на одинарних колесах становили 5,2 л/га, то у варіанті здвоювання цей показник становив 4,3 л/га при зростанні продуктивності з 5,25 га/год. до 5,7 відповідно. Та ще кращий результат показав трактор ХТЗ-17021 на одинарних шинах 23,1R26 – 3,7 л/га при зростанні продуктивності до 6,0 га/годину.

     

     

           Цікавим був і показ тракторів ХТЗ-17221 в роботі з шестикорпусними плугами ПЛН-6,35. Причому один трактор був заправлений звичайним дизпаливом, а інший – чистим біопаливом, яке люб’язно надало підприємство «Донбас-Авто».

          «Ще переганяючи своїм ходом трактори ХТЗ-17221 з Харківського тракторного заводу в господарство «Амарант-Агро», - розповідає Василь Попович, - ми один з п’яти тракторів, що додатково закупили для нової дільниці нашого підприємства, заправили біодизелем. І не помилилися. Витрати дизпалива склали 194 л на 300 км, а біодизелю, відповідно, 199 л на 300 км. Це при тому, що вартість дизельного пального на той час становила 6,74 грн./л, а біодизелю – 5,70 грн./л».

           Після демонстраційного показу кожен учасник Дня поля ХТЗ отримав звіти з економічного аналізу агротехнологій, реалізованих ТОВ «Амарант-Агро» з інтегрованими технологічними картами вирощування в господарстві соняшнику, озимої пшениці, кукурудзи та ячменю.

           «Мені приховувати нічого, - каже Василь Степанович. – Результати самі говорять за себе: коефіцієнт повернення коштів у запропонованих технологіях на вирощуванні соняшнику становить 603%, озимої пшениці – 316%, кукурудзи – 341%, ячменю – 212%. А це значить….»

           А це значить одне – дійсно ще не вмерла Україна і довго буде жити, коли є в державі такі ентузіасти своєї справи і патріоти своєї Вітчизни.





    Схожі новини
  • Україна повинна залишатися тракторобудівною державою
  • Вітчизняні трактори прагнуть дбайливих рук
  • Ще не вмерла Україна, тож рано ховати...
  • ХТЗ: в ногу з часом
  • Техніка ХТЗ: вітчизняне може бути найкращим

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Василь Попович: «Переваги, про які сьогодні мало хто говорить»


Сільгоспмашинобудівникам України приємно відчувати свою причетність до результатів роботи вітчизняних аграріїв протягом останніх років. Адже в нелегкі часи агровиробники виводять нашу державу на рівень однієї з провідних сільськогосподарських країн Європи.

 

     Сьогодні родюча земля України стала, як сказали б раніше, «незораним полем» і для власних, і для іноземних інвесторів. З’являються і нові прогресивні технології, з новою технікою та устаткуванням, які дозволяють отримувати рекордні за розмірами врожаї.

     Так, в райадміністрації Красноармійського району Донецької області не без подиву поставилися до пропозиції спеціалістів Харківського тракторного заводу щодо проведення Дня поля ХТЗ в господарстві ТОВ «Амарант-Агро», адже поруч із ним були господарства, де врожайні цифри сягали 80-90 центнерів з гектара.

     Та головною одиницею виміру роботи ТОВ «Амарант-Агро» для його власника Василя Поповича є грн./га, а найбільш важливим показником господарювання – коефіцієнт повернення залучених коштів.

     У господарстві, що працює сьогодні на близько 3000 га ріллі, в технологіях вирощування основних зернових культур і соняшнику поряд з імпортною технікою – комбайном Claas «Lexion», сівалками «Kinze», прес-підбирачами «Forshtritt», телескопічними навантажувачами «Manitou» прекрасно обро***ють ґрунт вітчизняні трактори ХТЗ, лозівські та краснянські борони, кіровоградські сівалки, навіть два зверхлегких літака «Бекас» виробництва Харківського авіазаводу.

   Коли мова заходить про сільськогосподарську техніку, Василь Степанович Попович завжди підкреслює: «Перепробував я багато техніки. Або, як сьогодні кажуть, провів тест-драйв не одній імпортній машині. Та щодо тракторів зупинився на ХТЗ. Безперечно, «John Deere» чи «New Holland» - це вже інший рівень якості та ергономічності. Та, на жаль, і трактори мають недоліки, виходять з ладу. А отже, як наслідок, страждає і моя справа, страждає і механізатор, у якого середня заробітна платня по року сягає нині 7000 гривень.

