Секрети успішного виробництва

06 July, Розділ Техніка, переглядів 4 323

«Вітаємо вас у царині науки і технологій!» Невеличкий біг-борд із такими словами неможливо не помітити, якщо ви у пошуках Українського науково-дослідного інституту УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого повернули з траси у бік Дослідницького. Та й правда: і доглянуті поля, і територія інституту, і дослідницькі лабораторії говорять про те, що тут усе робиться з точним науковим і технологічним підходом.

Ймовірно тому керівництво Міністерства аграрної політики та продовольства України і Національної академії аграрних наук уже вкотре саме у цьому науково-дослідному інституті проводять Всеукраїнський день поля. Цього року він отримав назву «Техніка успішного виробництва», адже виробляючи велику кількість збіжжя, ми просто приречені створювати вітчизняну агротехніку європейських зразків. На цьому, зокрема, нещодавно закцентував увагу суспільства Прем’єр-міністр України Микола Азаров. Утім, не все так ладно у цьому питанні в нашому домі: поки що українські чорноземи обробляє більше іноземних машин, аніж вітчизняних.

Отже, проблема не нова. Про неї добре знають в уряді, Мінагрополітики, НААН, громадських організаціях, що об’єднують виробників сільгосптехніки. І поки внутрішній ринок машин для АПК не захопили іноземні машинобудівники, треба поспішати.

Довести, що «є ще порох у порохівницях», спробували учасники Дня поля, створивши експозицію агротехніки. Завітавши до Дослідницького, аграрії змогли на власні очі побачити наукові розробки Українського науково-дослідного інституту УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, сільгосптехніку для збирання, післязбиральної обробки і зберігання зернових, а також інші технічні новинки.

Урочисто відкриваючи захід, заступник міністра аграрної політики Олександр Сень не лише передав теплі слова вітання від міністра, а й наголосив: «Дуже сподіваюсь, що ваше перебування тут буде корисним, плідним. Ви повернетесь додому з новими технологічними знаннями і досвідом. Але крім того, що ми обговорюватимемо нашу стратегію і тактику під час жнив, ми ставимо завдання собі і вам провести результативний обмін думками щодо розвитку галузі сільськогосподарського машинобудування, визначити наше бачення, підходи і напрямки розвитку вітчизняного машинобудування. Тому перший день роботи Дня поля ми оголосили днем технічної політики. Зустрічі інженерів, виробничників, аграріїв відбуваються не так часто, проте вони є надто важливими і неодмінно дадуть результати. Запрошуємо вас до активного обговорення проблем і чекаємо від вас нових ідей, які згодом неодмінно знайдуть місце на полях країни».

«День поля – це немов день перевірки: наскільки ми готові реалізувати ті стратегічні завдання, які стоять і у зерновиробництві, і у вирощуванні інших агрокультур, - сказав, звертаючись до присутніх, перший віце-президент НААН Василь Петриченко. - Стратегія виробництва зерна через призму програми «Зерно-2015» і олійних по програмі «Олійні культури-2015» передбачає виробництво не менше 71 млн. т зерна і не менше 15 млн. т зерна олійних уже в 2015 році. Це дуже важливі й напружені завдання, які потрібно вирішувати тим, хто формує сьогодні врожай у полі й буде реалізовувати стратегічні позиції відповідно до названих програм. А щоб досягти запланованих результатів, основу агровиробництва повинні складати інноваційно-інвестиційні підходи. І наша держава сповідує саме таку політику. Дуже хочеться, щоб ви оцінили ті надбання, які запропонує аграрна наука, міністерство і інститут, на території якого ми проводимо День поля».

Василь Флорович, до речі, сказав дуже влучно: аграрна наука сьогодні пропонує аграріям саме те, що варто взяти на озброєння і використовувати в господарствах в умовах зміни клімату. Адже Україна, вивчивши власний аграрний досвід за останні 22 роки, має дещо змінити свою політику у виробництві зерна і олійних. Зокрема, врахувати не лише кліматичні зміни, а й оновити підходи у інтенсифікацію виробництва згадуваних культур.

«Краще раз побачити, ніж сто разів почути» - пригадалось, коли всіх бажаючих запросили відвідати інноваційний полігон НААН, розміщений на території дослідного господарства «Саливонківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. Тож, не вагаючись, я і моя колега з радіо «голос Києва» вирушили переконатись у ймовірності вирощування надвисоких врожаїв.

Як відомо, полігон академії створено лише 3 роки тому. І його висока мета – довести кожному аграрію, що в науково-дослідних установах НААН є сорти і гібриди сільгоспкультур, які за своєю врожайністю навіть перевищують іноземні. До того ж їздити за ними не потрібно за три моря. Ось вони, тут. На полігоні. Їдь, дивись, розпитуй, якщо прагнеш високих економічних показників у власному господарстві.

«Наш виставковий центр нараховує 10 полів, на яких розміщено понад 900 сортоділянок більше 80 різних сільгоспкультур (!), в тому числі лікарських трав, - повідомила екскурсантам Надія Кононюк, директор полігону. – Кожне поле закріплене за конкретним інститутом чи дослідною станцією, вони й відповідають за ті культури, які тут висіяні. А щоб детальніше поінформувати вас про потенціал і особливості того чи іншого сорту або гібриду, сьогодні з вами поспілкуються і представники наукових установ академії, і селекціонери».

Оглядаючи сортоділянки, я чергового разу раділа за наших учених: якими красивими, потужними, різними є озимі та ярі культури, зернобобові, круп’яні, олійні культури, зерносумішки і навіть лікарські трави... Ось де справжній тріумф наукової думки, новітніх технологій, врешті-решт – любові до своєї праці!

Саме такими мають бути і українські лани в усіх регіонах держави. Саме такими мусять бути моделі технологій, які в нинішніх умовах дають аграріям можливість сформувати врожаї на рівні 80-100 ц/га. Сьогодні науковці готові запропонувати сільгоспвиробникам інновації у технології виробництва практично всіх агрокультур, а також організаційно-економічні та інші підходи для інтенсифікації агровиробництва. Тому із задоволенням приймають аграріїв і у Саливонках, і в інших наукових установах, радо демонструючи потенціал вітчизняних сортів і гібридів. І неодмінно хочуть чути від виробників їхні запитання, зауваження, побажання. Адже праця одних і інших – це основа не тільки для загального – продовольчої безпеки країни, а й конкретного – добробуту і ситості кожної української родини.

Отже, надихнувшись успіхами вчених і озброївшись потрібною інформацією, ми вирушили назад, у Дослідницьке, де на нас чекали зі своїми зразками продукції представники майже 80 організацій, серед яких 60 заводів-виробників і постачальників сільгосптехніки вітчизняного та іноземного виробництва, 10 науково-дослідних установ. А ще – серйозні й відверті розмови про технічну політику та ситуацію на жнивному полі.

Наталія ЛЮПИН