       Буває підводить і техніка ХТЗ, це коли з семи тракторів працюють шість. Але ж шість працюють і своєчасно здійснюють технологічний цикл. Коли два роки тому я прийшов до напіврозваленого господарства, то жахнувся: на оранці витрати палива на тракторах ХТЗ сягали 30 л/га. Та вже через місяць, після того як на кожен трактор встановили лічильники витрат палива українського виробництва (КП МТС «Сільськогосподарська техніка», м. Антрацит Луганської області), витрати пального зменшилися до 20-21 л/га. А ще через місяць, коли кожен механізатор, заступаючи на зміну, почав приходити зі своїми «іменними» фільтрами, то набагато менше стало проблем і з експлуатацією тракторів.

Без сумнівів, ми стежимо за новинками техніки і маємо можливість витрачати на них кошти.»

     Василь Степанович звертає нашу увагу на звичайнісінький трактор ХТЗ-150К-09 з системою навігації «Еко-Стар II»: «Маючи навігаційні чіп-карти всіх полів ТОВ «Амарант-Агро», я маю можливість в будь-який момент контролювати роботу машино-тракторних агрегатів.»

      Ось чому саме в цьому господарстві й було вирішено провести День поля «Успішний бізнес з тракторами ХТЗ».

      До речі, День поля, який провело Міністерство аграрної політики України на базі корпорації «Агро-Союз», послужив зовнішнім еталоном, починаючи від організаційних питань, побутових умов і аж до демонстраційних польотів малої авіації. Тож, готуючи свій День поля, харківяни теж подбали про найголовніше.

      Так, на показі техніки, який був проведений на базі ТОВ «Амарант-Агро», ХТЗ представило дванадцять тракторів власного виробництва: п’ять – ХТЗ-150К-09, сім – серії ХТЗ-170 з двигунами «Deutz» та «ЯМЗ-236Д3», які вишикувались в один ряд з двома плугами ПЛН-6,35, боронами дисковими БДТ-7 та ДМТ-4, бороною пружинною ЗПГ-24, культиватором КПС-8, сівалками 3хСЗП-З,6 та «Kinze» (16-рядною), катком К-10, прес-підбирачем «Forshtritt», причіпом НТС-10.

       Такий собі нехитрий набір сільськогосподарських знарядь. Але цікавим було те, що в одній і тій же технологічній операції трактори були задіяні в різних комплектаціях, про переваги яких мало хто сьогодні говорить.

     За основною освітою агроном-економіст, по життю експериментатор – Василь Попович – вирішив використати всі реальні можливості з експлуатації техніки ХТЗ.

      Три трактори ХТЗ-150К-09 були закомплектовані здвоєними колесами на шинах 21,3R24, тож можна було бачити суттєву різницю по витратам палива. Так, якщо при дискуванні з БДТ-7 витрати пального на одинарних колесах становили 5,2 л/га, то у варіанті здвоювання цей показник становив 4,3 л/га при зростанні продуктивності з 5,25 га/год. до 5,7 відповідно. Та ще кращий результат показав трактор ХТЗ-17021 на одинарних шинах 23,1R26 – 3,7 л/га при зростанні продуктивності до 6,0 га/годину.

 

 

       Цікавим був і показ тракторів ХТЗ-17221 в роботі з шестикорпусними плугами ПЛН-6,35. Причому один трактор був заправлений звичайним дизпаливом, а інший – чистим біопаливом, яке люб’язно надало підприємство «Донбас-Авто».

      «Ще переганяючи своїм ходом трактори ХТЗ-17221 з Харківського тракторного заводу в господарство «Амарант-Агро», - розповідає Василь Попович, - ми один з п’яти тракторів, що додатково закупили для нової дільниці нашого підприємства, заправили біодизелем. І не помилилися. Витрати дизпалива склали 194 л на 300 км, а біодизелю, відповідно, 199 л на 300 км. Це при тому, що вартість дизельного пального на той час становила 6,74 грн./л, а біодизелю – 5,70 грн./л».

       Після демонстраційного показу кожен учасник Дня поля ХТЗ отримав звіти з економічного аналізу агротехнологій, реалізованих ТОВ «Амарант-Агро» з інтегрованими технологічними картами вирощування в господарстві соняшнику, озимої пшениці, кукурудзи та ячменю.

       «Мені приховувати нічого, - каже Василь Степанович. – Результати самі говорять за себе: коефіцієнт повернення коштів у запропонованих технологіях на вирощуванні соняшнику становить 603%, озимої пшениці – 316%, кукурудзи – 341%, ячменю – 212%. А це значить….»

       А це значить одне – дійсно ще не вмерла Україна і довго буде жити, коли є в державі такі ентузіасти своєї справи і патріоти своєї Вітчизни.





Схожі новини
  • Україна повинна залишатися тракторобудівною державою
  • Вітчизняні трактори прагнуть дбайливих рук
  • Ще не вмерла Україна, тож рано ховати...
  • ХТЗ: в ногу з часом
  • Техніка ХТЗ: вітчизняне може бути найкращим

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.